Рішення № 29931734, 11.03.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.03.2013 справа №5002-35/ 3212-2011

За позовом Заступника прокурора м. Ялти (вул. Кірова, буд. 18, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600) в інтересах держави в особі:

Ради Міністрів Автономної Республіки Крим (пр. Кірова, буд. 13, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000);

Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим (вул.Київська, 81, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

до відповідача Фізичної особи-підприємця Саралідзе Зія Башировича (вул. Єні Дєрєкой, зем. діл. 66; вул. дарсанівська, 12, кв.№03, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98612; ідентифікаційний номер 2275024391)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача:

Лівадійської селищної ради (вул. Батуріна, буд. 8, смт Лівадія, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98655; ідентифікаційний код 35060922),

Верховної Ради Автономної Республіки Крим (вул. Карла Маркса, буд. 18, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000),

третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача:

Громадського об'єднання гірськолижний клуб «Ай-Петрі» (вул. Кривошти, буд 6, кв. 6, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98612)

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення шкоди в розмірі 300,95 грн.

суддя Шевчук Н.Г.

Представники:

прокурор - Приймак А.О., прокурор відділу Прокуратури м.Сімферополя, посвідчення №013070;

позивачів: Рада міністрів АКР - Соловйова К.С., довіреність №01-01/1255 від 01.06.2012;

Державна інспекція сільського господарства в Автономній Республіці Крим - не з'явився;

відповідача - Саралідзе З.Б., паспорт ЕС №720202,

- Чугунов В.М., довіреність №447118 від 09.07.2012;

третіх осіб: Верховна Рада Автономної Республіки Крим - Лукашев М.І., довіреність №28050/585 від 19.12.2011,

Лівадійська селищна рада - не з'явився;

Громадське об'єднання гірськолижний клуб «Ай-Петрі» - не з'явився.

Суть спору:

Заступник прокурора міста Ялти в інтересах держави в особі Ради міністрів Автономної Республіки Крим та Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, який при новому розгляді справи замінений на правонаступника Державну інспекцію сільського господарства в Автономній Республіці Крим, звернувся до господарського суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Саралідзе Зії Башировича про зобов'язання Саралідзе З.Б. звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0070 га, розташовану за адресою: м. Ялта, с. Охотніче, в районі Метеостанції, шляхом знесення будівлі існуючого кафе "Гузель" за його власний рахунок та повернути зазначену земельну ділянку Раді міністрів Автономної Республіки Крим, а також про стягнення з Саралідзе З.Б. на користь республіканського бюджету шкоди, заподіяної самовільним зайняттям цієї земельної ділянки у розмірі 300,95 грн.

Позовні вимоги з посиланням на статті 152, 158, 211, 212 земельного кодексу України мотивовані тим, що відповідачем за відсутності правовстановлюючих документів використовується земельна ділянка площею 0,0070 га за адресою: м. Ялта, с. Охотніче, в районі Метеостанції, для здійснення господарської діяльності.

У відзиві на позовну заяву від 14.01.2013 відповідач зазначав, що прокурором міста Ялта не було надане суду документальне підтвердження того, спірна земельна ділянка знаходиться у володінні Ради міністрів Автономної Республіки Крим, що земельна ділянка знаходиться в межах с.Охотніче, яке знаходиться на території Лівадійської селищної ради, що права та охоронювані інтереси позивачів не порушені, що земельна ділянка розташована в межах землекористування (оренда) Громадського об'єднання гірськолижний клуб «Ай-Петрі», що шкоду у розмірі 300,95 грн. вже відшкодовано.

Ухвалою суду від 05.09.2012 призначено експертизу по справі, проведення якої доручено Товариству з обмеженою відповідальністю «Судова експертна палата» із залученням спеціалістів ТОВ «Інститут екології, землеустрою та проектування».

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства б/н від 26.02.2011, проведеної Відділом Державної інспекції управління Держкомзему у м.Ялта Автономної Республіки Крим, відповідачем за відсутності правовстановлюючих документів використовується земельна ділянка площею 0,0070 га за адресою: м. Ялта, с. Охотніче, в районі Метеостанції, на якій фізичною особою - підприємцем Саралідзе Зія Башировичем зведено об'єкт нерухомості - кафе «Гузель», яке використовується для здійснення господарської діяльності (т. 1 арк..с. 6-7).

За фактом самовільного зайняття спірної земельної ділянки Управлінням Держкомзему у м. Ялта Автономної Республіки Крим 04.03.2011 відповідачу винесено припис про усунення порушень земельного законодавства до 05.04.2011, а саме: про оформлення правовстановлюючих документів на зайняття земельної ділянки чи її звільнення (т. 1 арк.с. 10).

04.03.2011 відносно фізичної особи - підприємця Саралідзе Зії Башировича був складений протокол про адміністративне правопорушення № 0000624 (арк. с. 9), в якому було зазначено, що фізичною особою - підприємцем Саралідзе Зія Башировичем були порушені вимоги статті 125 Земельного кодексу України. (т. 1 арк.с. 9).

10.03.2011 Управлінням Державної інспекції з контролю за використанням та охороною землі Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим винесена постанова про накладення адміністративного стягнення на фізичну особу-підприємця Саралідзе Зію Башировича за порушення вимог статті 125 Земельного кодекс України. Правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду (збитки) у розмірі 300,95грн, яка розрахована відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 96 (арк. с. 8, 11).

Відповідно до частини першої статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» землі комунальної власності є матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування.

Відповідно до частин першої та другої статті 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Згідно з частинами першої та другої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, збувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

У статті 123 Земельного кодексу України визначено порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування та, зокрема, встановлено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди землі (стаття 124 Земельного кодексу України).

Способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, щодо регулювання земельних відносин є прийняття рішення сесії.

За приписами статей 125, 126 Земельного кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. Право власності та право постійного користування на земельну ділянку посвідчується державними актами, а право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування і оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

У вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки необхідно враховувати, що саме по собі встановлення наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття.

Необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи, право на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.

Відповідно до статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Отже, повернення самовільно зайнятих земельних ділянок є заходом правової відповідальності за допущене правопорушення в галузі земельних відносин.

У статті 152 Земельного кодексу України закріплено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчинення дій, що порушують права або утворюють небезпеку порушення прав.

Рішенням Верховної ради Автономної Республіки Крим від 17.09.2003 № 670-3/03 встановлені межі с. Охотніче Лівадійської селищної ради (м. Ялта) Автономна Республіка Крим.

Рішенням №911-5/08 Верховної ради Автономної Республіки Крим від 18.06.2008 скасоване рішення від 17.09.2003 № 670-3/03 про встановлення меж с. Охотніче.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.10.2009 у справі № 2а-7829/09/7/0170, залишеним в силі ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2010, рішення Верховної ради Автономної Республіки Крим від 18.06.2008 №911-5/08 було визнане незаконним та нечинним.

У відповідності зі статтею 26 Закону України «Про врегулювання містобудівельної діяльності» право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем при умови використання земельної ділянки у відповідності з вимогами містобудівельної документації.

Відповідно до Висновку №213-21/09 комплексної судової земельно-технічної експертизи по господарській справі №5002-35/3212-2011 від 18.02.2013 (т. 4 арк.с. 93-103) земельна ділянка, якою користується Саралідзе З.Б. площею 0,0150га, яка розташована за адресою: АРКрим, м.Ялта, с.Охотніче, в районі Метеостанції, на якій знаходиться кафе «Гузель», знаходиться в межах села Охотніче. Земельна ділянка, якою користується Саралідзе З.Б., знаходиться поза межами земельної ділянки, наданої в оренду Громадському об'єднанню гірськолижний клуб «Ай-Петрі». Згідно акту перенесення в натуру меж населеного пункту селище Охотніче Лівадійської селищної ради від 10.03.2004 межі населеного пункту закріплені на місцевості.

Таким чином, спірна земельна ділянка знаходиться в межах с. Охотніче Лівадійської селищної ради, межі якого на даний час встановлені, право розпорядження землями в межах даного населеного пункту с.Охотніче згідно зі статтею 12 Земельного кодексу України належить Лівадійській селищній громаді.

Відповідач не оспорює факт зайняття ним зазначеної земельної ділянки.

Докази того, що спірна земельна ділянка, яка розташована за адресою: м. Ялта, с. Охотніче, в районі Метеостанції під кафе «Гузель», яке належить фізичній особі - підприємцю Саралідзе Зії Башировичу, надавалася йому для здійснення будівельних робіт з будівництва об'єкту (кафе), чи було надано дозвіл на проведення таких будівельних робіт, чи був укладений договір оренди земельної ділянки, відсутні.

Проте, оскільки право розпорядження землями в межах даного населеного пункту с.Охотніче згідно зі статтею 12 Земельного кодексу України належить Лівадійській селищній громаді, то докази порушення відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів позивачів Ради міністрів Автономної Республіки Крим та Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим відсутні.

Згідно статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням; у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Позивачі не є особами, яким у встановленому законом порядку надано право розпоряджатись земельною ділянкою, яка зайнята відповідачем.

Відсутність у особи, яка звернулась до суду або в інтересах якої звернувся, зокрема, орган прокуратури, права або інтересу, на захист яких подано позов, так само як і відсутність факту порушення відповідного права або інтересу, є самостійною підставою для відмови у позові.

Правовий статус вказаних у позовній заяві в якості позивачів органів (Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, а після заміни цього позивача - Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим) визначається, зокрема, відповідними Положеннями, в силу яких такі органи діють.

Так, положенням про Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, яке затверджено постановою Ради міністрів Автономної Республіки Крим №200 від 25.05.2010, визначено, що відповідний комітет є республіканським органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань земельних ресурсів і входить в єдину систему державних територіальних органів земельних ресурсів. Відповідний орган підконтрольний, підзвітний та відповідальний перед Верховною Радою Автономної Республіки Крим та Державним комітетом України по земельних ресурсах. При цьому, як визначено абзацом третім п.1 Положення, діяльність відповідного органу координується Радою міністрів Автономної Республіки Крим у межах його повноважень у сфері регулювання земельних відносин, визначених законодавством.

В силу підпункту 39 пункту 4 Положення Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим у відповідності до покладених на нього задач здійснює державний контроль за використанням та охороною земель відповідно до Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» та іншими законами.

На момент звернення з позовом до суду в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим статтею 188 Земельного кодексу України визначалось, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється уповноваженими органами виконавчої влади по земельних ресурсах, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - спеціально уповноваженими органами з питань екології та природних ресурсів.

На момент заміни позивача діюча редакція частини першої статті 188 Земельного кодексу України визначає, що державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснюється відповідно до закону. При цьому, частиною другою цієї норми, як на момент звернення до суду та і у діючій редакції, визначено, що порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Повноваження спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель визначались на момент звернення до суду з даним позовом статті 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель».

В силу пункту «а» частини першої статті 6 цього Закону державний контроль за використанням та охороною земель здійснювався у частині, зокрема, додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок.

Однак, державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснювався на момент подання позову прокурором в інтересах держави в особі відповідного органу, як визначено частиною четвертою статті 9 Закону, шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у роботі комісій при прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель; проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

Крім того, до повноважень відповідного органу, як визначено у пункті «б» частини першої статті 6 Закону, належало внесення до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотань щодо: приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель; обмеження або зупинення освоєння земельних ділянок у разі розробки корисних копалин, у тому числі торфу, проведення геологорозвідувальних, пошукових та інших робіт з порушенням вимог земельного законодавства України; припинення будівництва та експлуатації об'єктів у разі порушення вимог земельного законодавства України до повного усунення виявлених порушень і ліквідації їх наслідків; припинення права користування земельною ділянкою відповідно до закону.

Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, відповідно до норм положення про Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, затвердженого постановою Ради міністрів Автономної Республіки Крим від 25 травня 2010 року № 200, мав аналогічні завдання у межах територіальної одиниці, на яку розповсюджують його повноваження, а його повноваження у галузі здійснення контролю за використанням та охороною земель визначались, як вказано у підпункту 39 п.4 Положення у відповідності з Законом України «Про державний контроль за використання та охороною земель».

Таким чином, Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим на момент звернення прокурора з позовом здійснював контролюючі та управлінські функції і при цьому, не набував відповідних цивільних прав, у т.ч. права розпоряджатися земельними ділянками; така особа не мали відповідного цивільного інтересу.

До повноважень відповідної особи у галузі контролю за використанням та охороною земель не належало право подавати позови щодо звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок.

Не є носієм відповідного права або цивільного інтересу і особа, якою замінений Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим - Державна сільськогосподарська інспекція в Автономній Республіці Крим.

Так, відповідна особа створена на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.2011 №1300 "Про утворення територіальних органів Державної інспекції сільського господарства". При цьому, пунктом 2 вказаної постанови визначено, що територіальні органи, утворені згідно з пунктом 1 цієї постанови, є правонаступниками, зокрема, територіальних органів Державного комітету із земельних ресурсів, у частині виконання такими територіальними органами повноважень із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.

Повноваження Державної інспекцію сільського господарства в Автономній Республіці Крим визначені її Положенням, яке затверджене наказом Державної інспекції сільського господарства України від 28.02.2012 №103.

Так, в силу пункту 1 Положення відповідна інспекція є територіальним органом Державної інспекції сільського господарства України і її повноваження поширюються на територію Автономної Республіки Крим. До повноважень відповідної інспекції належить здійснення державного нагляду (контролю) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, зокрема, дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Пунктом 4.10 відповідного Положення визначено, що відповідна інспекція має право вносити у встановленому порядку до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотання щодо приведення у відповідність з законодавством прийнятих ними рішень з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель, припинення права користування земельною ділянкою відповідно до закону.

В силу пункту 6.2 Положення відповідна інспекція у межах своїх повноважень має право звертатися до органів прокуратури з клопотаннями про подання позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Також пунктом 4.4 Положення визначено, що відповідна інспекція має і інші повноваження, визначені законами України та покладені на Держсільгоспінспекцію України Президентом України.

Отже, відповідні повноваження, які не визначені Положенням, має відповідний орган, у разі, якщо вони визначені законами України та покладені на Держсільгоспінспекцію.

Однак, Держсільгоспінспекція та її територіальні органи не наділені Законом повноваженнями на звернення до суду з позовами про звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок.

За таких обставин підстави для задоволення для задоволення позову в цій частині вимог відсутні.

Окрім цього, прокурор у позовній заяві просить стягнути шкоду, заподіяну самовільним зайняттям земельної ділянки орієнтованою площею 0,0070 га, розташованої за адресою: м. Ялта, с. Охотніче, в районі Метеостанції, в розмірі 300,95 грн..

Як вбачається з матеріалів справи, фізичною особою - підприємцем Саралідзе Зія Башировичем було виконано постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення вимог статті 125 Земельного кодексу України: матеріальна шкода у розмірі 300,95 грн. сплачена до звернення прокурора з позовом до суду, що підтверджується квитанцією № 21222.702.1 від 17.03.2011 (т. 1 арк. с. 106).

Оскільки, відповідачем було сплачено шкоду, заподіяну самовільним зайняттям земельної ділянки у розмірі 300,95 грн. до подачі позовної заяви до суду, суд вважає позовні вимоги в цій частині безпідставними.

Керуючись статтями 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позовні відмовити повністю.

Рішення підписане

14.03.2013

Суддя підпис Н.Г.Шевчук

Розсилка простою кореспонденцією:

1. Громадське об'єднання гірськолижний клуб «Ай-Петрі» (вул. Кривошти, буд. 6, кв. 6, м. Ялта, Автономна Республіка Крим ,98612).

2. Державна інспекція сільського господарства в Автономній Республіці Крим (вул.Київська, 81, м.Сімферополь, 95000)

Розсилка простою кореспонденцією:

1. Лівадійська селищна рада (вул. Батуріна, буд. 8, смт Лівадія, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98655)

2. Верховна Рада Автономної Республіки Крим (вул. Карла Маркса, буд. 18, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

3. Заступник прокурора м. Ялти (вул. Кірова, буд. 18, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

4. Рада Міністрів Автономної Республіки Крим (пр. Кірова, буд. 13, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

5. Фізична особа-підприємець Саралідзе Зія Баширович (вул. Єні Дєрєкой, зем. діл. 66, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98612)

6. Фізична особа-підприємець Саралідзе Зія Баширович (вул. Дарсанівська, буд. 12, кв. 3, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98612)