ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-10/18634-2012 05.03.13За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
«Житомирський картонний комбінат»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТ»
про зобов'язання вчинити дії
Суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Чемерис М.С.
У засіданні брали участь:
від позивача: Весельська М.О. (представник за довіреністю);
від відповідача: не з'явились.
В судовому засіданні 05 березня 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
СУТЬ СПОРУ:
18 грудня 2012 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирський картонний комбінат» (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява № 759 від 12.12.2012р. до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТ» (відповідач) в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку:
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «СТ» замінити неякісну макулатуру на макулатуру якість якої відповідає умовам договору поставки макулатури № 87/м від 04 серпня 2011 року в загальній кількості 2000 кг на суму 3 900,00 грн.;
- поставити макулатуру у кількості 9 535,01 кг на суму 18 593,26 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було поставлено позивачу товар по договору поставки макулатури № 87/м від 04 серпня 2011 року неналежної якості та не повному обсязі. На вимогу позивача провести заміну товару та поставити товар відповідач належним чином не відреагував, у зв'язку з чим позивач і звернувся до суду з вимогами зобов'язати відповідача вчинити певні дії.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»). Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Пунктом 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» від 15.03.2007р.01-8/123 передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 24.01.2013 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2013 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача було відкладено до 19.02.2013р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2013 року судом, за клопотанням представника позивача, у відповідності до положень ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору на 15 днів, розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача було відкладено до 05.03.2013р.
24 січня 2013 року через канцелярію до суду від позивача надійшла заява б/н б/д «Про зміну позовних вимог».
Згідно ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Так, з правової конструкції вказаної частини ст. 22 слідує, що позивач має право змінити або предмет або підставу поданого ним до суду позову. При цьому, відповідна заява має бути подана позивачем у письмовій формі до початку розгляду господарським судом справи по суті.
Як випливає зі змісту поданої позивачем відповідної позивач одночасно змінює як підставу, так і предмет позову, що, в силу вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, є не припустимим, а відтак, судом не прийнята до розгляду з заявленими первісними вимогами заява позивача б/н б/д «Про зміну позовних вимог».
Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.
У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
ВСТАНОВИВ:
04 серпня 2011 року між позивачем (надалі - Покупець або Отримувач) та відповідачем (далі по тексту - Постачальник або Продавець) (разом - сторони) було укладено договір поставки макулатури № 87/м (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у договорі, передати партіями у власність Покупцеві макулатуру марок МС-5Б-2, МС-6Б-2, МС-7Б-2, МС-8В-2; МС-9В-2, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у договорі, прийняти та оплатити її.
Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Покупець перерахував на користь Продавця грошові кошти за товар в сумі 10 565 252,25 грн., при цьому вказує, що Продавець поставив Покупцю товару неналежної якості в загальній кількості 2000 кг на суму 3 900,00 грн., а також недопоставив товару в розмірі 18 593,26 грн., а тому, за переконанням позивача, відповідач має поставити товар та замінити товар неналежної якості.
В порядку досудового врегулювання спору в вересні 2011 року та листопаді 2012 року позивач звернувся до відповідача з листами №№: 136 та 713 відповідно, в яких просив провести заміну неякісного товару в кількості 2000 кг та поставити товар на суму 18 593,26 грн. (копії листів в справі). Як стверджує позивач, Продавець заміну товару не провів, товару на відповідну суму Покупцю не поставив.
Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.
Як вже було встановлено судом, 04 серпня 2011 року між сторонами укладено договір поставки макулатури № 87/м згідно п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у договорі, передати партіями у власність Покупцеві макулатуру марок МС-5Б-2, МС-6Б-2, МС-7Б-2, МС-8В-2; МС-9В-2, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у договорі, прийняти та оплатити її.
Пунктом 4.2. Договору встановлено, що в разі внесення Покупцем передоплати за партію макулатури, строк поставки макулатури не може перевищувати 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання Постачальником суми передоплати за дану партію макулатури.
Згідно п. 5.2. Договору поставки право власності та ризик випадкового знищення або пошкодження продукції переходить від Постачальника до Покупця з моменту підписання видаткової накладної (акту прийому макулатури на знищення) на дану партію.
З матеріалів справи слідує, що Продавець передав, а Покупець прийняв товар на загальну суму 6 991 028,95 грн., що підтверджується видатковими накладними №№: 378, 264, 263, 262, 261, 260, 259, 258, 257, 256, 254, 255, 253, 252, 251, 250, 249, 247, 307, 308, 309, 310, 311, 312, 313, 314, 315, 316, 317, 319, 320, 776, 777, 322, 523, 522, 521, 520, 519, 518, 517, 516, 513, 512, 510, 509, 507, 505, 503 та 501 (копії накладних в справі) право власності на який, з огляду на положення п. 5.2. Договору поставки, перейшло від Постачальника до Покупця з моменту підписання вказаних видаткових накладних на відповідну партію товару.
Частиною 1 статті 670 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
За п. 2 ч. 2 ст. 678 Цивільного кодексу України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу,
недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право вимагати заміни товару.
Згідно п. 2.7. Договору у випадку поставки макулатури, якість (упаковка) якої не відповідає вимогам ДСТУ 3500-2009 та п. 2.4. договору, Покупець має право відмовитись від прийняття такої макулатури, вимагати зменшення ціни, або заміни макулатури. Постачальник зобов'язується своїми силами та за свій рахунок замінити таку макулатуру на макулатуру належної якості у строк 5-ти календарних днів з дня отримання претензії від Покупця.
Матеріали справи свідчать, що внаслідок виявлення бракованої партії товару в розмірі 2 000 кг та недопоставки товару на суму 18 593,26 грн. Покупець 15.09.2011р. та 20.11.2012р. звернувся до Продавця з претензіями: № 136 та № 713 в яких вимагав замінити неякісний товар та поставити товар (копії претензій містяться в справі). Факт отримання Продавцем від Покупця вказаних вимог 15.09.2011р. та 20.11.2012р. підтверджується вхідними відмітками про їх отримання.
Позивач стверджує, а відповідачем не спростовано, що Продавець, незважаючи на пред'явлені ним Покупцем вимоги, заміну товару в кількості 2 000 кг на суму 3 900,00 грн. не провів та не поставленого товару в розмірі 18 593,26 грн. не поставив.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Ухвалами Господарського суду міста Києва від 20.12.2012р., 24.01.2013р. та 19.02.2013р. відповідача було зобов'язано надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень, контррозрахунок заявлених сум коштів.
Всупереч вимог вказаних ухвал контррозрахунку заявлених сум грошових коштів відповідач до суду не надав та не надіслав.
Враховуючи викладене, зважаючи на те, що доказів заміни Продавцем Покупцю товару в кількості 2 000 кг на суму 3 900,00 грн., а також доказів поставки Постачальником Отримувачу товару на суму 18 593,26 грн., станом на березень 2013 року, до суду не представлено, обґрунтованими є викладені позивачем вимоги щодо зобов'язання Продавця замінити неякісну макулатуру та про поставку Покупцю макулатури.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 1 609,50 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «СТ» (ідентифікаційний код: 35745802, адреса: 01025, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 7, оф. 1) замінити неякісну макулатуру на макулатуру якість якої відповідає умовам договору поставки макулатури № 87/м від 04 серпня 2011 року в загальній кількості 2000 кг на суму 3 900,00 грн. (три тисячі дев'ятсот гривень). Видати наказ.
Поставити макулатуру у кількості 9 535,01 кг на суму 18 593,26 грн. (вісімнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто три гривні 26 копійок). Видати наказ.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТ» (ідентифікаційний код: 35745802, адреса: 01025, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 7, оф. 11, р/р 2600226030048 в АКБ «Правекс-Банк» м. Київ, МФО 304988), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирський картонний комбінат» (ідентифікаційний код: 33644098, адреса: 10019, м. Житомир, майдан Станишівський, буд. 7, р/р 26009619996892 в Обласному відділенні ПАТ Промінвестбанк в м. Житомир, на балансі ПАТ Промінвестбанк, МФО 300012), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: судові витрати в сумі - 1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 копійок). Видати наказ.
Копію даного рішення направити відповідачу у справі № 5011-10/18634-2012.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 12.03.2013р.
Суддя О.В. Котков
Судове рішення № 29930530, Господарський суд м. Києва було прийнято 05.03.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5011-10/18634-2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: