Рішення № 2992632, 30.01.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

р.

Справа №

За позовом

до

про

Представники:

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Копанія КІП", м. Запоріжжя–далі по тексту–позивача до Приватного підприємства "Анкер Плюс", м. Нікополь, Дніпропетровська область–далі по тексту–відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача 19 042,04 грн. основного боргу у відповідності з вимогами ст. 530 ЦК України.

Додатково, на підставі ст.625 ЦК України, за порушення грошових зобов’язань, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 575,96 грн. інфляційних, 255,56 грн. -3% річних та 1 024,16 грн. штрафних санкцій.

Крім цього позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 210,00 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.

Відповідач вимоги суду не виконав, у судове засідання не з`явився, відзив на позов надав та витребувані судом документи не надав, незважаючи на те, що відповідача належним чином було двічі повідомлено про час та місце судового засідання, що підтверджується штампом суду про відправлення відповідачеві копії ухвал суду від: 21.11.2008 р., 23.12.2008 р., замовленою кореспонденцією з повідомленням про час та місце судового засідання, з адресою зазначеною у довідці Держкомстату, станом на день порушення провадження по справі, а відповідач не скористався наданим йому законним правом участі у судовому засіданні та неможливість присутності в судовому засіданні представника відповідача документально підтверджена не була, надані позивачем матеріали справи та оригінали документів дозволяють розглянути справу по суті спору, у зв’язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутністю представника відповідача.

23.12.2008 р. на підставі ст.77 ГПК України в судовому засіданні слухання справи було відкладено до 20.01.2009 р. у зв’язку з тим, що відповідач у судове засідання не з’явився та для надання сторонами письмових доказів в обґрунтування своїх позовних вимог і своїх заперечень.

20.01.2009 р. на підставі ст.75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем на вимоги суду в судове засідання.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач на підставі рахунку відповідача № СФ-0000119 від 12.03.2008 р. в період з 13.03.2008 р. по 14.03.2008 р. у якості 100% передоплати перерахував відповідачеві грошові кошти у сумі 74 072,10 грн., на які відповідач зобов’язався поставити металопрокат, але в порушення домовленості сторін відповідач 13.03.2008 р. по видатковій накладній № 54 поставив позивачеві металопрокат на суму 34 500,06 грн. та в період з 18.03.2008 р. по 10.04.2008 р., у зв’язку з відсутністю металопрокату, частково повернув позивачеві грошові кошти у сумі 20 500,00 грн. що і стало підставою для звернення позивача 23.05.2008 р. до відповідача з листом № 230-юр про відмову від поставки металопрокату і повернення грошових коштів у сумі 19 072,04 грн., що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих позивачем на вимоги суду в судове засідання для огляду та по суті не оспорюється відповідачем.

Приймаючи до, що відповідач лист-вимогу позивача за № 230-юр про відмову від поставки металопрокату і повернення грошових коштів у сумі 19 072,04 грн., залишив без відповіді і задоволення позивач звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить господарський суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача 19 042,04 грн. основного боргу у відповідності з вимогами ст. 530 ЦК України.

Додатково, на підставі ст.625 ЦК України, за порушення грошових зобов’язань, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 575,96 грн. інфляційних, 255,56 грн. -3% річних та 1 024,16 грн. штрафних санкцій.

Крім цього позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 210,00 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.

Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 ГПК України документально частково було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних за весь час прострочення платежу.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами на вимоги суду у судове засідання, та заслухавши повноважного представника позивача в судовому засіданні суд дійшов висновку, що факт заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 19 072,04 грн. повністю підтверджується оригіналами документів наданих позивачем на вимоги суду та залучених у копіях до матеріалів справи, та не оспорюється відповідачем по суті спору.

Оскільки на день розгляду справи у суді матеріалами справи було доведено заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 19 072,04 грн., яку відповідач по суті не оспорює, то позовні вимоги позивача по сумі основного боргу, що становить 19 072,04 грн., слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України, за порушення грошових зобов’язань, 575,96 грн. інфляційних та 255,56 грн. -3% річних, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 1 024,16 грн. штрафних санкцій, слід визнати необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 210,00 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з тих підстав, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача слід визнати обґрунтованими, частково документально доведеними, не спростованими відповідачем і такими, що підлягають задоволенню пропорційно-стягнутій сумі боргу.

Керуючись ст.ст.4,11,15,16,525,526,625 Цивільного кодексу України, ст.ст.33,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги позивача задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Анкер Плюс" (53201, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Чубаря, буд. 15, кв. 6, код ЄДРПОУ 34766271) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Копанія КІП" (69041, м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, 63-а, пом. 158, код ЄДРПОУ 34501619) 19 072,04 грн. (дев’ятнадцять тисяч нуль сімдесят дві гривень 04 коп.) - основного боргу, 575,96 грн. (п’ятсот сімдесят п`ять гривень 96 коп.) - інфляційних, 255,56 грн. (двісті п`ятдесят п`ять гривень 56 коп.) -3% річних, 199,03 грн. (сто дев`яносто дев`ять гривень 03 коп.) - держмита, 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.