Постанова № 29915915, 12.03.2013, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/513/13-a

"12" березня 2013 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

Головуючого судді Жука А.В.

секретар судового засідання: Порплиця Т.В.

за участю:

прокурора: Середзінського І.В.

позивач: не з'явився

відповідач: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу

за адміністративним позовом Прокурора Бережанського району Тернопільської області в інтересах держави в особі Управління пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Бережанського району Тернопільської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 3455,43 гривні, посилаючись на ту обставину, що відповідачем у встановлені законодавством терміни не сплачувався єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, внаслідок чого виникла вказана заборгованість.

В судовому засіданні прокурор позов підтримав з мотивів викладених в позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надіслав клопотання про розгляд справи без участі представника управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, з невідомих на те суду причин, хоча про день, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином відповідно до ст. 33 КАС України. Заперечень проти позову відповідач не надав. Про причини неявки відповідач суд не повідомив.

Отже, суд вважає що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів, тому можливо розглянути справу без участі відповідача, представника відповідача, відповідно до положень ст. 128 КАС України.

Заслухавши пояснення прокурора, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до п. 7 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.

Згідно з п. 4) ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Пунктами 1, 4 ч. 2 ст. 6 України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платника єдиного внеску зобов'язано своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Згідно з вимогами п. 3) ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Пунктом 5) частини 1 статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Як передбачено ч. 11 ст. 8 цього Закону єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Відповідно до п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Судом встановлено, що відповідач, як фізична особа-підприємець, є платником єдиного внеску, та всупереч вимогам ст. 6, 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в 2012 році не проводив в повному обсязі сплату єдиного внеску до Пенсійного Фонду України у зв'язку з чим станом на дату подання позову за ним рахується заборгованість по єдиному внеску в сумі 3455,43 грн., яка виникла за період квітень - грудень 2012 року.

Вказана заборгованість підтверджується повідомленням-розрахунком за 2012 рік(а.с. 6).

Як передбачено частиною 12 статті 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом вважається недоїмкою.

Таким чином станом на день розгляду справи загальна сума заборгованості ФОП ОСОБА_1 перед УПФУ в Бережанському районі становить 3455,43 гривень.

Станом на день розгляду справи відповідач не надав суду доказів добровільного погашення вказаної заборгованості перед Пенсійним фондом.

Абзац 7 частини 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачає право територіальних органів Пенсійного фонду звертатися до суду про стягнення недоїмки з платників єдиного внеску.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, не спростовані належним чином відповідачем, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 35,70,71,79,86,128,153,158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 3455,43 грн. (три тисячі чотириста п'ятдесят п'ять гривень 43 копійки) на користь управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області (р/р 37196104001901 в ГУДКСУ в Тернопільській області, МФО 838012, код 21156433).

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги у порядку і строки, передбачені статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

(постанова виготовлена в повному обсязі 14.03.2013)

Головуючий суддя Жук А.В.

копія вірна

Суддя Жук А.В.