Рішення № 29918705, 11.03.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.13 Справа№ 5015/4677/12

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «П.П.Г. Мартен-Стал» (м. Ковель)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріогенні технології» в особі ліквідатора Гусара Івана Олексійовича (м. Київ)

за участю третьої особи , що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Комунальне підприємство Львівської обласної ради «Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» (м. Дрогобич)

про: визнання недійсним права власності на нежитлові приміщення

Головуючий суддя: Пазичев В.М.

Суддя: Фартушок Т.Я.

Суддя: Коссак С.М.

При секретарі: Пшеничній В.С.

Представники:

від позивача: Ярома Станіслав, директор,

Точек О.С. - представник, довіреність б/н від 10.11.2012 року

Кушнерук Д.О. - представник, довіреність №2 від 11.03.2013 року

від відповідача: Не з'явився

від третьої особи: Не з'явився

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «П.П.Г. Мартен-Стал» (м. Ковель) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріогенні технології» в особі ліквідатора Гусара Івана Олексійовича (м. Київ) про визнання недійсним права власності на нежитлові приміщення.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 07.11.2012 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 14.11.2012 року. Ухвалою від 14.11.2012 року розгляд справи відкладено до 22.11.2012 року, у зв'язку із відсутністю представника відповідача. Ухвалою від 22.11.2012 року розгляд справи відкладено до 03.12.2012 року, у зв'язку із відсутністю представника відповідача та третьої особи, за клопотанням позивача. Ухвалою від 03.12.2012 року розгляд справи відкладено до 03.01.2013 року, у зв'язку із відсутністю представника відповідача та третьої особи, за клопотанням позивача. Ухвалою від 03.01.2013 року розгляд справи відкладено до 24.01.2013 року, у зв'язку із відсутністю представника відповідача та третьої особи, за клопотанням позивача. Ухвалою від 24.01.2013 року розгляд справи відкладено до 27.02.2013 року, у зв'язку із відсутністю представника відповідача та третьої особи.

За клопотанням позивача, згідно із ухвалою суду від 03.01.2013 року, призначено колегіальний розгляд справи №5015/4677/12 у складі трьох суддів. Згідно із вимогами ст.21 ГПК України, автоматизованою системою документообігу суду здійснено визначення складу колегії суддів для розгляду справи. Внаслідок автоматизованого розподілу визначено колегію суддів для розгляду справи в складі: Головуючий суддя - Пазичев В.М., судді Фартушок Т.Я. та судді Коссака С.М.

Позивач вимог ухвал суду про порушення провадження у справі від 07.11.2012 року, про відкладення від 14.11.2012 року, від 22.11.2012 року, від 03.12.2012 року, від 03.01.2013 року, від 24.01.2013 року, від 27.02.2013 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

14.11.2012 року за вх.№25791/12 позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

14.11.2012 року за вх.№25811/12 позивач подав клопотання про залучення до розгляду справи в якості третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору - Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки.

22.11.2012 року за вх.№26429/12 позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

22.11.2012 року за вх.№26432/12 позивач подав клопотання про залучення до розгляду справи перекладача.

У судовому засіданні 22.11.2012 року по справі 5015/4677/12 суд задовольнив клопотання позивача та зобов'язав подати кандидатуру перекладача до наступного судового засідання.

22.11.2012 року за вх.№26450/12 позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

03.12.2012 року за вх.№27333/12 позивач подав клопотання про залучення до справи перекладача.

03.12.2012 року за вх.№27406/12 позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

03.12.2012 року за вх.№27413 позивач подав клопотання про продовження строків розгляду справи.

У судовому засіданні 03.12.2012 року по справі 5015/4677/12 суд задовольнив клопотання позивача про продовження строків розгляду справи.

03.01.2013 року за вх.№91/13 позивач подав зміни та доповнення до позовної заяви.

03.01.2013 року за вх.№92/13 позивач подав доповнення до позовної заяви та клопотання про забезпечення колегіального розгляду справи.

03.01.2013 року за вх.№99/13 позивач подав клопотання про витребування доказів.

03.01.2013 року за вх.№100/13 позивач подав клопотання про продовження строку вирішення спору.

03.01.2013 року за вх.№101/13 позивач подав клопотання про забезпечення колегіального розгляду справи.

24.01.2013 року за вх.№77 позивач подав пояснення по суті справи.

27.02.2013 року за вх.№5584/13 позивач подав пояснення по суті справи.

27.02.2013 року за вх.№5585/13 позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з тим, що позивач звернувся до Генеральної прокуратури України і Генерального прокурора України про накладення заборони на відчуження майна ТзОВ «Кріогенні Технології».

27.02.2013 року за вх.№5586/13 позивач подав клопотання про витребування доказів підтвердження права власності на нерухоме майно підприємства банкрута ТОВ «Кріогенні технології».

27.02.2013 року за вх.№5587/13 позивач подав клопотання про призупинення та закінчення повноважень представників позивача, які були залучені до розгляду справи на підставі попередніх клопотань позивача, а також з проханням не приймати до розгляду листи, пояснення, зміни до позовних вимог тощо, що були надані ними на попередніх засіданнях без погодження з позивачем.

11.03.2013 року за вх.№6572/13 позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідач вимог ухвал суду про порушення провадження у справі від 07.11.2012 року, про відкладення розгляду справи від 14.11.2012 року, від 22.11.2012 року, від 03.12.2012 року, від 03.01.2013 року, від 24.01.2013 року, від 27.02.2013 року повністю не виконав, відзиву на позов не представив, явку повноважного представника не забезпечив, хоча і був своєчасно належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується реєстром №282 на відправлення рекомендованої кореспонденції з повідомленням за 01.03.2013 року, а явка відповідача була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.

Ухвалою від 14.11.2012 року суд залучив до розгляду справи третю особу на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору - Дрогобицьке МБТІ.

Третя особа вимог ухвал суду про залучення до участі у справі від 14.11.2012 року, про відкладення розгляду справи від 22.11.2012 року, від 03.12.2012 року, від 03.01.2013 року, від 24.01.2013 року, від 27.02.2013 року повністю не виконала, відзиву на позов не представила, явку повноважного представника не забезпечила, хоча і була своєчасно належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлена про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується реєстром №282 на відправлення рекомендованої кореспонденції з повідомленням за 01.03.2013 року, а явка представника третьої особи була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.

15.02.2013 року за вх.№4380/13 третя особа 1 подала інформацію по справі.

28.02.2013 року за вх.№5727/13 третя особа 1 подала клопотання про долучення матеріалів до справи.

11.03.2013 року за вх.№6633/13 третя особа 1 подала інформацію по справі.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, рішення виготовлено, підписано та оголошено 27.02.2013 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Як зазначено у позовній заяві, 07.08.2008 року філією «Київський аукціонний центр» ДАК «Національна мережа аукціонних центрів» проведено аукціон з продажу майна банкрута ТзОВ «Кріогенні технології» в особі ліквідатора Гусара Івана Олексійовича, а саме:

1. Устаткування (установки) по переробці зношених шин ЮТЕС К.С-400 / 04-16 та ПЧТЕС БІІ-200/03-02.

2. Нежитлових приміщень: контрольно-пропускний пункт (прохідна) корпус №6, площею 157,2 кв. м.; незавершена будівля цеху ,площею 3 977,9 кв.м.; будівля цеху, площею 4 260,0 кв.м.;

3. Іншого майна - блочна котельна марки «Виток-4»; протипожежні резервуари; резервуари для зберігання піноутворювача; каналізаційна насосна станція ;майданчик для зберігання азоту і відходів; автодороги; кріогенні цистерни; газапровід, водопровід; підстанція 35/6 кВт в некомплектному стані.

Позивач наголошує, що переможцем аукціону визнано позивача за ціною продажу 7 185 572,55 грн. з урахуванням ПДВ , що підтверджується Протоколом № 1 від 07.08.2008 року аукціону з продажу майна підприємства-банкрута ТзОВ «Кріогенні технології». Даний протокол затверджений ліквідатором відповідача, а також підписаний ліцитатором, директором філії «Київський аукціонний центр» ДАК «Національна мережа аукціонних центрів», представником переможця ( Позивача).

Позивач зазначає, що він здійснив часткову оплату придбаного майна відповідно до результатів аукціону:

- 01.09.2008р. - 1 080 000.00 грн.(платіжне доручення №1);

- 19.12.2008р. - 212 000,00грн. (платіжне доручення №55);

- 19.12.2008р. - 149 442, 74 грн. (платіжне доручення №56).

Також, зараховано як часткову оплату гарантійний внесок у розмірі: 716 764,81 грн. (платіжне доручення №3 від 04.08.2008 року).

Сумарно на рахунок фірми - банкрута були перераховані кошти у розмірі: 2 160 000,00 грн.

Позивач звертає увагу на те, що цим було досягнуто головне завдання торгів - отримати кошти на рахунок фірми-банкрута для погашення боргів перед кредиторами. За твердженням позивача, ДП ТОВ відповідальністю «П.П.Г. Мартен-Стал» добросовісно виконало своє зобовязання по набуттю права на вказане майно, як добросовісний набувач, оскільки, згідно «Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна» від 22 грудня 1997р. №1448 Кабінету Міністрів України, аукціон оголошено таким, що відбувся.

Позивач стверджує, що реалізація проплати цілого майнового комплексу нерухомості не відбулась і не може відбутися у зв'язку з невідповідністю документації на право власності даного об'єкту.

25 жовтня 2008 року Господарським судом Львівської області по справі №6/216, (суддя Гоменюк З.П.), було винесено Рішення, в п.3 якого зазначено: визнати за ТзОВ «Кріогенні технології» право власності на нежитлові приміщення, розташовані на земельній ділянці площею 4.5754 га (кадастровий № ділянки 4621286100:04:000:0001) на території Раневицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області.

Позивач зазначає, що дане рішення, на його думку, не відповідає нормам матеріального і процесуального права України з наступних причин:

1. Позивач у вказаній справі приховав свідомо відомості про те, що дане майно входило в ліквідаційну масу і було продане з торгів, як державне майно на тендерній основі. А отже, право власності повинно було б бути належним чином оформлене на набувача згідно результатів торгів, після оплати його вартості.

2. Не було відомо те, що на момент прийняття судового рішення на рахунок ТзОВ «Кріогенні технології» поступили кошти в сумі 2 160 000,00 грн. в розпорядження Ліквідатора для погашення заборгованості перед кредиторами.

3. На вказану дату не може виноситися Рішення суду, що вирішує питання про права та обов'язки ТзОВ «Кріогенні технології», так як дана юридична особа оголошена офіційно банкрутом і від її імені виступає Ліквідатор, призначений судом. Діяльність такої юридичної особи заборонена і всі повноваження переходять до особи Ліквідатора, діяльність якого регулюється виключно Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Позивач зазначає, що ДП ТзОВ «П.П.Г. Мартен-Стал» частково оплатило, згідно платіжних документів по частковій оплаті, згідно протоколу №1 аукціону (ЛОТ 1, частина 1- рухоме майно) з продажу майна підприємства банкрута - ТОВ «Кріогенні технології», на підставі наявного протоколу від 07 серпня 2008 року про купівлю переможцем аукціону майна підприємства-банкрута ТОВ «Кріогенні технології» в особі ліквідатора-арбітражного керуючого Гусара І.О. (ліцензія серія АВ № 307316 від 06.03.2007 р.), що визнаний Господарським судом м. Києва, а ТзОВ «Кріогенні технології одразу звернулося до господарського суду Львівської області, приховавши наявні істотні відомості відносно даного майнового комплексу, про його неправомірну приватизацію.

Відповідач відзиву на позов, а також належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення його від відповідальності суду не представив.

Третя особа відзиву на позов, а також належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення її від виконання вимог суду не представила.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Згідно ч.3 ст. 16 ГПК України, справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються судом за місцезнаходженням майна.

Оскільки нежитлові приміщення, визнання недійсним права власності на які є предметом позову, розташовані, як зазначено у позові, на території Раневицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області, даний спір є підсудний Господарському суду Львівської області на підставі ч.3 ст. 16 ГПК України.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно глави 24 Цивільного кодексу України, до способів набуття права власності належать: виготовлення або створення нової речі (виробництво); переробка речі (специфікація); привласнення загальнодоступних дарів природи; знахідка; скарб; бездоглядні домашні тварини; набуття права власності на річ за набувальною давністю, тобто по закінченні певного часу, особою, яка відкрито, добросовісно і безперервно володіла чужою річчю, тощо. Похідними підставами набуття права власності вважаються такі, за яких право власності у суб'єкта виникає внаслідок волевиявлення попереднього власника (купівля-продаж, поставка, контрактація, дарування, міна та інші договори із передачі майна у власність, а також спадкування за заповітом). Особливим способом набуття права власності є приватизація державного майна.

Відповідно до п.5 ст. 11 ЦК України, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Особливе значення для забезпечення стабільності цивільних правовідносин має властивість преюдиціальності рішення, що набрало законної сили. Під преюдиціальністю розуміється неприпустимість оспорювання і повторної перевірки в іншому процесі фактів і правовідносин, підтверджених рішенням суду, що набрало законної сили. Преюдиція рішення означає, що всі органи і організації, які досліджують повторно факти та відносини, істинність яких вже встановлена судом, зобов'язані покласти в основу своєї діяльності і своїх рішень факти і відносини в тому вигляді, у якому вони були констатовані в рішенні, що набрало законної сили; сторона, яка засновує вимоги на правовідносинах, що були повністю або частково предметом дослідження при прийнятті судового рішення, що набрало законної сили, не повинна доводити наявність правовідносин і елементів, їх складових, а також юридичних фактів, що лежать в основі цих правовідносин. Відносини і факти, встановлені в рішенні, вважаються істинними та не підлягають доказуванню доти, доки рішення, при прийнятті якого вони були досліджені, не скасоване.

25 листопада 2008 року Господарським судом Львівської області (справа №6/216), Суддею Гоменюк З.П., було прийнято Рішення, в п.3 Резолютивної частини якого вказано: визнати за ТзОВ «Кріогенні технології» право власності на нежитлові приміщення, розташовані на земельній ділянці площею 4.5754 га (кадастровий № ділянки 4621286100:04:000:0001) на території Раневицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області.

Згідно ст. 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дане рішення не було оскаржене і набрало законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України.

Незважаючи на вимоги суду, позивачем не надано доказів переходу права власності до інших осіб на нежитлові приміщення, що розташовані на земельній ділянці площею 4.5754 га (кадастровий № ділянки 4621286100:04:000:0001) на території Раневицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області після набрання законної сили рішенням Господарського суду Львівської області у справі №6/216, згідно якого дані нежитлові приміщені визнано власністю ТзОВ «Кріогенні технології».

Крім того, згідно ст. 91 ГПК України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Згідно ст. 92 ГПК України, перегляд за апеляційною скаргою рішень та ухвал місцевого господарського суду здійснює апеляційний господарський суд, повноваження якого поширюються на територію знаходження відповідного місцевого господарського суду.

Отже, місцевий господарський суд не наділений правом перегляду рішень та ухвал місцевого господарського суду за позовними заявами, які обґрунтовуються невідповідністю таких судових рішень та ухвал нормам матеріального та процесуального права України.

Також, стаття 15 ЦК України зазначає, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 20 ГК України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:

визнання наявності або відсутності прав;

визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;

відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;

припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

присудження до виконання обов'язку в натурі;

відшкодування збитків;

застосування штрафних санкцій;

застосування оперативно-господарських санкцій;

застосування адміністративно-господарських санкцій;

установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

іншими способами, передбаченими законом.

У позовній заяві позивач просить визнати недійсним право власності на нежитлові приміщення. Такий спосіб захисту права не передбачений чинним законодавством, що дає підставу звернути увагу позивача на неналежний вибір способу захисту права.

Враховуючи, що позивачем не представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а факт права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріогенні технології» на нежитлові приміщення, що розташовані на земельній ділянці площею 4.5754 га (кадастровий № ділянки 4621286100:04:000:0001) на території Раневицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області, встановлений у рішенні Господарського суду Львівської області від 25.11.2008 року у справі №6/216, що набрало законної сили, суд прийшов до висновку, що позов Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «П.П.Г. Мартен-Стал» (м. Ковель) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріогенні технології» в особі ліквідатора Гусара Івана Олексійовича (м. Київ) про визнання недійсним права власності на нежитлові приміщення не підлягає задоволенню.

Крім того, судова колегія зазначає, що правових підстав для задоволення клопотання позивача від 11.03.2013 року за вх. №6572/13 про відкладення розгляду справи, в зв'язку з бажанням позивача залучити для участі в розгляді справи в якості іншого представника позивача Кушнерук Д.О., немає, оскільки такої підстави ст. 77 ГПК України, якою регулюється питання про відкладення розгляду справи, не передбачено. Крім того, згідно цієї норми, розгляд справи може бути відкладений лише в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу, а, відповідно, такі, з урахуванням можливості попередження про відкладення розгляду справи відсутніх учасників процесу, є вичерпаними. Одночасно, суд звертає увагу, що попередні клопотання позивача про залучення його представників до розгляду справи судом були задоволені.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав квитанцію №16251005 від 25.10.2012 року на суму 1610,00 грн. про сплату судового збору.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Оскільки спір виник з вини позивача, згідно ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на нього.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити.

Головуючий суддя Пазичев В.М.

Суддя Фартушок Т.Я.

Суддя Коссак С.М.