Рішення № 29921045, 13.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3500/13 13.03.13

За позовомВідкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»ДоПриватного акціонерного товариства «Страхової компанії «Каштан»Простягнення 10 273,90 грн. Суддя Куркотова Є.Б.

Представники: Від позивачаПетренко В.О.Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі - позивач) звернулася до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхової компанії «Каштан» (далі - відповідач) про стягнення 10 273,90 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування внаслідок чого до позивача в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України та ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.02.2013 р. порушено провадження у справі. Розгляд справи призначений на 13.03.2013 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103021700430, що отримано останнім 28.02.2013 р.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.07.2011 р. між позивачем та Гац О.П. укладено договір добровільного страхування транспортного засобу №83УБ551249, за яким позивач страхує майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортного засобу «Mitsubishi», державний реєстраційний номер ВС 8143 АО.

17.02.2012 р. о 15 годині 20 хвилин в с. Орявчик Сколівського району Львівської області, громадянин Веклич М.В., відкриваючи дверку водія не переконався, що це буде безпечним не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху в результаті чого вчинив ДТП, і як наслідок матеріальної шкоди, що підтверджується довідкою відділу ДАІ Сколівського РВ ГУМВС України у Львівській області.

Згідно довідки відділу ДАІ Сколівського РВ ГУМВС України у Львівській області водій Веклич М.В. під час ДТП знаходився в транспортному засобі УАЗ, державний реєстраційний номер 137-42 ТА, другий учасник ДТП Гац Р.О. керував транспортним засобом «Mitsubishi», державний реєстраційний номер ВС 8143 АО.

Постановою Сколівського районного суду Львівської області від 06.03.2012 р. у справі №1320/107/2012 водія Веклича М.В. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Відповідно до дослідження №ВС8143ВН-13.03/2 складеного аварійним комісаром Добрянським І.О. 13.03.2012 р., вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля «Mitsubishi», державний реєстраційний номер ВС 8143 АО, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при ДТП складає 11 282,39 грн.

Страховим актом №СТО-12-311/01 від 21.03.2012 р. пошкодження транспортного засобу марки «Mitsubishi», державний реєстраційний номер ВС 8143 АО, внаслідок ДТП, що сталося 17.02.2012 р. о 15 годині 20 хвилин в с. Орявчик Сколівського району Львівської області, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 10 773,90 грн.

Виконуючи зобов'язання за договором, позивач перерахував на рахунок ФОП Гринів І.О. (СТО) страхове відшкодування у розмірі 10 773,90 грн., що підтверджується платіжним дорученням №38079 від 31.05.2012 р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, позивач зазначає, що до нього перейшло в межах суми 10 773,90 грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Вина Веклич М.В., який керував автомобілем УАЗ, державний реєстраційний номер 137-42 ТА, встановлена у судовому порядку.

Згідно п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).

З постанови Сколівського районного суду Львівської області від 06.03.2012 р. у справі №1320/107/2012 вбачається, що Веклич М.В., з вини якого трапилось спірна ДТП, працює на посаді водія «Львів-енерго-автотранс».

Пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. визначено, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

З довідки відділу ДАІ Сколівського РВ ГУМВС України у Львівській області від 21.02.2012 р. вбачається, що транспортний засіб УАЗ, державний реєстраційний номер 137-42 ТА, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «Mitsubishi», державний реєстраційний номер ВС 8143 АО, належить ВАТ «Львівобленерго».

Згідно з ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Таким чином, володільцем автомобілю УАЗ, державний реєстраційний номер 137-42 ТА, є ВАТ «Львівобленерго».

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність ВАТ «Львівобленерго» за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобілю УАЗ, державний реєстраційний номер 137-42 ТА, застрахована - відповідачем згідно із полісом №АА/4087180.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У зв'язку з тим, що цивільно-правову відповідальність осіб, які на законній підставі користуються транспортним засобом УАЗ, державний реєстраційний номер 137-42 ТА застраховано відповідачем, що підтверджується полісом №АА/4087180, то саме відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну позивачу в порядку регресу в межах ліміту відповідальності.

Положеннями п. 36.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції зазначеного Закону від 17.02.2011 р. після набрання чинності змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" №3045, тобто чинної на момент направлення заяви) визначено, що страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентованої виплати) та виплати його.

Позивач 23.10.2012 р. звернувся до відповідача із регресною вимогою №09-06-06/25845 в сумі 10 773,90 грн., яка згідно повідомлення про вручення поштового відправлення №01032321326, отримана останнім 26.10.2012 р.

Останній відповіді не направив, відшкодування шкоди у порядку регресу не здійснив.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «Mitsubishi», державний реєстраційний номер ВС 8143 АО, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при ДТП складає 11 282,39 грн., а позивачем набуто право вимоги у розмірі 10 773,90 грн.

Полісом №АА/4087180 встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, в розмірі 50 000,00 грн., франшиза у розмірі 500,00 грн.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

З огляду на викладене, страхове відшкодування за полісом №АА/4087180 підлягає зменшенню на 500,00 грн.

Враховуючи визначені полісом №АА/4087180 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також розмір вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, що обмежений розміром шкоди, право на зворотну вимогу якої перейшло до позивача, відповідач був зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 10 273,90 грн. (10 773,90 грн. набуте право вимоги позивачем - 500,00 грн. франшизи).

Відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування у розмірі 10 273,90 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхової компанії «Каштан» (01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, буд. 12, офіс 37; код ЄДРПОУ №32071894) на користь Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» (01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75, код ЄДРПОУ №00034186) страхове відшкодування в сумі 10 720 (десять тисяч сімсот двадцять) грн. 50 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Є.Б. Куркотова

Дата підписання повного тексту рішення - 14.03.2013 р.