Постанова № 2990901, 10.06.2008, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2008 № 11/493

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ропій Л.М.

суддів: Буравльова С.І.

Капацин Н.В.

при секретарі:

За участю представників:

від позивача - Заіка Ю.О. – представник, дор. №51 від 10.10.2007;

Паламарчук С.С. – представник, дор. № 87 від 09.01.2008;

від відповідача - Ткачук В.В. – представник, дов. б/н від 17.09.2007;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "ДефенД"

на рішення Господарського суду м.Києва від 29.02.2008

у справі № 11/493 (Євсіков О.О.)

за позовом Об"єднання співвласників багатоповерхового будинку "Інкомсервіс"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "ДефенД"

про визнання договору недійсним

На підставі ст.ст.77,99 ГПК України 13.05.2008, 27.05.2008 розгляд справи відкладався на 27.05.2008, 10.06.2008.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2008 № 01-23/1/1 змінювався склад колегії суддів.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.02.2008 у справі №11/493 позов задоволено повністю, визнано недійсним укладений між позивачем та відповідачем договір № 5 від 27.02.2006 про надання охоронних послуг; з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судові витрати в сумі 203,00 грн. (85,00 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу).

Рішення мотивоване тим, що вищий орган об’єднання співвласників багатоквартирного будинку – загальні збори мають виключне право давати згоду на укладення договорів на виконання робіт і надання послуг; законодавством прямо передбачено, що управитель будинку має право укладати договори з виробниками або виконавцями виключно житлово-комунальних послуг; суд дійшов висновку, що при укладенні спірного договору директор-управитель Тарнавський Г.П. вийшов за межі наданих повноважень, оскільки Статутом ОСББ не передбачено право директора-управителя самостійно укладати цивільно-правові договори, не пов’язані із наданням житлово-комунальних послуг, в п. 8.1.4 положення про дирекцію ОСББ від 16.02.2005 прямо зазначено, що директор має право укладати цивільно-правові угоди у межах повноважень, зазначених у посадовій інструкції, яка на момент укладення договору затверджена не була, у директора відсутня довіреність, якою надані повноваження представляти інтереси ОСББ при укладенні договору охорони, на загальних зборах ОСББ не було прийнято правомочне рішення про встановлення розміру оплати за послуги охорони, а також про надання директору-управителю разового доручення укласти відповідний договір з встановленням плати за послуги з охорони на визнаних директором прийнятних умовах, оплата послуг охорони не передбачена кошторисом ОСББ; договір охорони може бути визнаний дійсним, якщо особа, яку представляли, а саме: об’єднання співвласників багатоквартирного будинку на загальних зборах ѕ голосів проголосує за укладений директором-управителем за межами повноважень договір охорони, ѕ присутніх на загальних зборах членів ОСББ нададуть згоду сплачувати за послуги охорони 67 грн. щомісяця, переглянуть і затвердять кошторис об’єднання і розмір обов’язкових платежів; судом встановлено, що найманий працівник ОСББ – директор-управитель Тарнавський Г.П., який власноручно підписав договір за межами наданих йому повноважень, в більшості випадків підписував і акти виконаних робіт, що були підставою для перерахування коштів, також підписання актів і іншими особами, які не мали на це відповідних повноважень, не може розглядатися як схвалення правочину особою, інтереси якої представляли; з урахуванням ст. 203 ЦК України, якою передбачено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, та ст. 215 ЦК України, якою передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п’ятою та шостою ст. 203 ЦК України, спірний договір № 5 підлягає визнанню недійсним.

В апеляційній скарзі та додаткових поясненнях до апеляційної скарги відповідач просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.02.2008 у справі № 11/493 з підстав неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у повному обсязі в задоволенні позову про визнання недійсним договору № 5 від 27.02.2006 про надання охоронних послуг.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Заявник вказує, що висновки суду першої інстанції про незатвердження на момент укладення договору № 5 посадової інструкції директора-управителя, відсутність у директора довіреності на здійснення представництва інтересів ОСББ, те, що кошторисом позивача не передбачена оплата послуг охорони, до 01.08.2006 охорона позивача здійснювалась ТОВ „С-1” на підставі договору № 16 від 01.08.2005, не ґрунтуються та не підтверджені матеріалами справи.

Відповідач стверджує, що місцевим господарським судом неповно були з’ясовані обставини щодо схвалення позивачем договору № 5, не були залучені до участі у справі особи, що підписували та погоджували договір № 5, для всебічного дослідження обставин справи.

На думку заявника, директор-управитель Тарнавський Г.П. мав усі повноваження, необхідні для підписання господарських договорів від імені позивача на підставі п.п. 4.1.1, 4.1.5, 6.1.8 положення про дирекцію та протоколу № 2 від 16.02.2005.

Відповідач зазначає, що в протоколі № 8 загальних зборів позивача від 25.02.2006, підписаному головою правління позивача, встановлено розмір оплати послуг охорони.

Заявник стверджує, що на загальних зборах позивача 16.06.2005 та 25.02.2006 були затверджені тарифи на послуги з охорони.

Відповідач посилається на те, що послуги з охорони надавалися з березня 2006 р. по жовтень 2006 р., про що посадовими особами позивача підписувались акти виконаних робіт, послуги частково оплачені.

Заявник вказує, що публічний характер охоронних послуг виключає можливість того, що власникам квартир не було відомо про послуги, які надаються відповідачем.

У відзиві на апеляційну скаргу та доповненні до відзиву позивач заперечує проти доводів скарги, посилаючись на те, що на загальних зборах позивача від 25.02.2006 не було прийнято позитивного рішення про укладення договору охорони; директор-управитель не мав повноважень на підписання договору на надання охоронних послуг від імені позивача; загальними зборами позивача не було прийнято рішення про схвалення договору № 5; твердження заявника скарги щодо наявності у директора-управителя повноважень на укладення договору № 5 не підтверджено доказами; в матеріалах справи відсутні та відповідачем не надані докази надання відповідачем послуг з охорони; підписання директором-управителем, яким без відповідних повноважень підписано договір № 5, актів передання-прийняття робіт не може вважатися наступним схваленням договору № 5; в договорі № 5 не погоджено таку істотну умову як ціна договору; несвоєчасність і неналежність оформлення відповідачем актів про надані послуги свідчить про те, що договір № 5 від 27.02.2006 було складено значно пізніше.

Розглянувши апеляційну скаргу і додаткові пояснення до неї, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін та враховуючи доводи відзиву на апеляційну скаргу і доповнення до відзиву, колегія суддів встановила наступне.

Позивачем до Господарського суду міста Києва подана позовна заява до відповідача про визнання недійсним договору № 5 від 27.02.2006 про надання охоронних послуг.

Згідно з п.п. 1.1, 1.2 договору про надання охоронних послуг № 5 від 27.02.2006 позивач, за договором замовник, доручає, а Приватна фірма „Дефенд”, за договором виконавець, приймає на себе зобов’язання надати послуги з охорони об’єкта на умовах, які зумовлені цим договором; позивач зобов’язується оплатити такі послуги на умовах цього договору; місце розташування об’єкта: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 7.

Відповідно до абз. 2 п. 1.1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Дефенд”, зареєстрованого державним реєстратором Солом’янської районної у м. Києві державної адміністрації 12.03.2007 за № 10731050001010905, відповідач є правонаступником всіх майнових та особистих немайнових прав перед третіми особами Приватної фірми „Дефенд” (код ЄДРПОУ 25660921), внаслідок її державної перереєстрації через зміну організаційно-правової форми.

Позивачем в позовній заяві в якості підстав для визнання недійсним договору № 5 вказано такі обставини, як укладення договору особою, яка не мала на це повноважень, відсутність такої істотної умови договору як ціна, порушення встановленого порядку укладення договору на охорону об’єкта, оскільки акт обстеження об’єкту не складався.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а ч. 2 ст. 203 ЦК України передбачено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

В преамбулі договору № 5 зазначено, що від імені позивача договір уклав директор Тарнавський Г.П., що діяв на підставі Статуту.

Пунктами 4.1, 4.13 Статуту позивача, зареєстрованого Солом’янською районною в м. Києві державною адміністрацією 10.01.2005 за № 290009, передбачено, що органами управління об’єднання є загальні збори його членів, правління та ревізійна комісія об’єднання; керівництво поточною діяльністю об’єднання здійснює його правління; правління має право приймати рішення з усіх питань діяльності об’єднання за винятком тих, які належать до виключної компетенції загальних зборів.

Відповідно до п. 4.6 Статуту позивача до компетенції правління об’єднання належить, зокрема, укладання договорів із суб’єктами підприємництва, які виконують роботи, в тому числі будівельні, надають житлово-комунальні та інші послуги, та здійснення контролю за їх виконанням, а п. 4.7 визначено, що голова правління забезпечує виконання рішень загальних зборів членів об’єднання та рішень правління, діє без доручення від імені об’єднання, укладає в межах своєї компетенції угоди, розпоряджається коштами об’єднання відповідно до затвердженого кошторису.

Як вбачається з п.п. 1.1, 2.3.1, 3.1.2 протоколу № 2 загальних зборів власників квартир і нежитлових приміщень – членів Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку „Інкомсервіс” (далі - ОСББ „Інкомсервіс”), що розташовано за адресою: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 7, від 16.02.2005 (т. 1, а.с. 126), головою правління обрано Єлєнєва І.Г., крім того членом правління позивача було обрано Тарнавського Г.П., якого також обрано директором-управителем будинку Дирекції ОСББ „Інкомсервіс”, також останньому надано право першого підпису господарських та фінансових документів по діяльності ОСББ „Інкомсервіс”.

Згідно з п. 2.4 протоколу № 2 директору-управителю Тарнавському Г.П. доручено розробити і подати на затвердження правління Положення про дирекцію ОСББ „Інкомсервіс” з визначенням умов діяльності та співпраці з підприємствами і організаціями, які надають послуги по експлуатації житлових будинків.

Відповідно до п.п. 2.2, 4.1.5, 8.1.4 Положення про дирекцію ОСББ „Інкомсервіс”, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 7, дирекція ОСББ, як виконавчий підрозділ неприбуткового ОСББ, вступає у правові відносини з юридичними та фізичними особами від імені ОСББ на підставі цього Положення та доручення, виданого директору-управителю; дирекція ОСББ має право укладати цивільно-правові угоди у межах повноважень, зазначених у довіреності, виданій правлінням ОСББ; директор-управитель має право укладати цивільно-правові угоди у межах повноважень, зазначених у посадовій інструкції та організовувати господарську діяльність.

Оскільки в матеріалах справи відсутні посадова інструкція директора-управителя та довіреність на ім’я Тарнавського Г.П., якими б останньому були надані повноваження на укладення договорів від імені позивача, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що укладаючи договір № 5 від 27.02.2006, Тарнавський Г.П. перевищив свої повноваження.

Згідно зі ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою; правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання; наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Відповідачем до матеріалів справи подані рахунки-фактури на оплату охоронних послуг № СФ-0000045 від 15.06.2006, № СФ-0000055 від 11.07.2006, № СФ-0000064 від 02.08.2006, № СФ-0000073 від 05.09.2006, № СФ-0000088 від 30.09.2006, № СФ-0000087 від 30.09.2006, № СФ-000058 від 02.10.2006, акти передання-прийняття робіт (надання послуг), підписані представниками та скріплені печатками сторін, № ОУ-0000086, № ОУ-0000072, № ОУ-0000087 від 30.09.2006, № ОУ-0000064 від 31.08.2006, № ОУ-0000054 від 11.07.2006, № ОУ-0000043 від 05.04.2006, а також витяги з особового рахунку відповідача від 16.06.2006, 13.07.2006, 02.08.2006, 06.09.2006, 31.10.2006, 06.11.2006 про здійснення позивачем оплати наданих відповідачем охоронних послуг.

Наявні у справі платіжні доручення позивача свідчать про здійснення оплати послуг за періоди, зазначені у рахунках-фактурах відповідача, а саме: за платіжним дорученням № 153 від 06.11.2006 сплачено 5 500,00 грн. за послуги, вказані у рахунку-фактурі № СФ-0000088 від 30.09.2006, за № 152 від 30.10.2006 – 5 963,15 грн. за послуги, вказані у рахунку-фактурі № СФ-0000087 від 30.09.2006, за № 122 від 06.09.2006 – 6 500,00 грн. за послуги, вказані у рахунку-фактурі № СФ-0000073 від 05.09.2006, за № 97 від 13.07.2006 – 5 000,00 грн. за послуги, вказані у рахунку-фактурі № СФ-0000055 від 11.07.2006, за № 79 від 16.06.2006 – 4 020,00 грн. за послуги, вказані у рахунку-фактурі № СФ-0000045 від 15.06.2006, за № 110 від 02.08.2006 – 3 249,85 грн. за послуги, вказані у рахунку-фактурі № СФ-0000064 від 02.08.2006.

Наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т. ін.); у такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає (п. 9.2 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 № 02-5/111 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними”).

Оскільки відповідачем були надані, а позивачем прийняті та оплачені охоронні послуги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про вчинення позивачем дій, що вказують на схвалення останнім договору № 5, у зв’язку з чим відсутні підстави для визнання договору № 5 від 27.02.2006 недійсним на підставі ч. 1 ст. 215, ч. 2 ст. 203 ЦК України.

Також відповідно до ухвали апеляційного господарського суду, винесеної на підставі ст. 99 ГПК України, від 27.05.2008, відповідачем надані документи, підтверджуючі надання послуг згідно з договором № 5, а саме: посадова інструкція охоронця, витяги із книг передання-прийняття чергувань, реєстрації передання-прийняття ключів, обліку внесення-винесення матеріальних цінностей.

Твердження позивача про непогодження такої істотної умови договору як ціна, у зв’язку з чим договір № 5 підлягає визнанню недійсним, є безпідставним, адже п. 4.1 договору № 5 встановлено, що вартість послуг визначається відповідно до домовленості сторін і складає 7,00 грн. людино/година без ПДВ. Крім того, непогодження істотних умов договору не створює таких юридичних наслідків, як недійсність договору.

Також не є підставою для визнання договору недійсним та обставина, що сторонами не було складено акту обстеження об’єкту, адже законодавством не встановлено такої підстави визнання договору недійсним як невиконання сторонами своїх договірних зобов’язань.

Таким чином позовні вимоги про визнання договору № 5 від 27.02.2006 недійсним задоволенню не підлягають.

Суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку, що вищий орган об’єднання співвласників багатоквартирного будинку – загальні збори мають виключне право давати згоду на укладення договорів на виконання робіт і надання послуг, адже цей висновок не ґрунтується на матеріалах справи, в тому числі Статуті позивача, зокрема, п. 4.5.

Висновок місцевого господарського суду про те, що договір охорони може бути визнаний дійсним, якщо особа, яку представляли, а саме: об’єднання співвласників багатоквартирного будинку на загальних зборах ѕ голосів проголосує за укладений директором-управителем за межами повноважень договір охорони; ѕ присутніх на загальних зборах членів ОСББ нададуть згоду сплачувати за послуги охорони 67 грн. щомісяця, переглянуть і затвердять кошторис об’єднання і розмір обов’язкових платежів, не ґрунтується на матеріалах справи і суперечить ст. 241 ЦК України.

Згідно з преамбулою Закону України „Про житлово-комунальні послуги” від 24.06.2004 № 1875 цей Закон визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов’язки.

Таким чином, оскільки вказаною нормою чітко окреслено предмет регулювання цим Законом, який є обмеженим, то безпідставно, керуючись лише цим Законом, робити висновок про те, що чинне законодавство передбачає можливість укладання управителем виключно договорів на надання житлово-комунальних послуг і виключно із виконавцями і виробниками, які саме ці послуги надають.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.02.2008 у справі №11/493 скасувати повністю.

В позові відмовити повністю.

2. Стягнути з Об’єднання співвласників багатоповерхового будинку „Інкомсервіс” (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 7; код ЄДРПОУ 33343125; рахунок № 2600222012584 у Залізничній філії ВАТ КБ «Хрещатик» м. Києва, МФО 322595) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Дефенд” (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 7; код ЄДРПОУ 25660921; рахунок № 26009084513 в АБ «Експрес-Банк», МФО 322595) 42 грн. 50 коп. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

3. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

4. Справу № 11/493 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Ропій Л.М.

Судді Буравльов С.І.

Капацин Н.В.