Рішення № 2992343, 12.02.2009, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

12 лютого 2009 р. Справа 7/64-08

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Чистий світ-К", м. Київ.

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Еліт", м. Вінниця.

про стягнення 8 375,97 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Еліт"", м. Вінниця

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чистий світ-К", м. Київ

про стягнення 6940,00 грн.

Головуючий суддя Банасько О.О.

Cекретар судового засідання Юрчак Л.C.

Представники

ТОВ "Компанія Еліт" : Малиновський О.М, - юрист, довіреність № 1 від 12.01.2009 року.

ТОВ "Чистий світ-К" : Ільющенков О.П. - довіреність № б/н від 13.12.2008 року.

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про стягнення заборгованості з ТОВ "Компанія Еліт" в сумі 8 375 грн. 97 коп., у т.р. 6 500 грн. основного боргу, 777,86 грн. пені, 650,00 грн. штрафу, 105,78 грн. 3 % річних, 342,33 грн. інфляційних втрат в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу № 72/009 від 05.03.2008 року.

Ухвалою суду від 14.11.2008 року порушено провадження у справі № 7/64-08, розгляд якої призначено на 18.12.2008 року з зобов'язанням позивача та відповідача забезпечити явку в судове засідання представників сторін з доказами про повноваження та надати необхідні докази для вирішення спору.

26.11.2008 року до суду надійшла зустрічна позовна заява про повернення сплаченої за неякісний товар грошової суми та відшкодування проведеного ремонту згідно якої ТОВ "Компанія "Еліт"" просило суд стягнути з ТОВ "Чистий світ-К" 6 500,00 грн. основного боргу та 440,00 грн. відшкодування за проведений ремонт товару поставленого за договором поставки № 72/009 від 05.03.2008 року (а.с.20-21, т.1).

Вивчивши подані матеріали зустрічної позовної заяви, суд прийшов до висновку, що дану зустрічну позовну заяву необхідно прийняти до розгляду об'єднавши разом з первісним позовом в одне провадження у справу за № 7/64-08.

Ухвалою суду від 01.12.2008 року призначено зустрічну позовну заяву разом з первісним позовом до розгляду.

В зв'язку з неявкою в судове засідання 18.12.2008 року позивача за первісним позовом та ненаданням сторонами витребуваних судом документів розгляд справи було відкладено на 12.01.2009 року.

У відзиві на зустрічну позовну заяву ТОВ "Чистий світ-К" просить суд відмовити у позові вказуючи на недоведеність наявності повторних поломок поставленого обладнання, невідповідності вимог ТОВ "Компанія "Еліт"" їх нормативному обґрунтуванню та спливу строку позовної давності (а.с.154-157, т.1).

В зв'язку з необхідністю витребування нових доказів розгляд справи було відкладено до 09.02.2009 року.

В судовому засіданні 09.02.2009 року було оголошено перерву до 12.02.2009 року з зв'язку з тим, що представники сторін подали відповідне клопотання для можливості укладання мирової угоди.

В судовому засіданні 12.02.2009 року представником ТОВ "Компанія "Еліт"" було подано заяву в якій він визнав суму основного боргу в розмірі 6 500,00 грн.. Крім цього, у вказаній заяві останній відмовився від зустрічного позову в повному обсязі в зв'язку з недостатнім обґрунтуванням позовних вимог.

За письмовим клопотанням представників сторін справа розглядається без здійснення технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

05.03.2008 року між ТОВ "Компанія "Еліт"" (Замовник) та ТОВ "Чистий світ-К" (Постачальник) було укладено договір купівлі-продажу № 72/009 (а.с.9-11, т.1).

Відповідно до п. 1.1 даного договору Постачальник зобов'язувався поставити, а Замовник прийняти та оплатити устаткування відповідно до специфікації до договору.

Згідно до специфікації до договору (додаток № 1) ТОВ "Чистий світ - К" повинен був поставити наступне устаткування : Апарат високого тиску без підігріву води HD 10/21S з аксесуарами вартістю 13050,00 грн.; фільтр ATLAS вартістю 200 грн. та К-т штуцера до фільтру вартістю 50 грн.. Загальна вартість товару складає 13300 грн. (а.с.12, т.1).

У п. 4.1 Договору № 72/009 сторони погодили, що замовник проводить передоплату загальної вартості товару на протязі 3-х днів з моменту підписання договору у розмірі 50 % що складає 6500,00 грн.. Решту суми замовник перераховує на розрахунковий рахунок постачальника до 20.04.2008 року.

18.03.2008 року на виконання договору № 72/009 від 05.03.2008 року ТОВ "Чистий світ - К" поставило вказаний товар ТОВ "Компанія "Еліт"", що підтверджується видатковою накладною № 3492 та довіреністю ЯОМ № 631724 від 18.03.2008 року на ім'я Мандрика А.П.. Загальна вартість поставленого товару склала 13000 грн. (а.с.13-14, т.1).

При цьому судом встановлено розбіжність у ціні товару, яка вказана у специфікації (13050,00 грн.) та видатковій накладній № 3492 (13000,00 грн.).

Позивачем за первісним позовом з цього приводу було надано письмове пояснення в якому він вказує на те, що вказана розбіжність виникла в зв'язку із наданням знижки ТОВ "Компанія "Еліт"", яку не було відображено у специфікації (а.с.111, т.1).

14.03.2008 року ТОВ "Компанія "Еліт" провело передоплату в розмірі 6 500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 30570 (а.с.76, т.1), випискою банківської установи щодо руху коштів за 14.03.2008 року (а.с.131-141, т.1).

Проте решта суми не була перерахована, що змусило ТОВ "Чистий світ - К" звернутися з претензією до ТОВ "Компанія "Еліт"" (а.с.124-127, т.1).

У відповіді на претензію від 27.05.2008 року № 215 відповідача підтверджує факт отримання товару за договором від 05.03.2008 року № 72/009 та проведення передоплати в розмірі 6 500,00 грн.. При цьому у вказаній відповіді, відповідач за первісним позовом, вказував на неналежну якість придбаного товару і погоджувався оплатити залишок боргу в розмірі 6 500,00 грн. у разі заміни придбаного обладнання на нове.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку про доведеність суми боргу, а також того, що поставка товару ТОВ "Компанія "Еліт"" відбувалась на підставі умов договору від 05.03.2008 року № 72/009.

Приходячи до вказаних висновків суд взяв до уваги, окрім вказаного вище, визнання поставки товару за договором ТОВ "Компанія "Еліт"" безпосередньо в зустрічному позові, відповіді на претензію від 27.05.2008 року № 215 (а.с.35-36, 98, т.1), відповідністю найменування товару в специфікації та видатковій накладній тощо. Також слід вказати, що сума боргу в розмірі 6 500,00 грн. визнається ТОВ "Компанія "Еліт"" в поданій 12.02.2009 року в судовому засіданні заяві.

Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "Чистий світ - К" за первісним позовом щодо стягнення основного боргу враховуючи наступне.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Беручи до уваги зміст договору від 05.03.2008 року № 72/009, характер взятих на себе сторонами зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини з договору купівлі-продажу, які регулюються главою 54 "Купівля-продаж", ст.ст. 655-697 ЦК України.

Відповідно до ст.ст. 655, 662, 689 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.ч.1-3 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вказувалось вище, ТОВ "Чистий світ - К" 25.04.2008 року надсилало на адресу ТОВ "Компанія "Еліт"" претензію № 56 з вимогою оплатити заборгованість в сумі 6 500,00 грн.. Надіслання претензії та її отримання підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 24911 (а.с.126-127, т.1).

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Ч.1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи те, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості в розмірі 6500 грн. визнаються відповідачем та окрім цього підтверджуються наявними у справі первинними бухгалтерськими документами, суд вважає суму боргу в розмірі 6500 грн. доведеною позивачем.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Проте, всупереч наведеним нормам та вимогам ухвал суду відповідач не подав до суду жодного належного доказу в спростування позовних вимог позивача в частині стягнення 6500 грн. боргу, в тому рахунку і доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Враховуючи те, що позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в сумі 6500 грн. доведені позивачем, визнаються ТОВ "Компанія "Еліт""первісний позов в частині стягнення основного боргу підлягає задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги в цій частині суд враховує те, що в судовому засіданні 12.02.2009 року представником ТОВ Компанія "Еліт" подано заяву про відмову від зустрічного позову, яка мотивована недостатнім обґрунтуванням позовних вимог.

При цьому суд заяву ТОВ "Компанія "Еліт"" про відмову від зустрічного позову задовольняє, оскільки відмова позивача від зустрічного позову не суперечить чинному законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, у представника позивача за зустрічним позовом наявні повноваження на відмову від позову. Відповідно до вимог ст. 78 ГПК України позивачу за зустрічним позовом роз’яснені процесуальні наслідки його дій. В зв'язку з цим провадження щодо зустрічного позову підлягає припиненню на підставі п. 4 ч.1 ст. 80 ГПК України з віднесенням судових витрат пов'язаних з сплатою державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу на ТОВ "Компанія "Еліт".

Також судом розглянуто вимогу позивача про стягнення 777,86 грн. пені за період з 21.04.2008 року по 21.10.2008 року та 650,00 грн. штрафу в результаті чого суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Стаття 550 ЦК України вказує, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У п.3 ч.1 ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У п.6.4 Договору сторони встановили відповідальність за прострочення оплати отриманого товару для Замовника у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від неоплаченої суми. В п.6.5 Договору для Замовника встановлено відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 30 % від неоплаченої суми в разі затримки оплати на строк 30 банківських днів і більше.

Провівши перевірку розрахунку суми пені за період, який вказаний позивачем (з 21.04.2008 року по 21.10.2008 року) дійшов висновку про наявність в ньому помилок. Так, суд вважає, що позивачем за первісним позовом не було враховано того, що кількість днів в 2008 році становить 366. Натомість в розрахунку вказано кількість днів - 365. Відповідно кількість днів за які повинно проводитись нарахування пені становить не 182, а 183 дні.

Проведений судом перерахунок пені привів до отримання 773,61 грн. пені за період який вказаний позивачем за первісним розрахунком.

Перевіркою обрахунку штрафу судом не виявлено помилок.

Таким чином заявлення позивачем вимог про стягнення пені та штрафу є правомірним та обґрунтованим, оскільки відповідає чинному законодавству, умовам укладеного сторонами договору. При цьому нарахування пені відбувалось відповідно до ч.6 ст.232 ГК України і в межах позовної давності встановленої п.1 ч.2 ст.258 ЦК України.

В зв'язку тим, що позивачем за первісним позовом було допущено помилку при обрахунку суми пені суд дійшов висновку про відмову в стягненні 4,25 грн. пені.

Судом здійснено також перевірку розрахунку 105,78 грн. 3 % річних та 342,33 грн. інфляційних втрат за результатами чого встановлено помилковість в їх обрахунку з урахуванням наступного.

Так, позивачем заявлено до стягнення 3 % річних за період з 21.04.2008 року по 05.11.2008 року. При цьому в розрахунку вказано 198 днів, як прострочених та 365 днів, як кількість днів в році.

Однак з наведеним суд не погоджується, оскільки як вказувалось раніше, в 2008 році кількість днів становила 366.

Проведений судом перерахунок 3 % річних привів до того, що їх сума становить 105,49 грн. за період, який вказаний в розрахунку позивача за первісним позовом (198 днів).

Перевіркою інфляційних втрат судом встановлено, що позивачем проведено розрахунок наступним чином: сума боргу - 6500,00 грн., періоди за які проводилось нарахування інфляційних втрат - квітень з 21.04.2008 року, травень, червень, вересень 2008 року.

На думку суду проведення обрахунку інфляційних втрат за подібною методикою є неправильним виходячи з наступного.

В листі Верховного Суду України від 03.04.1997 року № 62-97р "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді справ" наголошено на тому, що індекс інфляції береться за наступний місяць в разі внесення суми після 15 числа звітного місяця. Крім того, суд звертає увагу на те, що позивач за первісним позовом при обрахунку інфляційних втрат не включав місяці показник інфляції за які мав від'ємне значення (дефляція) (липень - серпень 2008 року).

В результаті зробленого судом перерахунку отримано 169,00 грн. інфляційних втрат за травень-вересень 2008 року.

В ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином суд констатує, що вимоги позивача щодо стягнення 3 % річних та інфляційних втрат також є правомірними.

Однак в зв'язку з тим, що суд встановив заявлення позивачем помилку в обрахунках 3 % річних та інфляційних втрат - в стягненні 3 % річних в розмірі 0,29 грн. і 173,33 грн. інфляційних втрат слід відмовити.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу по первісному позову підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 49 ГПК України.

За письмовим клопотанням сторін 12.02.2009 року у справі оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 6, 11, п.1 ч.2 ст.258, ст.ст.509, 525, 526, 527, ч.ч.1, 2 ст.530, ч. 1 ст.550, ст.610, п.3 ч.1 ст.611, ч.1 ст.612, ст.ст. 625, 627, 628, 629, 655, 662, 689, ч.ч. 1, 2, 3 ст.692 ЦК України, ч.6 ст.232, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, ч.ч.1, 5 ст. 49, п.4 ч.1 ст.80, ст.ст. 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Чистий світ - К" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Еліт"", вул. Келецька, 54а, м. Вінниця, 21021 - (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 31542592, р/р - 26001000377001 в філії Вінницька дирекція АТ "Індекс-банк", МФО - 302537) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чистий світ - К", проспект Московський, 21, м. Київ, 04073 - (інформація про реквізити - р/р 26000005577901 в Солом'янському відділенні ВАТ "Сведбанк", МФО - 300164, ідентифікаційний код - 30369774) - 6500 грн. 00 коп. - боргу (шість тисяч п'ятсот грн. 00 коп.), 773 грн. 61 коп. - пені (сімсот сімдесят три грн. 61 коп.), 650 грн. 00 коп. - штрафу (шістсот п'ятдесят грн. 00 коп.), 105 грн. 49 коп. - 3 % річних (сто п'ять грн. 49 коп.), 169 грн. 00 коп. - інфляційних втрат (сто шістдесят дев'ять грн. 00 коп.) 99 грн. 83 коп. - відшкодування витрат пов’язаних зі сплатою державного мита (дев'яносто дев'ять грн. 83 коп.) та 115 грн. 49 коп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (сто п'ятнадцять грн. 49 коп.).

3. В стягненні 04 грн. 25 коп. пені, 00 грн. 29 коп. 3 % річних, 173 грн. 33 коп. інфляційних втрат відмовити.

4. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

5. Провадження в частині зустрічного позову ТОВ "Компанія "Еліт"" припинити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

6. Копію рішення надіслати сторонам рекомендованим листом.

Суддя Банасько О.О.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 17 лютого 2009 р.

віддрук.4 прим.:

1 - до справи.

2 - ТОВ "Чистий світ-К", проспект Московський, 21, м. Київ, 04073.

3 - ТОВ "Чистий світ-К", вул.Хмельницьке шосе, 18, м.Вінниця, 21016.

4 - ТОВ "Компанія "Еліт", вул. Келецька, 54а, м. Вінниця, 21021.