Рішення № 29925008, 30.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-12/10771-2012 30.10.12За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес"

До Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА"

Про відшкодування шкоди в порядку регресу 5 615,10 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача Пахолка Т.П.- представник (дов. № 59 від 11.01.2012)

Від відповідача не з'явився

Суть спору:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Брокбізнес" (долі - позивач) звернулася до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" про відшкодування шкоди в порядку регресу 5 615,10 грн.

Ухвалою суду від 03.08.2011 за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 5011-12/10771-2012 та призначено розгляд справи на 31.08.2012.

В судове засідання 31.08.2012 представник позивача з'явився, підтримав вимоги вказані в позовній заяві, заявив клопотання про витребування із Моторного (транспортного) страхового бюро України інформацію: щодо полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який був чинний на дату ДТП (19 липня 2009 року) на автомобіль "Ваз" державний № 38909 КХ.

Відповідно до ст. 38 ГПК України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Суд вважає заявлене клопотання доцільним та таким, що підлягає задоволенню.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань до суду не надав

За таких обставин, а саме в зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача та неподанням витребуваних доказів, з метою витребування додаткових доказів, розгляд справи підлягає відкладенню.

Ухвалою суду від 31.08.2012 відкладено розгляд справи на 30.10.2012, направлено судовий запит до Моторного (транспортного) страхового бюро України.

01.10.2012 відділом діловодства суду отримано від Моторного (транспортного) страхового бюро України відповідь на запит.

В судове засідання 30.10.2012 представник позивача з'явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 30.10.2012 представник відповідача не з'явився, причини неявки суду не повідомив, клопотань та заяв до суду не направив.

В судовому засіданні 30.10.2012 оголошено повний текст рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

18.03.2012 між Приватним акціонерним товариством "Страхова Компанія "Брокбізнес" (надалі Позивач), як страховиком, та Іванковим О.П. як страхувальником було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 006-028955, предметом якого є страхування майнових інтересів страхувальника, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням застрахованого транспортного засобу TOYOTA д.н. АА 3295 НІ

19.07.2009 в м. Біла Церква відбулося ДТП за участю транспортного засобу TOYOTA д.н. АА 3295 НІ під керуванням Іванкова О.П. та транспортного засобу "Ваз" д.н. № 38909 КХ під керуванням Буханець Ю.А.

У скоєнні зазначеного вище ДТП винним визнано Буханець Ю.А., що підтверджується відповідно Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19.08.2009.

Позивач здійснив виплату страхового відшкодування на виконання своїх зобов'язань за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів № 006-028955, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 9338 від 09.10.2009 на суму 5 615,10 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між відповідачем (страховик) та гр Буханець Ю.А.. було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ8225973, за умовами якого відповідач прийняв на себе зобов'язання по відшкодуванню збитків, завданих майну третіх осіб транспортним засобом автомобіль "ВАЗ", д.н. 38909КХ, ліміт за шкоду майну - 25 000,00 грн., франшиза - 510 грн.

19.01.2011 позивач направив на адресу відповідачу регресну вимогу проте за твердженням позивача на дату винесення рішення ніякої відповіді чи виплати не здійснено.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 22 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" 22.1. При настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи; 22.2. Відповідно до цього Закону потерпілим, які є юридичними особами, страховиком відшкодовується виключно шкода, заподіяна майну; 22.3. Потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог ст. 23 ЦК України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у п. 9.3 ст. 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди. Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3, 4 ч. 2 ст. 23 ЦК України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст. 28 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана:

з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;

з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;

з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;

з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди;

з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу;

з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст. 29 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до ст. 37.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів": «виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одно місяця з дня отримання страховиком необхідних документів».

Згідно з ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Стаття 993 ЦК України теж передбачає перехід до страхової організації прав страхувальника вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Статтею 228 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб в порядку регресу.

Стосовно стягнення франшизи, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 12.1. Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Згідно ст. 9 Закону України «Про страхування» страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Так, страхова сума, визначена в полісі обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів на території України №ВВ/8225973.визначена в розмірі 510,00 грн. (сума, яка при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну третіх осіб, вираховується із суми відшкодування).

За таких обставин, розмір франшизи на підлягає задоволенню.

А тому виплаті за договором (полісом) страхування цивільно - правової відповідальності відшкодуванню підлягає не заявлена позивачем сума - 5 615,10 грн., а 5105,10 грн.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову витрати, пов'язані з розглядом справи в суді ,покладаються господарським судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

За таких обставин та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА (01032, м. Київ, вул.. Жилянська, 75 код ЄДРПОУ 00034186) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "Брокбізнес" (04050, м. Київ, вул.. Білоруська, 3 код ЄДРПОУ 20344871) 5 105 (п'ять тисяч сто п'ять ) грн. 10 коп. страхового відшкодування, 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн 50 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Л.В. Прокопенко