Постанова № 29920904, 14.03.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2013 р. Справа №805/2562/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год 00 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.,

за участі секретаря судового засідання Асманової Е.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції

Донецької області Державної податкової служби

до державного підприємства «Шахтарськантрацит»

про стягнення коштів з рахунків в установах банків,

обслуговуючих платника податків, в рахунок погашення

податкового боргу з екологічного податку в сумі

505549,48 гривень

за участю:

від позивача: Глуховського О.О., за дов. від 14 грудня 2012 року,

від відповідача: Корнієнка Д.О., за дов. від 07 грудня 2012 року

Шахтарська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до державного підприємства «Шахтарськантрацит» про стягнення коштів з рахунків в установах банків, обслуговуючих платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з екологічного податку в сумі 505549,48 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що у відповідача - державного підприємства «Шахтарськантрацит» виник податковий борг з екологічного податку у розмірі 505549,48 гривень, який виник внаслідок несплати податкових зобов'язань, задекларованих відповідачем в деклараціях, чим порушено вимоги пп. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України. Посилаючись на вимоги п. 95.3 статті 95 Податкового кодексу України позивач просив суд стягнути з відповідача зазначену суму податкового боргу.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.

Відповідач у судове засіданні визнав позовні вимоги у повному обсязі та пояснив, що податковий борг виник через фінансову кризу на підприємстві. Просив надати відстрочення та розстрочення виконання постанови суду.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, органи державної податкової служби є органами державної влади, уповноваженими здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою суб'єктами господарювання податків та зборів.

Відповідач - державне підприємство «Шахтарськантрацит», є юридичною особою та зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з кодом 32299510, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 8-9), перебуває на обліку в Шахтарській об'єднаній державній податковій інспекції Донецької області Державної податкової служби як платник податків з 8 травня 2003 року за № 187 згідно з довідкою форми № 4-ОПП від 19 листопада 2012 року (а.с. 10).

Відповідачем надано до податкової інспекції декларації з екологічного податку за 4 квартал 2012 року:

- 7 лютого 2013 року № 9086854502 (а.с. 32-35), в якій відповідач визначив до сплати збір за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення у сумі 768,49 гривень,

- 7 лютого 2013 року № 9086860125 (а.с. 36-39), в якій відповідач визначив до сплати податок за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти у сумі 6136,06 гривень,

- 8 лютого 2013 року № 9087007656 (а.с. 24-27), в якій відповідач визначив до сплати податок за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти та розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах у сумі 76424,16 гривень,

- 8 лютого 2013 року № 9086998456 (а.с. 28-31), в якій відповідач визначив до сплати податок за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти у сумі 9207,17 гривень,

- 8 лютого 2013 року № 9087026591 (а.с. 40-43), в якій відповідач визначив до сплати податок за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти та розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах у сумі 155661,12 гривень та за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів у сумі 257352,48 гривень.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 зазначеного Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Статтею 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно зі статті 242 Податкового кодексу України об'єктом та базою оподаткування екологічного податку є:

- обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;

- обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об'єкти;

- обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання;

- обсяги та види палива, у тому числі виробленого з давальницької сировини, реалізованого або ввезеного на митну територію України податковими агентами, крім:

o обсягів палива вивезених з митної території України в митних режимах експорту або реекспорту та/або переробки на митній території України засвідчених належно оформленою митною декларацією;

o мазуту та пічного палива, що використовуються в процесі виробництва тепло- та електроенергії;

- обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб'єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;

- обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).

Пунктом 250.1 статті 250 Податкового кодексу України для екологічного податку встановлений звітний податковий період, що дорівнює календарному кварталу.

Відповідно до пункту 250.2 статті 250 Податкового кодексу України податкова декларація подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби та сплачується податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:

- за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах - за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів;

- за паливо, реалізоване податковими агентами, - за місцем перебування такого податкового агента на податковому обліку в органах державної податкової служби;

- за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк - за місцем перебування платника на податковому обліку в органах державної податкової служби.

Станом на день судового розгляду відповідачем податкові зобов'язання з екологічного податку в сумі 505549,48 гривень за звітний податковий період - 4 квартал 2012 року не сплачені, що підтверджується довідкою про заборгованість станом на 19 лютого 2013 року (а.с. 12).

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначення позивачем податкового боргу з екологічного податку в сумі 505549,48 гривень.

Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

29 жовтня 2001 року податковою інспекцією сформовано першу податкову вимогу № 1/103, яка направлена поштою та отримана уповноваженою особою відповідача 26 листопада 2001 року, про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 14).

27 грудня 2001 року податковою інспекцією сформована друга податкова вимога № 2/567, яка направлена поштою та отримана уповноваженою особою відповідача 2 січня 2002 року, про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 15).

6 листопада 2001 року податковою інспекцією сформовано першу податкову вимогу № 1/116, яка направлена поштою та отримана уповноваженою особою відповідача 26 листопада 2001 року, про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 16).

27 грудня 2001 року податковою інспекцією сформована друга податкова вимога № 2/490, яка направлена поштою та отримана уповноваженою особою відповідача 3 січня 2002 року, про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 17).

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними передбачався підпунктом 6.4.1 пункту 6.4 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Аналогічні підстави визнання податкових вимог відкликаними передбачені статтею 60 Податкового кодексу України.

Отже, законодавчими нормами (як Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що діяв до 01 січня 2011 року, так і Податковим кодексом України, чинного з 01 січня 2011 року) прямо встановлені підстави визнання податкових вимог відкликаними, тобто такими, що не підлягають виконанню.

Як вбачається із матеріалів справи, державне підприємство «Шахтарськантрацит» починаючи з 27 грудня 2001 року (дата формування другої податкової вимоги) по 14 березня 2013 року безперервно мало податковий борг, у зв'язку з цим податкові вимоги є чинними.

Представником відповідача зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань в підтвердження того, що наведені податкові вимоги вважаються відкликаними не надано.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначення позивачем суми податкового боргу відповідача з екологічного податку та наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку.

Відповідно до ст. 67 Конституції України та ст. 16 Податкового кодексу України, підприємство зобов'язано своєчасно та у повному обсязі сплачувати до бюджетів належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів), однак вказані зобов'язання відповідач не виконав.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи наведене та керуючись положеннями Податкового кодексу України та статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до державного підприємства «Шахтарськантрацит» про стягнення коштів з рахунків в установах банків, обслуговуючих платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з екологічного податку в сумі 505549,48 гривень задовольнити повністю.

Стягнути в бюджет України з рахунків державного підприємства «Шахтарськантрацит» у банківських установах кошти в рахунок погашення податкового боргу по екологічному податку у сумі 505549 (п'ятсот п'ять тисяч п'ятсот сорок дев'ять) гривень 48 копійок в УДКС в Донецькій області ВДК в м. Шахтарську та Шахтарському районі, МФО 834016, ЄДРПОУ 37885550, а саме:

- надходження від викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення - 118928 (сто вісімнадцять тисяч дев'ятсот двадцять вісім) гривень 63 копійки (код платежу 8519010100) на розрахунковий рахунок № 33112362700093;

- надходження від викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення - 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 49 копійок (код платежу 8519010101) на розрахунковий рахунок № 33112362700093;

- надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти -7016 (сім тисяч шістнадцять) гривень 82 копійки (код платежу 8519010200) на розрахунковий рахунок № 33111363700093;

- надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах - 29715 (двадцять дев'ять тисяч сімсот п'ятнадцять) гривень 67 копійки (код платежу 8519010300) на розрахунковий рахунок № 33110364700093;

- надходження від викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря стаціонарними

джерелами забруднення - 36007 (тридцять шість тисяч сім) гривень 22 копійки (код платежу 8519010115) на розрахунковий рахунок № 33117362700399;

- надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти - 9207 (дев'ять тисяч двісті сім) гривень 17 копійок (код платежу 8519010202) на розрахунковий рахунок № 33115363700389;

- надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти - 6136 (шість тисяч сто тридцять шість) 06 копійок (код платежу 8519010208) на розрахунковий рахунок № 33119363700396;

- надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти - 2261 (дві тисячі двісті шістдесят одна) гривня 62 копійки (код платежу 8519010215) на розрахунковий рахунок № 33116363700399;

- надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на

об'єктах - 38155 (тридцять вісім тисяч сто п'ятдесят п'ять) гривень 32 копійки (код платежу 8519010315) на розрахунковий рахунок № 33115364700399;

- надходження від утворення радіоактивних відходів та тимчасове їх зберігання - 257352 (двісті п'ятдесят сім тисяч триста п'ятдесят дві) гривні 48 копійок (код платежу 8519010400) на розрахунковий рахунок № 31213285700093.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її повний текст у судовому засіданні 14 березня 2013 року в присутності представників позивача та відповідача.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Голубова Л.Б.