Постанова № 29913033, 14.03.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/6380/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2013 року

о 13год.15хв. м.Одеса

У залі судових засідань №29

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Харченко Ю.В.

При секретарі Кипаренко Н.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: Виробничо-комерційної фірми «ОСІРІС» у вигляді ТОВ: керівник - Коваленко В.Е. (паспорт серії НОМЕР_1, виданий Суворовським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 10.10.1997р., Довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ №490257), Карпенко О.П. - за довіреністю від 26.02.2013р. б/н.

Від відповідача: представник ДПІ у м.Іллічівську Одеської області ДПС Хлопко В.Ф. - за довіреністю від 01.03.2013р. №005/10-007.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Виробничо-комерційної фірми «ОСІРІС» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у м.Іллічівську Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.08.2012р. №0001362200 щодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 88 014,00грн., -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Виробничо-комерційної фірми «ОСІРІС» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Іллічівську Одеської області Державної податкової служби від 08.08.2012р. №0001362200 щодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 88014,00грн., з яких 72879,00грн. - основний платіж, 15135,00грн. - штрафні (фінансові) санкції.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на відсутність порушень з боку Виробничо-комерційної фірми «ОСІРІС» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю положень чинного податкового законодавства, оскільки при здійсненні господарських операцій із платниками податків - ТОВ «Перша міська будівельна компанія», ТОВ «УММК», ПП «Восторг Строй», ТОВ «Тетрабудсервіс», не були допущені порушення податкового законодавства, які б могли слугувати підставою для винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 08.08.2012р. №0001362200 щодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 88014,00грн., т.я. господарські операції із вказаним контрагентом проведені з повним дотриманням вимог чинного податкового законодавства, та належним чином оформленням первинних документів.

Відповідач - Державна податкова інспекція у м.Іллічівську Одеської області Державної податкової служби, з позовними вимогами не згодна та вважає їх необґрунтованими, з підстав викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов (від 23.11.2012р. вихід.№18081/10/10-14), наголошуючи, зокрема, на правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 08.08.2012р. №0001362200 щодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 88014,00грн., з огляду на те, що проведеною податковим органом перевіркою суб'єкта господарювання Виробничо-комерційної фірми «ОСІРІС» у вигляді ТОВ не підтверджено реальність здійснення фінансово-господарських операцій з контрагентами: ТОВ «Перша міська будівельна компанія», ТОВ «УММК», ПП «Восторг Строй», ТОВ «Тетрабудсервіс», у зв'язку з чим встановлено порушення вимог п.п. «а» п.198.1, п.п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, та як наслідок заниження позивачем податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету за період вересень 2010р. - у сумі 1733грн., жовтень 2010р. - у сумі 5083грн., листопад 2010р. - у сумі 14670грн., грудень 2010р. - у сумі 1539грн., січень 2011р. - у сумі 3593грн., березень 2011р. - у сумі 8750грн., серпень 2011р. - у сумі 37511грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності та системно проаналізувавши приписи чинного податкового законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, у період з 19.07.2012р. по 23.07.2012р. на підставі направлення від 19.07.2012р. №01-045/372, виданого ДПІ у м.Іллічівську Одеської області ДПС, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового контролю ДПІ у м.Іллічівську Одеської області ДПС Максимюком О.Я., інспектором податкової служби І рангу, на підставі п.п.75.1.2, п.75.1 ст.75, п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, та відповідно до наказу ДПІ у м.Іллічівську від 17.07.2012р. №239 була проведена позапланова виїзна перевірка Виробничо-комерційної фірми «Осіріс» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків: Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша міська будівельна компанія» за період вересень-листопад 2010р., лютий 2011р., Товариством з обмеженою відповідальністю «УММК» за період листопад 2010р. - січень 2011р., Приватним підприємством «Восторг Строй» за період серпень 2011р., Товариством з обмеженою відповідальністю «Тетрабудсервіс» за період серпень 2011р., їх реальності та повноти відображення в обліку за відповідні періоди.

За наслідками вказаної перевірки Державною податковою інспекцією у м.Іллічівську Одеської області Державної податкової служби складений акт №1287/22-0302/01/20968778 від 25.07.2012р. «Про результати позапланової виїзної перевірки Виробничо-комерційної фірми «Осіріс» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків: Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша міська будівельна компанія» за період вересень-листопад 2010р., лютий 2011р., Товариством з обмеженою відповідальністю «УММК» за період листопад 2010р. - січень 2011р., Приватним підприємством «Восторг Строй» за період серпень 2011р., Товариством з обмеженою відповідальністю «Тетрабудсервіс» за період серпень 2011р., їх реальності та повноти відображення в обліку за відповідні періоди», у висновках якого наголошено, що Виробничо-комерційною фірмою «ОСІРІС» у вигляді ТОВ в порушення вимог п.п. «а» п.198.1, п.п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету за вересень 2010р. - у сумі 1733грн., за жовтень 2010р. - у сумі 5083грн., за листопад 2010р. - у сумі 14670грн., за грудень 2010р. - у сумі 1539грн., за січень 2011р. - у сумі 3593грн., за березень 2011р. - у сумі 8750грн., за серпень 2011р. - у сумі 37511грн.

На підставі складеного акта перевірки №1287/22-0302/01/20968778 від 25.07.2012р. Державною податковою інспекцією у м.Іллічівську Одеської області Державної податкової служби 08.08.2012р. винесено податкове повідомлення-рішення №0001362200 щодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 88014,00грн., з яких 72879,00грн. - основний платіж, 15135,00грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погодившись із означеним податковим повідомленням-рішенням від 08.08.2012р. №0001362200, генеральний директор Виробничо-комерційної фірми «ОСІРІС» у вигляді ТОВ Коваленко В.Є. звернувся до Державної податкової служби в Одеській області з первинною скаргою (від 16.08.2012р. б/н) про його скасування, за результатами розгляду якої ДПС прийняла рішення №23388/10/10-2007 від 30.08.2012р., яким залишила без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Іллічівську Одеської області ДПС від 08.08.2012р. №0001362200, а первинну скаргу генерального директора Виробничо-комерційної фірми «ОСІРІС» у вигляді ТОВ Коваленко В.Є. - без задоволення.

Не погоджуючись з означеним рішенням контролюючого органу №23388/10/10-2007 від 30.08.2012р., а також податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м.Іллічівську Одеської області ДПС від 08.08.2012р. №0001362200 Виробничо-комерційна фірма «ОСІРІС» у вигляді ТОВ звернулась до Державної податкової служби України з повторною скаргою, за результатами розгляду якої ДПС прийняла рішення №3176/0/61-12/10-2115 від 08.10.2012р., яким залишила без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Іллічівську Одеської області ДПС від 08.08.2012р. №0001362200 та рішення ДПС в Одеській області №23388/10/10-2007 від 30.08.2012р. за результатами розгляду скарги, скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись з означеним податковим повідомленням-рішенням Державної податкової інспекції у м.Іллічівську Одеської області Державної податкової служби від 08.08.2012р. №0001362200, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання його протиправним та скасування.

Так, на думку суду, оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення від 08.08.2012р. №0001362200, винесено податковим органом правомірно, ґрунтовно та з урахуванням приписів чинного податкового законодавства, з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як встановлено судом та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, підставою для встановлення заниження Виробничо-комерційної фірми «ОСІРІС» у вигляді ТОВ податку на додану вартість за вересень 2010р. - у сумі 1733грн., за жовтень 2010р. - у сумі 5083грн., за листопад 2010р. - у сумі 14670грн., за грудень 2010р. - у сумі 1539грн., за січень 2011р. - у сумі 3593грн., за березень 2011р. - у сумі 8750грн., за серпень 2011р. - у сумі 37511грн., слугували, зокрема, правовідносини щодо здійснення фінансово-господарських операцій між Виробничо-комерційної фірми «ОСІРІС» у вигляді ТОВ та ТОВ «Перша міська будівельна компанія», ТОВ «УММК», ПП «Восторг Строй», ТОВ «Тетрабудсервіс».

Так, судом з'ясовано, що 24.08.2011р., 26.08.2011р. та 30.08.2011р. між Виробничо-комерційною фірмою «ОСІРІС» у вигляді ТОВ (Покупець) та ТОВ «Тетрабудсервіс» (Постачальник) укладено Договори №24/08, №СФ128, №30/08 відповідно, згідно з п.п.1.1, 1.2 яких Постачальник зобов'язується передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити продукцію згідно з Додатками (Специфікаціями) до даного Договору, кожне з яких має свій порядковий номер та є невід'ємною частиною даного Договору. Номенклатура, асортимент, кількість, ціна за одиницю продукції вказується в Додатках (Специфікаціях) до даного Договору. Конкретні строки постачання продукції визначаються за попер6едніми письмовими замовленнями Покупця, які надсилаються Постачальнику засобами факсимільного зв'язку чи іншим способом та погоджуються сторонами в Додатках (Специфікаціях) до даного Договору. Відповідно до п.п.2.1, 2.2, 3.4 означеного Договору вартість продукції, постачання якої здійснюється відповідно до даного Договору, складає 17820,89грн., 110834,88грн. та 278200,00грн відповідно, у тому числі ПДВ. Ціна на кожну одиницю продукції яка постачається вказується в Додатках (Специфікаціях) до даного Договору та не може бути змінена в односторонньому порядку. При відвантаженні продукції Постачальник зобов'язаний видати наступні товаросупроводжувальні документи: рахунок-фактура (оригінал); податкова накладна (оригінал); накладна на відпуск продукції (оригінал); сертифікат якості.

Також, 14.11.2010р. між Виробничо-комерційної фірми «ОСІРІС» у вигляді ТОВ (Замовник) та ТОВ «УММК» (Підрядник) укладено Договір №14/11-1 на проведення проектних робіт, відповідно до п.п.1.1, 1.2, 1.7, 2.2 якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Підрядник зобов'язується за плату розробити за завданням Замовника, проектну документацію, визначену п.1.2 цього Договору, а також провести всі передбачені чинним законодавством України погодження цієї документації у державних (комунальних) органах та установах, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити розроблену Підрядником документацію. На умовах цього Договору Підрядником розробляється наступна проектна документація: передпроектні проробки, робочий проект (внутрішня електрики, вентиляція та опалення, водопровід та каналізація. Архітектурна частини, пояснювальна записка). Підрядник підтверджує, що він має усі необхідні дозволи (ліцензії), які вимагаються чинним в Україні законодавством для виконання ним свої обов'язків за чим Договором. Повна оплата виконаних робіт щодо розробки документації Підрядником здійснюється Замовником протягом п'яти робочих днів після завершення робіт та підписання Сторонами акта здавання-приймання робіт шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок Підрядника, що вказаний у цьому Договорі, на підставі рахунка, виставленого Підрядником.

20.10.2010р. між Виробничо-комерційної фірми «ОСІРІС» у вигляді ТОВ (Підрядник) та ТОВ «Перша міська будівельна компанія» (Субпідрядник) був укладений Договір підряду №20/10-1, відповідно до п.п.1.1-1.3 якого Підрядник доручає, а Субпідрядник приймає на себе зобов'язання з виконання електромонтажних робіт своїми засобами на об'єктах Підрядника. Субпідрядник зобов'язується відповідно до технічного завдання чи проектно-кошторисною документацією провести роботи у строки, погодженні з Підрядником. Об'єм та вартість робіт визначаються кошторисним розрахунком та актами виконаних робіт.

15.02.2013р. між Виробничо-комерційною фірмою «ОСІРІС» у вигляді ТОВ (Покупець) та ТОВ «Перша міська будівельна компанія» (Продавець) був укладений Договір купівлі-продажу №15/02-1, відповідно до п.п.1.1-1.2 якого в порядку та на умовах визначених Договором, Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю трансформатор НКФ-110-ІІ-УІ кл.0,5 кількістю 1шт., визначений в пункті 1.2 Договору, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар в порядку та на умовах, визначених Договором. Найменування, одиниці виміру та загальна кількість Товару, який належить передати за Договором, його дольове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) визначається видатковою накладною, яка є невід'ємною частиною Договору. Пунктами 2.1-2.4 означеного Договору передбачено, що ціна Договору складає 52500грн., у тому числі ПДВ 20% - 8750грн. Продавець передає Товар Покупцю за ціною, яка вказана у видатковій накладній до Договору. Сплата вартості Товару здійснюється Покупцем в формі безготівкової сплати на розрахунковий рахунок Продавця на протязі одного банківського місяця з моменту підписання Договору, згідно виставленого рахунку. Факт отримання Покупцем Товару підтверджується підписанням видаткової накладної, яка підписується уповноваженими представниками Сторін.

Судом також встановлено, та наголошено в ході судового розгляду справи по суті повноважними представниками позивача, що Виробничо-комерційна фірма «ОСІРІС» у вигляді ТОВ укладало договори з ПП «Восторг Строй», відповідно до приписів ст.181 Господарського кодексу України, у спрощений спосіб, тобто не в письмовій формі.

Згідно зі ст.11 Цивільного Кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст.202 Цивільного Кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 Цивільного Кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.638 Цивільного Кодексу України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно з п.1 ст.208 Цивільного Кодексу України у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

Таким чином, судом відхиляються та не приймаються до уваги посилання позивача на те, що при укладанні господарських договорів з ПП «Восторг Строй», сторони керувалися ст.181 Господарського кодексу України, оскільки відповідно до приписів означеної статті допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Натомість, як вбачається з положень п.1 ст.208 Цивільного кодексу України, правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

До того ж, позивачем - Виробничо-комерційною фірмою «ОСІРІС» у вигляді ТОВ не надано суду жодних доказів на підтвердження дотримання і положень ст.181 Господарського кодексу України, та укладення господарських договорів з ПП «Восторг Строй», шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також доказів на підтвердження прийняття до виконання замовлень, як того вимагають приписи означеної законодавчої норми.

Згідно з п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010року №2755-VI податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. статті 198 вказаного Кодексу встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2. статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.201.4 ст.201 означеного Кодексу податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Згідно з приписами п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Відповідно до п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Отже, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Зокрема, статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п.2 ст.3 означеного Закону України бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704 (зі змінами та доповненнями), відповідно до якого первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Тобто, законодавчо визначено, що первинним документом, який засвідчує факт здійснення господарської операції є, серед іншого, акт здачі-приймання робіт (надання послуг), який відповідно повинен містити усі необхідні реквізити, передбачені ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також інші документи, які свідчать про здійснення господарської операції.

Зокрема, статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Також, згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. №88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.п.2.15, 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам, а відтак, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених приписів чинного законодавства вбачається, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг), тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відтак, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів чи сплати грошових коштів.

Між тим, судом встановлено, що наявні у матеріалах справи первинні документи, зокрема, надані позивачем - Виробничо-комерційною фірмою «ОСІРІС» у вигляді ТОВ, на підтвердження виконання господарських операцій з контрагентом - ТОВ «УММК», а саме акти виконаних робіт, не відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999року №996-XIV (зі змінами та доповненнями), а також Положенню про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995р. за №168/704 (зі змінами та доповненнями), оскільки з окреслених актів, не можливо встановити в якому, зокрема, обсязі, якого змісту виконані роботи, та яким чином визначалися та вираховувалися їх вартісні показники. При цьому, посилання в означених актах на номер договору, також не розкриває змісту виконаних робіт, оскільки у договорі вони визначені аналогічним чином.

До того ж, судом встановлено, що надані позивачем на виконання умов договорів №24/08 від 24.08.2011р., №СФ158 від 26.08.2011р., укладених з ТОВ «Тетрабудсервіс», та наявні у матеріалах справи рахунки, зокрема, №24/08 від 24.08.2011р., №26/08 від 26.08.2011р., в порушення приписів статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», взагалі не містять підписів повноважних представників Постачальника, що відповідно унеможливлює ідентифікувати особу, котра їх виписувала.

Також, видаткові накладні, рахунки, акти приймання виконаних робіт, локальні кошториси, довідки про вартість виконаних робіт, не містять посад повноважних осіб Виробничо-комерційної фірми «ОСІРІС» у вигляді ТОВ та його контрагентів ТОВ «Перша міська будівельна компанія», ТОВ «УММК», ПП «Восторг Строй», ТОВ «Тетрабудсервіс», якими їх підписано, що також унеможливлює ідентифікувати осіб, якими вони підписані.

Крім того, до матеріалів справи не надано, у тому числі, доказів виконання робіт, а саме доказів транспортування товару до позивача - Виробничо-комерційної фірми «ОСІРІС» у вигляді ТОВ, а також позивачем до його контрагентів, зокрема, ввезення необхідних засобів та матеріалів тощо, транспортування осіб безпосередньо на об'єкти, доказів відображення в бухгалтерському обліку вартості проведених робіт.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997р. №363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998р. за №128/2568 (зі змінами та доповненнями) товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно з п.11.1 означених Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Пунктом 11.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні передбачено, що товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Відповідно до п.11.7 Правил перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Спільним Наказом Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29 грудня 1995року №488/346 (зі змінами та доповненнями) затверджено типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля та введено їх у дію з 1 січня 1996року, зокрема, подорожній лист вантажного автомобіля, ф. №2; подорожній лист вантажного автомобіля у міжнародному сполученні, ф. №1 (міжнародна); товарно-транспортна накладна, ф. №1-ТН; талон замовника, ф. №1-ТЗ.

У пункті 2 означеного Наказу зазначено, що вважати обов'язковим застосування вказаних форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності, незалежно від форм власності.

Окрім того, як з'ясовано судом та зазначено у наданому ДПІ у м.Іллічівську Одеської області ДПС та наявному у матеріалах справи акті ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Одеської області ДПС від 05.04.2012р. №104/22-214/35819659 «Про неможливість проведення документальної невиїзної перевірки ПП «Восторг Строй», з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.12.2012р.», за наслідками проведення перевірки фахівці податкового органу прийшли до висновку щодо неможливості фактичного здійснення ПП «Восторг Строй» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

Також, відповідно до акта ДПІ у Печерському районі м.Києва від 22.02.2012р. №952/23-9/37508271 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Тетрабудсервіс» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.08.2011р. по 31.12.2011р.», операції ТОВ "Тетрабудсервіс" не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. У зв'язку з чим, ТОВ "Тетрабудсервіс" не могло фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного. Також, в ході проведення перевірки не встановлено факт отримання товарів (послуг) ТОВ "Тетрабудсервіс" від контрагентів-продавців, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів. Таким чином, з огляду на відсутність основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів, трудових ресурсів, здійснення основного виду діяльності не є можливим.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи акта ДПІ у Приморському районі м.Одеси від 17.05.2012р. №382/22-211/34321060 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «УММК» з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за період грудень 2010р., січень, березень, серпень 2011р.» у зв'язку з тим, що у ТОВ «УММК» не встановлені основні засоби підприємства, відсутні складські приміщення, кількість працюючих на підприємстві складає дві особи - директор, бухгалтер за сумісництвом (без права підпису документів та звітності підприємства), фахівці контролюючого органу прийшли до висновку щодо відсутності факту здійснення господарської діяльності підприємства з контрагентами за період грудень 2010р., січень, березень, серпень 2011р.

До того ж, згідно з актом ДПІ у Приморському районі м.Одеси від 02.02.2011р. №121/23-5/36553936 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Перша міська будівельна компанія» щодо підтвердження господарських відносин за період листопад, грудень 2010р., січень-березень 2011р.» основних заходів ведення фінансово-господарської діяльності, а саме складських, виробничих приміщень, наявності транспортних засобів, фактичних трудових ресурсів за підприємством не встановлено. Також, фахівцями податкового органу встановлено, що згідно передбачених статтею 55 Господарського кодексу України, та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності підприємство ТОВ «Перша міська будівельна компанія» має ознаки «податкової ями», у зв'язку з чим. за результатами проведених заходів не встановлено реальність здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Перша міська будівельна компанія» з контрагентами за період листопад, грудень 2010р., січень-березень 2011р.

Також, відповідно до наявного у матеріалах справи акта ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС від 12.04.2012р. №936/22-3/36553936 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Перша міська будівельна компанія» щодо підтвердження господарських відносин за період 01.01.2010р. по 31.12.2011р.», з урахуванням заходів, проведених правоохоронними органами, процесуальні документи, надані до перевірки та дані інформаційних баз ДПС свідчать про відсутність умов та факту ведення фінансово-господарської діяльності підприємства ТОВ «Перша міська будівельна компанія».

До того ж, відповідно до наявної у матеріалах справи Постанови від 20.04.2012р. про порушення кримінальної справи прийняття її до свого провадження та об'єднання кримінальних справ в одне провадження, за підписом старшого слідчого СУ ДПС в Одеській області, старшого лейтенанта податкової міліції Вдовиченко Д.М., згідно даних бази перевірки платників ПДВ за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що свідоцтво ПДВ, зокрема, ТОВ «Тетрабудсервіс» анульовано. Крім того, в ході проведення оперативно-розшукових заходів по відпрацюванню та встановленню юридичних адрес, за якими зареєстровані вищевказане підприємство встановлено, що воно за адресою державної реєстрації не знаходиться та згідно даних бази переліку платників ПДВ, за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, перебуває у стані «Розшуку». У зв'язку з чим, у діях невстановлених осіб вбачаються ознаки складу злочину, передбаченого ч.3 ст.27, ч.2 ст.205 КК України - організація створення ряду фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема, ТОВ «Тетрабудсервіс».

Також, 09.09.2011р. Постановою старшого прокурора відділу Прокуратури Одеської області, молодшого радника юстиції Федюк О.Т., порушено кримінальну справу стосовно ОСОБА_8 (керівника ТОВ «Перша міська будівельна компанія») за фактом організації фіктивного підприємництва та ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету держави коштів в особливо великих розмірах за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.27, ч.2 ст.205, ч.3 ст.27, ч.3 ст.212 КК України, а також стосовно ОСОБА_9 за фактом фіктивного підприємництва, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, у якій зазначено, що впродовж 2006-2011років ОСОБА_8 за попередньою змовою з невстановленими особами, з метою сприяння реально діючим підприємствам в ухиленні від сплати податків, транзиту та незаконному переведенню у готівку безготівкових грошових коштів, організував створення (придбання) низки підприємств з ознаками фіктивності, зокрема, ТОВ «Перша міська будівельна компанія», ТОВ «УММК», ПП «Восторг строй», які увійшли до складу «конвертаційного центру». При цьому, на посаду директорів (засновників) вищезазначених підприємств ОСОБА_8 залучив незаможних осіб, які за грошову винагороду давали свою згоду на реєстрацію (перереєстрацію) фіктивних підприємств, не маючи наміру здійснювати їх фінансово-господарську діяльність. Так, засновником та директором ТОВ «Перша міська будівельна компанія», на прохання ОСОБА_8 та за грошову винагороду став ОСОБА_9, який не мав наміру здійснювати та фактично не здійснював їх фінансово-господарську діяльність. Між тим, за фактом створення фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності ТОВ «Перша міська будівельна компанія» Генеральною прокуратурою України 03.06.2011р. порушено кримінальну справу №051201100110 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України. Отже, як зазначено у Постанові від 09.09.2011р. підставою для порушення кримінальної справи є достатні дані, які вказують на скоєння ОСОБА_8 злочинів, передбачених ч.3 ст.27, ч.2 ст.205, ч.3 ст.27, ч.3 ст.212 КК України, ОСОБА_9 злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України та містяться в матеріалах дослідчої перевірки, зокрема: легалізовані матеріали оперативно-розшукової справи, пояснення ОСОБА_9, висновок експертного економічного дослідження №10 від 28.03.2011, реєстраційна справа та податкова звітність ТОВ «Перша міська будівельна компанія», узагальнений матеріал Держфінмоніторингу №0019/2011/дск, стосовно фінансових операцій, проведених ТОВ «Перша міська будівельна компанія», копія постанови про порушення кримінальної справи №051201100110.

Відповідно до наявної у матеріалах справи Постанови від 02.03.2012р. про порушення кримінальної справи, об'єднання кримінальних справ та прийняття до свого провадження, за підписом старшого слідчого з ОВС СУ ДПС у м.Києві, підполковника податкової міліції Чапічадзе І.Ю. в ході проведення досудового слідства в результаті проведення оперативно-розшукових заходів, направлених на встановлення осіб, які мають відношення до реєстрації та подальшої незаконної діяльності, зокрема, ТОВ «Тетрабудсервіс», яке має ознаки фіктивності, зареєстроване з метою прикриття незаконної діяльності та використовуються реально-діючими СГД як інструмент мінімізації податкових зобов'язань. Також, у вказаній Постанові від 02.03.2012р. зазначено, що опитаний засновник підприємства ТОВ «Тетрабудсервіс» ОСОБА_11 пояснив, що зареєстрував на своє ім'я вказане підприємство за грошову винагороду, фінансово-господарську діяльність ТОВ «Тетрабудсервіс» не здійснював. Таким чином, невстановлена слідством особа створила, з метою прикриття незаконної діяльності, у період 2010-2012р.р., зокрема, ТОВ «Тетрабудсервіс», та підробила документи зазначеного підприємства. Приводом та підставами до порушення даної кримінальної справи стали наступні матеріали: інформація Державної прикордонної служби України, висновки судово-почеркознавчої експертизи, статутні, реєстраційні та звітні документи вищезазначеного підприємства та інші матеріали кримінальної справи. Отже, беручи до уваги, що в діях невстановленої особи, яка створила, зокрема, ТОВ «Тетрабудсервіс», яке має ознаки фіктивності, є достатні дані, які вказують на ознаки злочинів, передбачених ч.2 ст.205 та ч.2, ч.4 ет.358 КК України.

Також, судом встановлено, що 30.09.2011р. старшим слідчим з особливо важливим справам СУ ПМ ДПА в Одеській області, капітаном податкової міліції Балахтіним І.М. у громадянки ОСОБА_13 (керівник ПП «Восторг Строй») відібрано пояснення, у зв'язку з чим складено Протокол допиту свідка у якому зазначено, що у травні 2010р. вона познайомилась з ОСОБА_14, який запропонував ОСОБА_13 за грошову винагороду в розмірі 800грн., на місяць, стати засновником підприємства, з якою остання погодилась. При цьому, в означеному Протоколі від 30.09.2011р. також зазначено, що ОСОБА_13 фінансово-господарською діяльністю ПП «Восторг Строй» не займалась, жодних бухгалтерських документів даного підприємства, у тому числі договорів, накладних, актів виконаних робіт, податкових накладних, рахунків вона не складала, не підписувала та нікого не уповноважувала на це, розрахунковими рахунками не керувала, кредитів у банку не отримувала, грошових коштів готівкою в банку не знімала та нікого на це не уповноважувала.

Відповідно до наявного у матеріалах справи Протоколу допиту свідка від 28.09.2011р., складеного старшим слідчим з особливо важливих справ СУ ПМ ДПА в Одеській області, капітаном податкової міліції Балахтіним І.М., в кінці вересня 2010р. ОСОБА_15 (керівник ТОВ «УММК») познайомилась з ОСОБА_8, який запропонував стати директором підприємства, та пояснив, що здійснювати фінансово-господарську діяльність підприємства та керувати ним не прийдеться. Так, у вищеозначеному Протоколі зазначено, що ОСОБА_15 фінансово-господарською діяльністю ТОВ «УММК» не займалась, жодних бухгалтерських документів даного підприємства, у тому числі договорів, накладних, актів виконаних робіт, податкових накладних, рахунків вона не підписувала та нікого на це не уповноважувала, податкової звітності не складала, не підписувала та не здавала, розрахунковими рахунками не керувала, кредитів у банку не отримувала, грошових коштів готівкою в банку не знімала та нікого на це не уповноважувала.

Таким чином, наведені обставини та досліджені судом документальні докази у їх сукупності, дають суду змогу дійти висновку, що господарські операції між позивачем - Виробничо-комерційною фірмою «ОСІРІС» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю та ТОВ «Перша міська будівельна компанія», ТОВ «УММК», ПП «Восторг Строй», ТОВ «Тетрабудсервіс», не мали реального характеру, а їх виконання оформлено лише документально, без мети реального настання правових наслідків, обумовлених ними.

Відтак, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку щодо правомірності та ґрунтовності донарахування Державною податковою інспекцією у м.Іллічівську Одеської області Державної податкової служби Виробничо-комерційній фірмі «ОСІРІС» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю податку на додану вартість за період вересень 2010р. - у сумі 1733грн., жовтень 2010р. - у сумі 5083грн., листопад 2010р. - у сумі 14670грн., грудень 2010р. - у сумі 1539грн., січень 2011р. - у сумі 3593грн., березень 2011р. - у сумі 8750грн., серпень 2011р. - у сумі 37511грн.

Вищевикладене спростовує твердження позивача, наведені у позовній заяві та викладені усно у судових засіданнях в ході судового розгляду справи по суті.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.ч.1,4 ст.70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відтак, беручи до уваги наведене та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Виробничо-комерційної фірми «ОСІРІС» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у м.Іллічівську Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.08.2012р. №0001362200 щодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 88014,00грн., не обґрунтовані, документально не підтверджені, не відповідають приписам чинного податкового законодавства, отже задоволенню не підлягають.

У зв'язку з тим, що у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, витрати по сплаті судового збору у сумі 880грн. 14коп. покладаються на позивача, відповідно до положень ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.2, 4, 7-9, 11, 12, 69, 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Виробничо-комерційної фірми «ОСІРІС» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у м.Іллічівську Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.08.2012р. №0001362200 щодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 88 014,00грн., відмовити.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому приписами ст.254 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано судом 14 березня 2013 року.

Суддя Харченко Ю.В.