Рішення № 29918797, 04.03.2013, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" березня 2013 р.Справа № 8/5025/1402/12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Криворізький маслоекстракційний завод", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод", с. Гуменці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області

про стягнення 390978 грн. заборгованості за поставлений товар, 4658 грн. пені, 58225,91 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами

Суддя Смаровоз М.В.

Представники:

позивача: Міхно М.В. - за довіреністю від 22.02.2013р.;

відповідача: Підлісний О.В. - за довіреністю від 14.02.2013р.

В судовому засіданні 04.03.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі. Повний текст рішення складено 11.03.2013р.

Позивач у позовній заяві просив суд стягнути з відповідача 391821,2 грн. заборгованості за поставлений товар, 4658 грн. пені (за період з 02.11.2012р. по 05.12.2012р.), 58225,91 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами (за період з 02.11.2012р. по 05.12.2012р.) на підставі укладеного між сторонами у справі договору поставки № 190912-1 від 19.09.2012р.

Відповідно до поданої представником позивача 29.01.2013р. заяви про зменшення розміру позовних вимог, яку прийнято судом в судовому засіданні 29.01.2013р., зменшено розмір заявленої до стягнення заборгованості за поставлений товар з 391821,2 грн. до 390978 грн. (відтак, загальний розмір позовних вимог майнового характеру - з 454705,11 грн. до 453861,91 грн.).

В обґрунтування своїх вимог представник позивача вказує, зокрема, на те, що на виконання умов договору поставки № 190912-1 від 19.09.2012р. ТОВ "Криворізький маслоекстракційний завод" поставило та передало у власність ТОВ "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод" товар, що підтверджується відповідними накладними. ТОВ "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод" належним чином не виконує свої зобов'язання в частині своєчасної оплати товару відповідно до умов вказаного договору.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Крім того, представник позивача заперечує проти задоволення судом клопотань відповідача про призначення судової експертизи та про залишення позову без розгляду.

Представник відповідача заперечує проти позову та вважає, що позов має бути залишений без розгляду на підставі п.1. ст. 81 ГПК України, оскільки відповідач вважає, що директор ТОВ "Криворізький маслоекстракційний завод" Слободян В.М. не підписував позовної заяви, а остання підписана особою, яка не мала на це права. Також, представник відповідача звертає увагу на те, що надані позивачем документи, зокрема, договір № 190912-1 від 19.09.2012р., специфікації № 4 від 26.10.2012р. та № 5 від 30.10.2012р., видаткові накладні № 86 від 31.10.2012р., № 101 від 02.11.2012р., № 112 від 04.11.2012р. та № 121 від 06.11.2012р. підписані за допомогою засобів механічного копіювання (факсиміле), не є первинними документами в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а тому не можуть породжувати обов'язку сплати за поставлену продукцію у строки, визначені такими документами, а також породжувати відповідальність за невиконання/несвоєчасне виконання таких документів. Як відзначив представник відповідача, на момент укладання договору № 190912-1 від 19.09.2012р. та під час поставок товару між позивачем і відповідачем спеціальної письмової угоди на право використання позивачем підпису факсиміле не укладалось. Враховуючи вищевикладене, відповідач просить суд залишити позов без розгляду. При цьому, представник відповідача в судовому засіданні 04.03.2013р. визнає факти поставки позивачем товару відповідачу за накладними № 86 від 31.10.2012р., № 101 від 02.11.2012р., № 112 від 04.11.2012р., № 121 від 06.11.2012р.

04.03.2013р. представником відповідача подано заяву про призначення судово-бухгалтерської експертизи, оскільки, як вважає представник відповідача, проведення експертизи надасть можливість з'ясувати, чи виник у відповідача в зв'язку із застосуванням факсиміле обов'язок сплачувати вартість поставленого товару за договором поставки № 190912-1 від 19.09.2012р. та іншими документами, засвідченими аналогічним чином. На вирішення екпертизи відповідач, зокрема, пропонує поставити запитання щодо того, чи є договір № 190912-1 від 19.09.2012р., специфікації № 4 від 26.10.2012р. та № 5 від 30.10.2012р., видаткові накладні № 86 від 31.10.2012р., № 101 від 02.11.2012р., № 112 від 04.11.2012р. та № 121 від 06.11.2012р. первинними документами в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"; запитання з приводу виникнення у відповідача обов'язку сплачувати вартість поставленого товару за договором поставки №190912-1 від 19.09.2012р., а також щодо документального підтвердження заявленого до стягнення розміру заборгованості.

Розглядом наявних матеріалів справи встановлено наступне.

19.09.2012р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Криворізький маслоекстракційний завод" (продавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод" (покупцем) було укладено договір поставки № 190912-1 (далі - договір), відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених даним договором, постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити шрот соняшниковий ( п.1.1. договору).

Згідно з п. 2.1. договору кількість товару, який поставляється відповідно до договору, визначається сторонами у додатку до договору, в якому зазначені кількісні і якісні характеристики товару, які повинні укладатися сторонами на кожну партію товару та є невід'ємною частиною від дати їх підписання сторонами.

Як передбачено п. 3.1. договору, поставка здійснюється на умовах "СРТ" правил Інкотермс - 2010, а саме постачальник зобов'язаний замовити і оплати поставку товару до покупця згідно умов договору.

Відповідно до п. 3.2. договору строк поставки кожної окремої партії товару погоджується сторонами у специфікаціях (які додано до договору).

Згідно з п. 3.4. договору відпуск товару здійснюється за видатковими накладними.

Як передбачено п. 3.6. договору, датою поставки товару вважається дата підписання покупцем видаткової накладної або товарно-транспортної накладної постачальника на поставку товару, що проводиться після розвантаження в місці призначення. Поставка товару здійснюється залізничним або автомобільним транспортом.

Відповідно до п. 3.15. договору, у випадку вивантаження товару на склад покупця, претензії по якості та кількості не приймаються, а товар вважається прийнятий в належній якості та кількості.

Згідно з п. 4.1. договору ціна за одиницю товару, загальна вартість товару, що поставляється, строки поставки, кількість поставки, зазначається сторонами у специфікаціях до договору.

Як передбачено п. 4.1. договору, ціна за одиницю товару, загальна вартість товару, що поставляється, строки поставки, кількість поставки, зазначається сторонами у специфікаціях до договору.

Відповідно до п. 4.4. договору, розрахунки за поставлений згідно договору товар здійснюються шляхом перерахунку коштів на поточний рахунок постачальника протягом 2 банківських днів з дати отримання рахунка на оплату партії товару, визначеної в специфікації (факсом або електронною поштою) або з дати поставки товару.

Згідно з п. 6.1. договору за невиконання або неналежне виконання інших зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену чинним законодавством України.

Як передбачено п. 6.4. договору, у випадку прострочення оплати або не повної оплати товару в строки, зазначені у договорі, покупець зобов'язується на вимогу постачальника сплатити останньому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення платежу від вартості неоплаченого або частково неоплаченого товару за кожен день прострочення оплати, але не більше 5% від суми простроченого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 6.6. договору за невиконання грошових зобов'язань, крім визначених умовами договору, сторона, що прострочила, сплачує іншій стороні проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 0,5 % від вартості невиконаного зобов'язання за кожен день такого прострочення.

Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2012р. (п.12.2 договору).

Згідно з п. 12.6. договору сторони погодили, що факсимільні копії даного договору, специфікації та інші документи, передані на виконання умов даного договору за допомогою факсимільного апарату, мають силу оригіналу до моменту обміну сторонами оригіналами. Специфікації та інші документи, отримані у спосіб, визначений п. 12.6. договору, мають таку саму юридичну силу, як і оригінал.

Як передбачено пунктом 12.9. договору, використання факсимільного відтворення підписів за допомогою засобів механічного копіювання відповідно до ч.3 ст.207 Цивільного кодексу України допускається як при підписанні, так і при виконанні договору № 190912-1 від 19.09.2012р.

Згідно з видатковими накладними № 86 від 31.10.2012р., № 101 від 02.11.2012р., № 112 від 04.11.2012р., № 121 від 06.11.2012р., довіреністю № 424 від 29.10.2012р. ТОВ "Криворізький маслоекстракційний завод" (постачальник) поставив "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод" (покупцю) товар (шрот соняшника) на загальну суму 390978 грн.

У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості позивач звернувся до суду з позовом.

В матеріалах справи також наявні копії: виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ААБ № 984391 від 27.01.2012р., довідки з ЄДРПОУ АБ № 444815 від 31.01.2012р. тощо.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.

Як встановлено судом, 04.03.2013р. представником відповідача подано заяву про призначення судово-бухгалтерської експертизи. На вирішення екпертизи відповідач, зокрема, пропонує поставити запитання щодо того, чи є договір № 190912-1 від 19.09.2012р., специфікації № 4 від 26.10.2012р. та № 5 від 30.10.2012р., видаткові накладні № 86 від 31.10.2012р., № 101 від 02.11.2012р., № 112 від 04.11.2012р. та № 121 від 06.11.2012р. первинними документами в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"; запитання з приводу виникнення у відповідача обов'язку сплачувати вартість поставленого товару за договором поставки №190912-1 від 19.09.2012р., а також щодо документального підтвердження заявленого до стягнення розміру заборгованості.

При розгляді даної заяви судом враховується, що відповідно до ч.1 ст.41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Пунктом 1 частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

Суд вважає, що, беручи до уваги положення ст.41 Господарського процесуального кодексу України, зміст наявних матеріалів справи, зважаючи на положення укладеного між сторонами у справі договору поставки № 190912-1 від 19.09.2012р. (у тому числі п.п. 12.6., 12.9.), враховуючи достатню визначеність, обгрунтованість та деталізацію заявлених до стягнення сум заборгованості у доданому до позовної заяви розрахунку заборгованості, а також з огляду на правовий характер запитання щодо виникнення у відповідача обов'язку сплачувати вартість поставленого товару, відсутня необхідність у роз'ясненні експертом питань, що виникають при вирішенні господарського спору. Тому заява відповідача про призначення експертизи не підлягає задоволенню.

При вирішенні спору по суті судом береться до уваги таке.

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст.626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.208 Цивільного кодексу України у письмовій формі належить вчиняти, зокрема, правочини між юридичними особами. Частиною 2 ст.207 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Як передбачено ч.3 ст.207 Цивільного кодексу України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Як встановлено судом, згідно з п. 12.6. укладеного між сторонами у справі договору поставки № 190912-1 від 19.09.2012р. (текст якого містить власноручні підписи представників обох сторін) сторони, які є вільними у визначенні умов договору в силу положень ст.627 Цивільного кодексу України, погодили, що факсимільні копії даного договору, специфікації та інші документи, передані на виконання умов даного договору за допомогою факсимільного апарату, мають силу оригіналу до моменту обміну сторонами оригіналами. Специфікації та інші документи, отримані у спосіб, визначений п. 12.6. договору, мають таку саму юридичну силу, як і оригінал. Крім того, у пункті 12.9. договору сторони погодили, що використання факсимільного відтворення підписів за допомогою засобів механічного копіювання відповідно до ч.3 ст.207 Цивільного кодексу України допускається як при підписанні, так і при виконанні договору № 190912-1 від 19.09.2012р.

Вищенаведеним спростовується твердження відповідача про непогодження сторонами права використання факсимільного відтворення підписів за допомогою засобів механічного копіювання. При цьому судом констатується дійсність договору № 190912-1 від 19.09.2012р з огляду на зміст ст.204 Цивільного кодексу України „Презумпція правомірності правочину", відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Крім того, відповідач, прийнявши товар згідно з видатковими накладними № 86 від 31.10.2012р., № 101 від 02.11.2012р., № 112 від 04.11.2012р., № 121 від 06.11.2012р., які містять посилання на підставу отримання товару („договір № 190912-1 від 19.09.2012р."), своїми діями додатково схвалив означений правочин. Однак, суду не надано доказів виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором № 190912-1 від 19.09.2012р.

Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача існуючої станом на час подання позову та на час вирішення спору заборгованості (390978 грн. заборгованості за поставлений товар, 4658 грн. пені, 58225,91 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами), що виникла внаслідок того, що відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання, визначені умовами укладеного між сторонами у справі договору № 190912-1 від 19.09.2012р., тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

При вирішенні спору судом враховано, що відповідачем, всупереч вимогам ст.33 Господарського процесуального кодексу України, не доведено свого твердження про те, що директор ТОВ "Криворізький маслоекстракційний завод" Слободян В.М. не підписував позовної заяви, тому підстави для залишення позову без розгляду відсутні.

У зв'язку із задоволенням судом позовних вимог про стягнення 390978 грн. заборгованості за поставлений товар, 4658 грн. пені, 58225,91 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами обов'язок сплати судових витрат у вигляді 9077,24 грн. відшкодування судового збору покладається на товариство з обмеженою відповідальністю "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод ". При цьому враховано винесення судом на підставі ч.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір" ухвали в даній справі від 04.03.2013р. про повернення позивачеві частини сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст.1, 2, 45, 12, 13, 33, 43, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Криворізький маслоекстракційний завод", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод", с. Гуменці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області про стягнення 390978 грн. заборгованості за поставлений товар, 4658 грн. пені, 58225,91 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод" (с. Гуменці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, вул. Вербецьке шосе, буд. 1, ідентифікаційний код 34422333) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Криворізький маслоекстракційний завод" (м. Кривий ріг Дніпропетровської області, вул. Коломойцівська, буд. 3, ідентифікаційний код 38031810) 390978 грн. заборгованості за поставлений товар, 4658 грн. пені, 58225,91 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 9077,24 грн. відшкодування судового збору.

Видати наказ.

Суддя М.В. Смаровоз

Віддрук. 3 прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу;

3 - відповідачу.