Постанова № 29921408, 06.03.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний судП О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2013 р. справа №820/353/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., при секретарі судового засідання Звягіні Я.І.,

за участі сторін:

представника позивача - Белєвцової О.С.,

представників відповідача 1 - Ткаченка В.М.,

представника відповідача 2 - Ремінного В.І.,

представника третьої особи - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Золота нива 1" до Голови Левківської сільської ради Ізюмського району Харківської області Ткаченко Володимира Миколайовича, Державної інспекції сільського господарства в Харківській області, третя особа: Ізюмська районна державна адміністрація Харківської області про визнання протиправними дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне підприємство "Золота нива 1", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до голови Левківської сільської ради Ізюмського району Харківської області Ткаченко Володимира Миколайовича, Державної інспекції сільського господарства в Харківській області, третя особа: Ізюмська районна державна адміністрація Харківської області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії голови Левківської сільської ради Ізюмського району Харківської області Ткаченка Володимира Миколайовича щодо надання інформації у формі пояснень від 05.09.2012р. по використанню ПП «Золота нива 1» земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів на території Левківської сільської ради Ізюмського району Харківської області;

- визнати протиправною бездіяльність Державної інспекції сільського господарства в Харківській області щодо нездійснення обстеження земельних ділянок, розташованих на території Левківської сільської ради Ізюмського району Харківської області при проведенні позапланової перевірки дотримання вимог земельного законодавства по Приватному підприємству «Золота нива 1» згідно направлення (посвідчення) на проведення перевірки від 03.09.2012р. №4/0308;

- визнати протиправними дії Державної інспекції сільського господарства в Харківській області щодо здійснення Розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки ПП «Золота нива 1» директор Коритний В.В. (за межами населеного пункту) без дати при відсутності його невід»ємної частини - акту обстеження земельної ділянки, розташованої на території Левківської сільської ради Ізюмського району Харківської області.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що Левківський сільський голова, надавши Державній інспекції сільського господарства інформацію у формі пояснень про використання ПП «Золота нива 1» земельних ділянок на території Левківської сільської ради, діяв протиправно, за відсутності наданої законом компетенції, перевищуючи владні повноваження. ПП «Золота нива 1» зазначено, що сільський голова надав недостовірну інформацію щодо використання позивачем земель, які не є державними, а є приватними та знаходяться за межами населених пунктів і розпорядником яких є Ізюмська районна державна адміністрація. У зв'язку з чим сільський голова порушив норми Конституції України, Земельного кодексу України, Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про землеустрій», адже сільські ради є повноважними у сфері землеустрою щодо розпорядження, контролю за використанням і охорони земель лише комунальної власності.

Державною інспекцією сільського господарства в Харківській області на підставі неналежним чином оформленого направлення (посвідчення) на проведення перевірки від 03.09.2012р. №4/0308 без здійснення передбачених законодавством дій під час перевірки, зокрема без проведення обстеження земельних ділянок, на підставі пояснень сільського голови дійшла висновку про порушення ПП «Золота нива 1» ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України та без акту обстеження другим відповідачем розраховано суму шкоди, завданої позивачем в результаті самовільного зайняття земельних ділянок . Дії Державної інспекції сільського господарства в Харківській області вчинені з порушенням вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003р. N312 і Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої Постановою КМУ №963 від 25.07.2007р.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в позовній заяві, надав додаткові пояснення і матеріали та просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

У письмових запереченнях на позов Левківський сільський голова зазначив, що інформація, наведена у поясненнях від 05.09.2012р. повністю відповідає інформації, що міститься у звітах за формою 6-зем Левківської сільської ради, які постійно надаються землевпорядником сільської ради до міськрайонного відділу Державного земельного кадастру в м.Ізюм. Також в обґрунтування своєї позиції сільський голова зазначив, що позивачем на ім'я голови Левківської сільської ради було надано лист вих..№155 від 09.02.2012р., в якому позивач просив надати довідку про намір використання земельних ділянок для сільськогосподарського призначення в 2012 році загальною площею 2679,7858га з метою надання до ДПІ розрахунків суми відповідних платежів за користування землею. Отже, свої дії сільський голова вважає правомірними і просить відмовити у задоволенні позову.

Державна інспекція сільського господарства у Харківській області, заперечуючи проти позову зазначила, що відповідно до вимог Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011р. №459, проведено перевірку з питань дотримання вимог земельного законодавства ПП «Золота нива 1» при використанні земельних ділянок на території, в тому числі, Левківської сільської ради та отримано планово-картографічні матеріали і матеріали розпаювання відповідних територій і складено відповідні матеріали. Відповідач також зазначив, що є безпідставними посилання позивача на наказ Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003р. №312, оскільки він не є правонаступником Держземінспекції і що сфера дії Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. N 877-V не поширюється на встановлення форми та порядку здійснення державного контролю за використанням та охороною земель. Враховуючи, що дія зазначених правових норм не розповсюджується на другого відповідача, останній просить відмовити у позові.

В судовому засіданні відповідачі підтримали доводи, викладені у письмових запереченнях на позов, просили суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову.

Вивчивши доводи позивача та заперечення проти позову, надані відповідачами, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.09.2012р. головою Левківської сільської ради Ізюмського району Харківської області Ткаченко Володимиром Миколайовичем на ім'я начальника Держсільгоспінспекції було надано пояснення, у яких зазначено,що ПП «Золота нива 1» використовує земельні ділянки на території Левківської сільської ради Ізюмського району Харківської області загальною площею орієнтовно 111,2436 га державної форми власності без належним чином оформлених правовстановлюючих документів на землю. В сільській раді станом на дату надання пояснень будь-яка інформація щодо оформлення ПП «Золота нива 1» права користування земельними ділянками відсутня.

Спірним є питання правомірності дій голови Левківської сільської ради щодо надання інформації у формі пояснень. Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Земельним кодексом України, Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про землеустрій», «Про охорону земель», «Про інформацію».

Згідно із ч.3 ст.140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Частиною1 ст.146 Конституції України встановлено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Як передбачає ст.187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України. Стаття 189 Земельного кодексу України визначає право органів місцевого самоврядування на самоврядний контроль за використанням та охороною земель.

Відповідно до ч.1 ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить організація землеустрою; здійснення контролю за додержанням земельного та екологічного законодавства та вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно із ст.2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно із ч.1 ст.12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997р. №280/97-ВР сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідного села. Відповідно до ст.25 цього Закону сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Зокрема до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать як власні (самоврядні) повноваження наприклад щодо справляння плати за землю, так і делеговані повноваження, визначені у ст. 33 Закону:

- здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів (пп.1);

- реєстрація суб'єктів права власності на землю; реєстрація права користування землею і договорів на оренду землі; видача документів, що посвідчують право власності і право користування землею (пп. 2);

- організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою (пп. 9).

П.4 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що сільський, селищний, міський голова забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства.

Відповідно до Положення про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української РСР, затвердженого Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 12 березня 1981 року № 1654-X, адміністративно-територіальними одиницями Української РСР є область, район, місто, район у місті, селище міського типу, сільрада, село і селище.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про землеустрій» землеустрій забезпечує у тому числі реалізацію державної політики щодо використання та охорони земель, вдосконалення земельних відносин тощо, а також для надання інформації для правового, економічного, екологічного і містобудівного механізмів регулювання земельних відносин на національному, регіональному, локальному і господарському рівнях шляхом встановлення особливого режиму та умов використання й охорони земель. Згідно ст.4 цього Закону суб'єктами землеустрою є органи державної влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування. Ст.19 названого Закону визначає повноваження сільських, селищних, міських рад у вирішенні інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.

Стаття 20 Закону України «Про охорону земель» передбачає право сільських рад на здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель.

Згідно ст.5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Частина 2 статті 6 Закону України «Про інформацію» право на інформацію може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя. Статтею 7 цього Закону передбачено, що право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Право на інформацію, створену в процесі діяльності фізичної чи юридичної особи, суб'єкта владних повноважень або за рахунок фізичної чи юридичної особи, Державного бюджету України, місцевого бюджету, охороняється в порядку, визначеному законом.

Крім того, відповідно до ст.12 Закону України "Про державну статистику" була введена в дію Інструкція з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затверджена Наказом Державного комітету статистики України 05.11.98 р. № 377. Згідно зазначеної Інструкції, яка розроблена відповідно до Положення про порядок ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.93р. №15 "Про порядок ведення державного земельного кадастру", інженери-землевпорядники сіл та селищ подають до районних відділів земельних ресурсів державну статистичну звітність з кількісного обліку земель.

Отже, надавши інформацію у формі пояснень від 05.09.2012р. голова Левківської сільської ради діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, зокрема Законом України «Про інформацію».

Суд не приймає до уваги твердження позивача, що надана сільським головою інформація є конфіденційною, оскільки пояснення від 05.09.2012р. сільський голова надав другому відповідачу під час здійснення останнім заходів державного нагляду за додержанням позивачем вимог земельного законодавства. Також суд не приймає до уваги доводи позивача відносно того, що земельні ділянки, які перевірялися другим відповідачем належать до земель приватної, а не державної форми власності та розташовані за межами населених пунктів Левківської сільської ради з огляду на те, що матеріали справи не містять даних, з яких можна було б встановити, які саме земельні ділянки перевірялись другим відповідачем.

З урахуванням викладеного та, приймаючи до уваги лист ПП «Золота нива 1» вих.№155 від 09.02.2012р. на ім'я голови Левківської сільської ради, в якому позивач просив надати довідку про намір використання земельних ділянок для сільськогосподарського призначення в 2012 році загальною площею 2679,7858га з метою надання розрахунків до ДПІ, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дії голови Левківської сільської ради Ізюмського району Харківської області Ткаченка Володимира Миколайовича щодо надання інформації у формі пояснень від 05.09.2012р. щодо використання ПП «Золота нива 1» земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів на території Левківської сільської ради Ізюмського району Харківської області задоволенню не підлягають.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним діям та бездіяльності Державної інспекції сільського господарства в Харківській області суд виходить з такого.

Згідно Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011р. №459/2011, Державна інспекція сільського господарства України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Держсільгоспінспекція України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України, іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України та Міністра.

Державна інспекція сільського господарства в Харківській області, як юридична особа публічного права, утворена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.2011р. №1300 та є територіальним органом Держсільгоспінспекції України.

В силу Положення про Державну інспекцію сільського господарства в Харківській області, затвердженого наказом Держсільгоспінспекції України від 16.01.2012р. №28, на другого відповідача покладено повноваження щодо організації та здійснення державного нагляду (контролю) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Порядок планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затверджено наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003 року N312 (далі - Порядок №312).

Як свідчать матеріали справи, другим відповідачем проведено перевірку позивача з питань дотримання земельного законодавства на підставі направлення (посвідчення) на проведення перевірки від 03.09.2012р. №4/0308, про що складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 05.09.2012р., припис №003367 від 05.09.2012р, протокол про адміністративне правопорушення №001761 від 05.09.2012р. та здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки ПП «Золота нива 1» (за межами населеного пункту) без дати.

Із змісту направлення (посвідчення) на проведення перевірки від 03.09.2012р. №4/0308 випливає, що воно не містить найменування ПП «Золота нива 1» та його місцезнаходження, не містить номер і дату наказу, на підставі якого здійснюється перевірка, що є порушенням ч.3 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Внаслідок чого ПП «Золота нива 1» не може бути перевірене на підставі вказаного направлення.

З акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 05.09.2012р. вбачається, що фахівцями другого відповідача встановлено використання позивачем земельних ділянок державної форми власності тієї ж площі, що зазначалася Левківським сільським головою в поясненнях від 05.09.2012р., а саме площею орієнтовно 111,2436га, плану-схеми земельної ділянки акт не містить.

Судом встановлено, що схеми, які додаються до акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 05.09.2012р. є схемами, наданими Левківським сільським головою до пояснень від 05.09.2012р. Додаткових даних щодо порушень позивачем ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України, окрім зазначених Левківським сільським головою в поясненнях від 05.09.2012р., акт перевірки не містить.

Позивачем оскаржується бездіяльність Державної інспекції сільського господарства в Харківській області щодо нездійснення обстеження земельних ділянок, розташованих на території Левківської сільської ради при проведенні позапланової перевірки.

Згідно із п.4.2. Порядку №312 при проведенні перевірки державний інспектор: установлює особу, яка є власником земельної ділянки чи землекористувачем; при встановленні факту зміни власника чи користувача об'єкта нерухомості уживає заходів для з'ясування особи фактичного власника чи користувача; установлює правомірність використання земельних ділянок іншими землекористувачами, яким вони не надані у власність чи користування; перевіряє наявність документів, що посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою; перевіряє дотримання режиму використання земельної ділянки відповідно до цільового призначення; уточнює відповідність місця розташування та меж земельної ділянки, мір ліній, визначених у документах, які посвідчують право користування земельною ділянкою, фактичним мірам ліній на місцевості.

Пунктом 4.3. Порядку № 312 чітко унормовано, що при виявленні порушення земельного законодавства державний інспектор: з'ясовує обставини та суть скоєного порушення земельного законодавства; установлює особу, яка здійснила порушення земельного законодавства; установлює, чи є в діях чи бездіяльності особи, яка вчинила порушення земельного законодавства, ознаки адміністративного правопорушення або склад злочину; обстежує земельну ділянку і встановлює, чи завдано юридичними чи фізичними особами шкоду земельним ресурсам унаслідок їхньої господарської та іншої діяльності.

Однак, як випливає з матеріалів справи, Державною інспекцією сільського господарства в Харківській області не було вчинено дії, визначені п.п.4.2, 4.3 Порядку №312. Зокрема, не проведено обстеження земельних ділянок. Доказів обстеження земельної ділянки та складання акту обстеження земельної ділянки, як і самого акту обстеження земельної ділянки матеріали справи не містять.

У відповідності до п.5.4. Порядку №312 в акті державний інспектор зазначає: дату та місце складання акта; посаду та прізвище інспектора (інспекторів), який (які) проводив (проводили) перевірку; посади та прізвища осіб, які були залучені до перевірки; посаду та прізвище представника юридичної особи чи прізвище фізичної особи, які були присутні при перевірці; місцезнаходження юридичної чи фізичної особи, які перевіряються; місце розташування земельної ділянки, її площу згідно із земельно-кадастровою документацією та фактичну площу, яка використовується; категорію земель та склад угідь; цільове призначення та фактичний стан використання (освоєння) земельної ділянки; наявність документів, які посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою; обставини порушення земельного законодавства; суть порушення з посиланням на акти чинного законодавства, вимоги яких порушені.

У відповідності до п.5.6. Порядку №312 в акті має бути наведено план-схему місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів). На плані-схемі має бути вказано загальну площуземельної ділянки та площу на якій виявлено порушення (забруднення, самовільне зайняття тощо).

Проте, у порушення п.п.5.4, 5.6 Порядку №312, другим відповідачем в аткі перевірки від 05.09.2012 року не зазначено чіткого місця розташування земельної ділянки, її площу згідно із земельно-кадастровою документацією та фактичну площу, яка використовується позивачем, не зазначено і фактичний стан використання (освоєння) земельної ділянки та обставини порушення земельного законодавства, що свідчить про не проведення другим відповідачем обстеження земельних ділянок на території Левківської сільської ради.

Окрім пояснень Левківського сільського голови від 05.09.2012р. матеріали перевірки не містять інших даних, на підставі яких можна було б визначити, які саме земельні ділянки перевірялися другим відповідачем. Схеми, які наявні в матеріалах справи не містять ідентифікуючих ознак земельних ділянок, не дозволяють визначити конкретне місце розташування земельних ділянок; не затверджені в установленому порядку, а,отже, не відповідають вимогам, яким має відповідати документація із землеустрою, зокрема ст..1;25 Закону України «Про землеустрій».

Другий відповідач не надав суду вмотивованих доводів стосовно того, що відсутня необхідність здійснення обстеження земельних ділянок при проведенні перевірки дотримання вимог земельного законодавства ПП «Золотв нива 1».

Враховуючи викладене, бездіяльність Державної інспекції сільського господарства в Харківській області щодо нездійснення обстеження земельних ділянок, розташованих на території Левківської сільської ради Ізюмського району Харківської області при проведенні позапланової перевірки дотримання вимог земельного законодавства по Приватному підприємству «Золота нива 1» згідно направлення (посвідчення) на проведення перевірки від 03.09.2012р. №4/0308 є протиправною.

Щодо вимог про визнання протиправними дії Державної інспекції сільського господарства в Харківській області щодо здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки ПП «Золота нива 1» .

Розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки ПП «Золота нива 1» здійснено Державним інспектором сільського господарства в Харківській області Гавран О.Є.

З матеріалів справи вбачається, що в направленні (посвідченні) на проведення перевірки від 03.09.2012р. №4/0308 відсутнє прізвище та ініціали Гавран О.Є., що позбавляє останнього повноважень здійснювати розрахунок шкоди.

Згідно із п.7 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої Постановою КМУ №963 від 25.07.2007р. (надалі - Методика №963), розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться інспекціями Мінприроди або Держсільгоспінспекцією та її територіальними органами, а розміру шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам, - територіальними органами Держсільгоспінспекції на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок, проведених відповідно до Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 листопада 2000 р. N 1619.

Крім того, пунктами 3.1., 4.1., 4.3. Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затверджених наказом Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007р. N110, визначено, що підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є матеріали справи про адміністративне провадження, які підтверджують факт вчинення правопорушення, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки. Перед проведенням розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, здійснюється обстеження земельної ділянки на якій вчинено правопорушення. Акт обстеження земельної ділянки є невід'ємною частиною розрахунку розміру заподіяної шкоди, оскільки на підставі даного документу визначається площа, на якій заподіяно шкоду, уточнюються категорія земель за основним цільовим призначенням та фактичне використання земельної ділянки.

Як наведено в Розрахунку розміру шкоди, другим відповідачем визначено, що земельні ділянки знаходяться за межами населеного пункту.

Виходячи з положень п12 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці 3 цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Однак, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, другий відповідач не запитував в органі виконавчої влади Ізюмській районній державній адміністрації Харківської області, належного розпорядника земель за межами населених пунктів, інформації щодо зазначених земельних ділянок. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази належності до державної форми власності земельних ділянок, за самовільне зайняття яких ПП «Золота нива 1» нараховано суму шкоди.

На переконання суду, акт перевірки як доказовий матеріал щодо проведення подальших дій суб'єктом владних повноважень по притягненню винних осіб до відповідальності має відповідати встановленим правилам, а факти порушень законодавства повинні бути викладені з обов'язковим посиланням на докази, зокрема, акти обстеження земельних ділянок.

Таким чином, в матеріалах справи не міститься повного обсягу матеріалів перевірки, що свідчать про самовільне використання ПП «Золота нива 1» конкретно визначених земельних ділянок , за відсутності яких висновки про порушення позивачем ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України є неправомірними, а дії щодо здійснення розрахунку шкоди є протиправними. За таких обставин суд вважає, що другим відповідачами не доведений факт самовільного зайняття позивачем земельних ділянок державної власності.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що за відсутності акту обстеження земельної ділянки розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки ПП «Золота нива 1» ., що не містить також і дати складання, не має юридичної сили.

Суд не бере до уваги твердження другого відповідача щодо нерозповсюдження на нього дії Порядку №312 та Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», оскільки відповідно до Закону України № 4444-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель», що набрав чинності 21.03.2012 р., повноваження щодо здійснення державного контролю за використанням та охороною земель передані від спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель (Держкомзему України) до Державної інспекції сільського господарства України.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про охорону земель» державний контроль за використанням та охороною земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Відповідно до преамбули Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» він визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю). Згідно ж преамбули Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» він визначає тільки основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, а не сам порядок здійснення державного нагляду (контролю) за використанням та охороною земель.

Окрім того, ст.2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» серед відносин, на які не поширюється його дія, не містить відносини, що виникають під час здійснення контролю за використанням та охороною земель.

Водночас, постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Державної інспекції сільського господарства»від 12.12.2011р. №1300, встановлено, що територіальні органи Державної інспекції сільського господарства є правонаступниками територіальних органів Державного комітету із земельних ресурсів, у частині виконання такими територіальними органами повноважень із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.

Згідно п.1 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011р. №459/2011, Державна інспекція сільського господарства України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Пункт 4.1. Положення про державну інспекцію сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23.12.2011 року №770, Держсільгоспінспекція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності.

Наказом Міністерства аграрної політики України №424 від 12.07.2012р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.07.2012р. за №1289/21601, відповідно до Земельного кодексу України, законів України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про державний контроль за використанням та охороною земель» тощо, затверджено Перелік питань для здійснення Державною інспекцією сільського господарства України та її територіальними органами планових заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства.

Отже, функції щодо здійснення державного контролю за використанням і охороною земель у Харківській області покладені на Державну інспекцію сільського господарства у Харківській області, тому другий відповідач під час здійснення перевірок додержання земельного законодавства має додержуватися норм Порядку №312 та Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Слід також відзначити, що акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 05.09.2012р., припис №003367 від 05.09.2012р, протокол про адміністративне правопорушення №001761 від 05.09.2012 р. по ПП «Золота нива 1» складені другим відповідачем за формами, що є додатками до Порядку №312. Вказаним спростовується твердження другого відповідача про не розповсюдження на нього дії Порядку №312 та Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що дії Державної інспекції сільського господарства в Харківській області щодо здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної позивачем внаслідок самовільного зайняття останнім земельної ділянки без дати та за відсутності його невід'ємної частини - акту обстеження земельної ділянки, розташованої на території Левківської сільської ради Ізюмського району Харківської області, є такими, що не відповідають вимогам діючого законодавстваёотже, є протиправними.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні; ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Всупереч вимогам ч.2 ст.71 КАС України, яка встановлює презумпцію протиправності рішення суб'єкта владних повноважень та покладає на нього обов'язок довести суду правомірність своїх дій, Державна інспекція сільського господарства в Харківській області, як суб'єкт владних повноважень не довела суду як правомірність своїх дій, так і правомірність бездіяльності.

З урахуванням усіх вищевикладених обставин, а також враховуючи положення частини 3 статті 2, статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що другий відповідач діяв не на підставі, не у межах повноважень, та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд знаходить позовні вимоги ПП «Золота нива 1» до Державної інспекції сільського господарства в Харківській області обґрунтованими, а позов таким, що підлягає частковому задоволенню

Згідно ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 9, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Золота нива 1" до Голови Левківської сільської ради Ізюмського району Харківської області Ткаченко Володимира Миколайовича, Державної інспекції сільського господарства в Харківській області, третя особа: Ізюмська районна державна адміністрація Харківської області про визнання протиправними дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної інспекції сільського господарства в Харківській області щодо нездійснення обстеження земельних ділянок, розташованих на території Левківської сільської ради Ізюмського району Харківської області при проведенні позапланової перевірки дотримання вимог земельного законодавства по Приватному підприємству "Золота нива 1" згідно направлення (посвідчення) на проведення перевірки від 03.09.2012 року №4/0308.

Визнати протиправними дії Державної інспекції сільського господарства в Харківській області щодо здійснення Розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки Приватного підприємства "Золота нива 1" (за межами населеного пункту) без дати при відсутності акту обстеження земельної ділянки, розташованої на території Левківської сільської ради Ізюмського району Харківської області.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України (ГУДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова Харківської області, код 37999628, МФО 851011, р/р 31217206784011, м. Харків, вул. Плеханівська, 29, 61001) на користь Приватного підприємства "Золота нива 1" (64333, Харківська область, Ізюмський район, с. Забавне, вул. Харківська 1 "Б") судовий збір у розмірі 16.10 грн. (шістнадцять гривень десять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова в повному обсязі виготовлена 14 березня 2013 року.

Суддя Котеньов О.Г.