Рішення № 29918577, 11.03.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.13 Справа№ 914/328/13-г

За позовом: Спільного українсько-польського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Астра», м. Львів

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів

про стягнення грошових коштів в сумі 14 617,28 грн.

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Кміть М.Б.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю від 08.02.2013р.;

Від відповідача: не з'явився.

Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Астра» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 14 617,28 грн.

Ухвалою суду від 24.01.2013 р. порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 12.02.2013 р. З підстав зазначених в ухвалі суду від 12.02.2013р. розгляд справи відкладено на 11.03.2013р.

В судовому засіданні представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не поступало. Представник не наполягає на фіксації судового процесу технічними засобами.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримує, через канцелярію суду подав супровідний лист (вх.№6303/13 від 06.03.2013р.) про приєднанн до матеріалів справи документів, які витребовувались судом. Також подав виписку з особового рахунку позивача від 07.03.2013р. про сплату відповідачем основного боргу в сумі 14 281,00 грн.

В судове засідання відповідач повторно явки повноважного представника не забезпечив, про причини не прибуття суд не повідомив, хоч належним чином повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надав, позовні вимоги по суті не оспорив, вимоги ухвали суду не виконав.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті.

В судовому засіданні 11.03.2013р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах докази судом встановлено таке.

09.11.2012р. між ФО-П ОСОБА_1(Замовник - за договором, відповідач у справі) та СП ТзОВ «Астра»(Перевізник - за договором, позивач у справі) було укладено Договір №0911-1 про перевезення вантажів та надання послуг транспортного - експедирування (надалі по тексту-Договір), предметом якого є встановлення порядку взаємовідносин, що виникають між сторонами при плануванні, здійсненні перевезень вантажів у міжміському і міжнародному автомобільному сполученні, і порядок розрахунків по цих перевезеннях між Замовником та Перевізником (п. 1.1. Договору)

Зазначений договір укладено в письмовій формі, підписано повноважними представниками двох сторін та засвідчено печатками.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що Замовник за заявкою доручає, а Перевізник бере на себе зобов'язання по забезпеченню своєчасного перевезення вантажів Замовника найнятим ним транспортом до пункту призначення і передачі їх вантажоодержувачу, згідно замовлення Замовника.

У відповідності до п. 2.3. Договору, конкретні умови по кожному перевезенню обговорюються в разовому замовленні, що Замовник надсилає Перевізнику.

Згідно з п. 2.10. Договору, сума перевезення при міжнародних перевезеннях вказується в Заявці на кожне конкретне перевезення.

Відповідно до п.6.1 Договору, розрахунки по перевезеннях проводяться за договірними цінами.

Оплата проводиться щоразу за фактично виконані роботи на підставі виставлених Перевізником рахунків протягом 45-ти банківських днів від дати розвантаження (п.6.3. Договору).

На виконання умов даного Договору, сторонами підписано Заявку №1 до договору №0911-1 від 09.11.2012 року на здійснення транспортно-експедиційних послуг автомобільним транспортом, згідно з якою вартість транспортних послуг становить 1400 євро по курсу НБУ на дату розмитнення і датою розвантаження 19.11.2012р.

Згідно з п.6.2. Договору, Перевізник пред'являє Замовнику для оплати рахунок і оригінал ТТН (СМК) з відміткою одержувача про одержання вантажу (дозволяється факсовий екземпляр з наступним відправленням оригіналу).

Відповідно до п.6.4. Договору, на розрахунковий рахунок Перевізника повинна надходити сума, обумовлена в транспортному замовленні.

Факт належного виконання Перевізником своїх зобов'язань підтверджується підписаним сторонами Актом прийому-здачі виконаних робіт № ОУ -1303 від 20.11.2012 року, відповідно до якого Відповідач погодився, що послуги по перевезенню вантажів згідно Заяви №1 (завантаження 15.11.2012року) виконанні в повному обсязі, а також погоджено ціну наданих послуг в гривневому еквіваленті, що становить до оплати 14 281,00 грн.

Разом із підписанням даного Акту прийому-здачі виконаних робіт №ОУ- 1303 від 20.11.2012 року позивачем передано відповідачу належним чином оформлений оригінал міжнародної товарно-транспортної накладної (СМК) А№0194942 із відміткою одержувача про одержання вантажу від 19.11.2012 року, а також рахунок-фактуру №1303 від 15.11.2012 року на оплату транспортних послуг по перевезенню вантажу на загальну суму 14 281,00 грн.

Однак, відповідач свої зобов'язання за Договором не виконав у встановлені строки, внаслідок виникла заборгованість в сумі 14 281,00 грн.

У зв'язку з неналежним невиконанням умов Договору позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 56,34 грн. та пеню в сумі 280,94 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент прийняття рішення 11.03.2013р. основна заборгованість відповідача перед позивачем за Договором яка становила 14 281,0 грн. оплачена, що підтверджується випискою з особового рахунку позивача 07.03.2013р. та не заперечується позивачем.

Доказів повного погашення заборгованості станом на день розгляду справи сторонами до суду не надано.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Як установлено судом, між сторонами у справі на підставі укладеного договору виникли взаємні права та обов'язки (зобов'язання) з приводу перевезення вантажів та надання послуг транспортного-експедирування.

Відповідно до ч.1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачені наслідки порушення зобов'язання.

Судом встановлено, що на момент звернення позивача до суду заборгованість відповідача перед позивачем за Договором становила 14 281,00 грн. Судом також встановлено, що відповідач після подання позовної заяви до суду оплатив заборгованість в сумі 14 281,00 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку позивача від 11.03.2013р. та не заперечується позивачем.

Відповідно до абзацу 1 та 3 п.4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Суд приходить до висновку, про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 14 281,00 грн. на підставі п.1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного колексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань.

Боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 6.3. Договору, оплата проводиться щоразу за фактично виконані роботи на підставі виставлених Перевізником рахунків протягом 45-ти банківських днів від дати розвантаження.

З матеріалів справи вбачається, що датою розвантаження є 19.11.2012р. Отже відповідач був зобов'язаний розрахуватись за надані послуги перевезення до 03.01.2013р.

Суд здійснивши перерахунок 3% річних, встановив, що їх нарахування повинно відбуватись не з 28.11.2012р., а з 04.01.2013р. Таким чином, суд встановив, що за період з 04.01.2013р. по 14.01.2013р. сума 3 % річних становить 12,91 грн., яка підлягає стягненню. (14 281,00 грн.*3% /365*11 дні прострочення ). В частині стягнення 3 % річних в сумі 43,43 грн. слід відмовити.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.7.4. цього Договору, у випадку несвоєчасного платежу Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми платежу за кожен день прострочення.

Суд,здійснивши перерахунок пені, з врахуванням вище наведеного, прийшов до висновку, що стягненню підлягає 64,56 грн. пені (14 281,00грн. *11 дні прострочення *(7,5%*2)/365). В частині стягнення пені в сумі 216,38 грн. слід відмовити.

За змістом статей 44 і 48 Господарського процесуального кодексу України оплата послуги адвоката, є складовою судових витрат і її розмір визначається в порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Витрати, пов'язані з оплатою послуг адвокатів розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ч. 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої, такі витрати при задоволені позову покладаються на відповідача.

Відповідно до п.3 статті 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності). Статтею 26 Закону визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги(ст. 30 Закону).

З матеріалів справи вбачається, що з метою отримання правової допомоги щодо вирішення даного спору, між Позивачем та адвокатом ОСОБА_2 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1) було укладено договір про надання юридичних послуг № 33 від 24.12.2012 р. На виконання умов цього Договору адвокат надав Позивачеві послуги, а саме аналіз та надання усних консультацій щодо його нормативно-правової позиції у спірних правовідносинах з Боржником, представництво інтересів Позивача перед Боржником, підготовки матеріалів претензійно-правового характеру з вимогами до Боржника, а також підготовки матеріалів позовного провадження з метою стягнення заборгованості та ін. Виконання наданих послуг адвокатом підтверджуються Актом №1 приймання- передачі наданих юридичних послуг від 25.12.2012 р. згідно Договору про надання юридичних послуг № 33 від 24.12.2012 р. Позивач належним чином оплатив надані послуги адвоката, в підтвердження цього представник позивача подав виписку з особового рахунку ОСОБА_2 на оплату послуги адвоката в розмірі 3000,00 грн. згідно договору № 33 від 24.12.2012р.

При вирішенні питання про розмір суми, яка підлягає відшкодуванню стороні за послуги адвоката, має бути врахована як ціна позову, яку вказав позивач у позовній заяві, так і критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвокати.

Предметом позовних вимог є стягнення в сумі 14 617,28 грн.

З врахуванням предмету позовних вимог та співрозмірність їх із розміром адвокатських витрат, часткового задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача 1 435,85 грн. витрат на послуги адвоката.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 14 281,00 грн., а в стягненні 3 % річних та пені задоволити частково.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.173, 179, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 15, 509, 526, 610-612, 626, 629 Цивільного кодексу України та ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 48, 49, 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (79068, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь Спільного українсько-польського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Астра» (79040, місто Львів, вулиця Збиральна, будинок 7; ідентифікаційний код 20842675) 12,91 грн. 3% річних, 64,56 грн. пені, 1 690,04 грн. витрати по сплаті судового збору та 1 435,85 грн. витрати на послуги адвоката.

3. В стягненні 14 281,00 грн. основного боргу - провадження у справі припинити.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 13.03.2013р.

Суддя Коссак С.М.