Рішення № 29918499, 05.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/914/13 05.03.13За позовом Державного підприємства «Антонов»

до Державного підприємства «Завод 410 ЦА»

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Чемерис М.С.

У засіданні брали участь:

від позивача: Гуль Г.Й. (представник за довіреністю);

від відповідача: Демський А.Л. (представник за довіреністю).

В судовому засіданні 05 березня 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

17 січня 2013 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Державного підприємства «Антонов» (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява № 35/12538 від 05.12.2012р. в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Державного підприємства «Завод 410 ЦА» (відповідач) заборгованості за договором № 07-202-11 від 29 листопада 2011 року в сумі 1 072 873,55 грн. з них основного боргу - 838 209,37 грн. (вісімсот тридцять вісім тисяч двісті дев'ять гривень 37 копійок), пені - 153 392,31 грн. (сто п'ятдесят три тисячі триста дев'яносто дві гривні 31 копійку), штрафу /п. 7.2.1. договору/ - 58 674,66 грн. (п'ятдесят вісім тисяч шістсот сімдесят чотири гривні 66 копійок) та 3% річних - 22 597,21 грн. (двадцять дві тисячі п'ятсот дев'яносто сім гривень 21 копійку).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за договором № 07-202-11 від 29 листопада 2011 року належним чином не виконав, зокрема, не сплатив грошових коштів за надані йому позивачем послуги, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому, за викладених у відзиві підстав, заперечує проти нарахування пені та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог щодо стягнення відповідної санкції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 07.02.2013 року.

В судовому засіданні 07 лютого 2013 року, відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено перерву до 05 березня 2013 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

29 листопада 2011 року між позивачем (надалі - Агент або Виконавець) та відповідачем (далі по тексту - Довіритель або Замовник) (разом - сторони) було укладено договір № 07-202-11 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір послуг), згідно умов п.п. 1.1., 1.2. якого Виконавець зобов'язується у 2011 році надати Замовникові послуги з навчання дорослих, зазначені в п. 1.2. Метою договору є проведення навчання 16 (шістнадцяти) індійських фахівців питанням роботи з обладнанням неруйнівного контролю, програмами контролю старіння, попередження та контролю корозії, а саме:

А) Проведення теоретичного навчання згідно з Додатком № ІІ та № V до договору 1 група ІТФ - 16 чоловік,

Б) Проведення практичного показу роботи обладнання неруйнівного контролю згідно з Додатком № II та № V до договору 1 група ІТФ - 16 чоловік.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Виконавець надав Замовнику узгоджені сторонами в Договорі послуги на суму - 838 209,37 грн., однак, Замовник послуг не оплатив, внаслідок чого у відповідача, за розрахунками позивача, утворилась заборгованість за Договором в розмірі 838 209,37 грн.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за неналежне виконання умов Договору щодо оплати послуг.

З викладеними позивачем в позовній заяві твердженнями щодо нарахування санкції відповідач не погоджується та у своєму відзиві вказав, що у п. 7.2.1. договору відсутнє посилання на приписи ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, а відповідачем допущено прострочення виконання саме грошового зобов'язання, тому заявлені позивачем вимоги про стягнення пені та 7% штрафу, підлягають стягненню на підставі норм чинного законодавства, що регулюють нарахування штрафних санкцій за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, а тому, за переконанням відповідача, позивач необґрунтовано нарахував пеню у розмірі 153 392,31 грн.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вже було встановлено судом, 29 листопада 2011 року між сторонами укладено договір № 07-202-відповідно до п.п. 1.1., 1.2. якого Виконавець зобов'язується у 2011 році надати Замовникові послуги з навчання дорослих, зазначені в п. 1.2. Метою договору є проведення навчання 16 (шістнадцяти) індійських фахівців питанням роботи з обладнанням неруйнівного контролю, програмами контролю старіння, попередження та контролю корозії, а саме:

А) Проведення теоретичного навчання згідно з Додатком № ІІ та № V до договору 1 група ІТФ - 16 чоловік,

Б) Проведення практичного показу роботи обладнання неруйнівного контролю згідно з Додатком № II та № V до договору 1 група ІТФ - 16 чоловік.

З матеріалів справи вбачається, що в підтвердження надання Виконавцем послуг за Договором та отримання їх Замовником між сторонами 06.11.2011р. було складено Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) б/н на суму 838 209,37 грн. (належним чином засвідчена копія акту міститься в матеріалах справи). Вказаний Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) підписаний позивачем та відповідачем.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про підтвердження та доведеність позивачем факту надання Виконавцем Замовнику послуг за Договором на відповідну суму.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до п. 4.1. Договору послуг розрахунки проводяться шляхом оплати на розрахунковий рахунок Виконавця, зазначений в розділі 13 договору, у розмірі 100% вартості послуг, зазначеної в п. 3.1. договору, згідно з додатком № І, на протязі десяти банківських днів з моменту отримання від Виконавця рахунку-фактури.

08 грудня 2011 року позивач звернувся до відповідача з листом № 32/17705 в додаток до якого долучив акти прийому-передачі, рахунок-фактуру № СФ-001149 від 06.12.2011р. та податкову накладну (копія рахунку та листа з відміткою про його отримання 26.01.2012р. міститься в справі).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України). Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2013р. відповідача було зобов'язано надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень, контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимогам вказаної ухвали контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами складені акти звірки взаєморозрахунків, які свідчать про існування заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 838 209,37 грн. станом на 27.11.2012р. та 30.01.2013р. (копії актів в справі).

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що доказів оплати послуг за Договором, станом на березень 2013 року, до суду не представлено, доведеними є позовні вимоги про стягнення з Замовника на користь Виконавця заборгованості за Договором в розмірі 838 209,37 грн. (загальна вартість послуг).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

З пункту 7.2.1. Договору випливає, що у разі порушення Замовником строків оплати, вказаних у розділі IV Договору, Замовник перераховує Виконавцю додатково до суми Договору пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості послуг, з яких допущено прострочення платежу за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

За ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбечено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього

Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, з урахування факту прострочення відповідачем оплати послуг за Договором понад 30 днів, стягненню з Замовника на користь Виконавця підлягають 58 674,65 грн. 7% штрафу /838 209,37 грн.Х7%/, а також 51 701,03 грн. пені за порушення строків оплати, що складає:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення838209.3707.02.2012 - 22.03.2012457.7500 %0.042 %*15974.07838209.3723.03.2012 - 04.07.20121047.5000 %0.041 %*35726.96Пунктом 7.1. Договору встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та Договором.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, стягненню з останнього за прострочення виконання грошового зобов'язання щодо оплати послуг на користь позивача підлягає 757,83 грн. 3% річних, що становить:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів838209.3707.02.2012 - 17.02.2012113 %757.83Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 949 342,88 грн. з них основного боргу - 838 209,37 грн. (вісімсот тридцять вісім тисяч двісті дев'ять гривень 37 копійок), пені - 51 701,03 грн. (п'ятдесят одна тисяча сімсот одна гривня 03 копійки), штрафу - 58 674,65 грн. (п'ятдесят вісім тисяч шістсот сімдесят чотири гривні 65 копійок) та 3% річних - 757,83 грн. (сімсот п'ятдесят сім гривень 83 копійки).

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 18 987,72 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Завод 410 ЦА» (ідентифікаційний код: 01128297, адреса: 03151, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 94, р/р 260070128162 в AT «Укрексімбанк», МФО 322313), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Державного підприємства «Антонов» (ідентифікаційний код: 14307529, адреса: 03062, м. Київ, вул. Туполєва, буд. 1, р/р 26009735051210 в AT «Брокбізнесбанк», МФО 300249), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 838 209,37 грн. (вісімсот тридцять вісім тисяч двісті дев'ять гривень 37 копійок), пені - 51 701,03 грн. (п'ятдесят одна тисяча сімсот одна гривня 03 копійки), штрафу - 58 674,65 грн. (п'ятдесят вісім тисяч шістсот сімдесят чотири гривні 65 копійок), 3% річних - 757,83 грн. (сімсот п'ятдесят сім гривень 83 копійки) та судові витрати - 18 987,72 грн. (вісімнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят сім гривень 72 копійки). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 12.03.2013р.

Суддя О.В. Котков