Постанова № 29923743, 05.03.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 Вн. № 1/266

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 березня 2013 року 14:58 № 2а-15731/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Висоцькій Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київопорядкомплект" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.10.2012 р. № 0004782270 та № 00001031750, за участі представників сторін:

представник позивача Якимчук С.М.;

представник відповідача Шуневич В.В.,

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 05 березня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Київопорядкомплект" (далі - позивач, ПАТ "Київопорядкомплект") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва ДПС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.10.2012 р. № 0004782270 та № 00001031750 (далі - ППР № 0004782270, ППР № 00001031750).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.11.2012 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-15731/12/2670.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.11.2012 р. закінчено підготовче провадження у справі № 2а-15731/12/2670 та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.11.2012 р. викликано в якості свідків у справі № 2а-15731/12/2670 головного бухгалтера ПАТ "Київопорядкомплект" ОСОБА_3, директора ТОВ "Алігус" ОСОБА_4, директора ТОВ "Асіті Трейд" ОСОБА_5, директора ТОВ "Стоун Україна" ОСОБА_6, директора ТОВ "Ланіс Менеджмент" ОСОБА_7 та визнано обов'язковою їх явку в судове засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.12.2012 р. викликано в якості свідків у справі № 2а-15731/12/2670 директора ТОВ "Алігус" ОСОБА_4, директора ТОВ "Асіті Трейд" ОСОБА_5, директора ТОВ "Стоун Україна" ОСОБА_6, директора ТОВ "Ланіс Менеджмент" ОСОБА_7 та визнано обов'язковою їх явку в судове засідання.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2013 р. та від 13.02.2013 р. у ТОВ "Євро Лізинг" витребувано низку додаткових доказів по даній справі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у запереченнях до адміністративного позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

У період з 28.08.2012 р. по 24.09.2012 р. працівниками ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва ДПС було проведено документальну планову перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 р. по 30.06.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 р. по 30.06.2012 p., за результатами якої складено акт перевірки № 322/1-22-20-05503326 від 01.10.2012 р. (далі - Акт перевірки).

Відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п. 187.1, п. 187.2, п. 187.3 ст. 187 розд. V, п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, абз. 1 п. 201.10 ст. 201 розд. V Податкового кодексу України, внаслідок чого на підставі Акта перевірки відповідачем прийнято ППР № 0004782270, відповідно до якого позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 359 367,31 грн. (за основним платежем - 312 810,51 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 46 556,8 грн.).

За твердженням відповідача, підставою для збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість було заниження позивачем податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 312 810,51 грн., в тому числі по періодам: квітень 2011 р. - 26 166,66 грн., червень 2011 р. - 100 425 грн., вересень 2011 р. - 2 791 грн., листопад 2011 р. - 29 254,5 грн., грудень 2011 р. - 54 160,84 грн., січень 2012 р. - 21 154,37 грн., лютий 2012 р. - 1 083 грн., березень 2012 р. - 3 082,5 грн., червень 2012 р. - 74 692,64 грн.

Крім цього, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14, пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, пп. 164.1.2 п. 164.1, пп. 164.2.2, пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п. 168.1 ст. 168, пп. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169, п. 171.1 ст. 171, пп. "а" п. 171.2 ст. 171, пп. "а" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, внаслідок чого на підставі Акта перевірки відповідачем прийнято ППР № 00001031750, відповідно до якого позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на суму 6 607,45 грн. (за основним платежем - 5 394,32 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 213,13 грн.).

За твердженням відповідача, підставою для збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб було заниження позивачем податку на доходи фізичних осіб на суму 5 394,32 грн., в тому числі по періодах: 2011 р. - 4 765,28 грн., 2012 р. - 629,04 грн.

Позивач не погодився з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями-рішеннями, тому звернувся до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва частково погоджується з позовними вимогами ПАТ "Київопорядкомплект", виходячи з наступних мотивів.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України; Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України); Податкового кодексу України (далі - ПК України); Закону України від 22.05.2003 № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон 889-IV).

Стосовно прийнятого податковим органом ППР № 0004782270 суд зазначає наступне.

Згідно п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Відповідно до п. 187.2 ст. 187 ПК України у разі постачання товарів або послуг з використанням торговельних автоматів або іншого подібного устаткування, що не передбачає наявності касового апарата, контрольованого уповноваженою на це фізичною особою, датою виникнення податкових зобов'язань вважається дата виймання з таких торговельних апаратів або подібного устаткування грошової виручки. Правила інкасації зазначеної виручки встановлюються Національним банком України.

Пунктом 187.3 ст. 187 ПК України передбачено, що у разі постачання товарів за договорами товарного кредиту (товарної позики, розстрочки), умови яких передбачають сплату (нарахування) відсотків, датою збільшення податкових зобов'язань у частині таких відсотків вважається дата їх нарахування згідно з умовами відповідного договору.

Згідно з Актом перевірки відповідачем встановлено заниження податкового зобов'язання позивача з ПДВ на загальну суму 107 381,5 грн. по взаємовідносинах з контрагентом - TOB "Євро Лізинг" на суму 100 425,00 грн. у зв'язку з тим, що згідно додатку 5 до декларації з ПДВ за червень 2011 року позивачем відображено податкові зобов'язання в сумі 0 грн., а TOB "Євро Лізинг" відобразило податковий кредит в червні 2011 року в розмірі 100 425 грн. (розбіжність на суму 100 425 грн.).

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що господарські операції між позивачем та TOB "Євро Лізинг" у червні 2011 року не здійснювались.

З висновків Акту перевірки вбачається, що податковим органом було також встановлено заниження податкового зобов'язання з ПДВ по взаємовідносинах з контрагентом - комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Солом'янського району м. Києва на суму 1 633 грн. у зв'язку з тим, що згідно додатку 5 до декларації з ПДВ за вересень 2011 року позивачем відображено податкові зобов'язання в сумі 0 грн., а комунальне підприємство відобразило податковий кредит у вересні 2011 року в розмірі 1 633 грн. (розбіжність на суму 1 633 грн.).

Разом з тим, на підставі даних бухгалтерського обліку позивача судом встановлено, що станом на 01.09.2011 р. була передплата від цього контрагента в сумі 10 768,66 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 1794,78 грн. (перша подія - виникнення податкових зобов'язань), у зв'язку з чим зобов'язання з ПДВ були відображені в попередніх періодах. Протягом вересня 2011 року даному контрагенту було відвантажено продукції в рахунок отриманої раніше передплати на суму 6 987,4 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 1 164,57 грн. (друга подія), яка призводить до виникнення податкових зобов'язань з ПДВ у вересні 2011 року.

Відповідачем в ході вищевказаної перевірки було також встановлено заниження податкового зобов'язання з ПДВ по взаємовідносинах з контрагентом TOB "БК "Укркомплексбуд" на суму 1 158 грн. у зв'язку з тим, що згідно додатку 5 до декларації з ПДВ за вересень 2011 року позивачем відображено податкові зобов'язання в сумі 0 грн., а TOB "БК "Укркомплексбуд" відобразило податковий кредит у вересні 2011 року у розмірі 1 158 грн. (розбіжність на суму 1 158 грн.).

Судом встановлено, що контрагентом TOB "БК "Укркомплексбуд" не було своєчасно надано свідоцтво платника ПДВ, тому позивачем в додатку 5 декларації з ПДВ за вересень 2011 року було відображено податкові зобов'язання в графі "Інші" в сумі 1 158,00 грн.

Відповідачем також було встановлено заниження податкового зобов'язання позивача з ПДВ по взаємовідносинах з контрагентом TOB "АНД" на суму 1 083 грн. у зв'язку з тим, що згідно додатку 5 до декларації з ПДВ за лютий 2012 року позивачем відображено податкові зобов'язання в сумі 1 083 грн., а TOB "АНД" відобразило податковий кредит в лютому 2012 року у розмірі 2 166 грн. (розбіжність на суму 1 083 грн.).

Разом з тим, як вбачається з даних бухгалтерського обліку позивача, в лютому 2012 року позивачем від TOB "АНД" було отримано передплату за продукцію в сумі 6 498,36 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 1 083,06 грн. (перша подія - виникнення податкових зобов'язань), та відвантажено продукції в рахунок отриманої передплати на суму 5 631,60 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 938,60 грн. (друга подія), внаслідок чого позивач відобразив податкові зобов'язання на суму 1 083,06 грн. за лютий 2012 року.

З висновків Акту перевірки також вбачається, що податковим органом було встановлено заниження податкового зобов'язання з ПДВ по взаємовідносинах з контрагентом СПД ОСОБА_8 на суму 3 082,5 грн. у зв'язку з тим, що згідно додатку 5 до декларації з ПДВ за березень 2012 року позивачем відображено податкові зобов'язання в сумі 3 082,5 грн., а СПД ОСОБА_8 відобразив податковий кредит за березень 2012 року у розмірі 6 165 грн. (розбіжність на суму 3 082,5 грн.).

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, станом на 01.03.2012 р. позивачу від СПД ОСОБА_8 було здійснено передплату в сумі 855,60 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 142,60 грн. Відповідно податкові зобов'язання були відображені в попередніх періодах. Протягом березня 2012 року було отримано передплат на суму 18 495,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 3 082,50 грн. (перша подія виникнення податкового зобов'язання ) та відвантажено продукції в рахунок отриманих передплат на суму 18 505,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 3 084,17 грн. (друга подія), тому позивач відобразив податкові зобов'язання на суму 3 082,50 грн. за березень 2012 року.

Суд погоджується з доводами позивача, що висновок відповідача про порушення п. 187.1, п. 187.2, п. 187.3 ст. 187 розд. V ПК України є передчасним, оскільки відповідно до п. 73.5 ст. 73 ПК України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Відтак, у разі виникнення сумнівів стосовно факту здійснення господарських операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з ПДВ показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, податковий орган вправі проводити зустрічні звірки у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають розбіжності.

Для проведення зустрічних звірок відбираються суб'єкти господарювання (контрагенти платника податків), щодо яких виникла необхідність у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків, в тому числі відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, Акт перевірки не містить відомостей про проведення зустрічних звірок з контрагентами позивача.

Стосовно висновків відповідача про завищення позивачем податкового кредиту на загальну суму 205 429,01 грн. у зв'язку з віднесенням до складу податкового кредиту неналежним чином оформлених податкових накладних, суд зазначає наступне.

Податковим органом встановлено завищення позивачем податкового кредиту з контрагентом TOB "Алігус" на суму 9 500 грн. у зв'язку з тим, що згідно додатку 5 до декларації з ПДВ за квітень 2011 року ПАТ "Київопорядкомплект" відобразило податковий кредит по TOB "Алігус" в сумі 9 500 грн., а TOB "Алігус" відобразило податкові зобов'язання в квітні 2011 року в розмірі 0 грн. (розбіжність на суму 9 500 грн.).

Крім цього, з Акту перевірки вбачається, що відповідачем було встановлено завищення податкового кредиту з контрагентом TOB "Стоун Україна" за квітень 2011 року на суму 16 666 грн. у зв'язку з тим, що згідно бази даних ДПІ в Голосіївському р-ні м. Києва місцезнаходження TOB "Стоун Україна" в період з 01.03.2011 р. по 30.04.2011 р. за адресою: м. Київ, вул. М. Раскової, б. 23, кв. 511 "не встановлено", стан підприємства 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Разом з тим, в матеріалах справи міститься лист № 53 від 26.10.2012 р., що в період з 01.03.2011 р. по 30.04.2011 р. TOB "Стоун Україна" знаходилось за адресою: м. Київ, вул. М. Раскової, б. 23, оф. 511-513 (Т. 1, арк. 103 матеріалів справи).

Відповідачем також було встановлено завищення податкового кредиту з контрагентом TOB "Асіті Трейд" за листопад 2011 року на суму 29 254,5 грн., за грудень 2011 року на суму 54 160,84 грн., за січень 2012 року на суму 21 154,37 грн. у зв'язку з тим, що згідно бази даних ДПІ в Голосіївському р-ні м. Києва місцезнаходження TOB "Асіті Трейд" в період з 01.11.2011 р. по 26.01.2012 р. за адресою: м. Київ, вул. Ольжича, буд. 7 "не встановлено", стан підприємства 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Крім цього, встановлено завищення податкового кредиту з контрагентом TOB "Ланіс Менеджмент" за червень 2012 року на суму 74 692,64 грн. у зв'язку з тим, що згідно бази даних ДПІ в Голосіївському р-ні м. Києва місцезнаходження TOB "Ланіс Менеджмент" в період з 05.06.2012 р. по 20.06.2012 р. за адресою: м. Київ. вул. Рибалка, буд. 10/8 "не встановлено", стан підприємства 3 - прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру).

Відповідач дійшов висновку, що у разі наявності інформації згідно бази даних про незнаходження контрагентів позивача за місцезнаходженням на момент здійснення господарських операцій не дає права позивачу (покупцю) на включення сум ПДВ до податкового кредиту.

Разом з тим, пунктом 198.1 ст. 198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Положеннями п. 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу їх покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що ПК України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Судом досліджено податкові накладні, виписані контрагентами, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит у перевіряємий період, внаслідок чого судом встановлено, що зазначені документи містять усі необхідні підписи уповноважених осіб, скріплені відповідною печаткою та відповідають формі, затвердженій наказом Державної податкової адміністрації України № 969 від 21 грудня 2010 року.

Згідно п. 201.4 та п. 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Пунктом 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. № 1379, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 р. за № 1333/20071, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Судом встановлено, що на час виписки контрагентами податкових накладних дані контрагенти були зареєстрованими платниками податку на додану вартість та мали і мають свідоцтво платника такого податку.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що висновок відповідача про порушення позивачем п. 187.1, п. 187.2, п. 187.3 ст. 187 розд. V, п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, абз. 1 п. 201.10 ст. 201 розд. V ПК України є протиправним, тому ППР № 0004782270 підлягає скасуванню.

Стосовно прийнятого податковим органом ППР № 00001031750 суд зазначає наступне.

Згідно пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону 889-IV (який діяв до 01.01.2011 р.) до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються, зокрема, доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

Відповідно до пп. 164.1.1 п. 164.1 ст. 164 ПК України загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Підпунктом 164.1.2 п. 164.1 ст. 164 ПК України передбачено, що загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Згідно пп. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Абзацом "а" п. 171.2 ст. 171 ПК України передбачено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.

Згідно абз. "a" п. 176.2 ст. 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивачем не утримано податок з доходу працівників підприємства, отриманого платником податку від працедавця у формі плати за послуги мобільного зв'язку (послуги міжнародного роумінгу), всього по 4 особових рахунках донарахованого податку з доходів фізичних осіб в сумі 1 303,75 грн., тобто позивачем застосовувалась податкова соціальна пільга до нарахованого платникам податку місячного доходу у вигляді заробітної плати за відсутністю заяв від платників податку про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги, внаслідок чого позивачем утримано не в повному обсязі податок на доходи фізичних осіб в сумі 70,57 грн., чим порушено пп. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169, п. 171.1 ст. 171, пп. "а" п. 171.2 ст. 171, пп. "а" п. 176.2 ст. 176 ПК України.

Відтак, суд дійшов висновку, що ППР № 00001031750 прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України та не підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи все вищевикладене у своїй сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТ "Київопорядкомплект" є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Частиною 3 статті 94 КАС України передбачено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов публічного акціонерного товариства "Київопорядкомплект" задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби від 12.10.2012 р. № 0004782270.

3. В іншій частині позов залишити без задоволення.

4. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби на користь публічного акціонерного товариства "Київопорядкомплект" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 10,00 грн. (десять грн. 00 коп.).

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Строк, встановлений для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови - три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя Н.В. Клочкова