Постанова № 2992311, 10.02.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10.02.2009 р. 10:55№ 7/583

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Поліщук О.А. вирішив адміністративну справу

Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва

до ОСОБА_1

про стягнення прибуткового податку в сумі 1255,04грн.

За участю представників сторін:

від позивача Пантеля Л.В. представник за довіреністю

від відповідача ОСОБА_1 особисто

Державна податкова інспекція у Святошинському районі міста Києва звернулася до суду з позовом про стягнення з СПД фізичної особи ОСОБА_1 прибуткового податку в сумі 1255,04 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що, на думку позивача, податковий борг перед Державним бюджетом України виник у звязку з несплатою відповідачем податкового зобовязання з єдиного податку за 2006 рік.

У відповідності до п. 11 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу України” податкові органи подають позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках, коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідач зявився у судове засідання, надав пояснення по суті спору, проти задоволення позовних вимог не заперечував та визнав податковий борг з єдиного податку.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Субєкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 зареєстрований Святошинською районною в місті Києві державною адміністрацією 19.10.2005 року та взятий на облік Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва як платник податків 20.10.2005 року.

Відповідно до п.4 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва" від 03.07.1998 року № 727/98 та п. 2 Наказу Державної податкової адміністрації України "Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та порядку його видачі" від 29.10.1999 року № 599 Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва було переведено субєкта підприємницької діяльності-фізичну особу ОСОБА_1 на спрощену систему оподаткування та видано свідоцтво про сплату єдиного податку від 02.02.2006 року № 740307 для здійснення підприємницької діяльності у 2006 році.

Відповідно до абз. 2 п.2 Зазначеного Указу Президента України ставка єдиного податку для субєктів малого підприємництва встановлюється місцевими рада за місцем їх державної реєстрації, залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 20 гривень на місяць.

Відповідно до поданої реєстраційної картки на проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця, відповідачем було визначено вид діяльності, а саме: роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту та розбірна торгівля на ринках.

Судом встановлено, що Рішенням сесії Святошинської районної у м. Києві ради від 15.09.2006 року № 17 встановлені ставки єдиного податку для фізичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи по видам діяльності, які були визначені відповідачем, у розмірі 140,00 грн.

Відповідно до абз.6 п.2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва" субєкт підприємницької діяльності сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства, про що він повідомляється під підпис в п.5 заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Таким чином, відповідач був належним чином ознайомлений з порядком та граничними строками сплати єдиного податку, але в період з березня 2006 року по листопад 2006 року єдиний податок сплачений не був. Отже, заборгованість по єдиному податку відповідача за вказаний період склала 1260,00 грн. Вказана сума боргу була зменшена за рахунок переплати за попередній період на суму 4,96 грн. та склала 1255,04 грн., але сплачена не була.

Отже, позиція позивача відповідачем не спростована, а судом не встановлено будь-яких порушень норм податкового законодавства України при нарахуванні податкової заборгованості по єдиному податку.

Крім цього, в судовому засіданні 10.02.2009 року, позивачем було визнано податковий борг по єдиному податку за таких підстав, суд вважає доведеним наявність податкового боргу по єдиному податку в сумі 1255,04 грн.

У відповідності до п.6.2 ст.6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва у були винесені дві податкові вимоги: перша від 06.03.2006 року № 1/415 на суму 140,04 грн., друга від 05.05.2006 року № 2/1094 на суму 420,04 грн. Дані вимоги, що видно з матеріалів справи, були особисто отримані відповідачем, але не були оплачені чи оскаржені. Таким чином, позивачем було прийняте рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу від 24.07.2008 року № 491.

Отже, податкова заборгованість СПД фізичної особи ОСОБА_1 перед бюджетом становить 1255,04 грн. Доказів сплати відповідачем зазначеної суми податкового боргу суду не надано.

Відповідальність за несвоєчасність сплати податкових зобовязань платники податків несуть у відповідності із законодавством України. Примусове стягнення податкового боргу передбачена законодавством України процедура погашення податкового боргу платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.

Як вказано у п. 1.7 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, активи платника податків - кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання. Згідно п.п. 3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобовязань забезпечення боргу.

Відповідно до зазначених норм та користуючись правом передбаченим п.11 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” позивач звернувся до суду з позовом про стягнення прибуткового податку в сумі 1255,04 грн.

За викладених обставин, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає позовні вимоги обґрунтованими та доведеними відповідними доказами, а позовну заяву такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони субєкта підприємницької діяльності, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Згідно з ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва задовольнити повністю.

Звернути стягнення заборгованості перед бюджетом на активи субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 з боргу з єдиного податку в розмірі 1255,04 грн. на розрахунковий рахунок 34211378700009, код платежу 16050200, одержувач Святошинський УДК 26077945; банк ГУ ДКУ у м. Києві; МФО 820019.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 11.02.2009 року.

Суддя Арсірій Р.О.