Ухвала суду № 29925143, 14.03.2013, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/2284/13-к

УХВАЛА

іменем України

14.03.2013 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

слідчого судді Дубас Т.В.,

при секретарі Дідур М.О.,

за участі прокурора Холодницького Н.І.

адвоката ОСОБА_1

підозрюваного ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого відділу ДПІ у Києво-Святошинському Київської області Дзюбюк О.В. відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Алмалик, Ташкентської області, Узбекистан, росіянина, громадянина України, освіта вища, не одруженого, не працюючого раніше не судимого, місце проживання не встановлено, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -

ВСТАНОВИВ:

Старшого слідчий відділу ДПІ у Києво-Святошинському Київської області Дзюбюк О.В., за погодженням з прокурором Києво-Святошинського району Київської області звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2.

Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виступив організатором ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ „БК „Арміс" (код ЄДРПОУ 34356397) по взаємовідносинам з ТОВ „Міріс" на загальну суму 21 405 547,00 грн., що викладено в довідці складеній 22.09.2011 ДПІ у Печерському районі м. Києва з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ „БК „Арміс" при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ „Міріс" (код ЄДРПОУ 34620298) за період з 01.10.2010 року по 31.03.2011 року.

Досудовим слідством по справі встановлено, що ОСОБА_2, використовуючи особисті зв'язки пов'язані із будівництвом житлового комплексу „Коцюбинський", переслідуючи злочинну мету спрямовану на ухилення від сплати податків та особистого збагачення за рахунок незаконного конвертування безготівкових грошових коштів у готівку, залучив до участі у будівництві зазначеного житлового комплексу ТОВ „Будівельна Компанія „Арміс", керівників якого, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, він знав особисто.

При цьому ОСОБА_2 попередньо домовився з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, що саме він буде контролювати рух коштів по рахункам ТОВ „БК „Арміс" та забезпечувати надходження коштів на рахунки ТОВ „БК „Арміс" від реально діючих підприємств.

Суть злочинної схеми полягала в наступному: реально діючі підприємства України, які залучались до даної схеми ОСОБА_2, перераховували грошові кошти на рахунки підприємства - транзитера ТОВ „БК „Арміс", яке в свою чергу, перераховувало такі кошти на рахунки суб'єктів фіктивного підприємництва ТОВ „Міріс", ТОВ „БКК „Інтермарр", ТОВ „Сіті Будком" за начебто проведені роботи, надані послуги та поставлені товари. При цьому, ТОВ „БК „Арміс" включало до складу податкового кредиту суми ПДВ, сформовані за рахунок фіктивного ТОВ „Міріс". В подальшому, з метою конвертації грошових коштів у готівку, грошові кошти з рахунку ТОВ „Міріс" перераховувались на рахунки фізичних осіб, зокрема на рахунки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4, які конвертували такі кошти у готівку. При цьому товари не поставлялись, послуги не надавались та роботи не виконувались, а лише створювалась видимість проведення господарських операцій, шляхом використання документів суб'єктів фіктивного підприємництва, з метою незаконного створення податкового кредиту.

В подальшому, в період коли ТОВ „БК „Арміс" вже було задіяне на будівництві житлового комплексу „Коцюбинський" та виконувало певні будівельні роботи, ОСОБА_2 підшукував реально діючі підприємства, які, з метою штучного створення податкового кредиту з податку на додану вартість, перераховували грошові кошти на рахунок ТОВ „БК „Арміс" за начебто виконані вказаним підприємством роботи та послуги, при цьому, ТОВ „БК „Арміс" ніяких робіт для таких підприємств не виконувало, послуг не надавало.

Службові особи ТОВ „БК „Арміс", в свою чергу виконуючи вказівки ОСОБА_2, готували документи про ніби то проведені господарські операції та перераховували кошти, що надходили від реально діючих підприємств, на рахунки суб'єктів фіктивного підприємництва ТОВ „Міріс", ТОВ „БКК „Інтермарр" та ТОВ „Сіті Будком", з яких зазначені грошові кошти перераховувались на рахунки фізичних осіб, які конвертували безготівкові кошти у готівку. При цьому, в результаті перерахування грошових коштів на рахунок суб'єкта фіктивного підприємництва ТОВ „Міріс", ТОВ „БК „Арміс" незаконно сформовано собі податковий кредит в період з жовтня 2010 року по квітень 2011 року в сумі 21 405 547,00 грн.

В подальшому, ТОВ „БК „Арміс" подано до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2011 року, в якій безпідставно включено суму податкового кредиту, в розмірі 6 309 708,00 грн., сформовану за рахунок ТОВ „Міріс", в результаті чого ТОВ „БК „Арміс" не нараховано та не сплачено до державного бюджету податок на додану вартість в розмірі 6 309 708,00 грн.

Умисні дії ОСОБА_2 надали можливість службовим особам ТОВ „БК „Арміс" відобразити в податковій звітності проведення господарських операцій, яких фактично не було та відповідно сформувати податковий кредит по взаємовідносинам з фіктивним ТОВ „Міріс", що призвело до ненадходження до державного бюджету в період березня 2011 року податку на додану вартість в сумі 6 309 708,00 грн.

Крім того встановлено, що ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_9 прийняв участь у розкраданні чужого майна, як організатор, що призвело до розтрати грошових коштів, які перебували на рахунках ТОВ „БК „Арміс" та ТОВ „Міріс" та які підлягали перерахуванню до Державного бюджету в якості погашення заборгованості по податку на додану вартість, заниженому ТОВ „БК „Арміс" в період з 01.10.2010 по 31.03.2011, що призвело до фактичного ненадходження до Державного бюджету коштів в особливо великих розмірах.

В ході досудового слідства у справі, за поданням СВ ПМ ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області Києво-Святошинським районним судом Київської області винесено постанову від 10.05.2011 про накладення арешту на всі грошові кошти, які знаходяться та можуть надійти на поточний рахунок № 260013253501, який належить ТОВ „Міріс" та відкритий в ПАТ „КБ „Даніель" та постанову від 11.05.2011 про накладення арешту на всі грошові кошти, які знаходяться та можуть надійти на поточний рахунок № 260033242301, який належить ТОВ „БК „Арміс" та відкритий в ПАТ „КБ „Даніель".

Подальшим розслідуванням встановлено, що 04.08.2011 до ПАТ „КБ „Даніель" поштою, надійшли постанови Києво-Святошинського районного суду (в справі № 4-756/11) від 18.07.2011 року про скасування накладеного арешту на грошові кошти які перебувають на банківському рахунку №260033242301, який належить ТОВ «БК «Арміс» (код за ЄДРПОУ 34356397) та постанова (в справі № 4-759/11) від 18.07.2011 року про скасування накладеного арешту на грошові кошти, які перебувають на банківському рахунку № 260013253501, який належить ТОВ «Міріс» (код за ЄДРПОУ 34620298).

В подальшому, службові особи ПАТ «КБ «Даніель», прийняли зазначені підроблені постанови до виконання та на підставі них зняли арешт з банківського рахунку ТОВ «БК «Арміс» № 260033242301 та банківського рахунку ТОВ «Міріс» № 260013253501.

Згідно інформації, отриманої з Києво-Святошинського районного суду, зазначені постанови від 18.07.2011 в справі № 4-756/11 та постанова від 18.07.2011 в справі № 4-759/11 вказаним судом не виносились, тобто являються підробними.

В подальшому, грошові кошти, які знаходились на арештованих рахунках ТОВ „БК „Арміс" в сумі 2 791 500,00 грн. та ТОВ «Міріс» в сумі 184 800,00 грн., були перераховані на рахунки ОСОБА_8 відкриті в філії АТ „Банк Золоті Ворота" в м. Києві та ПАТ „Дочірній Банк Сбербанку Росії", з яких ОСОБА_8 отримав зазначені кошти готівкою та передав їх ОСОБА_9

Будучи допитаний в ході досудового слідства ОСОБА_8 показав, що він відкрив банківські рахунки в АТ „Банк Золоті Ворота" та ПАТ „Дочірній Банк Сбербанку Росії" на вказівку ОСОБА_9, а також за його вказівкою знімав готівкою грошові кошти з вказаних рахунків та передавав йому такі кошти.

Будучи допитаний в ході досудового слідства ОСОБА_9 показав, що ОСОБА_2 разом з ОСОБА_4 займались конвертацією грошових коштів в тому числі з використанням ТОВ „БК „Арміс".

Будучи допитаний в ході досудового слідства ОСОБА_5 показав, що ОСОБА_2 являвся фактичним керівником та організатором схеми конвертування грошових коштів у готівку шляхом використання підприємств ТОВ „БК „Арміс", ТОВ „Міріс", а також, що саме ОСОБА_2 безпосередньо причетний до скасування арешту з рахунків ТОВ „БК „Арміс" та ТОВ „Міріс".

Отже ОСОБА_2 діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_9, прийняв участь у розкраданні чужого майна, як організатор, що призвело до розтрати грошових коштів, які перебували на рахунках ТОВ „БК „Арміс" та ТОВ „Міріс" та які підлягали перерахуванню до Державного бюджету в якості погашення заборгованості по податку на додану вартість, заниженому ТОВ „БК „Арміс" в період з 01.10.2010 по 31.03.2011, що призвело до фактичного ненадходження до Державного бюджету коштів в особливо великих розмірах.

24.11.2011 щодо ОСОБА_2 винесена постанова про притягнення його як обвинуваченого за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.27 ч.3 ст.212 КК України.

28.11.2011 в зв'язку з тим, що місцезнаходження обвинуваченого ОСОБА_2 не відоме, оголошено його розшук.

28.11.2011 щодо обвинуваченого ОСОБА_2 винесено подання про обрання йому міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та Києво-Святошинським районним судом дано дозвіл на затримання ОСОБА_2

27.09.2012 відносно ОСОБА_2 винесено постанову про притягнення його в якості обвинуваченого за ч.3 ст.27 ч.3 ст. 212 та ч.3 ст.27 ч.5 ст.191 КК України.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, та запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2 за місцем реєстрації, що в АДРЕСА_1 не проживає (том № 1 кримінального провадження аркуш №117).

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_2 виписався з адреси реєстрації: АДРЕСА_1, та зареєструвався за адресою: АДРЕСА_2. З метою підтвердження інформації було здійснено виїзд за вказаною адресою, допитаний в якості свідка ОСОБА_13 повідомив, що громадянин ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 не проживає. (том № 1 кримінального провадження аркуш №133, 134).

За таких обставин аналіз дій підозрюваного в їх сукупності свідчить про бажання ОСОБА_2 приховатися від слідства та суду та перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_2 обвинувачується у злочині, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від семи до дванадцяти років, а також те, що в теперішній час обвинувачений по місцю проживання та по місцю реєстрації не проживає, умисно, з метою уникнення відповідальності та з метою перешкоджання досудовому розслідуванню у встановленні об'єктивної істини у кримінальному провадженні застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків просив застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Прокурор, яким погоджено клопотання, та слідчий у судовому засіданні клопотання підтримали, підозрюваний ОСОБА_2 та його адвокат проти задоволення клопотання заперечували, просив обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку осіб які брали участь у розгляді справи, суд приходить до висновку що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.

Слідчим у клопотанні та доданих документів доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді вважати, що ОСОБА_2, може здійснити дії, передбачені п.п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

28.09.2012 року підозрюваний ОСОБА_2, за орієнтуванням Укрбюро Інтерполу був затриманий на території Болгарії.

01.03.2013 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, був переданий старшому слідчому відділу ДПІ у Києво-Святошинському Київської області Дзюбюку О.В. про що складено відповідний акт.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_2, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме перешкоджати кримінальному провадженн, підозрюваний може не прибути до суду за судовим викликом, по місцю проживання та по місцю реєстрації на території України з 2011 року не проживає, а застосування більш м'яких запобіжних заходів передбачених КПК України, а ніж тримання під вартою не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_2

За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Крім того, відповідно ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.

Враховуючи обстави кримінального правопорушення, корисливий мотив кримінального правопорушення, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у якому він підозрюється, суд вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 300 розмірів мінімальної заробітної плати, а саме у розмірі застави 334 100 грн., встановленої станом на 01 січня поточного року, а також 70 % від суми збитку, завданого злочинними діями ОСОБА_2, що проявляється у ненарахуванні та не сплаті до державного бюджету податку на додану вартість в розмірі 9 286 000 грн., а тому сума застави становитиме 6 834 300 грн. (шість мільйонів вісімсот тридцять чотири тисячі триста гривень) оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого відділу ДПІ у Києво-Святошинському Київської області Дзюбюк О.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в СІЗО № 13 Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язків, визначених КПК України.

Визначити заставу у розмірі 6 834 300 грн. (шість мільйонів вісімсот тридцять чотири тисячі триста гривень), встановленої станом на 01 січня поточного року, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою ( заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Києво-Святошинського районного суду Київської області :

Код 02892161

Банк ГУ ДКСУ в Київські й області

Код банку 821018

Дебет рахунку № 37313001002053

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Києво-Святошинського районного суду Київської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі СІЗО № 13 Державного департаменту України з питання виконання покарань в м. Києві та Київській області

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа СІЗО № 13 Державного департаменту України з питання виконання покарань в м. Києві та Київській області негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з-під варти та повідомити усно і письмово старшого слідчого СВ ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області Дзюбюка О.В., прокурора прокуратури Києво-Святошинського району Київської області Холодницького Н.І. та слідчого суддю Києво-Святошинського районного суду Київської області Дубас Т.В.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів, і закінчується 29 квітня 2013 року.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: Дубас Т.В.