Ухвала суду № 29932700, 24.11.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2011 р.справа № 3/173/08-АП-11/196/10-АП

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Ліпіній О.О.

за участю представників сторін:

позивача : - Волнова Ю.М., дов. від 05.05.11 р.

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Запоріжжя

на постанову Господарського суду Запорізької області від 25.08.2010р. у справі № 3/173/08-АП-11/196/10-АП

за позовом Закритого акціонерного товариства "Торгівельний будинок "Електроснаб"

до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Запоріжжя

про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Закрите акціонерне товариство "Торгівельний будинок „Електроснаб" (далі -ЗАТ „ТД „Електроснаб", Товариство) звернулось до господарського суду Запорізької області з адміністративним позовом, в якому просило визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя (далі -ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя) № 0000852301/0 від 27.02.2008 р.

Постановою господарського суду Запорізької області від 25.08.2010 р. у справі №3/173/08-АП-11/196/10-АП (суддя Гончаренко С. А.) вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Постанову суду мотивована підтвердженням матеріалами справи того факту, що станом на час укладання та виконання угод між позивачем та контрагентом, контрагент позивача був належним чином зареєстрованим, як платник податку, мав повний обсяг цивільних прав та обов'язків. Правочини, укладені між контрагентами, не визнані недійсними в судовому порядку. Порушення контрагентом позивача порядку державної реєстрації не може вплинути на формування валових витрат позивача з огляду на принцип індивідуальної відповідальності.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову господарського суду Запорізької області від 25.08.2010 р. у справі №3/173/08-АП-11/196/10-АП як таку, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суд не врахував рішень судів щодо фіктивності правочинів, укладених між позивачем та контрагентом, того, що контрагент позивача -ТОВ „Спецкомлектмонтаж" - не мав права на складання видаткових накладних та актів виконаних робіт з огляду на наявність рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя, тому позивач не мав законних підстав на віднесення до складу валових витрат Товариства придбаних у цього контрагента товарів та послуг.

Прокурор та сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання не з'явились представники відповідача та прокурор. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників сторони та прокурора суду не повідомлені.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників відповідача та прокурора не заважає розгляду скарги.

Матеріалами справи підтверджується наступне: ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя проведено виїзну позапланову перевірку з питань правомірності обчислення повноти і своєчасності сплати до бюджету сум з податку на прибуток ЗАТ „ТД „Електроснаб" при взаємовідносинах з ТОВ „Спецкомлектмонтаж" за період з 01.01.2005 р. по 30.09.2005 р., за результатами якої складений акт № 20/23-1/31831117 від 14.02.2008 р. (т.1, а. с.14-29).

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000852301/0 від 27.02.2008 р., яким Товариству визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 195 900 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 97 950 грн., всього -293 850 грн. (т.1, а.с.11).

Вказана сума податкового зобов'язання з податку на прибуток склалась у результаті порушення п.5.1, абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", всупереч яких Товариством до складу валових витрат віднесено витрати на придбання товарів та послуг за договорами № 21/02 від 21.02.2005 р. та № 02/09 від 02.09.2004 р., укладених з ТОВ „Спецкомлектмонтаж", у розмірі 783 636 грн., у т. ч.:

- у І кварталі 2005 року -129 212 грн.;

- у ІІ кварталі 2005 року -654 424 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача, колегія суддів дійшла висновку про правомірність та обґрунтованість постанови господарського суду Запорізької області від 25.08.2010 р. у даній справі, і про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя, виходячи з наступного:

Згідно п.5.1. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 р. № 334 (зі змінами та доповненнями) (далі -Закон № 334) валові витрати (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону № 334 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В судовому засіданні встановлено, що спір між сторонами щодо арифметичних обрахунків відсутній.

Як вбачається з матеріалів справи, між ЗАТ „ТД „Електроснаб" та ТОВ „Спецкомлектмонтаж" укладено договори:

- № 21/02 від 21.02.2005 р. на виконання ТОВ „Спецкомлектмонтаж" ремонту електрообладнання (т.1, а. с.116);

- № 02/09 від 02.09.2004 р. на закупівлю у ТОВ „Спецкомлектмонтаж" виробничо-технічної продукції (т.2, а. с.21, 22).

Фактичне виконання вказаних договорів підтверджується матеріалами справи і не спростовується відповідачем.

19.01.2006 р. Орджонікідзевським районним судом м.Запоріжжя винесено рішення у справі № 2-480\2006р., яким задоволено позовну заяву ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (засновників ТОВ „Спецкомлектмонтаж") та визнано недійсною реєстрацію ТОВ „Спецкомлектмонтаж" з моменту реєстрації, тобто з 06.10.2003 р., визнано недійсним з моменту реєстрації установчі документи ТОВ „Спецкомлектмонтаж", а саме: статут, свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ „Спецкомлектмонтаж" з моменту реєстрації, тобто з 06.10.2003 р., довідку № 24/4865 про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (т.2, а. с.111).

14.02.2007 р. Запорізьким апеляційним господарським судом винесено постанову у справі № 18/428/06-АП за позовом ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя, якою визнано недійсним господарське зобов'язання, оформлене договором № 21/02 від 21.02.2005 р., укладеним між ЗАТ „ТД „Електроснаб" та ТОВ „Спецкомлектмонтаж" на загальну суму 108315,05 грн. (т.1, а. с.95-102).

19.06.2007 р. Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом винесено ухвалу (т.1, а. с.104, 105), якою залишено без змін постанову господарського суду Запорізької області у справі № 23/642/06-АП від 19.03.2007 р., якою, в свою чергу, визнано недійсним господарське зобов'язання, оформлене договором № 02/09 від 02.09.2004 р., укладеним між ЗАТ „ТД „Електроснаб" та ТОВ „Спецкомлектмонтаж" на загальну суму 874702,80 грн. (т.1, а. с.107-114).

Скаржник обґрунтовує вимоги по апеляційній скарзі тим, що вищевказані судові рішення є підтвердженням незаконності віднесення Товариством суми валових витрат у розмірі 783 636 грн. у І та ІІ кварталах 2005 року по операція з придбання товарів та робі у ТОВ „Спецкомлектмонтаж".

Колегія суддів, як і суд першої інстанції, з такою позицією не погоджується, оскільки в подальшому Вищим адміністративним судом України винесено ухвали:

- від 15.10.2009 р., якою змінено вищевказану постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 14.02.2007 р. у справі № 18/428/06-АП і закрито провадження в частині визнання недійсним господарського зобов'язання, оформленого договором № 21/02 від 21.02.2005 р. (т.3, а. с.58);

- від 20.05.20101 р., якою скасовано вищевказану постанову господарського суду Запорізької області у справі № 23/642/06-АП від 19.03.2007 р. і закрито провадження в частині визнання недійсним господарського зобов'язання, оформленого договором № 02/09 від 02.09.2004 р. (т.3, а. с.66-68).

Тобто договори № 21/02 від 21.02.2005 р. та № 02/09 від 02.09.2004 р. є чинними.

За таких обставин, наявність умислу у контрагента позивача не може бути підтверджена лише рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя про визнання недійсними установчих документів, оскільки предметом дослідження в даній справі не була наявність протиправного умислу чи наявність мети порушити публічно-правовий порядок у ТОВ „Спецкомлектмонтаж" при укладанні вищевказаних угод.

До того ж, юридичним наслідком порушень законодавства при реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності є її припинення (згідно Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців"). Сам же факт визнання недійсним установчих документів не тягне за собою недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації юридичної особи до моменту прийняття відповідного рішення судом.

Крім того, колегія суддів зауважує, що норми Закону № 334 не ставить право на включення до валових витрат у залежність від дій чи бездіяльності його контрагентів, а також не пов'язує це право з фактичною сплатою контрагентом податку на прибуток до бюджету. Тим більш, що статтею 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер відповідальності юридичної особи.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів вважає, що всупереч положень ч.2 ст.71 КАС України відповідачем не доведена правомірність прийнятого ним спірного податкового повідомлення-рішення № 0000852301/0 від 27.02.2008 р.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу законного та обгрунтованого судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.196, п.1.ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя на постанову господарського суду Запорізької області від 25.08.2010 р. у справі № 3/173/08-АП-11/196/10-АП залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 25.08.2010 р. у справі №3/173/08-АП-11/196/10-АП залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко