Постанова № 29926028, 13.03.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 березня 2013 року Справа № 812/1784/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мирончук Н.В.,

при секретарі судового засідання - Чернікової Я.В.,

за участю представників сторін:

позивача: Вербицького О.С., довіреність №01/55 від 26.02.2013р.,

відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Сватівському районі Луганської області до Спільного підприємства "Харчокомбінат" про стягнення капіталізованих платежів з відшкодування шкоди потерпілим, які працювали на СП "Харчокомбінат" у сумі 151478,18 грн.,

ВСТАНОВИВ:

18 лютого 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов зазначений адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Сватівському районі Луганської області до Спільного підприємства "Харчокомбінат" про стягнення капіталізованих платежів з відшкодування шкоди потерпілим, які працювали на СП "Харчокомбінат" у сумі 151478,18 грн., -

Оскільки позивачем здійснюються страхові виплати постраждалим, які ушкодили здоров'я під час роботи на підприємстві, тому позивач просить стягнути з відповідача суму капіталізованих платежів в розмірі 151478,18 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся. Правом надання заперечень проти позову у встановлений судом строк та доказів на підтвердження своїх доводів не скористався, заяви про визнання позовних вимог або про розгляд справи за його відсутності суду не надав.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про таке.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пункт 4 частини першої статті 17 КАС України визначає, що до компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадах, встановлених законом. Окрім того, такі справи не підпадають під перелік публічно-правових справ, визначених частиною другою статті 17 КАС України, на які не поширюється компетенція адміністративних судів.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Сватівському районі Луганської області є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Судом також встановлено, що Спільне підприємство "Харчокомбінат" як платник страхових внесків зареєстровано у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Сватівському районі Луганської області.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наданих актів про нещасні випадки за період існування Спільного підприємства "Харчокомбінат" з співробітниками підприємства: ОСОБА_2,(а.с.10), ОСОБА_3 (а.с.15), ОСОБА_4(а.с.16), ОСОБА_5.(а.с.23), ОСОБА_6.(а.с.30), ОСОБА_7.(а.с.37), ставалися нещасні випадки. Висновками МСЕК цим співробітникам визначені ступені втрати професійної працездатності. (а.с.11-13, 18-20, 24-26,30-33, 40-41).

Постановами про призначення потерпілим перерахованої щомісячної страхової виплати позивач призначив потерпілим щомісячні страхові виплати з 01.09.12р. безстроково. (а.с.14, 21, 27, 34, 42).

Сума капіталізованих платежів була розрахована на підставі інформації Державної служби статистики України щодо середньої очікуваної тривалості життя чоловіків та жінок в Україні у 2011 році, оскільки згідно плану статистичних спостережень показник фактичної середньої тривалості життя чоловіків та жінок Державною службою статистики не розраховується. (а.с.7-8).

У зв'язку з наведеним, позивачем зроблено розрахунок капіталізації платежів для продовження страхових виплат особам, потерпілим на підприємстві протягом їх життя, згідно якого сума капіталізованих платежів становила 151478,18 грн. (а.с.9).

Судом також встановлено, що станом на день розгляду справи, Спільне підприємство "Харчокомбінат" перебуває в стадії ліквідації, яка не пов'язана з банкрутством, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не виключена.

Ліквідація юридичної особи відповідно до вимог законодавства відбувається без правонаступництва; юридична особа є такою, що припинилася чи є ліквідованою, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (ч. 2 ст. 104 та ч. 5 ст. 111 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві здійснюється за рахунок, зокрема, капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Зазначеною нормою законодавець зобов'язує страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації (не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута, але й за інших підстав, передбачених законодавством), із застосуванням порядку, який передбачений постановою Кабінету Міністрів України № 765 від 6 травня 2000 року «Про порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю».

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації голова ліквідаційної комісії, уповноважена ним особа або ліквідатор після закінчення процедури ліквідації, передбаченої законом, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами повинен подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстраторові певні документи, в тому числі, зокрема, довідку відповідного органу про відсутність заборгованості із сплати страхових коштів фондів соціального страхування.

Отже, статтею 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» законодавець зобов'язав страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у всіх випадках ліквідації страхувальника, не залежно від підстави такої ліквідації.

Статтею 1205 Цивільного Кодексу України передбачено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншими нормативно-правовими актами.

Оскільки, відсутній механізм капіталізації платежів для задоволення вимог, виниклих із зобов'язань підприємства, яке ліквідується на підставі рішення засновників та дані відносини подібні між собою у своїх рисах та ознаках, тобто вирішуються однаково і необхідно застосовувати закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

Така правова позиція зазначена в постанові від 26.06.2012 року Верховного суду України, в якій визначено, що вимоги Порядку поширюються на правовідносини щодо стягнення заборгованості по капіталізації платежів з підприємств, які ліквідуються поза процедурою банкрутства.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення.

Згідно ч.1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

За таких обставин, до спірних правовідносин слід застосовувати положення Постанови Кабінету Міністрів України № 765 від 06.05.2000 року.

Положеннями Порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 06 травня 2000 року №765 передбачено, що у вимогах відповідного Фонду до боржника, щодо якого порушено справу про банкрутства, зазначається сума, визначена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації. При цьому, суми платежів, капіталізованих відповідно до зазначених вимог у процесі ліквідації підприємства-банкрута, перераховуються ліквідатором робочому органу виконавчої дирекції Фонду, у якому підприємство перебуває на обліку.

Отже, для покриття витрат Фонду потерпілим на виробництві, які працювали на підприємствах, що ліквідовані, кошти до Фонду сплачуються страхувальником, згідно з Порядком капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 765.

Відповідно до п. 1 Порядку, капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів.

Пункт 2 Порядку визначає порядок розрахунку щодо кожного платежу, що підлягає капіталізації.

У відповідності до вимог п. 3 Порядку капіталізація платежів, передбачених підпунктами 1 - 5 пункту 2 цього Порядку, розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Іншого нормативно-правового акту, який визначав би порядок капіталізації платежів, Кабінетом Міністрів України прийнято не було.

Сума платежів, яка підлягає капіталізації підтверджується розрахунком потреби в капіталізації коштів, долученим до матеріалів справи.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача сум капіталізованих платежів правомірними.

Оскільки капіталізовані платежі сплачені не були, тому вони підлягають стягненню з відповідача в судовому порядку.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалася в рішеннях Вищого адміністративного суду України, зокрема, в ухвалах від 04 листопада 2010 року в справі № К-6533/08, від 20 квітня 2011 року в справі № К/9991/1045/11, від 09 червня 2011 року в справі №К-25422/10.

Відповідно до ч.2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення, ухвалене на користь сторони -суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки позивачем не були здійснені судові витрати, та відповідач звільнений від їх сплати, питання про розподіл судових витратах не вирішується.

Керуючись статтями 23, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Сватівському районі Луганської області до Спільного підприємства "Харчокомбінат" про стягнення капіталізованих платежів з відшкодування шкоди потерпілим, які працювали на СП "Харчокомбінат" у сумі 151478,18 грн., задовольнити.

Стягнути з Спільного підприємства "Харчокомбінат" (код ЄДРПОУ 01729849) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Сватівському районі Луганської області, суму капіталізованих платежів у розмірі 151478,18 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста сімдесят вісім грн. 18 коп.).

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Суддя Н.В. Мирончук