Рішення № 29918651, 01.03.2013, Господарський суд Київської області

господарський суд київської області

р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2013 р. Справа № 911/292/13-г

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Приватного орендного підприємства «Агрофірма Узинська»

про стягнення 1004,75 грн.

секретар судового засідання: Калиновський Ю.С.

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Обставини справи:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Приватного орендного підприємства «Агрофірма Узинська» (далі - відповідач) про стягнення 1004,75 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладення 26.01.2011 р. угоди № К-26-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні, відповідно до якої до ФОП ОСОБА_1 перейшло право вимоги до Приватного орендного підприємства «Агрофірма Узинська» щодо сплати заборгованості з пені в сумі 1004,75 грн., що виникла в результаті неналежного виконання останнім умов договору купівлі-продажу № КФ1К/З від 09.11.2007 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» та Приватним орендним підприємством «Агрофірма Узинська».

04.02.2013 р. до господарського суду Київської області ФОП ОСОБА_1 було подано пояснення у справі № 04-5/02 від 04.02.2013 р., відповідно до яких позивач зазначив, що у зв'язку з неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням відповідачем взятого на себе зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару згідно договору купівлі-продажу № КФ1К/З від 09.11.2007 р., у ПОП «Агрофірма Узинська» виникло зобов'язання щодо сплати пені, яка за умовами договору може бути нарахована до повного виконання зобов'язання.

Водночас, строк позовної давності щодо сплати (стягнення) розміру пені збільшений сторонами згідно з п. 8.4 договору № КФ1К/З від 09.11.2007 р. до повного виконання ПОП «Агрофірма Узинська» свого обов'язку щодо її сплати. У зв'язку з тим, що пеня за період з 31.10.2009 р. до 11.11.2009 р. добровільно не була сплачена, строк позовної давності продовжений за домовленістю сторін до повного виконання зобов'язання з її сплати.

07.02.2013 р. до господарського суду Київської області ПОП «Агрофірма Узинська» було подано відзив на позов б/н від 07.02.2013 р., відповідно до якого відповідач просив суд застосувати строки позовної давності, передбачені ст.ст. 256, 257, 261 ЦК України, та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, з урахуванням того, що при розрахунку суми пені позивач виходив із суми боргу згідно з договором купівлі-продажу № КФ1К/З від 09.11.2007 р. у розмірі 149078,41 грн., який, в свою чергу, був ним розрахований за період з 31.10.2009 р. до 11.11.2009 р., тоді як з позовом до суду позивач звернувся 23.01.2013 р.

Водночас, відповідач посилався на п. 2 угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 14.08.2009 р., згідно з яким грошові зобов'язання сторін за договорами купівлі-продажу № КФ1К/З від 09.11.2007 р., № КФ169/Ц-2007 від 20.01.2007 р., накладною № 82 від 24.12.2008 р. припиняються у повному обсязі й з моменту набрання чинності цією угодою сторони не є зобов'язаними за вищезазначеними договорами, у зв'язку з чим на час укладення угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог № К-26-ТА від 26.01.2011 р. грошові зобов'язання ПОП «Агрофірма Узинська» перед ТОВ «Тридента Агро» за договором купівлі-продажу № КФ1К/З від 09.11.2007 р. припинилися за домовленістю сторін, а зобов'язання в сумі 149078,41 грн. за угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог від 14.08.2009 р. припинилися їх виконанням 12.11.2009 р.

Крім того, відповідач зазначав, що ухвалою господарського суду Київської області від 11.02.2010 р. було припинено провадження у справі № 5/252-09 за позовом ТОВ «Тридента Агро» до ПОП «Агрофірма Узинська» про стягнення 149078,41 грн. основного боргу, 86948,97 грн. пені, 11163,35 грн. 3% річних, 51270,20 грн. інфляційних втрат та 60639,13 грн. штрафу, а згідно з приписами ч. 2 ст. 80 ГПК України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Представник позивача у судовому засіданні 07.02.2013 р. позовні вимоги підтримав; представник відповідача проти позову заперечував.

27.02.2013 р. до господарського суду Київської області ПОП «Агрофірма Узинська» було подано додаткові пояснення б/н від 27.02.2013 р., відповідно до яких відповідач зазначив про те, що в даному випадку первісний кредитор передав новому кредитору неіснуюче право вимоги за договором № КФ1К/З від 09.11.2007 р. щодо стягнення пені, так як зобов'язання за договором припинились і своїм правом на стягнення пені первісний кредитор скористався в минулому, звернувшись 11.11.2009 р. до господарського суду із позовною заявою, у зв'язку з чим підстави для задоволення позовних вимог про стягнення пені у даній справі відсутні.

У судове засідання 01.03.2013 р. представники сторін не з'явились.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

09.11.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» (продавець) та Приватним орендним підприємством «Агрофірма Узинська» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № КФ1К/З, відповідно до п. 1.2 якого предметом договору є товар, який належить продавцю на момент укладення договору або буде набутий продавцем у майбутньому.

Згідно з п. 2.1 договору купівлі-продажу, асортимент товару, його кількість, ціна визначається у додатках та/або накладних документах відпуску товару, що є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктами 5.1, 5.2 договору визначено, що покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною в додатках та/або видаткових накладних, що є невід'ємною частиною цього договору. Товар оплачується на розрахунковий рахунок продавця в національній валюті.

Відповідно до п. 5.3 договору оплата товару проводиться наступним чином: покупець попередньо оплачує 20% вартості товару та 80% покупець оплачує до 15.11.2008 р.

Згідно з п. 6.1 договору покупець зобов'язаний, зокрема, провести оплату товару в строк і на умовах, вказаних в ст. 5 цього договору.

У відповідності з п. 8.1 договору за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

За прострочення виконання зобов'язання покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення (п. 8.3 договору).

За умовами п. 8.4 договору, сторони відповідно до ст. 259 ЦК України сторони домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами зобов'язань за даним договором. Крім цього, сторони, відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за даним договором здійснюється без обмеження строку.

Договір діє з моменту його підписання обома сторонами до повного виконання сторонами обов'язків за цим договором (п. 11.1 договору).

ТОВ «Тридента Агро» на виконання умов договору № КФ1К/З від 09.11.2007 р. було поставлено ПОП «Агрофірма Узинська» товару на загальну суму 866273,41 грн., що підтверджується видатковими накладними, у тому числі № РН-КФ00021 від 29.02.2008 р. на суму 41979,38 грн., № РН-КФ00030 від 05.03.2008 р. на суму 289986,17 грн., № РН-КФ00033 від 11.03.2008 р. на суму 263909,92 грн., № РН-КФ00045 від 12.03.2008 р. на суму 20788,00 грн., № РН-КФ00067 від 25.03.2008 р., № РН-КФ00147 від 17.04.2008 р., № РН-КФ00162 від 22.04.2008 р. на суму 25290,24 грн., № РН-КФ00197 від 29.04.2008 р. на суму 9443,16 грн., № РН-КФ00227 від 07.08.2008 р. на суму 34254,00 грн., № РН-КФ00274 від 16.05.2008 р. на суму 28532,50 грн., № РН-КФ00289 від 21.05.2008 р. на суму 17673,84 грн., № РН-КФ00345 від 17.06.2008 р. на суму 18967,68 грн.

Факт отримання товару підтверджується також довіреностями серії ЯОЛ № 852476 від 29.02.2008 р., № 852474 від 05.03.2008 р., № 852473 від 11.03.2008 р., № 852475 від 12.03.2008 р., № 852494 від 25.03.2008 р., № 852520 від 17.04.2008 р., № 852517 від 22.04.2008 р., № 852519 від 29.04.2008 р., № 852531 від 13.05.2008 р., № 852544 від 21.05.2008 р., № 852546 від 21.05.2008 р., № 852569 від 17.06.2008 р., виданими на ім'я ОСОБА_2, на отримання товару від ТОВ «Тридента Агро», оскільки відповідно до п. 13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 р. № 99, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 р. за № 293/1318, довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей.

На виконання умов угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 14.08.2009 р., укладеної між ТОВ «Тридента Агро» (сторона-1) та ПОП «Агрофірма Узинська» (сторона-2), відповідно до п. 3 якої після зарахування рівних грошових зобов'язань сторона-2 є боржником, а сторона-1 є кредитором при виконанні грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу № КФ1К/З від 09.11.2007 р. на суму 149078,41 грн., ПОП «Агрофірма Узинська» лише 12.11.2009 р. згідно платіжного доручення № 1328 на суму 149078,41 грн. розрахувалося у повному обсязі з ТОВ «Тридента Агро» за поставлений товар за договором купівлі-продажу № КФ1К/З від 09.11.2007 р.

У зв'язку з чим, звертаючись до суду з позовом, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 1004,75 грн. за період з 31.10.2009 р. до 11.11.2009 р., нараховану на суму 149078,41 грн.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Зі змісту укладеного договору вбачається, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором купівлі-продажу.

В силу вимог ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

До обов'язків покупця ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України відносить обов'язок оплати товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Як зазначалося вище, згідно п. 8.3 договору за прострочення виконання зобов'язання покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Водночас, п. 8.4 договору сторони встановили, що відповідно до ст. 259 ЦК України строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором. Крім того, відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України сторони домовились, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання за даним договором здійснюється без обмеження строку.

Поряд з цим, п. 11.1 договору передбачено, що договір діє з моменту його підписання обома сторонами до повного виконання сторонами обов'язків за цим договором.

За приписами ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання, зокрема, припиняються виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене вище, судом встановлено, що у ТОВ «Тридента Агро» виникло право вимоги щодо нарахування пені внаслідок порушення ПОП «Агрофірма Узинська» зобов'язань за договором купівлі-продажу № КФ1К/З від 09.11.2007 р.

Слід зазначити, що у відповідності з ч. 1 статті 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Пунктом 1 ч. 1 статті 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 статті 513 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Приписами статті 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто в разі заміни кредитора у зобов'язанні первісний кредитор повністю або у визначеній частині вибуває із зобов'язання, а на його місце приходить новий кредитор. При цьому зміст зобов'язання, тобто обсяг прав та обов'язків його сторін залишається незмінним. Отже, виходячи із загальних правил та положень даної статті, до нового кредитора переходять всі права первісного кредитора.

При цьому заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням (стаття 516 Цивільного кодексу України).

26.01.2011 року між ТОВ «Тридента Агро» та ФОП ОСОБА_1 було укладено угоду № К-26-TA про заміну кредитора у зобов'язанні, відповідно до умов якої встановлено, що первісний кредитор (ТОВ «Тридента Агро») відступає новому кредитору (ФОП ОСОБА_1) право вимоги виконання ПОП «Агрофірма Узинська» зобов'язання щодо сплати пені, 3% річних, інфляційних втрат, штрафу, набуте первісним кредитором на підставі договору купівлі-продажу товару № КФ1К/З від 09.11.2007 р. у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням відповідачем грошового зобов'язання щодо оплати отриманого товару.

На виконання умов п. 4.1 даної угоди ТОВ «Тридента Агро» було передано ФОП ОСОБА_1 перелік документів, що підтверджують право вимоги виконання ПОП «Агрофірма Узинська» обумовленого зобов'язання.

26.01.2011 р. ТОВ «Тридента Агро» та ФОП ОСОБА_1 було підписано акт прийому-передачі, відповідно до п. 1 якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає до виконання документи на підтвердження утворення заборгованості ПОП «Агрофірма Узинська» перед ТОВ «Тридента Агро».

У відповідності з п. 4.3 угоди, ТОВ «Тридента Агро» зобов'язане повідомити боржника - ПОП «Агрофірма Узинська» про уступку права вимоги за цією угодою.

ТОВ «Тридента Агро» було надіслано на адресу ПОП «Агрофірма Узинська» повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні, що підтверджується копіями фіскального чеку № 8992 від 19.01.2013 р. та опису вкладення у цінний лист від 19.01.2013 р.

У зв'язку з наведеним, новий кредитор - ФОП ОСОБА_1 і звернувся до суду з даним позовом про стягнення з 1004,75 грн. пені.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З долученого до матеріалів справи розрахунку пені вбачається, що позивачем було визначено розмір пені в сумі 1004,75 грн. за період з 31.10.2009 р. до 11.11.2009 р. на суму 149078,41 грн., який є обґрунтованим та арифметично вірним.

Слід зазначити, що до матеріалів справи не додано доказів сплати пені за договором купівлі-продажу товару № КФ1К/З від 09.11.2007 р., стягнення якої є предметом позову у даній справі.

Натомість відповідач у відзиві на позовну заяву б/н від 07.02.2013 р. зазначав, що за приписами ч. 2 ст. 80 ГПК України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається, посилаючись при цьому на ухвалу господарського суду Київської області від 11.02.2010 р., відповідно до якої було припинено провадження у справі № 5/252-09 за позовом ТОВ «Тридента Агро» до ПОП «Агрофірма Узинська» про стягнення 149078,41 грн. основного боргу, 86948,97 грн. пені, 11163,35 грн. 3% річних, 51270,20 грн. інфляційних втрат та 60639,13 грн. штрафу.

Проте, як встановлено судом, у справі № 5/252-09 за позовом ТОВ «Тридента Агро» до ПОП «Агрофірма Узинська» про стягнення, зокрема, 86948,97 грн. пені, позивач просив суд стягнути з ПОП «Агрофірма Узинська» зазначений розмір пені за період з 16.11.2008 р. до 30.10.2009 р., а у даній справі позивач просить суд, як зазначено вище, стягнути з відповідача пеню за період з 31.10.2009 р. до 11.11.2009 р.

Крім того, відповідач у відзиві на позовну заяву б/н від 07.02.2013 р. посилався на п. 2 угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 14.08.2009 р., згідно з яким грошові зобов'язання сторін за договорами купівлі-продажу, № КФ21К/Н-2007 від 26.11.2007 р. та № КФ169/Ц-2007 від 20.11.2007 р., накладною № 82 від 24.12.2008 р. припиняються у повному обсязі, й з моменту набрання чинності цією угодою сторони не є зобов'язаними за вищезазначеними договорами. Зазначене посилання відхиляється судом, оскільки у даній справі позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за неналежне виконання умов договору купівлі-продажу № КФ1К/З від 09.11.2007 р., у зв'язку з чим посилання відповідача на п. 2 угоди від 14.08.2009 р. є безпідставними.

Натомість пунктом 3 угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 14.08.2009 р. було передбачено, що після зарахування рівних грошових зобов'язань сторона-2 (відповідач у даній справі) є боржником, а сторона-1 (ТОВ «Тридента Агро») є кредитором при виконанні грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу № КФ1К/З від 09.11.2007 р. на суму 149078,41 грн.

Також відповідач просив суд застосувати до позовних вимог ФОП ОСОБА_1 наслідки спливу терміну позовної давності та відмовити у зв'язку з цим у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Згідно з приписами статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Кодексу).

Відповідно до частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

У свою чергу, п. 1. ч. 2 ст. 262 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина 4 ст. 267 ЦК України).

Проте, у даному випадку підстави для застосування до позовних вимог ФОП ОСОБА_1 наслідків спливу терміну позовної давності щодо стягнення пені є відсутніми, з огляду на наступне.

Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Сторонами при укладенні договору купівлі-продажу товару № КФ1К/З від 09.11.2007 р. було встановлено домовленість відносно збільшення строку позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, зокрема, пені.

Так, п. 8.4 договору було передбачено, що відповідно до ст. 259 ЦК України строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором. Крім того, відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України сторони домовились, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання за даним договором здійснюється без обмеження строку.

Відповідно до ч. 1 статті 628, статті 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Окрім того, слід зазначити, що згадуваний пункт 8.4 договору купівлі-продажу товару № КФ1К/З від 09.11.2007 р. не визнаний недійсним у встановленому законодавством порядку.

Отже, оскільки сторони погодили вказані умови договору та визначили випадки відповідальності сторін, то підстави для застосування наслідків спливу позовної давності та обмеження у нарахуванні штрафної санкції, передбаченого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, у даному випадку є відсутніми.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України, у тому числі у справах № 13/141-11 від 01.02.2012 р., № 23/124-11 від 07.05.2012 р. № 5023/5508/11 (н.р. 07/152-10) від 19.06.2012 р., № 8/079-11/14 від 14.08.2012 р., № 18/512/12 від 16.10.2012 р.

У зв'язку з викладеним, заява відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності до вимог позивача у даній справі залишається судом без задоволення.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного орендного підприємства «Агрофірма Узинська» (09161, Київська обл., Білоцерківський р-н, м. Узин, вул. Волі, 26, код 00385916) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) - 1004 (одну тисячу чотири) грн. 75 коп. пені, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 06.03.2013 р.

Суддя Бабкіна В.М.