Постанова № 29918908, 12.03.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2013 р.Справа № 923/15/13-гКолегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді Головей В.М.,

Суддів: Мирошниченко М.А., Шевченко В.В.

при секретарі судового засідання: Селиверстова М.В.

за участю представників сторін:

від позивача - Вариленко С.В. (за довіреністю);

від відповідача - Марченко І.П. (за довіреністю);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Херсонобленерго"

на рішення господарського суду Херсонської області від 29.01.2013р.

по справі №923/15/13-г

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ТриМоб"

до Публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Херсонобленерго"

про примусове виконання договору

В судовому засіданні 12.03.2013р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И Л А:

Товариства з обмеженою відповідальністю „ТриМоб" (далі - ТОВ „ТриМоб", позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Херсонобленерго" (далі - ПАТ „ЕК „Херсонобленерго", відповідач) про зобов'язання виконати останнім пункти 1 та 7 Договору №28101/29523-235/7-4-62 від 15.06.2012р. (далі - Договір), а саме: виготовити та надати за актом приймання передачі виконаних робіт (послуг) технічні умови інженерного забезпечення електропостачання об'єкта будівництва (реконструкції) електропостачання - базової станції мобільного зв'язку за адресою: м. Херсон, вул. Покришева, 41.

Позов вмотивовано з посиланням на умови названого Договору та на ст.ст. 173, 193, 222 ГК України, ст.ст. 11, 16, 525, 526, 530, 610, 629 ЦК України. Так, позивач зазначає, що свої зобов'язання виконав, а саме 26.06.2012р. ТОВ „ТриМоб" на виконання умов п.п. 2, 3 Договору сплатив на користь ПАТ „ЕК „Херсонобленерго" 586,39 грн., що підтверджується платіжним дорученням №13709 від 26.06.2012р. Проте, відповідач у встановлений строк зобов'язання щодо виготовлення та видачі технічних умов інженерного забезпечення електропостачання об'єкта містобудування не виконав. У зв'язку з порушенням строків, відповідачу було направлено претензію за №10-10/130 від 17.07.2012р. з вимогою про виконання умов Договору. Відповіді на зазначене, або підтвердження виконання зобов'язання позивач не отримав.

Відповідач проти позову заперечував, з підстав викладених у відзиві, просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 29.01.2013р. позов ТОВ „ТриМоб" задоволено в повному обсязі, зобов'язано ПАТ „ЕК „Херсонобленерго" виконати п.п. 1, 7 Договору, а саме виготовити та надати ТОВ „ТриМоб" за актом приймання-передачі виконаних робіт (послуг) технічні умови інженерного забезпечення електропостачання об'єкта будівництва (реконструкції) електропостачання - базової станції мобільного зв'язку за адресою: м. Херсон, вул. Покришева, 41, стягнуто з ПАТ „ЕК „Херсонобленерго" на користь ТОВ „ТриМоб" 1073,00 судового збору.

Рішення суду вмотивоване з посиланням на ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України та ст.ст. 173, 175, 193 ГК України. Місцевий суд вважає, що відповідачем дійсно у встановлений Договором строк зобов'язання щодо виготовлення та видачі технічних умов інженерного забезпечення електропостачання об'єкта містобудування не виконав.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ПАТ „ЕК „Херсонобленерго" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ „ТриМоб", оскільки воно є незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повної оцінки всіх обставин справи.

Так, скаржник зазначає, що при ухваленні рішення, місцевий суд не звернув увагу на норми спеціалізованого законодавства, що регулюють правовідношення в сфері електроенергетики та містобудування. В такому випадку технічні умови електрозабезпечення об'єкту мають видаватися не енергопостачальною організацією, а власником електричних мереж, до яких здійснюватиметься приєднання об'єкту відповідача. Отже, виконання відповідачем договірних зобов'язань з видачі технічних умов на базову станцію мобільного зв'язку, яка розташована на даху будівлі, суперечить вимогам ст.ст. 4, 30 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності".

28.02.2013р. до суду апеляційної інстанції від ПАТ „ЕК „Херсонобленерго" надійшло клопотання про зупинення апеляційного провадження у справі №923/15/13-г до вирішення по суті справи №910/1561/13 за позовом ПАТ „ЕК „Херсонобленерго" до ТОВ „ТриМоб" про визнання недійсним Договору, яка знаходиться в провадженні господарського суду м. Києва.

11.03.2013р. до суду апеляційної інстанції від ТОВ „ТриМоб" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач проти скарги заперечує, просить в задоволенні скарги відмовити, а рішення місцевого суду від 29.01.2013р. залишити без змін.

В судовому засіданні 12.03.2013р. представник відповідача надав усні пояснення, повністю підтримує вимоги апеляційної скарги, просить рішення скасувати, прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ „ТриМоб", представник позивача надав усні пояснення, проти апеляційної скарги заперечує, з підстав викладених у відзиві, просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Щодо зазначеного вище клопотання ПАТ „ЕК „Херсонобленерго" про зупинення апеляційного провадження у справі № 923/15/13-г, колегія суддів ухвалила у задоволенні клопотання відмовити, виходячи з наступного.

Зупинення провадження у справі - тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Частина 1 ст.79 ГПК України встановлює обов'язок господарського суду зупинити провадження у справі. Причиною зупинення в даному випадку є неможливість розгляду справи, що знаходиться в провадженні господарського суду, до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід з'ясовувати як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Колегія суддів дійшла висновку, що хоч справа, яка розглядається апеляційним судом і пов'язана зі справою, що розглядається господарським судом м. Києва про визнання Договору недійсним, це не перешкоджає як розгляду апеляційної скарги ПАТ ЕК «Херсонобленерго» так і розгляду справи про визнання Договору недійсним по суті.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення до неї, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не обґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, а згідно до приписів ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.06.2012р. між ТОВ „ТриМоб" та ПАТ „ЕК „Херсонобленерго" було укладеного Договір №28101/29523-235/7-4-62 (далі - Договір) за умовами якого відповідач зобовязався виготовити та надати позивачу за актом приймання передачі виконаних робіт (послуг) технічні умови інженерного забезпечення електропостачання об'єкта будівництва (реконструкції) електропостачання - базової станції мобільного зв'язку за адресою: м. Херсон, вул. Покришева, 41.

В п.1 Договору зазначено, що ТОВ „ТриМоб" (Замовник) доручає, а ПАТ „ЕК „Херсонобленерго" (Виконавець) зобов'язується виконати роботи (послуги), виготовити та видати технічні умови інженерного забезпечення електропостачання об'єкта містобудування (потужністю від 5 до 50 кВт) 1 категорії РЕМ на протязі 10 робочих днів.

Пунктом 2 Договору встановлено, що вартість робіт (послуг) складає 586 грн. 39 коп.

Згідно п.3 Договору, оплата робіт (послуг) Замовником проводиться протягом 5 днів після підписання цього договору.

Відповідно до п.4 Договору, Виконавець розпочинає роботу (надає послуги) після проведення оплати Замовником.

Пунктом 7 Договору зазначено, що виконані роботи (послуги) передаються від Виконавця Замовнику по акту прийому-передачі виконаних робіт (послуг).

Як вбачається з матеріалів справи, 26.06.2012р. позивачем було перераховано відповідачу 586,39 грн., що підтверджується платіжним дорученням №13709. Таким чином, відповідно до умов Договору, відповідач повинен був розпочати виконання робіт (послуг) після оплати позивачем цих послуг та закінчити виконання зобов'язання 11.07.2012р. Проте, ПАТ „ЕК „Херсонобленерго" взяті на себе зобов'язання не виконало, що зумовило ТОВ „ТриМоб", у зв'язку з порушенням строків, направити відповідачу претензію за №10-10/130 від 17.07.2012р. з вимогою про виконання умов Договору. Відповіді на зазначене, або підтвердження виконання зобов'язання позивач не отримав.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як правильно встановлено судом першої інстанцій, відповідач у строк, передбачений Договором, зобов'язання щодо виготовлення та видачі технічних умов інженерного забезпечення електропостачання об'єкта містобудування не виконав. У відповідності зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Оскільки відповідач не виконав зобов'язання з виконання робіт за Договором у встановлені цим Договором строки, він є таким, що порушив зобов'язання.

Відповідно до пункту 4 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Статтею 16 ЦК України передбачено, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, в тому числі, примусове виконання обов'язку в натурі.

Пунктом 2 статті 2 Постанови №14 від 18.12.2009 р. Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» передбачено, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Тому суд першої інстанції, керуючись нормами матеріального права, дійсними обставинами у справі та наданими сторонами доказами правомірно дійшов до висновку про порушення відповідачем умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є зобов'язання відповідача до виконання умов Договору про виготовлення та надання технічних умов інженерного забезпечення електропостачання.

Відповідно до умов Договору та норм діючого законодавства, колегія суддів вважає висновки місцевого суду правомірними стосовно того, що відповідачем у встановлений строк, відповідно до Договору, зобов'язання щодо виготовлення та видачі технічних умов інженерного забезпечення електропостачання об'єкта містобудування не виконано.

Посилання ПАТ „ЕК „Херсонобленерго" в апеляційній скарзі, як на підставу своїх доводів, на висновок Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії в Херсонської області спростовуються наступним.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.1 Положення про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної та теплової енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2006р. №131 зазначено, що Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії в Херсонської області здійснює державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної та теплової енергії, технічним станом та організацією експлуатації електричних теплових, тепловикористовуючих установок та мереж суб'єктів електроенергетики, суб'єктів відносин у сфері теплопостачання і споживачів електричної енергії.

Відповідно до ст.6 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності", Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії не відноситься до органів, компетенцією яких є реалізація державної політики у сфері будівництва, містобудування та архітектури, що забезпечує розроблення, затвердження, перегляд, внесення змін і скасування державних будівельних норм, а також національних стандартів і кодексів усталеної практики за класами 91 і 93 Українського класифікатора нормативних документів (стаття 9 названого Закону).

Отже, з урахування зазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії в Херсонської області у листі вих.№16/6-1007 від 19.12.2012р. надано роз'яснення поза межами її компетенції, що не передбачено Конституцією та законами України.

Згідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Статтями 33 та 34 вказаного кодексу передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Наведені скаржником у апеляційній скарзі доводи, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

З огляду на викладене судова колегія не вбачає будь-яких передбачених ст.104 ГПК України правових підстав для скасування рішення місцевого суду.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Херсонської області від 29.01.2013р. по справі №923/15/13-г залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 14.03.2013 року.

Головуючий суддя Головей В.М.

Судді Мирошниченко М.А.

Шевченко В.В.