Рішення № 2992326, 09.02.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.09 Справа № 17/127пн

За позовом Державного підприємства „Луганськвугілля” в особі відокремленого підрозділу „Шахта „Фащівська”, смт. Фащівка Перевальського району Луганської області

до Державного відкритого акціонерного товариства „Центральна збагачувальна фабрика “Маяк”, м. Свердловськ, смт. Калінінський, Луганська область

про спонукання виконати певні дії

Суддя Фонова О.С.

Представники:

від позивача – Батюшина Т.С., довіреність №03/5-213 від 24.12.2007;

від відповідача –Свірідов К.В., довіреність № б/н від 20.11.2008.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу: зобов‘язати Державне відкрите акціонерне товариство „Центральна збагачувальна фабрика „Маяк” виконати зобов‘язання передбачені договором №23 від січня 2001 року в натурі. Відвантажити шлам у кількості 9515 тон згідно реквізитів вказаних у листі-вимозі № 1/635 від 30.09.2008:

ст. Фащівка, Донецької залізниці

Код станції: 50300

Одержувач: ДП „Луганськвугілля”

Код одержувача: 1708

Поштова адреса: м. Луганськ, вул. Лермонтова, 1в

Платник залізничного тарифу: ДП „Луганськвугілля”

Код 8002006.

Представник відповідача відзивом та запереченнями на позовну заяву зазначає, що події, які позивач пов‘язує з виникненням зобов‘язань у ДВАТ „ЦЗФ „Маяк”, відбувалися у 2001 році, то на підставі ч. 1 ст. 223 ГК України, ст.ст. 256, 257, ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивачу, у зв‘язку зі спливом позовної давності. Також він зазначає, що заборгованість було списано у зв’язку із спливом позовної давності.

Крім того, як зазначає відповідач, згідно зі ст. 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п’яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність).

Дослідивши обставини справи, надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, суд,

в с т а н о в и в:

Між позивачем - Державним підприємством „Шахта „Фащівська” (Володілець), правонаступником якого є позивач –Державне підприємство „Луганськвугілля” в особі відокремленого підрозділу „Шахта „Фащівська”, та відповідачем - Державним відкритим акціонерним товариством „Центральна збагачувальна фабрика “Маяк” (Виконавець) був укладений договір № 23 від 03.01.2001 на надання послуг з переробки давальницької вугільної сировини (рядового вугілля), (далі –Договір).

За умовами розділу 1 Договору його предметом є передача на переробку давальної рядової вугільної сировини, її збагачення та реалізація продуктів збагачення.

Володілець та Виконавець враховують передане на збагачення вугілля по фактичній нормі зольності, шляхом звірення до 10 числа наступного місяця. Результати звірення оформлюються двостороннім актом. (пункт 3.1. Договору)

Згідно п. 4.6 Договору Виконавець здійснює навантаження вугільної продукції, що належить Володільцю на його вимогу (наряд) з дотриманням правил перевезення у відповідності з устаткування пунктів навантаження Виконавця.

Пунктом 5.3 Договору встановлено, що відвантаження готової вугільної продукції здійснюється за нарядами Володільця з погодженням з Виконавцем якісних показників для відвантаження.

Відповідно до п. 5.5. Договору, розрахунок за переробку поставленого рядового вугілля здійснюється шляхом перерахування вартості переділу за реквізитами, зазначеними Виконавцем. Якщо протягом 3-х днів після декади грошові кошти не надходять, Виконавцю надається право на відшкодування вартості переробки концентратом за ціною 106,20 грн. з урахуванням якості.

Строк дії Договору сторонами передбачений до 31.12.2001.

В результаті збагачення рядового вугілля було отримано шлам в кількості 9515 тон, який підтверджено актом звірення по переробці рядового вугілля за серпень 2001 року.

Листом № 78 від 16.11.2006 відповідач повідомляє, що шлам в кількості 9515 тон списано. Позивач вартість послуг по збагаченню вугілля сплатив. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем шламів складає 9515 тон.

У зв’язку з викладеним, позивач звернувся до суду з вимогою про зобов’язання відповідача –Державне відкрите акціонерне товариство „Центральна збагачувальна фабрика “Маяк” виконати зобов‘язання передбачені договором №23 від січня 2001 року в натурі, а саме, відвантажити шлам у кількості 9515 тон згідно реквізитів вказаних у листі-вимозі № 1/635 від 30.09.2008:

ст. Фащевка, Донецької залізниці

Код станції: 50300

Одержувач: ДП „Луганськвугілля”

Код одержувача: 1708

Поштова адреса: м. Луганськ, вул. Лермонтова, 1в

Платник залізничного тарифу: ДП „Луганськвугілля”

Код 8002006.

Представник відповідача відзивом та запереченнями на позовну заяву зазначає, що події, які позивач пов‘язує з виникненням зобов‘язань у ДВАТ „ЦЗФ „Маяк”, відбувалися у 2001 році, та на підставі ч. 1 ст. 223 ГК України, ст.ст. 256, 257, ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивачу, у зв‘язку зі спливом позовної давності. Також він зазначає, що шлам у кількості 4578 тон було списано у зв’язку із спливом позовної давності, та оприбутковано на склад готової продукції на підставі наказу № 75 від 30.12.2004. Шлам у кількості 4937 тон було відвантажено раніше, згідно вказівок позивача.

Крім того, як зазначає відповідач, згідно зі ст. 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п’яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність).

Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та п.4 Прикінцевих та перехідних положень Господарського кодексу України, щодо відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, положення цих Кодексів застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ними чинності.

В даному випадку обов’язок відвантажити продукти збагачення існував з моменту пред’явлення такої вимоги, а саме, з 30.09.2008 (лист № 31/635 від 30.09.2008).

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2004 та застосовується до тих прав та обов’язків що виникли та продовжують існувати після набрання законної сили, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства, тощо.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, а саме: з акту звірення між сторонами за серпень 2001 року, підписаного сторонами та скріпленого їх печатками, у відповідача перед позивачем мала місце заборгованість по шламу у кількості 9515 тон.

З акту звірення за грудень 2005 року вбачається, що шлам у кількості 9515 тон вказаний позивачем, однак викреслений відповідачем без будь-яких пояснень.

У листі відповідач від 24.07.2006 № 191 визнає, що у 2001-2002 роках на залишках фабрики знаходились шлам позивача у кількості 9578 тон. Однак, у 2002 році позивач своїми листами передав у власність ПП „Вуглепластпром” 5000 тон шламу, інші 4578 тон шламу відповідач списав та суму відобразив на валові доходи та показав в декларації на прибуток.

Проте, жодного доказу на підтвердження факту передачі у власність третій особі шламу у кількості 5000 тон відповідач не надав. Крім того, позивач заперечує цей факт та зазначає, що такого розпорядження не було.

Пунктом 4.6 Договору встановлено, що виконавець здійснює навантаження вугільної продукції, яка належить Володільцю на його вимогу (наряд) з дотриманням правил перевезення у відповідності з устаткування пунктів навантаження Виконавця.

Тобто строк виконання зобов’язання по відвантаженню продуктів збагачення Договором прямо не передбачений. Таким чином, відповідно до частини 2 статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач звертався до відповідача з вимогою № 31/635 від 30.09.2008 про відвантаження шламу у кількості 9515 тон за вказаними реквізитами, однак, відповідач вказував, що даний шлам було списано.

В матеріалах справи міститься акт звірення вугільної продукції між сторонами станом на 01.11.2007 (а.с.92), де, за даними позивача, вказаний шлам у кількості 9515 тон, а за даними відповідача вказано: списаний по строку позовної давності при банкрутстві ЦЗФ „Маяк”.

З документів, наданих відповідачем, зокрема, протоколу № 6 від 30.12.2004 засідання комісії по невиробничим видаткам та його додаткам, вбачається, що згідно реєстру кредиторської заборгованості, що підлягає списанню у зв’язку зі спливом позовної давності, списана заборгованість перед ДП „Шахта „Фащівська” у сумі 130430,30 грн., що виникла у 2001 році.

Стосовно списання шламу в протоколі нічого не зазначено, однак у акті, який підписано головою та членами вищевказаної комісії, зазначено, що на склад оприбутковано: ДП „Шахта „Фащівська” - 4578 тон шламу.

Відповідачем, на вимогу суду, не зазначено, яка правова норма передбачає списання заборгованості у разі спливу трьох років навіть по зобов’язаннях, строк виконання яких не настав, та на підставі якої норми права було здійснено однобічне списання шламу.

Статтями 256-257 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини 5 статті 261 ЦК України, початок перебігу позовної давності за зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобов’язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред’явити вимогу про виконання зобов’язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Таким чином, посилання відповідача на сплив позовної давності є безпідставним, оскільки обов’язок виконати зобов’язання по відвантаженню продуктів збагачення, а саме 9515 тон шламу, виник з моменту пред’явлення вимоги - № 31/635 від 30.09.2008, протягом семи днів.

Також у відповідача не було жодних правових підстав списувати шлам у кількості 4578 тон, як це зазначено в наданих ним документах (а.с.179).

Посилання відповідача на направлення 5000 тон шламу у 2002 році ПП „Вуглепластпром”, якому позивач своїми листами передав їх у власність, не береться судом до уваги, оскільки, жодного доказу на підтвердження факту передачі у власність третій особі шламу у кількості 5000 тон відповідач не надав. Крім того, позивач заперечує цей факт та зазначає, що такого розпорядження не було.

Стосовно посилання відповідача на ст. 344 ЦК України, згідно якої особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п’яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), суд зазначає наступне.

Однією з ознак володіння, необхідної для набуття права власності за набувальною давністю є заволодіння майном добросовісно, тобто на законних підставах. Тобто якщо володілець не знав і не міг знати про те, що він володіє чужою річчю, інакше кажучи, не знав про обставини, у зв’язку з якими виникло володіння чужою річчю і які не давали найменшого сумніву щодо правомірності набуття майна.

Однак, шлам у кількості 9515 тон, який є предметом даного спору, згідно умов Договору повинен був бути відвантажений на вимогу позивача, оскільки сторони передбачили саме такий порядок. Сторони у договорі не передбачили платність зберігання шламу на складах відповідача, таким чином, даний шлам повинен був зберігатись у відповідача безоплатно, до першої вимоги його відвантажити, тим більше, що позивачем було здійснено оплату по переробці шламу в повному обсязі. Даний факт підтверджується самим відповідачем у реєстрі списання дебіторської заборгованості, де позивач не значиться.

В матеріалах справи містяться платіжні доручення №3241 від 23.08.2007 та № 3014 від 10.08.2007, якими позивач підтверджував сплату послуг по збагаченню рядового вугілля, однак, з наданого відповідачем реєстру дебіторської заборгованості, яка у зв’язку зі спливом позовної давності підлягає списанню. вбачається, що станом на 30.12.2004 заборгованості позивача перед відповідачем немає.

Крім того, позивач в судовому засіданні 09.02.2009 усно пояснив, що дані платіжні доручення не відносяться до правовідношень за Договором. В призначеннях платежу вищевказаних платіжних доручень зазначено: №3241 від 23.08.2007 –перерахування заборгованості за послуги по переробці вугілля згідно акту № 6 від 09.07.2007; № 3014 від 10.08.2007 –перерахування коштів для погашення боргу перед ЦЗФ „Маяк” згідно положення про внутрішньогосподарчі відносини між ВП ДП „ЛВ” від 17.12.2003.

Згідно статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, вимоги позивача щодо зобов’язання Державного відкритого акціонерного товариства „Центральна збагачувальна фабрика „Маяк” виконати зобов‘язання передбачені договором №23 від січня 2001 року в натурі, а саме, відвантажити шлам у кількості 9515 тон згідно зазначених вище реквізитів, є обґрунтованими, такими, що підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню повністю з віднесенням судових витрат на відповідача згідно ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов‘язати Державне відкрите акціонерне товариство „Центральна збагачувальна фабрика “Маяк”, м. Свердловськ, смт. Калінінський, Луганська область, ідентифікаційний код 00178063, виконати зобов‘язання в натурі шляхом відвантаження шламу у кількості 9515 тон згідно реквізитів:

ст. Фащівка, Донецької залізниці

Код станції: 50300

Одержувач: ДП „Луганськвугілля”

Код одержувача: 1708

Поштова адреса: м. Луганськ, вул. Лермонтова, 1в

Платник залізничного тарифу: ДП „Луганськвугілля”

Код 8002006, видати наказ.

3. Стягнути з Державного відкритого акціонерного товариства „Центральна збагачувальна фабрика “Маяк”, м. Свердловськ, смт. Калінінський, Луганська область, ідентифікаційний код 00178063 на користь Державного підприємства „Луганськвугілля” в особі відокремленого підрозділу „Шахта „Фащівська”, смт. Фащівка Перевальського району Луганської області, ідентифікаційний код 26478408, витрати по держмиту в сумі 85 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., видати наказ.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 16.02.2009.

Суддя О.С.Фонова