Рішення № 29921025, 13.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1063/13 13.03.13

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхової компанії «Уніка»ДоПриватного акціонерного товариства «Стархової компанії «Лафорт»Простягнення 8 296,66 грн. Суддя Куркотова Є.Б.

Представники: Від позивачаГолоднюк О.Г.Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Стархової компанії «Лафорт» (далі - відповідач) про стягнення 8 296,66 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування внаслідок чого до позивача в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України та ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.01.2013 р. порушено провадження у справі. Розгляд справи призначений на 08.02.2013 р.

За розпорядження заступника Голови господарського суду м. Києва від 07.02.2013 р. у зв'язку з тим, що суддя Куркотова Є.Б. знаходиться на лікарняному, з метою дотримання процесуальних строків справу №910/1063/13 для розгляду було передано судді Прокопенко Л.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.02.2013 р. справу №910/1063/13 прийнято до провадження судді Прокопенко Л.В., розгляд справи відкладено до 22.02.2013 р.

За розпорядження заступника Голови господарського суду м. Києва від 15.02.2013 р. у зв'язку із виходом з лікарняного судді Куркотової Є.Б., справу №910/1063/13 передано для розгляду судді Куркотовій Є.Б.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.02.2013 р. справу №910/1063/13 прийнято до провадження судді Куркотовій Є.Б., розгляд справи призначено на 22.02.2013 р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.02.2013 р. у зв'язку із неявкою у судове засідання представників сторін, розгляд справи відкладено до 13.03.2013 р.

11.03.2013 р. через канцелярію суду надійшов лист від МТСБУ №7/2-5 від 05.03.2013 р. з інформацією з єдиної централізованої бази даних МТСБУ по полісу №АВ/3249125.

В судове засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду документи та відзиву на позовну заяву не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

24.01.2012 р. між позивачем та Коваленко А.В. укладено договір добровільного комплексного страхування на транспорті №030202/4002/0000245, за яким позивач страхує майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортного засобу «Ford», державний реєстраційний номер АА 3857 ЕТ.

11.08.2012 р. о 11 годині 10 хвилин громадянин Новосьолов І.В., керуючи автомобілем «Mitsubishi», державний реєстраційний номер АА 79-19 МВ, на перехресті пр. Г. Сталінграду - пр. Московський в м. Києві, не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «Ford», державний реєстраційний номер АА 3857 ЕТ під керуванням Коваленко А.В., внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, що підтверджується довідкою ВДАІ Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 14.09.2012 р. водія Новосьолова І. В. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди завданої власнику КТЗ, складеного 06.09.2012 р. ПП «Галавтоекспертиза», вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля «Ford», державний реєстраційний номер АА 3857 ЕТ, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при ДТП складає 14 120,02 грн.

Страховим актом №00097537 від 10.09.2012 р. пошкодження транспортного засобу марки «Ford», державний реєстраційний номер АА 3857 ЕТ, внаслідок ДТП, що сталося 11.08.2012 р. о 11 годині 10 хвилин на перехресті пр. Г. Сталінграду - пр. Московський в м. Києві, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 8 296,66 грн.

Виконуючи зобов'язання за договором, позивач перерахував на рахунок ТОВ «АВ Автогарант» (СТО) страхове відшкодування у розмірі 8 296,66 грн., що підтверджується платіжним дорученням №031838 від 13.09.2012 р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, позивач зазначає, що до нього перейшло в межах суми 8 296,66 грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Вина Новосьолов І.В., який керував автомобілем «Mitsubishi», державний реєстраційний номер АА 79-19 МВ, встановлена у судовому порядку.

Як вбачається з витягу МТСБУ, цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу автомобіля «Mitsubishi», державний реєстраційний номер АА 79-19 МВ, застрахована - відповідачем згідно із полісом №АВ/3249125.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У зв'язку з тим, що цивільно-правову відповідальність осіб, які на законній підставі користуються транспортним засобом «Mitsubishi», державний реєстраційний номер АА 79-19 МВ застраховано відповідачем, що підтверджується полісом №АВ/3249125, то саме відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну позивачу в порядку регресу в межах ліміту відповідальності.

Положеннями п. 36.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції зазначеного Закону від 17.02.2011 р. після набрання чинності змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" №3045, тобто чинній на момент направлення заяви) визначено, що страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентованої виплати) та виплати його.

Позивач 28.09.2012 р. звернувся до відповідача з вимогою на виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу в сумі 8 296,66 грн., яке згідно штампу відповідача про вхідне поштове повідомлення № 1616, отримано останнім 02.10.2012 р.

Останній відповіді не направив, відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, не здійснив.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено (звіт експерта), що вартість відновлювального ремонту автомобіля «Ford», державний реєстраційний номер АА 3857 ЕТ, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при ДТП складає 14 120,02 грн., а позивачем набуто право вимоги у розмірі 8 296,66 грн

Полісом №АВ/3249125 встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, в розмірі 50 000,00 грн., франшиза у розмірі 0,00 грн.

Враховуючи визначені полісом №АВ/3249125 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу відповідач був зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 8 296,66 грн., до звернення останнім із позовом до суду.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення страхового відшкодування з відповідача на користь позивача у розмірі 8 296,66 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхової компанії «Уніка» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Стархової компанії «Лафорт» (04050, м. Київ, вул. Донвар-Запольського, 9/10; код ЄДРПОУ 25005889) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхової компанії «Уніка» (01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 37; код ЄДРПОУ 20033533) страхове відшкодування у розмірі 8 296 (вісім тисяч двісті дев'яносто шість) грн. 66 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Є.Б. Куркотова

Повний текст рішення складено та підписано 14.03.2013 р.