Рішення № 29920667, 12.03.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.13 Справа№ 914/495/13-г

За позовом: Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Львів

до відповідача: Сколівської міської ради Львівської області, м. Сколе, Львівської області

про: стягнення 3 % річних в сумі 10 500,45 грн.

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Харко Л.М.

Представники сторін:

від позивача: Бурак С.В. (довіреність б/н від 15.02.2013 року)

від відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 12.03.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Львів до Сколівської міської ради, м. Сколе, Львівської області про стягнення 3 % річних в сумі 10500,45 грн.

Ухвалою суду від 06.02.2013 року справу призначено до судового розгляду на 21.02.2013 року. Ухвалою суду від 21.02.2013 року розгляд справи відкладено на 12.03.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням рішення господарського суду України від 11.02.2011 року у справі № 25/169, внаслідок чого позивач здійснив нарахування відповідачу 3 % річних в сумі 10 500,45 грн.

Представник позивача в судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду від 21.02.2013 року виконав частково, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, вимоги ухвали суду від 21.02.2013 року не виконав, проти позову належним чином не заперечив, причин неявки не повідомив, хоча про час і місце судового розгляду був належним чином повідомлений (повідомлення про вручення поштового відправлення

№ 7901407933390).

Розглянувши матеріали справи, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

02 червня 2010 року між відповідачем (замовник) та позивачем (підрядник) укладено Договір № 5 на виконання робіт по вибірковому капітальному ремонту вул. Стрийська в м. Сколе (Договір).

Свої зобов'язання за Договором позивач виконав належним чином, натомість відповідач виконані роботи не оплатив, що встановлено рішенням господарського суду Львівської області від 11.02.2011 року у справі № 25/169, яке набрало законної сили та відповідно до якого суд вирішив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 209 779,20 грн., 5 697,08 грн. пені, 2 097,79 грн. 3% річних, 8 181,38 грн. інфляційних втрат, 2 257,75 грн. сплаченого державного мита та 215,23 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На час подання позовної заяви основний борг за Договором не погашений, рішення господарського суду Львівської області від 11.02.2011 року у справі № 25/169 не виконано, Тому позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення 3% річних в сумі 10 500,45 грн. за період з 16.05.2011 року по 14.01.2013 року.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.

Згідно ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 35 ГПК України визначено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду (ч. 2 ст. 202 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так позивач здійснив нарахування відповідачу 3% річних в сумі 10 500,45 грн. за період з 16.05.2011 року по 14.01.2013 року.

Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача сум основного боргу, пені, інфляційних нарахувань, 3 % річних (справа

№ 25/169). Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.02.2011 року, яке набрало законної сили, позов задоволено. У матеріалах справи, яка розглядається, відсутні будь-які докази повної чи часткової сплати заборгованості, що були предметом розгляду у справі № 25/169. Відтак, у позивача є право вимагати належного виконання зобов'язання, яке підтверджене судом у справі № 25/169 в тому числі задовольняючи

3 % за невчасне виконання зобов'язання, що виникло, зокрема після набрання рішенням законної сили, а у суду - є підстави задоволити позовну вимогу щодо стягнення 3 % річних за подальше невиконання зобов'язання.

З урахуванням зазначеного, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 10 500,45 грн. 3 % річних.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати в сумі 1 720,50 грн. слід покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 598, 599, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175, 193, 202 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути зі Сколівської міської ради Львівської області, 82600, Львівська область, м. Сколе, майдан Незалежності, 1 (ідентифікаційний код юридичної особи 04056262) на користь Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», 79053, м. Львів, вул. Володимира Великого, 54 (ідентифікаційний код юридичної особи 31978981) 3 % річних в розмірі 10 500,45 грн. та 1 720,50 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 14.03.2013 р.

Суддя Кидисюк Р.А