Постанова № 29916211, 26.02.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2013 р. Справа №2а/0570/14566/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Ушенка С.В.,

при секретарі - Ромашовій О.О.,

за участю

представників позивача - Пітецького В.В. (за довіреністю), Бівшова В.Є. (за наказом),

представника відповідача - Килимника В.М. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Росімпортторг» до Добропільської об'єднаної Державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 17.10.2012 р. № 0000261520/0, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Росімпортторг» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Добропільської об'єднаної Державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 17.10.2012 р. № 0000261520/0.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач вважає протиправним винесене відповідачем податкове повідомлення - рішення від 17.10.2012 р. № 0000261520/0, прийняте за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 р., у зв'язку з чим встановлено неправомірне включення до податкового кредиту серпня 2012 р. суми податку на додану вартість в розмірі 81 485 грн. На підставі акту перевірки від 28.09.2012р. №548/15-2/37014789 Добропільською ОДПІ Донецької області ДПС 17.10.2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000261520/0, яким ТОВ «Росімпортторг» визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 101 856,25 грн., з яких за основним платежем - 81 485,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 20 371,25 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення, зазначивши, що у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/ послуг.

ТОВ «Росімпортторг» заявило про порушення продавцем ПП «Адітум Маркет» порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Однак, копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт оплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг, підприємство до заяви на паперових носіях не надало.

До Добропільської ОДПІ було подано відповідну заяву зі скаргою на ПП «Адітум Маркет». Копій товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт оплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копій первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг, ТОВ «Росімпортторг» до заяви на паперових носіях не було надано у з тим, що 29.05.2012 року Управлінням по боротьбі з організованою злочинністю ГУМВС України в Донецькій області були вилучені первинні бухгалтерські документи та печатка підприємства, в тому числі і документи по взаємовідносинах з ПП «Адітум Маркет».

Печатка та документи, за виключенням первинних документів по взаємовідносинах з ПП «Адітум Маркет», були повернуті лише 15.10.2012 року.

Вважає висновок податкового органу про завищення податкового кредиту незаконним та неправомірним. Просить задовольнити позов.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав до суду письмові заперечення і зазначив про безпідставність заявлених позовних вимог. Заперечення обґрунтовані тим, що в ході проведення камеральної перевірки податкової звітності ТОВ «Росімпортторг» Добропільською ОДПІ Донецької області ДПС встановлено порушення абзацу 11 пункту 201.10. статті 201 розділу V Податкового кодексу України, п. 20 розділу III Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. №1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011р. за №1490/20228, встановлено неправомірне включення до складу податкового кредиту серпня 2012 р. суми податку на додану вартість в розмірі 81485 грн. Дані камеральної перевірки свідчать про заниження суми податкових зобов'язань. Просить у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши в судовому засіданні всі обставини справи та оцінивши їх наявними доказами в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Росімпортторг» (ідентифікаційний код юридичної особи 37014789; 85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Фрунзе, 18) 03.03.2011р. зареєстровано Виконавчим комітетом Добропільської міської ради Донецької області, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи.

Згідно довідки про взяття на податковий облік платника податків від 10.03.2011 року №24 ТОВ «Росімпортторг» як основний платник податків перебуває на податковому обліку у Добропільській ОДПІ Донецької області ДПС.

На підставі п. 200.10. ст. 200 розділу V Податкового кодексу України, в порядку ст. 76 розділу ІІ Податкового кодексу України відповідачем проведена камеральна перевірка податкової звітності позивача з податку на додану вартість за серпень 2012 року, за результатами якої складено акт №548/15-2/37014789 від 28.09.2012 року.

При проведенні камеральної перевірки декларації з ПДВ за серпень 2012 року по платнику ТОВ «Росімпортторг» встановлено порушення абзацу 11 пункту 201.10. статті 201 розділу V Податкового кодексу України, п. 20 розділу III Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. №1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011р. за №1490/20228, а саме: у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Оскільки заява є додатком до податкової декларації з ПДВ, то у разі відсутності копій первинних документів, право у покупця на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту не виникає.

ТОВ «Росімпортторг» заявило про порушення продавцем ПП «Адітум Маркет» порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що 20.09.2012р. подало відповідно заяву до відповідача, яка є додатком №8 до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2012р.

При цьому, копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг, позивачем до заяви на паперових носіях надано не було.

Відповідно до пункту 198.6. статті 198 розділу V Податкового кодексу України, у зв'язку із включенням до податкового кредиту сум ПДВ на підставі податкових накладних, оформлених з порушенням вимог норм податкового законодавства, податковий орган прийшов до висновку про відсутність у позивача права на податковий кредит у розмірі 81 485 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.10.2012 року №0000261520/0, яким ТОВ «Росімпортторг» визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 101 856,25 грн., з яких за основним платежем - 81 485,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 20 371,25 грн.

Згідно з п. 1 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010р. №1002 «Про затвердження форми Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Порядку його ведення», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010р. за №1402/18697 (далі - Порядок № 1002), упровадження реєстру виданих та отриманих податкових накладних (далі - Реєстр) обумовлене вимогами пункту 201.15. статті 201 розділу V Податкового кодексу України. Реєстр є формою для запису (реєстрації) виданих та отриманих податкових накладних.

Відповідно до п. 7 Порядку № 1002, Реєстр є основою для відображення зведених результатів такого обліку в податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Згідно з п. 3 Порядку № 1002, Реєстр ведеться в електронному вигляді у форматі, затвердженому центральним органом податкової служби, та за власним бажанням платника у паперовому вигляді.

Платники податку щомісяця в строки, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких встановлено звітний податковий період - квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Відповідно до п. 6. Порядку № 1002, у Реєстрі окремо обліковуються операції з придбання товарів/послуг з метою використання у господарській діяльності платника для здійснення операцій, які оподатковуються податком на додану вартість за ставкою 20 відсотків чи 0 відсотків, звільнених від оподаткування, та тих, що не є об'єктом оподаткування, а також тих, які не призначаються для використання у господарській діяльності цього платника податку.

Згідно з п. 10. Порядку № 1002, у розділі II Реєстру відображаються отримані податкові накладні, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної), ВМД, а також інші документи, на підставі яких здійснюється облік операцій з придбання товарів/послуг.

Пунктом 11 Порядку № 1002 встановлені особливості заповнення деяких граф розділу II Реєстру, а саме: у графі 1 проставляється номер запису податкової накладної, розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної), інших подібних документів, указаних у пунктах 201.10. та 201.11. статті 201 розділу V Кодексу, та документа, який засвідчує факт придбання товарів, ВМД. Указаний номер запису переноситься на зазначений документ (пп.11.1.); у графі 2 вказується дата отримання податкової накладної чи іншого документа, указаного в підпункті 11.1. цього пункту (пп.11.2.).

Відповідно до п. 12 Порядку № 1002, платники податку за звітний (податковий) період визначають підсумки щоденно зареєстрованих операцій та окремо визначають підсумки для уточнюючих розрахунків.

Пунктом 8 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. №1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011р. за №1490/20228 (далі - Порядок №1492), визначено, що дані, наведені у податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника податків.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6. ст. 201 Податкового кодексу України).

Результати податкового обліку платника податку відображаються у реєстрі виданих і отриманих податкових накладних та переносяться до податкової звітності і визначають результат його розрахунків з бюджетом з податку на додану вартість (розмір податкових зобов'язань, податкового кредиту, сплата податкового зобов'язання чи отримання бюджетного відшкодування).

Відповідно до пп. 14.1.181. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно підпункту «а» пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2. статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів або послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як встановлено судом, у серпні 2012 року позивач придбав у ПП «Адітум Маркет» дизельне паливо, бензин. Контрагент надав позивачеві податкові накладні, а саме: № 7 від 09.08.2012 року на суму 127 663,20 грн. (у тому числі ПДВ 25532,64 грн.), № 8 від 10.08.2012 року на суму 47 998,80 грн. (у тому числі ПДВ 9599,76 грн.), № 9 від 10.08.2012 року на суму 68 842,06 грн. (у тому числі ПДВ 13768,41 грн.), № 10 від 13.08.2012 року на суму 63 485,94 грн. (у тому числі ПДВ 12 697,19 грн.), № 11 від 13.08.2012 року на суму 46 732,50 грн. (у тому числі ПДВ 9 346,50 грн.), № 13 від 17.08.2012 року на суму 52 702,20 грн. (у тому числі ПДВ 10 540,44 грн.)

ТОВ «Росімпортторг» включив зазначену суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту серпня 2012 року, що відобразив у податковій декларації з податку на додану вартість за відповідний звітний (податковий) період.

Так, в силу положень, закріплених у абз.1, 2, 7 пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно частини 11 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Відповідно до норм, закріплених у абзаці 9 пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Отже, позбавлення права на формування податкового кредиту у разі не здійснення контрагентом реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних було передбачуваним наслідком для позивача, який прямо визначений Податковим кодексом України, для запобігання якому платнику надано право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних, що закріплене у абзаці восьмому пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України.

Поряд з цим, абзацом 11 пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Згідно пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Однак, як було встановлено під час перевірки та не заперечувалось представником позивача у судовому засіданні зазначені податкові накладні № 7 від 09.08.2012 року, № 8 від 10.08.2012 року, № 9 від 10.08.2012 року, № 10 від 13.08.2012 року, № 11 від 13.08.2012 року, № 13 від 17.08.2012 року не були зареєстровані контрагентом у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом встановленого законодавством строку, у зв'язку з чим виникли розбіжності у податковій звітності позивача, що виявлено податковим органом та зафіксовано актом перевірки від 28.09.2012р. №548/15-2/37014789.

ТОВ «Росімпортторг» заявило про порушення продавцем ПП «Адітум Маркет» порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що 20.09.2012р. подало відповідно заяву до відповідача, яка є додатком №8 до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2012р.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи і встановлено в судовому засіданні, копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання товарів/послуг, позивачем до заяви на паперових носіях надано не було.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач, зокрема, наголошує на тому, що у нього не було можливості надати до податкового органу копій товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням товарів/послуг, або первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання товарів/послуг, оскільки, як вже зазначалось, органом досудового слідства було вилучено первинні документи по взаємовідносинам позивача з ПП «Адітум Маркет» і печатку підприємства.

Суд не приймає до уваги зазначених доводів позивача, оскільки ним свідомо не виконано покладений на нього обов'язок щодо надання копій зазначених документів до органу податкової служби. На думку суду, відсутність печатки підприємства і неможливість оформлення копій таких документів у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» не звільняє платника податку у разі включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту відповідного звітного (податкового) періоду на підставі не зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних від обов'язку надання до органу податкової служби копій передбачених Податковим кодексом України документів з повідомленням підстав неможливості їх оформлення у встановленому Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» порядку.

Крім того, суд зазначає, що первинні документи по взаємовідносинам позивача з ПП «Адітум Маркет», на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит серпня 2012 року, були в наявності у позивача, оскільки господарські операції мали місце у серпні 2012 року, а вилучення документів відбулось у травні 2012 року.

Отже, позивачем при віднесенні до складу податкового кредиту серпня 2012 року суми податку на додану вартість по накладним, що не були зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних, порушено вимоги статті 201 Податкового кодексу України. Таким чином, позивач не мав права на віднесення податку на додану вартість по такій податковій накладній до податкового кредиту.

Пунктом 123.1. статті 123 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1., 54.3.2., 54.3.4., 54.3.5., 54.3.6. пункту 54.3. статті 54 цього Кодексу, це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Тому, податковим органом застосовано до позивача штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов'язання, яка склала 20 371,25 грн. (81 485 грн. х 25/100 = 20 371,25 грн.)

За таких обставин, суд, на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності встановив, що податковий орган, приймаючи податкове повідомлення-рішення від 17.10.2012р. №0000261520/0, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений законом, вірно визначив суму податкового зобов'язання та застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції за заниження суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість у податковій декларації за серпень 2012 року.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормами ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з частиною 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Доказів, які б доводили неправомірність спірного рішення відповідача, позивачем до суду не надано.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що Добропільською об'єднаною Державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.10.2012р. №0000261520/0, а тому позовні вимоги ТОВ «Росімпортторг» задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати не підлягають стягненню.

Керуючись ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Росімпортторг» до Добропільської об'єднаної Державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.10.2012р. №0000261520/0 - відмовити в повному обсязі.

Повний текст постанови виготовлено і підписано 04.03.2013р., її вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 26.02.2013р. в присутності представників сторін та приєднано до матеріалів справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ушенко С. В.