Рішення № 29912118, 05.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-4/4994-2012 05.03.13

За позовом Акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд»

До Міністерства оборони України

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Державна казначейська служба України

Про стягнення 1 736 878,23 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Мудрак Ю.І. - по дов. № 4651/0/2-12 від 21.06.2012

Від відповідача Март'янова Н.В. - по дов. № 220/1020/д від 12.12.2012

Від третьої особи не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд» про стягнення з Міністерства оборони України 1 736 878,23 грн. заборгованості, яка складається з 1 721 082,00 грн. основного боргу, 6 884,33 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 3% річних в сумі 8 911,90 грн. за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору придбання житла на умовах пайової участі № 227/ДКБ-305Д від 21.07.2011.

В процесі розгляду справи позивачем було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача лише 6 884,33 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 3% річних в сумі 8 911,90 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва № 5011-4/4994-2012 від 07.08.2012 позов задоволено повністю та стягнуто з Міністерства оборони України на користь Акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд» 6 884,33 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 3% річних в сумі 8 911,90 грн., 327,64 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Господарського суду міста Києва № 5011-4/4994-2012 від 07.08.2012 відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Постановою Київського апеляційного господарського суду № 5011-4/4994-2012 від 08.11.2012 рішення Господарського суду міста Києва № 5011-4/4994-2012 від 07.08.2012 залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2012 та рішенням Господарського суду міста Києва від 07.08.2012 у справі № 5011-4/4994-2012 відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою.

Постановою Вищого господарського суду України № 5011-4/4994-2012 від 24.12.2012 рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2012 у справі № 5011-4/4994-2012 скасовано, справу передано до Господарського суду міста Києва на новий розгляд.

Матеріали справи № 5011-4/4994-2012 були отримані Господарським судом міста Києва 28.12.2012 та згідно автоматизованої системи документообігу суду передані на новий розгляд судді Сіваковій В.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 5011-4/4994-2012 від 02.01.2013 розгляд справи було призначено на 29.01.2013.

В судовому засіданні 29.01.2013 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 12.02.2013

Позивач у поданих до відділу діловодства суду 11.02.2013 письмових поясненнях просить позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач у поданих до відділу діловодства суду 12.02.2013 письмових поясненнях просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 12.02.2013 справу № 5011-4/4994-2012 передано на розгляд судді Трофименко Т.Ю., в зв'язку перебуванням судді Сівакової В.В. у відрядженні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 5011-4/4994-2012 від 12.02.2013 (суддя Трофименко Т.Ю,) розгляд справи призначено на 05.03.2013.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 25.02.2013 справу № 5011-4/4994-2012 передано на розгляд судді Сіваковій В.В., в зв'язку із прибуттям судді з відрядження.

Позивач в судовому засіданні 05.03.2013 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судовому засіданні 05.03.2013 проти позову заперечував повністю.

Третя особа в судове засідання 05.03.2013 не з'явилась, вимог ухвал суду від 02.01.2013, від 12.02.2013 не виконала.

Третя особа належним чином повідомлена про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, що підтверджується поштовим повідомлення про вручення 18.02.2013 третій особі ухвали суду від 12.02.2013.

В судовому засіданні 05.03.2013, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

21.07.2011 між Акціонерним товариством холдинговою компанією «Київміськбуд» (забудовник) та Міністерством оборони України (пайовик) було укладено договір придбання житла на умовах пайової участі № 227/ДКБ-305Д (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору метою договору є забезпечення житлом безквартирних військовослужбовців Збройних Сил України, яке здійснюється за рахунок Державного бюджету України в 2011 році.

Згідно з п. 1.3. договору предметом договору є придбання пайовиком у забудовника житла на умовах пайової участі, а саме 50 квартир, відповідно до адресного переліку квартир (додаток № 2), загальною площею 4 072,55 кв. м. у 141-квартирному житловому будинку по вул. Алма-Атинській, 109-Б у м. Києві.

Забудовник зобов'язався передати пайовику (в державну власність в оперативне управління Міністерства оборони України) вказану кількість квартир з виконанням всього необхідного комплексу робіт.

Передача вказаних у цьому договорі квартир пайовику здійснюється з оформленням акту приймання-передачі квартир, реєстрації квартир в органах з технічної інвентаризації відповідно до чинного законодавства та обов'язкового оформлення права власності на квартири за Державою а особі Міністерства оборони України.

23.11.2011 сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору, згідно якої уточнено площу квартир за обмірами БТІ, змінено ціну придбання житла та порядок здійснення розрахунків.

Додатковою угодою № 1 від 23.11.2011 пункт 1.3. договору викладено в наступній редакції : «Предметом договору є придбання пайовиком у забудовника житла на умовах пайової участі, а саме 50 квартир, відповідно до адресного переліку квартир (додаток № 2), загальною площею 4 064,50 кв. м. у 141-квартирному житловому будинку по вул. Алма-Атинській, 109-Б у м. Києві.»

Згідно п. 3.1. договору в редакції додаткової угоди № 1 від 23.11.2011 ціна придбання житла на умовах пайової участі, тобто - договірна ціна квартир, які забудовник за договором зобов'язується передати пайовику складає 35 767 600,00 грн. в тому числі ПДВ - 5 961 266,67 грн.

Відповідно до пункту 4.2 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 23.11.2011 фінансування придбання житла на умовах пайової участі здійснюється за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України, що відповідає бюджетним призначенням і лише в межах цих бюджетних призначень та при наявності на казначейському рахунку пайовика відповідних коштів, а саме у сумі 35 767 600 грн.

Пайовик перераховує грошові кошти на розрахунковий рахунок забудовника поетапно:

- пайовий внесок І етапу фінансування - попередня оплата у розмірі до 30% вартості річного обсягу робіт на термін не більше як три місяці згідно з графіком фінансування за рахунок коштів загального фонду та складає 10 751 532, 00 грн., в тому числі ПДВ 1 791 922, 00 грн.;

- наступні пайові внески здійснюються до 95% від договірної ціни після підписання акту приймання-передачі житла за рахунок коштів загального фонду у сумі 23 227 688,00 грн., в тому числі ПДВ 3 871 281,33 грн.

- остаточний розрахунок 5% від договірної ціни у сумі 1 788 380,00 грн., в тому числі ПДВ 298 063,33 грн., здійснюється за рахунок коштів загального фонду на підставі надання нотаріально засвідченої копії Сертифіката відповідності, але не пізніше 15 грудня 2011 року.

Згідно акту прийому-передачі житла № 28-158 1/214 від 31.10.2011 позивач передав, а відповідач прийняв 50 квартир загальною площею 4 064,50 кв. м. по вул. Алма-Атинській, 109-Б у м. Києві. Даний акт зареєстровано 18.11.2011 в Головному управлінні житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Даним актом сторони підтвердили, що недоліків житла не було виявлено.

Відповідач листом № 227/10/532 від 21.02.2012 повідомив позивача, що платіжні документи щодо оплати решти коштів у сумі 1 721 082,00 грн. передано у грудні 2011 році на оплату в Державну казначейську службу України, а також повідомив про недофінансування бюджетної програми за КПКВ 2101190 та про обов'язковість здійснення відповідачем розрахунків при надходженні коштів.

Відповідно до пояснень Державної казначейської служби України № 5-12/2928-11214 від 07.08.2012 у 2011 році Державною казначейською службою України здійснювалась реєстрація бюджетних зобов'язань за договором № 227/ДКБ-305Д від 21.07.2011 на придбання житла на умовах пайової участі, укладеного Міністерством оборони України з ПАТ ХК «Київміськбуд», в межах бюджетних асигнувань загального фонду державного бюджету за кодом програмної класифікації видатків (КПКВ) 2101190 «Будівництво (придбання) житла для військо службовців Збройних Сил України» КЕКВ 2121. Залишок коштів на реєстраційному рахунку 35210037003192 за КПКВ 2101190 КЕКВ 2121 станом на 30.12.2011 складав 0,00 грн. Залишок відкритих асигнувань по загальному фонду державного бюджету за КПКВ 210 і 190 Міністерства оборони України КЕКВ 2121 станом на 30.12.2011 складав 55 512 938,87 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з копії виписки з рахунку з урахуванням КККВ та платіжного доручення № 227/53/3 кошти (остаточний розрахунок) на погашення кредитної заборгованості за договором на суму 1 721 082,00 грн. були перераховані 18.04.2012.

Отже, матеріали справи свідчать, що відповідач у визначені строки плату за житло у визначений граничний строк повністю не вніс, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті коштів за отримане житло, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 6 884,33 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 8 911,90 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 6 884,33 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 8 911,90 грн. - 3% річних (за обґрунтованими розрахунками позивача).

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем не надав.

Таким чином, позовні вимоги Акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд» обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Міністерства оборони України (м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6, код ЄДРПОУ 00034022) на користь Акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд» (м. Київ, вул. Суворова, 4/6, код ЄДРПОУ 23527052) 6 884 (шість тисяч вісімсот вісімдесят чотири) грн. 33 коп. збитків від зміни індексу інфляції, 8 911 (вісім тисяч дев'ятсот одинадцять) грн. 33 коп. - 3% річних, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 12.03.2013.

Суддя В.В.Сівакова