Рішення № 29911999, 19.02.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.02.13 р. Справа № 29/18

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «АВТ-Пром», м.Маріуполь, Донецька область

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход», м.Донецьк

про: стягнення заборгованості у розмірі 17 501,00грн., інфляційних витрат у розмірі 12 816,48грн., пені у сумі 3 510,75грн., 3% річних у розмірі 1 958,22грн.

за участю:

від позивача: Магурський О.П. (за довіреністю);

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «АВТ-Пром», м.Маріуполь, Донецька область (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход», м.Донецьк (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 17 501,00грн., інфляційних витрат у розмірі 12 816,48грн., пені у сумі 3 510,75грн., 3% річних у розмірі 1 958,22грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором по монтажу обладнання №217 від 12.06.2007р., щодо оплати за виконані роботи.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору по монтажу обладнання №217 від 12.06.2007р., акту приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2007 року, акту звіряння взаємних розрахунків, який підписано та завірено печатками з боку обох сторін без зауважень, відповідно до якого заборгованість складає 17 501,00грн., претензії №21 від 12.04.2010р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 610, 611, 624, 625, 854 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 198, 216, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 2, 49, 54, 64 Господарського процесуального кодексу України.

08.09.2010р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії наступних документів: правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «АВТ-Пром», локального кошторису 5-1-1/2007/5.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 05.07.2012р. справу передано на розгляд судді Захарченко Г.В.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 07.08.2012р. справу передано на розгляд судді Риженко Т.М.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України провадження по справі зупинялось та поновлялось.

19.02.2013р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчену копію претензії №21 від 12.04.2010р. та докази її отримання Відповідачем.

Заявою від 19.02.2013р. Позивач в порядку п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України відмовився від позовних вимог в частині стягнення інфляційних витрат у розмірі 12 816,48грн., пені у сумі 3 510,75грн., 3% річних у розмірі 1 958,22грн.

Представник Позивача у судове засідання 19.02.2013р. з'явився, підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви від 19.02.2013р.

Представник Відповідача у судове засідання 19.02.2013р. не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

12 червня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «АВТ-Пром» (Підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Восход» (Замовник) було укладено договір по монтажу обладнання №217, відповідно п.1.1 якого Підрядник зобов'язується здійснити поставку обладнання охоронної сигналізації та виконати монтаж сигналізації на об'єкті Замовника Супермаркет «Обжора» за адресою м.Маріуполь, вул.Леніна, а Замовник прийняти та оплатити вартість обладнання та монтаж робіт, відповідно затвердженої кошторисної документації.

Відповідно п.2.1 договору Замовник приймає та оплачує обладнання та роботи, відповідно виставленого Підрядником рахунку.

За умовами пункту 2.2 договору загальна сума договору складає 181 710грн. 00коп. (сто вісімдесят одна тисяча сімсот десять грн. 00 коп.), в т.ч. ПДВ - 30 285грн. 00коп. (тридцять тисяч двісті вісімдесят п'ять грн. 00 коп.).

У розділі 3 договору Сторони дійшли згоди щодо форми взаєморозрахунків:

- оплата здійснюється у формі безготівкового рахунку на розрахунковий рахунок Підрядника (п.3.1 Договору);

- 50% вартості установки сигналізації у розмірі 90 855грн. 00коп. (дев'яносто тисяч вісімсот п'ятдесят п'ять грн. 00 коп.), у тому числі ПДВ - 15 142грн.00коп. (п'ятнадцять тисяч сто сорок дві грн. 50 коп.) здійснюються протягом 5 днів з моменту виставлення рахунку відповідно затвердженої кошторисної документації та виставленого рахунку-фактури (п.3.2 Договору);

- 50% вартості які залишились установки сигналізації у розмірі 90 855грн. 00коп. (дев'яносто тисяч вісімсот п'ятдесят п'ять грн. 00 коп.), в т.ч. ПДВ - 15 142грн. 50коп. (п'ятнадцять тисяч сто дві гривні 50 коп.) Замовник перераховує протягом 5 днів після виконання Підрядником монтажних робіт та підписання акту виконаних робіт (п.3.3 Договору);

У пункті 9.1 договору встановлено, що даний договір вступає в дію з моменту його підписання обома сторонами та діє до закінчення взаєморозрахунків між сторонами, проте не пізніше 31 грудня 2007 року.

На виконання умов договору Позивачем були виконані роботи на суму 178 356,00грн., що підтверджується актом (типова форма №КБ-2в) приймання виконаних підрядних робіт на обладнання засобами охоронної сигналізації супермаркету «Обжора» у місті Маріуполі за вересень 2007 року.

Внаслідок цього обов'язок виконання Підрядником робіт вважається виконаним.

Відповідачем незважаючи на настання строку оплати була здійснена лише часткова оплата, у зв'язку з чим виникла заборгованість у сумі 17 501,00грн.

Стан розрахунків також підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків, який підписано та завірено печатками з боку обох сторін без зауважень, відповідно до якого заборгованість складає 17 501,00грн.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст Договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання ст.837- ст.864, ст.875-ст.891 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Як встановлено судом, Позивачем виконані роботи на суму 178 356,00 грн., що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2007 року, відповідно до вимог ст.853, 882 Цивільного кодексу України.

Документи, які б свідчили про незгоду Замовника з неналежністю виконання Підрядником своїх зобов'язань по Договору - суду не надавались.

Як вбачається з матеріалів справи Відповідач за виконану роботу грошові зобов'язання не виконав у повному обсязі.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 17 501,00грн.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу, що узгоджується із правами підрядника, передбаченими ст.854 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед Позивачем за виконані роботи підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст.4-3,33 Господарського процесуального кодексу не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає заяву Позивача про відмову від позову в частині стягнення інфляційних витрат у розмірі 12 816,48грн., пені у сумі 3 510,75грн., 3% річних у розмірі 1 958,22грн. такою, що підлягає прийняттю, з урахуванням наступного.

Припинення провадження по справі - це форма завершення судової процедури, за яким рішення по суті не виноситься, і це волевиявлення учасників судового процесу.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову. Згідно ч.ч. 1,4 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмова від позову опосередковується письмовою заявою Позивача та є підставою для припинення провадження у справі.

Разом із цим, як встановлено ч. 6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України суд не приймає відмови від позову, якщо це суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права та інтереси.

З огляду на наведені процесуальні положення суд зазначає наступне:

- заява про відмову в частині стягнення інфляційних витрат у розмірі 12 816,48грн., пені у сумі 3 510,75грн., 3% річних у розмірі 1 958,22грн. здійснена уповноваженою на вчинення такої дії особою та у встановленій діючим законодавством формі;

- позивач обізнаний із процесуальними наслідками прийняття відмови від позову;

За таких обставин судом не встановлено підстав для не прийняття відмови від позову.

З урахуванням наведеного, провадження у справі в частині стягнення інфляційних витрат у розмірі 12 816,48грн., пені у сумі 3 510,75грн., 3% річних у розмірі 1 958,22грн. підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з частковою відмовою Позивача від позову та прийняттям такої відмови судом.

Як вбачається з позовної заяви, заявлені вимоги майнового характеру про стягнення заборгованості у розмірі 17 501,00грн., інфляційних витрат у розмірі 12 816,48грн., пені у сумі 3 510,75грн., 3% річних у розмірі 1 958,22грн.

Відповідно до п.2 ст.3 Декрету КМУ „Про державне мито", при подачі позовної заяви Позивач повинен надати докази сплати державного мита за майновою вимогою у розмірі 1% ціни позову, але не менше 6 (шість) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102,00 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, оскільки згідно заявлених позивачем позовних вимог (35 786,45грн.) 1(один) % від ціни позову (357,86 грн.), відтак Позивач повинен був сплатити державне мито у розмірі - 357,86грн. Між тим, згідно наданого Позивачем платіжного доручення №2266 від 30.08.2010р. державне мито сплачено ним лише у розмірі 357,68грн.

Оскільки судом встановлено, що Позивачем сплачено державне мито менше розміру, встановленого законом, у зв'язку з викладеним стягненню підлягає сума недоплаченого судового збору у сумі 0,18грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «АВТ-Пром», м.Маріуполь, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход», м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 17 501,00грн. задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход» (83102, м.Донецьк, пр.Ленінський, буд. 11 «Б», ЄДРПОУ 31018243) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «АВТ-Пром» (87532, м.Маріуполь, вул.Енгельса, буд.26, кв.2, ЄДРПОУ 32717395) заборгованість у розмірі 17 501,00грн., державне мито в розмірі 175,01грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 115,41грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «АВТ-Пром», м.Маріуполь, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход», м.Донецьк про стягнення інфляційних витрат у розмірі 12 816,48грн., пені у сумі 3 510,75грн., 3% річних у розмірі 1 958,22грн. припинити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «АВТ-Пром» (87532, м.Маріуполь, вул.Енгельса, буд.26, кв.2, ЄДРПОУ 32717395) на користь державного бюджету України 0,18грн.

У судовому засіданні 19.02.13р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

Повний текст рішення складено та підписано 21.02.13р.