Рішення № 2991857, 09.02.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

р.

Справа №

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтермет" Лтд (м.Дніпродзержинськ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метхімснаб" (м. Дніпродзержинськ)

про стягнення 409 777,33 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

від позивача: Рогатинський М.З. –представник (дов. № 1/03-08 від 06.03.08 р.)

від відповідача: Данилов В.О. –представник (дов. № 1 від 15.08.08 р.)

Суть спору:

Позивач звернувся до відповідача з позовом про стягнення з останнього 409 777,33 грн. за договором № 01/2005/П на передачу науково-технічної продукції від 01.01.05 р.

Ціна позову складається з сум: основного боргу –201 443,76 грн., пені –20 144,38 грн., втрат від інфляції –109 873,24 грн., 3% річних –17 626,32 грн. та збитків, спричинених неправомірним використанням об'єкта права інтелектуальної власності –60 689,63 грн.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на наступне:

У зв'язку зі здійсненням спільної комерційно - виробничої діяльності у 2005 році відповідачем було прийняте замовлення позивача на виготовлення матеріалу відфлюсованого залізовмісного (далі - «МОЖ»).

Покупцем і замовником виготовлення даного матеріалу відповідно до вимог ТУ 37.1-24604961-001-2004 був позивач, який є власником даних технічних умов.

Для визначення орієнтованого обсягу робіт і встановлення відповідальності за їх несвоєчасне або неякісне виконання сторонами був укладений договір № 01/2005/П від 01.01.05 р., предметом якого є виконання робіт по виробництву МОЖ у загальній кількості 15 000 тн. та визначено термін виконання робіт з 01.01.05 р. по 31.08.05 р.

У зв'язку з неможливістю виконання даних робіт відповідачем, як виконавцем, без передачі прав на використання ТУ 37.1-24604961-001-2004 позивачем було передано відповідачу право на їх використання, але при цьому жодним пунктом договору або додатків до нього не встановлено обов'язку відповідача про оплату за користування даними технічними умовами.

Договором визначено суму робіт та їх оплату за фактом виконаної роботи (п. 2.2. договору).

Фактично умови договору № 01/2005/П від 01.01.05 р. містять умови, передбачені статтями 837-864 (договір підряду).

Так сторонами договору є Замовник і Виконавець, визначено терміни і обсяги робіт, встановлено суму договору, але відповідно до умов договору підряду отримувачем коштів за виконані роботи є не Замовник, а Виконавець робіт.

Позивачем порушено вимоги статей 256, 261, 530 ЦК України, позовні вимоги заявлено після збігу трирічного строку позовної давності з моменту виникнення права вимоги, який пропущено без поважних причин.

Таким чином відповідно до вимог статті 267 ЦК України Позивач втратив право вимагати сплати боргу і це є підставою для відмови від позову.

Враховуючи викладене, відповідач происть суд застосувати до спірних правовідносин термін позовної давності, який позивачем пропущено без поважних причин.

Ухвалами господарського суду строк вирішення спору по справі був продовжений за клопотанням сторін по 17.01.09 р. та по 20.02.09 р. включно.

По справі оголошувались перерви: з 04.11.08 р. по 18.11.08 р., з 18.11.08 р. по 04.12.08 р., з 04.12.08 р. по 22.12.08 р. та з 22.12.08 р. по 16.01.09 р.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачу належать права відтворення, тиражування і розповсюдження технічних умов "Матеріал офлюсований залізовміщуючий" ТУ У 37.1-24604961-001-2004, як утримувача оригінала, на підставі договору № 01/2004/ТУ на передачу права розробника технічних умов, укладеного 17.03.04 р. між позивачем та Науково-дослідним інститутом енергоресурсозбереження та екології Дніпродзержинського державного технічного університету.

Між сторонами у справі був укладений договір № 01/2005/П на передачу науково-технічної продукції від 01.01.05 р., згідно умовам якого замовник (позивач) доручив, а виконавець (відповідач) прийняв на себе право використання технічних умов для підготовки 15 000 т. матеріалу офлюсованого залізовмісного (МОЗ) ТУ У 37.1-24604961-001-2004, призначеного для промивки домених пічей, на період з 01 січня по 31 серпня 2005 року. Для виконання робіт на срок дії цього договору передаються вказані технічні цмови згідно акту прийому-передачі.

Факт передачі позивачем відповідачу названих технічних умов підтверджується двостороннім актом прийому-передачі від 01.03.05 р.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. договору № 01/2005/П від 01.01.2005р., вартість робіт відповідно до протоколу погодження договірної ціни (додаток № 1) становить 201 443,76 грн. з ПДВ, оплата здійснюється по факту виконаних робіт, по рахунку виконавця (відповідача), згідно кількості підготовленого матеріалу, аванс не передбачено.

У зв'язку з викладеними обставинами, позивач пред'явив до оплати відповідачу рахунок №1/01/2005/П від 30.09.05 р. на суму 201 443,76 грн. на оплату за використане ним право користування технічними умовами ТУ У 37.1-24604961-001-2004 для підготовки 15 000 т. матеріалу офлюсованого залізовміщуючого (МОЗ).

29.08.08 р. позивач направив відповідачу також рахунок № 2/01/2005/П на суму 60 689,63 грн. для його оплати.

Оскільки відповідач не оплатив вказані рахунки позивача, останній звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми боргу по оплаті за використане відповідачем право користування технічними умовами ТУ У 37.1-24604961-001-2004 для підготовки 15 000 т. матеріалу офлюсованого залізовміщуючого (МОЗ) за вказаним договором.

В обгрунтування свого позову позивач зазначив, що в період з 01.03.05 р. по 23.09.05 р. відповідач виготовив і відвантажив позивачу на підставі укладеного між ними договору № 36/02-05 від 07.02.05 р. 19 519,1 тон виготовленого відповідно до переданих йому технічних умов матеріалу офлюсованого залізовміщуючого на загальну суму 8 216 181,24 грн..

Викладене також підтверджується двосторонніми видатковими накладними на відпуск позивачем відповідачу матеріалу офлюсованого залізовміщуючого у період з 01.03.05 р. по 23.09.05 р.

Згідно ст.ст. 256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Оскільки позивач обгрунтовує свій позов посиланням на договір № 01/2005/П на передачу науково-технічної продукції від 01.01.05 р., укладений з відповідачем, а п. 2.2. цього договору передбачає, що оплата за договором здійснюється по факту виконаних робіт, по рахунку виконавця, згідно кількості підготовленого матеріалу, аванс не передбачено, то право вимоги оплати за договором виникло у позивача з 24.09.05 р., з моменту отримання від відповідача останньої партії матеріалу.

Фактично позивач звернувся з цим позовом до відповідача 10.10.08 р., що підтверджується вхідним календарним штампом суду на самому позові та календарним штампом поштової установи на поштових документах, наданих позивачем.

Таким чином, позивачем пропущено встановлений законом строк позовної давності.

Згідно ст. 267 ЦК України, заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідачем, до винесення рішення у справі зроблено заяву про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності.

Оскільки позивачем клопотання про поновлення пропущеного строку позовної давності не заявлялось, поважних причин такого пропуску суду не наведено, господарський суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог за пропуском строку позовної давності.

Судові витрати слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 256, 257, 261, 267 ЦК України, ст.ст. 42 - 44, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Суддя І.Ю. Дубінін