Рішення № 29919692, 05.03.2013, Апеляційний суд Сумської області

Справа №1807/7005/12 Головуючий у суді у 1 інстанції - ГромоваНомер провадження 22-ц/788/605/13 Суддя-доповідач - Кононенко О. Ю. Категорія - 53

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2013 року колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Кононенко О. Ю.,

суддів - Семеній Л. І., Білецького О. М.,

з участю секретаря - Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління ветеринарної медицини в Сумській області

на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 11 січня 2013 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства «Конотопська міжрайонна лабораторія ветеринарної медицини», Головного управління ветеринарної медицини в Сумській області, третя особа: начальник Головного управління ветеринарної медицини в Сумській області Лузан Михайло Петрович про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди та стягнення витрат за надання юридичної допомоги,

в с т а н о в и л а :

У грудні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 22 листопада 2012 року скасований наказ Головного управління ветеринарної медицини в Сумській області від 22 травня 2012 року № 103 про оголошення йому догани за порушення, що були виявлені при перевірці ДП Конотопська міжрайонна лабораторія ветеринарної медицини, щодо неналежного виконання посадових обов'язків, що привело до заниження вартості послуг та зменшення власних грошових надходжень на спец рахунок лабораторії, які вказані в акті ревізії від 20 березня 2012 року № 07-06/13. Наказ Головного управління ветеринарної медицини в Сумській області від 11 червня 2012 року № 25 про звільнення його з роботи було визнано таким, що суперечить вимогам закону і він був поновлений на посаді директора - лікаря бактеріолога ДП «Конотопська міжрайонна лабораторія ветеринарної медицини» з 13 червня 2012 року. Окрім цього, рішенням цього ж суду від 24 липня 2012 року скасований наказ Головного управління ветеринарної медицини в Сумській області № 92 від 11 травня 2012 року про оголошення йому догани за неналежне виконання посадових обов'язків, які були виявлені в результаті перевірки підприємства. У зв'язку з цим, просив стягнути з ДП «Конотопська міжрайонна лабораторія ветеринарної медицини» середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13 червня 2012 року до 04 грудня 2012 року в сумі 18233 грн. 60 коп., стягнути з Головного управління ветеринарної медицини в Сумській області на його користь 20000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та 5300 грн. в рахунок відшкодування понесених судових витрат.

Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 11 січня 2013 року стягнуто з ДП «Конотопська міжрайонна лабораторія ветеринарної медицини» на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13 червня 2012 року по 4 грудня 2012 року в сумі 18233 грн. 60 коп. та на відшкодування судового збору 229 грн. 40 коп.

Стягнуто з Головного управління ветеринарної медицини в Сумській області на користь ОСОБА_3 витрати на правову допомогу в сумі 5300 грн., на відшкодування моральної шкоди 18835 грн., 458 грн. 80 коп. на відшкодування судового збору.

Зазначено, що рішення в частині стягнення заробітної плати підлягає негайному виконанню в межах платежу за один місяць.

В апеляційній скарзі Головне управління ветеринарної медицини в Сумській області, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати зазначене рішення в частині стягнення з Головного управління ветеринарної медицини в Сумській області на користь ОСОБА_3 відшкодування моральної шкоди в сумі 18835 грн., витрат на правову допомогу в сумі 5300 грн., судові витрати покласти на ОСОБА_3

При цьому зазначає, що при ухваленні рішення суд завищив розмір відшкодування моральної шкоди, що не відповідає принципам розумності та справедливості.

Вказує, що понесені позивачем витрати на правову допомогу перевищують встановлений законом розмір.

В частині стягнення на користь ОСОБА_3 середнього заробітку за час вимушеного прогулу рішення суду не оскаржується.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача Головного управління ветеринарної медицини в Сумській області - Казміна А.Ю., третьої особи: ОСОБА_4, які підтримали доводи апеляційної скарги, позивача ОСОБА_3 та його представника - адвоката ОСОБА_6, які заперечували проти доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 3 листопада 2011 року ОСОБА_3 був поновлений на роботі на посаді директора - лікаря бактеріолога ДП «Конотопська міжрайонна лабораторія ветеринарної медицини» з 13 червня 2012 року. Його було попереджено про можливе звільнення у зв'язку з реорганізацією ДП «Конотопська міжрайонна лабораторія ветеринарної медицини» відповідно до ст. 49-2 КЗпП України. Запропоновано позивачу прийняти участь у конкурсі на посаду директора - завідуючого відділом, лікаря серолога цього підприємства.

Рішенням цього ж суду від 24 липня 2012 року був скасований наказ Головного управління ветеринарної медицини в Сумській області від 11 травня 2012 року про оголошення ОСОБА_3 догани за неналежне виконання посадових обов'язків.

Вказані рішення суду набрали законної сили.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що порушенням трудових прав позивача, останньому завдана моральна шкода, яка підлягає відшкодуванню в сумі 18835 грн., та на його користь підлягають відшкодуванню витрати на правову допомогу в розмірі 5300 грн.

Проте, з таким висновком суду повністю погодитися не можна, оскільки він ґрунтується на неповному з'ясуванні обставин справи та неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиься у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до роз'яснень пункту 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 03 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Судом першої інстанції вірно встановлено та не спростовано відповідачем у справі, що порушенням трудових прав позивача, останньому завдана моральна шкода.

Проте судом, всупереч вищезазначеним роз'ясненням Постанови ПВС України, розмір відшкодування позивачу моральної шкоди визначений із суми середнього заробітку позивача-3139 грн.13 коп., помноженого на 6 місяців (строк вимушеного прогулу), що дорівнює 18835 грн., тобто без урахування характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат, стану здоров'я, тяжкості вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступіню зниження престижу, ділової репутації, часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану.

На думку колегії суддів, визначений судом першої інстанції розмір відшкодування моральної шкоди, не відповідає принципам розумності та справедливості та є необґрунтованим.

За таких обставин, з урахуванням вищезазначених роз'яснень Постанови ПВС України, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зміни рішення суду в частині розміру відшкодування моральної шкоди та стягнення з Головного управління ветеринарної медицини в Сумській області на користь позивача 1500 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Колегія суддів вважає, що зазначений розмір відшкодування моральної шкоди відповідатиме характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат, стану його здоров'я, тяжкості вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступіню зниження престижу, ділової репутації, часу та зусиллям, необхідним для відновлення попереднього стану, а також засадам виваженості, розумності та справедливості.

При визначенні розміру відшкодування витрат на правову допомогу по даній справі суд першої інстанції послався на квитанції, які приєднані до матеріалів справи, згідно з якими ОСОБА_3 сплатив за правову допомогу 5300 грн. (а.с. 17, 18).

Однак колегія суддів не погоджується з цим висновком суду, оскільки як вбачається з вказаних квитанцій, вони були виписані за надання правової допомоги позивачу по іншим справам, а саме: квитанція № 12 була виписана за ведення справи у суді про скасування наказу; квитанція № 14 була виписана за ведення справи у суді про поновлення на роботі та скасування наказу щодо догани ОСОБА_3

У відповідності до роз'яснень п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у тому разі коли питання про судові витрати не було вирішено при ухвалені рішення, суд, що його ухвалив, вирішує це питання відповідно до пункту 4 частини першої статті 220 ЦПК за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухваленням додаткового рішення. У зв'язку з цим питання про судові витрати не можуть вирішуватись іншим судом або шляхом пред'явлення позову в іншій справі.

Оскільки суд фактично стягнув судові витрати з Головного управління ветеринарної медицини в Сумській області на користь позивача за розгляд інших справ, а саме: справ про поновлення його на роботі та скасування наказів щодо доган ОСОБА_3, рішення суду в частині вирішення питання щодо відшкодування судових витрат (витрат на правову допомогу) з Головного управління ветеринарної медицини в Сумській області підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову ОСОБА_3 у задоволенні позову.

Крім того, рішення суду підлягає скасуванню і в частині стягнення з Головного управління ветеринарної медицини в Сумській області на користь ОСОБА_3 відшкодування 458 грн. 80 коп. судового збору, оскільки позивача по даній справі, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, тому, відповідно до ч.3 ст. 88 ЦПК України, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до вимог ч.5 ст.88 ЦПК України підлягає вирішенню питання розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.2 ч.1 ст.307, п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.309, ст.313, ч.2 ст.314, ст.ст.316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Головного управління ветеринарної медицини в Сумській області задовольнити частково.

Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 11 січня 2013 року в частині розміру відшкодування моральної шкоди змінити.

Стягнути з Головного управління ветеринарної медицини в Сумській області на користь ОСОБА_3 1500 грн. відшкодування моральної шкоди та на користь держави 114 грн. 70 коп. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

В задоволенні позову ОСОБА_3 про стягнення судових витрат відмовити.

Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 11 січня 2013 року в частині стягнення з Головного управління ветеринарної медицини в Сумській області на користь ОСОБА_3 судового збору в розмірі 458 грн. 80 коп. скасувати.

Судові витрати в розмірі 57 грн. 35 коп. за подання апеляційної скарги, понесені Головним управлінням ветеринарної медицини в Сумській області, компенсувати за рахунок держави.

Рішення апеляційного суду набрало законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -