Постанова № 2990993, 12.08.2008, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2008 № 35/541

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ропій Л.М.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача - Євгеюк О.Є.- начальник юр.відділу, дов.№ 1476 від 01.11.2007;

від відповідача - Гречана Т.А.- представник, дов.№ 3 від 10.01.2008;від третьої особи - не викликався та не з’явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Свиспан Лімітед"

на рішення Господарського суду м.Києва від 05.05.2008

у справі № 35/541

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Свиспан Лімітед"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріанс Трейд"

третя особа Приватне підприємство "Амекс-Транс"

про стягнення 68745,32 грн.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2008 № 01-23/1/4 змінено склад колегії суддів.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.05.2008 у справі № 35/541 в позові відмовлено повністю.

Рішення мотивовано тим, що зобов’язання щодо поставки передбаченого договором № С 7/95 товару відповідачем виконано в повному обсязі, оскільки у спірному договорі № С 7/95 сторонами було погоджено умову про те, що поставка товару здійснюється постачальником на умовах FCA –франко перевізник (... назва місця) , тобто продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці; враховуючи те, що місце поставки розташоване за межами площ продавця, відповідач, на виконання умов договору, уклав з третьою особою договір-заявку № 289/07 Р від 12.09.2007 на перевезення вантажу автомобільним транспортом; в свою чергу третьою особою було укладено договір-заявку № 337/07 Р від 12.09.2007 з ПП Штамбург Олегом Олександровичем на перевезення позивачеві бетонозмішувачів за маршрутом: м.Теплоград Одеської обл. – м.Костопіль Рівненської обл.; вказаний вантаж, а саме бетонозмішувачі були поставлені позивачеві, про що свідчать вищевказані договори, акт № 94 передання-прийняття робіт (надання послуг), акт виконаних робіт № ОУ-0000900 та підтверджується листом позивача № 1303/1-13 від 18.09.2007.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2008 у справі № 35/541 скасувати з підстав неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Підстави апеляційної скарги обгрунтовуються наступними доводами.

Заявник стверджує, що відповідач товар відповідно до договору № С 7/95 не поставив, здійсненої попередньої оплати, а саме 64 271, 00 грн., не повернув, не зважаючи на вимоги претензії позивача від 17.08.2007 № 1167/1-13.

Заявник наполягає на тому, що його висновок щодо стягнення суми попередньої оплати є законним та обгрунтованим, посилаючись на норму ч.2 ст.693 ЦК України.

На думку заявника, судом не надано правової оцінки доводам позивача про відсутність документальних доказів поставки товару, тому що належним чином складених та підписаних уповноваженими представниками позивача документів, а саме товарно-транспортної накладної та податкової накладної, відповідач не надав, також не надав довіреності на одержання товару. Отже, вважає заявник, факт поставки товару, на чому наполягає відповідач, не підтверджено документально.

Заявник посилається на порушення вимог ст.43 ГПК України.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач, заперечуючи доводи скарги, зокрема, посилається на норму ч.2 ст.664 ЦК України, умови договору поставки № С 7/95, відповідно до яких виконав свої обов’язки по договору поставки в повному обсязі в момент вручення товару перевізнику та стверджує, що доказами такого виконання є договір-заявка № 289/07 Р від 12.09.2007, акт виконаних робіт № ОУ-0000900 від 12.09.07, а також лист позивача № 1303/1-13 від 18.09.2007; відповідач стверджує, що на даний час спірні бетонозмішувачі знаходяться у позивача і назад не відправлялись, а усі необхідні первинні документи були передані позивачу на підпис але не були останнім підписані.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, враховуючи доводи відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів встановила наступне.

Позивачем пред’явлено позов про стягнення з відповідача завданих збитків у сумі 64 271, 00 грн., спричинених здійсненням попередньої оплати товару згідно із договором № С 7/95, тривалим простроченням поставки товару та відмовою від поставки товару; 4 474, 32 грн.пені за порушення терміну поставки товару згідно із п.5.2 договору на підставі ст.ст.224 – 226 ГК України, ст.ст.22, 610 – 612, 624 ЦК України.

У заяві від 29.01.2008 позивачем збільшено позовні вимоги про стягнення пені за прострочку поставки товару до суми 6 571, 49 грн. та вказано підставою вимог ст.ст.693, 712 ЦК України.

Як вбачається із п.1.1 договору № С 7/95 від 27.04.2007, відповідач, за договором постачальник, зобов’язався передати у власність позивача, за договором покупця, а останній зобов’язався прийняти та оплатити товар, зазначений у спеціфікації до даного договору та складає його невід’ємну частину.

Згідно зі специфікацією № 1 до договору № С 7/95 поставці підлягає згідно із договором бетонозмішувач БСГ – 500 зі скіпом та бетонозмішувач БГС – 1000 Ц зі скіпом, всього на загальну суму 64 271, 00 грн.

Пунктами 2.2.1, 2.2.2 договору № С 7/95 передбачено оплату товару шляхом здійснення частково попередньої оплати та остаточної оплати після отримання товару.

Виставлений відповідачем рахунок-фактуру № ТТ-0000322 від 26.04.2007 на суму оплати бетонозмішувачів у розмірі 64 271, 00 грн. позивачем оплачено у зазначеній сумі за платіжним дорученням від 28.04.2007 за № 2709.

В п.4.2 договору № С 7/95 сторони погодили умову про те, що поставка товару здійснюється відповідачем протягом 50-ти днів після надходження коштів від позивача згідно із пп. 2.2.1 договору.

У матеріалах справи відсутні товаросупровідні документи, згідно із якими повинен був передаватись позивачу товар згідно із п.1.2 договору № С 7/95.

Згідно із ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Позивач листом від 18.09.2007 за № 1303/1-13 повідомив відповідача про те, що 13.09.2007 були поставлені позивачу бетонозмішувачі згідно із договором № С 7/95 із переліченими у цьому листі недоліками, які, як зазначено у листі, 14.09.2007 оглянуті представниками відповідача та ними визнані. У вказаному листі за № 1303/1-13 позивач заявив про відмову прийняти товар, запропонував негайно ним розпорядитись та повернути у 7-денний термін кошти у сумі 64 271, 00 грн.

Отже лист позивача від 18.09.2007 № 1303/1-13 свідчить про передання перевізником позивачу товару, поставку якого зобов’язався здійснити відповідач згідно із договором № С 7/95.

Таким чином твердження позивача про непоставку товару відповідачем є таким, що не відповідає матеріалам справи а зазначена позивачем підстава позовної вимоги про стягнення збитків, а саме непоставка товару, відпала 13.09.2007 у зв’язку із їх поставкою.

Оскільки позивачем одержані товари відповідно до договору № С 7/95 у кількості, погодженій у спеціфікації до договору - на суму попередньої оплати, то витрати, пов’язані із непоставкою товарів, позивачем не понесені, отже відсутні підстави для застосування ст.ст.224 – 226 ГК України, ст.22, 611 ЦК України.

Твердження позивача у позовній заяві від 22.11.2007 про те, що він відмовляється від прийняття виконання відповідачем зобов’язання з поставки товару у зв’язку з прострочкою поставки є безпідставним, тому що у претензії від 17.08.2007 № 1167/1-13 позивачем пред’явлено відповідачу вимогу негайно поставити товар або повернути кошти в сумі 64 271, 00 грн. у 7-денний термін. Як вже було зазначено, товар був одержаний позивачем 13.09.2007, тобто відповідачем виконано вимогу претензії поставити товар, а у листі від 18.09.2007 № 1303/1-13 позивачем заявлено про відмову прийняти товар з підстав неналежної якості.

Враховуючи викладене, апеляційна інстанція погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення збитків у сумі 64 271, 00 грн. Хоча, на думку апеляційної інстанції, договори-заявки № 289/07 Р, № 337/07 Р на перевезення, акти № 94 та акт № ОУ-0000900 не є прямими доказами поставки товарів згідно із договором № С 7/95, оскільки складені без участі позивача, однак такі обставини не впливають на правильний висновок щодо вказаної позовної вимоги.

Згідно із п.4.1 договору № С 7/95 поставка товару здійснюється відповідачем на умовах FCA м.Костопіль, вул.Степанська, 9, ТОВ "Свиспан Лімітед" ІНКОТЕРМС 2000.

Відповідно до розд.А.4.Поставка FCA ІНКОТЕРМС 2000 поставка вважається здійсненою, якщо назване місце перебуває за межами площ продавця: коли товар наданий у розпорядження перевізника чи іншої особи, призначеної покупцем або обраної продавцем відповідно до статті А.3 "а", нерозвантаженим з транспортного засобу продавця.

Із матеріалів справи не вбачається наявності будь-яких розпоряджень позивача щодо одержання товару.

Також у справі відсутні документи, які свідчили б про час надання товару у розпорядження перевізника для перевезення на адресу позивача. Акти №№ 94 та ОУ-0000900, на які посилається відповідач, складені про виконання договорів, укладених між транспортним експедитором, відповідачем, перевізником, без участі позивача.

Таким чином відомостей щодо іншої дати поставки товару відповідно до договору № С 7/95, ніж зазначена у листі позивача від 18.09.2007 № 1303/1-13, із матеріалів справи не вбачається, із врахуванням чого є підстави для висновку, що виходячи із умов п.4.2 договору № С 7/95 прострочка поставки товару мала місце протягом періоду з 18.06.2007 по 12.09.2007.

Згідно із п.5.2 договору № С 7/95 у разі порушення терміну поставки товару, вказаному у п.4.2 договору, відповідач сплачує позивачеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ. що діяла на момент стягнення пені за кожний прострочений день поставки від ціни договору.

Таким чином позовні вимоги про стягнення 2 451, 10 грн. пені за прострочку поставки товару є такими, що відповідають умовам договору, нормам ст.230 ГК України, ст.ст.549, 550 ЦК України, підтверджені матеріалами справи, отже підлягають задоволенню.

Оскільки товари на виконання договору № С 7/95 поставлені 13.09.2007, то позивачем безпідставно нараховано у розрахунку заяви про уточнення та збільшення позовних вимог пеню за період з 13.09.2007.

Із доводами апеляційної скарги частково немає підстав погодитись, зважаючи на викладене та наступні обставини.

Оскільки законодавством не передбачено, що здійснення поставки товарів повинне бути підтверджене певними засобами доказування та не закріплено перелік документів, які є доказами поставки товарів, то у позивача відсутні підстави стверджувати, що єдиними належними доказами поставки товарів є лише товарно-транспортна накладна, податкова накладна та довіреність представника позивача, видана останнім на право одержання товарів, а за вказаних обставин слід приймати до уваги та оцінювати всі документи, які є доказами здійснення поставки товару, у тому числі і лист позивача від 18.09.2007 № 1303/1-13.

Та обставина, що у зазначеному листі до відповідача позивач відмовився від приймання товару, посилаючись на неналежну якість, не є підставою позову у справі № 35/541, тому не підлягає розгляду у даній справі.

Також слід зазначити, що у справі є копія податкової накладної № 195 від 28.04.2007, оформленої відповідачем. Крім того, податкова накладна згідно із п.7.2.3 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97 зі змінами є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Юридичної сили доказу поставки товарів Законом за податковою накладною не закріплено.

Як стверджує відповідач, позивач відмовився оформити документи про прийняття товару. У матеріалах справи є видаткова накладна № ТТ-0000622 від 13.09.2007 про передання бетонозмішувачів, оформлена лише відповідачем без оформлення позивачем. Враховуючи те, що довіреність на право прийняття товару є документом позивача, то відмова позивача від оформлення прийняття товару пояснює відсутність у відповідача такої довіреності.

Апеляційною інстанцією не встановлено наявності порушення норм процесуального права, яке є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2008 у справі № 35/541 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

2. "Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріанс Трейд" (поштова адреса: пр.Оболонський, 23-А, м.Київ, 04205, п/р 2600901687841 в Київському міському ФАКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк", МФО 322012, код ЄДРПОУ 34045222) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Свиспан Лімітед" (поштова адреса: вул.Степанська, 9, м.Костопіль, Рівненська обл., 35000, п/р 260074054 в РОД ВАТ "Райффазен банк Аваль" м.Рівне, МФО 333227, код ЄДРПОУ 32358806) 2 451 грн. 10 коп. пені, 24 грн.51 коп. державного мита, 4 грн. 08 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В решті позову відмовити."

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріанс Трейд" (поштова адреса: пр.Оболонський, 23-А, м.Київ, 04205, п/р 2600901687841 в Київському міському ФАКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк" МФО 322012, код ЄДРПОУ 34045222) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Свиспан Лімітед" (поштова адреса: вул.Степанська, 9, м.Костопіль, Рівненська обл., 35000, п/р 260074054 в РОД ВАТ "Райффазен банк Аваль", м.Рівне, МФО 333227, код ЄДРПОУ 32358806) 12 грн. 26 коп. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

6. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

7. Справу № 35/541 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя

Судді