Рішення № 29912210, 11.03.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" березня 2013 р.Справа № 5017/3236/2012Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Бєлих К.В.,

за участю представників учасників процесу:

від позивача Водолазський Д.В.,

від відповідача Гордієнко М.В.,

від третьої особи Старчак С.Г.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства „СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ" до Державного підприємства „Одеська залізниця", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю ,,ТІС-Міндобрива", про стягнення 53377,10 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.11.2012 р. прийнято позовну заяву Приватного акціонерного товариства „СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ", порушено провадження у справі № 5017/3236/2012, справу призначено до розгляду в засіданні суду на 03.12.2012 р.

За правилами ст.77 ГПК України в судовому засіданні 03.12.2012 р. оголошено перерву до 09.01.2013 р., у судовому засіданні 09.01.2013 р. розгляд справи відкладено на 25.01.2013 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.01.2013 р. на підставі ст.ст.27,69 ГПК України залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю ,,ТІС-Міндобрива" (далі - ТОВ ,,ТІС-Міндобрива") та продовжено строк розгляду спору до 28.01.2013 р.

Розпорядженням голови суду від 25.01.2013 р. справу в зв'язку з хворобою судді Лічмана Л.В. передано на розгляд судді Оборотовій О.А., яка ухвалою від тієї ж дати прийняла справу до свого провадження та призначила її до розгляду на 04.03.2013 р.

Розпорядженням голови суду від 06.02.2013 р. справу у зв'язку з виходом з лікарняного повернуто судді Лічману Л.В., який ухвалою від 07.02.2013 р. прийняв справу до свого провадження.

За правилами ст.77 ГПК України в судовому засіданні 04.03.2013 р. розгляд справи відкладено на 11.03.2013 р.

Учасники процесу повідомлені про час і місце засідань господарського суду, що підтверджується, зокрема, повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Згідно із приписами ст.85 ГПК України в судовому засіданні 11.03.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Приватне акціонерне товариство „СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ" (далі - ПрАТ ,,СО „АЗОТ") звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства „Одеська залізниця" (далі - ДП „Одеська залізниця") 53377,10 грн. збитків, завданих втратою вантажу в процесі перевезення.

Обґрунтовуючи позовну заяву, ПрАТ ,,СО „АЗОТ" посилається на ст.ст.307,314 ГК України, ст.ст.909,924 ЦК України, ст.11 Закону України „Про торгово-промислові палати України", ст.13 Закону України „Про транспорт", ст.23 Закону України „Про залізничний транспорт", п.п.24,110,114,129,133 Статуту залізниць України, п.п.10,11,12 Правил видачі вантажів та п.28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказами Міністерства транспорту України, п.2.2.1 Типової інструкції прийомоздавальника, затвердженої наказом Укрзалізниці, умови договору від 04.08.2011 р. № TMD-035, залізничну накладну від 29.05.2012 р. № 52645827, акт експертизи від 02.06.2012 р. № УТЭ-1685, претензію від 26.06.2012 р. № 01/ПП-224, відповідь на неї від 09.07.2012 р. № 56/4 тощо.

ДП „Одеська залізниця" у письмових запереченнях на позов просить у задоволенні вимог відмовити, оскільки експертизу проведено без участі повідомленого про її проведення начальника станції залізниці або уповноваженого ним представника. Крім того, на думку відповідача, акт експертизи від 02.06.2012 р. № УТЭ-1685 однозначно не визначає причину недостачі, вказуючи лише на можливість відкриття люків без порушення цілісності ЗПП, та взагалі не називає момент такого відкриття, яке могло статись і перед пред'явленням вантажу до перевезення.

У запереченнях на відзив позивач не погоджується з доводами відповідача та зазначає, що листом від 31.05.2012 р. повідомлено начальника станції Чорноморська Одеської залізниці про існуючу потребу у комісійній видачі вантажу та видачі комерційного акту по даній відправці, для проведення яких запрошено представника Одеської торгово-промислової палати. Твердження ДП „Одеська залізниця" про можливість відкриття завантажувальних люків перед пред'явленням вантажу до перевезення, на думку позивача, спростовуються змістом залізничної накладної, актом спільної комісійної перевірки вагонів перед відправкою, протоколом зважування вагонів. Також ПрАТ ,,СО „АЗОТ" звертає увагу суду на той факт, що в порушення свого обов'язку щодо належного огляду вагонів при надходженні вантажу на станцію призначення, передбаченого п.11 Правил видачі вантажів, залізницею під час видачі вантажів належним чином не оглянуто вагони, а саме верхні завантажувальні люки, тому висновок перевізника відносно прибуття вагонів у непошкодженому стані є безпідставним.

Третя особа підтримала в повному обсязі позицію ПрАТ ,,СО „АЗОТ".

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників процесу, господарський суд встановив таке.

04.08.2011 р. між ПрАТ ,,СО „АЗОТ" (замовник) та ТОВ „ТІС-Міндобрива" (виконавець) укладено договір про перевалку та накопичення мінеральних вантажів № TMD-035, відповідно до п.1.1 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт по накопиченню, перевалці мінеральних вантажів, за які Замовник здійснює оплату на користь виконавця згідно із цим договором, додатковими угодами та додатками до нього. Надання послуг буде здійснюватись з використанням терміналу для приймання, накопичення та навантаження на судна вантажів в порту Южний, який належить виконавцю та контролюється ним.

На виконання цього договору 29.05.2012 р. зі станції відправлення Рубіжне Донецької залізниці ПрАТ ,,СО „АЗОТ" (відправник) на станцію призначення Чорноморська Одеської залізниці відправлено з метою подальшого експорту для ТОВ „ТІС-Міндобрива" (одержувач) групу вагонів з карбамідом у кількості 1675320 кг, що підтверджується залізничною накладною № 52645827.

Відмітки у вказаній накладній свідчать про те, що: вантаж завантажений у власний вагон засобами відправника навалом; опломбування відправника; вагони, їхня арматура та обладнання справні та відповідають встановленим вимогам.

Відповідність маси карбаміду, зазначеної у перевізному документі, фактично завантаженій у вагони підтверджується протоколом зважування вагонів від 28.05.2012 р., підписаним представниками сторін.

В акті від 29.05.2012 р. встановлено відповідність вагонів та ЗПП даним, зазначеним у перевізному документі, а також встановлено, що верхні та нижні люки зачинено, зафіксовано важелями фіксатору люків, ЗПП справні, технічні та комерційні несправності відсутні. Цей акт також підписано з боку як відправника вантажу, так і з боку представника залізниці.

31.05.2012 р. мінераловози з карбамідом прибули на ст. Чорноморська Одеської залізниці, де при зважуванні вагонів №№ 59567768, 59558247, 59558189, 59556589, 59232124 одержувачем виявлено масу вантажу нижчу від зазначеної у залізничній закладній, у зв'язку з чим ДП „Одеська залізниця" складено акт загальної форми № 5367, в якому вказано, що: при огляді вагонів виявлено справні та такі, що відповідають документам, ЗПП; доступу до вантажу або його течі немає; верх не оглядався.

Того ж дня TOB „ТІС-Міндобрива" листом повідомило начальника станції Чорноморська Одеської залізниці про необхідність комісійної видачі вантажу та видачі комерційного акту, а також направлено телеграму на адресу лінійної міліції з проханням виділити співробітника міліції на під'їзний шлях TOB „TIC-Міндобрива" для участі у комісійній видачі вагонів, у яких виявлено недостачу.

З огляду на неприбуття представників залізниці та міліції вивантаження карбаміду із мінераловозів здійснено без їх участі, але із запрошенням експерта Одеської торгово-промислової палати, котрим за результатами перевірки кількості вантажу у вагонах №№ 59567768, 59558247, 59558189, 59556589, 59232124 складено акт експертизи від 02.06.2012 р. № УТЭ-1685, в якому зафіксовано недостачу карбаміду в загальній кількості 15800 кг. Крім того, експертизою встановлено, що на кожному із зазначених вище вагонів зрізано по три запірних штока зі слідами недавнього втручання (торцеві частини у місті обрізки без корозійних відкладень). Таким чином, не порушуючи цілісності пломб, можливі відкриття завантажувальних люків та вільний доступ до вантажу. При огляді експертом вантажу через верхні завантажувальні люки встановлено, що в п'яти вагонах на поверхні вантажу наявні нерівності (виборки) та сліди забруднення вантажу.

З метою досудового врегулювання спору на адресу ДП „Одеська залізниця" направлено претензію від 26.06.2012 р. № 01/ПП-224 про відшкодування збитків у сумі 78677,52 грн.

Листом від 09.07.2012 р. № 56/4 зазначена претензія залишена без задоволення з мотивів відсутності комерційного акту та скарги з боку вантажоодержувача на адресу начальника дирекції залізничних перевезень через відмову скласти комерційний акт. Ще однією причиною для відмови у задоволенні претензії названо неповідомлення станції призначення про час здійснення дослідження та пред'явлення непідписаного акту експертизи. При цьому непроведення комісійної видачі мотивовано з посиланням на п.п.10,11,12 Правил видачі вантажу та п.52 Статуту залізниць України тим, що вантажі, які завантажені відправником і прибули за справними ЗПП вантажовідправника, видаються без перевірки їх кількості та стану.

В подальшому, скориставшись переданим вантажоодержувачем в порядку, встановленому п.133 Статуту залізниць України, правом ПрАТ ,,СО „АЗОТ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з перевізника вартості втраченого під час перевезення вантажу у розмірі 53377,10 грн. (маса відповідальної недостачі з урахуванням норми недостачі 1,5% маси нетто вантажу визначена як 11629 кг; вартість вантажу - 3825,00 грн. без ПДВ за 1 тону).

Перевіривши обґрунтованість доводів представників учасників процесу, господарський суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного:

Виходячи з правил ч.3 ст.909 ЦК України, ч.2 ст.307 ГК України, п.6 Статуту залізниць України, наявна у матеріалах справи залізнична накладна від 29.05.2012 р. № 52645827 свідчить про укладення між ПрАТ ,,СО „АЗОТ" (вантажовідправник), залізницею (перевізник) та TOB „ТІС-Міндобрива" (одержувач) договору перевезення вантажу залізничним транспортом.

За правилами п.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

В абз.2 цього ж пункту Статуту залізниць України вказано, що комерційний акт складається для засвідчення, зокрема невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Пунктом 16 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 р. № 334, передбачено, що у разі відмови начальника станції від складання комерційного акта (акта загальної форми) або оформлення акта з порушенням цих Правил одержувач має право до вивезення вантажу зі станції, а при вивантаженні на місцях незагального користування - протягом 24 годин з моменту прийняття від залізниці вагона (контейнера) з вантажем подати про це письмову скаргу начальнику Дирекції залізничних перевезень безпосередньо або через начальника станції…

Згідно п.3.4 роз'яснення Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" від 29.05.2002 р. № 04-5/601 (із змінами) „якщо начальник залізничної станції необґрунтовано відмовився скласти комерційний акт або акт загальної форми, вантажоодержувач має право оскаржити таку відмову в порядку, передбаченому п.16 Правил складання актів, і здійснити приймання вантажу відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р. № П-6, Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 р. № П-7, Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженої спільним наказом Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту України, Державного комітету по стандартизації, метрології та сертифікації України, Державного комітету статистики України від 02.04.1998 р. № 81/38/101/235/122; у разі додержання порядку оскарження відмови начальника станції у складанні зазначених актів вантажоодержувач має право звернутися до залізниці з претензією або позовом, до яких необхідно додати докази оскарження дій начальника залізничної станції та акти приймання вантажу".

В процесі розгляду справи судом з'ясовано, що комерційний акт, який повинен був складатись, начальником залізниці не оформлювався. Дії по нескладанню комерційного акту не оскаржено одержувачем вантажу згідно п.16 Правил складання актів, тому він не мав проводити вивантаження, якщо планував стягнення з перевізника вартості частини вантажу в подальшому.

Враховуючи викладене, той факт, що саме комерційний акт відповідно до п.129 Статуту залізниць України засвідчує обставини, що можуть бути передумовою для матеріальної відповідальності залізниці, господарський суд вважає, що під час виявлення недостачі вантажу не дотримано передбачений законодавством порядок документального оформлення цієї обставини.

Також позивачем не надано належних доказів стороннього доступу до вантажу в процесі перевезення. В названому аспекті не приймається до уваги акт експертизи від 02.06.2012 р. № УТЭ-1685, складений Одеською регіональною торгово-промисловою палатою, в зв'язку з тим, що дослідження здійснено всупереч п.30 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644, а саме абз.2 цього пункту, яким передбачено повідомлення про проведення експертизи начальника станції або іншого працівника, уповноваженого начальником станції. При цьому доказів направлення/вручення виклику начальнику станції позивачем не представлено, а, отже, оформлений за наслідками експертизи без участі представника залізниці акт не може сприйматись судом як об'єктний доказ.

Не приймаються до уваги посилання позивача на лист від 31.05.2012 р., т.я. ним повідомлено начальника станції Чорноморська Одеської залізниці про необхідність проведення комісійної видачі вантажу та оформлення комерційного акту, а не про намір провести експертизу вагонів для встановлення причин недостачі вантажу.

Інші доводи позивача та третьої особи теж задоволення позову не зумовлюють, адже, з урахуванням наведеного, правові підстави для притягнення ДП „Одеська залізниця" до відповідальності у вигляді відшкодування збитків у даному випадку відсутні, а, відтак, у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.33,34,43,82-85 ГПК України, вирішив:

У позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повний текст рішення підписано 14.03.2013 р.

Суддя Лічман Л.В.