Постанова № 29908835, 12.03.2013, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2013 р. Справа № 818/584/13-a

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Соколов В.М., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах, Управління державної казначейської служби України у м. Сумах Сумської області про визнання дій протиправними та стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1) звернувся до Сумського окуржного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах (далі по тексту - відповідач-1, УПФУ в м. Сумах) та Управління державної казначейської служби України у м. Сумах Сумської області (далі по тексту - відповідач-2, УДКСУ у м. Сумах Сумської області), в якому просить суд:

1. Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах щодо відмови надати Управлінню Державної казначейської служби України у м. Сумах Сумської області подання про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за відчуження автомобіля в сумі 2957,00 грн.

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 помилково сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування за відчуження автомобіля в сумі 2957,00 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що ним було придбано автомобіль Chevrolet Lasetti SE 1.6. З метою державної реєстрації даного автомобіля позивачем було сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування за відчуження автомобіля в сумі 2957,00 грн. Однак, як зазначив позивач, згідно з п. 7 ст. 1 Закону України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції станом на 21.11.2001) обов'язок по сплаті збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при відчуженні легкових автомобілів покладався саме на продавця автомобілів, а пункт 12 Постанови Кабінету Міністрів України № 1740 від 03.11.1998 визнаний нечинним та таким, що не відповідає нормативному акту вищої юридичної сили Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.12.2011 у справі № 2а-12484/11/2670, залишеною без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2012.

З метою повернення помилково сплаченого збору позивач звернувся до УПФУ в м. Сумах, однак у поверненні коштів йому було відмовлено у зв'язку з відсутністю підстав для повернення вказаних коштів, а УДКСУ у м. Сумах Сумської області повідомило про неможливість повернення помилково сплачених коштів, у зв'язку з ненаданням органу, що контролює справляння збору, подання на повернення відповідних коштів із Державного бюджету України.

Позивач у судове засідання не з'явилася, зазначивши в адміністративному позові про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача-1 у судове засідання не з'явився, надав заперечення на позов, в якому проти позову заперечував та просить розглядати справу без його участі (а.с.29).

Представник відповідача-2 у судове засідання не з'явився, надав заперечення на позов, в якому просить розглядати справу без його участі та зазначає, що в управлінні відсутні відповідні документи щодо повернення на користь позивача зазначеного платежу (а.с.28).

Відповідно до вимог ч.6 ст. 12 та ч.1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Таким чином, фіксування судового засідання по справі не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу № 414303-Y01543 від 09.04.2012 позивачем у ПАТ "Суми-авто" був придбаний легковий автомобіль Chevrolet Lasetti SE 1.6 за ціною 118 280,00 грн. (а.с.11-14).

Після державної реєстрації вказаного автомобіля в УДАІ ГУМВС України в Сумській області, позивач 24.04.2012 отримав державний номер, а саме: НОМЕР_2, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (а.с.10).

Цього ж дня, позивач сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування за відчуження автомобіля в сумі 2957,00 грн. Вказану суму коштів сплачено до Державного бюджету України (р/р 31217224700002, код класифікації доходів 24140300, код отримувача за ЄДРПОУ 37970593 - Управління Державної казначейської служби України у м. Сумах Сумської області), що підтверджується дублікатом квитанції від 24.04.2012 за №2338.980.1 (а.с.19).

З метою повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 2957,00 грн., позивачем на адресу УПФУ в м. Сумах та УДКСУ у м. Сумах Сумської області була направлена заява від 27.11.2012 з проханням вирішити питання повернення на користь ОСОБА_1 коштів в сумі 2957,00 грн., що помилково сплачені як збір на обов'язкове державне пенсійне страхування за відчуження автомобіля згідно із квитанцією від 24.04.2012 року №2338.980.1 (а.с.7).

Листом від 29.11.2012 за №04-43/921 УДКСУ у м. Сумах Сумської області повідомило про неможливість повернення помилково сплачених коштів в розмірі 2957,00 грн., у зв'язку з ненаданням органу, що контролює справляння збору, подання на повернення відповідних коштів із Державного бюджету України (а.с.9).

УПФУ в м. Сумах відмовило у поверненні помилково сплачених коштів в розмірі 2957,00 грн. посилаючись на те, що відповідний платіж сплачено позивачем відповідно до вимог Закону України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" та пункту 12 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 за №1740 і відповідно підстав для повернення коштів немає (а.с.8).

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 7 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції від 13.01.2012, чинній на момент винекнення спірних правовідносин), платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.

Отже, відповідно до цього Закону обов'язок зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування покладається на осіб лише у випадку відчуження, а не при купівлі автомобілів.

Відповідно до п. 15 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 за №1740 (далі - Порядок), суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів сплачується платниками цього збору на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкритті в Управліннях державного казначейства в Автономній республіці Крим, областях, м. Києві та м. Севастополі, за місцем реєстрації легкового автомобіля.

Проте, у відповідності до вимог п.12 Порядку платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом: купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством); міни; дарування (безоплатної передачі); успадкування (крім випадків успадкування легкового автомобіля за законом); з інших підстав, передбачених законодавством.

Таким чином, вимоги вказаного Порядку суперечать Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", який є спеціальним законом щодо визначення порядку справляння збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, оскільки встановлюють інший ніж передбачено Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" порядок справляння збору, а також визначають у якості платника збору особу, яка придбала автомобіль.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Крім того, у роз'ясненні Пленуму Верховного Суду України, яке міститься в постанові від 01 листопада 1996 року № 9 (пункт 5) визначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Також варто зазначити, що пункт 12 Постанови Кабінету Міністрів України № 1740 від 03.11.1998 визнаний нечинним та таким, що не відповідає нормативному акту вищої юридичної сили постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.12.2011 у справі № 2а-12484/11/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2012.

Таким чином, особа, яка придбала автомобіль не є платником збору, а тому, не повинна надавати документ, що підтверджує його оплату, при реєстрації автомобіля.

З огляду на зазначене та враховуючи, що розпорядником видатків з Державного бюджету України є Державна казначейська служба України, яка здійснює свої повноваження через утворені в установленому порядку територіальні органи, позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету сплаченого позивачем збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 2957,00 грн. згідно з квитанцією №2338.980.1 від 24.04.2012 підлягають задоволенню.

Крім того, механізм повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, визначений відповідним Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 10.12.2002 за №226 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.12.2002 за №1000/7288. Згідно із пунктом 5 Порядку, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання надається до органу Державної казначейської служби України за формою, передбаченою відповідними спільними нормативно-правовими актами Державної казначейської служби України та органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи, за підписом керівника установи або його заступників відповідно до їх компетенції з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування (П.І.П.) платника, ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ або реєстраційного номера облікової картки платника податків з ДРФО, або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), суми платежу, що підлягає поверненню, дати та номера розрахункового документа, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету. Подання в довільній формі надається платником до органу Державної казначейської служби України разом із його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією розрахункового документа (квитанції, платіжного доручення тощо), який підтверджує перерахування коштів до бюджету.

Згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 за №106, державними органами, що контролюють надходження до державного бюджету від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування (код класифікації доходів 24140300) є органи Пенсійного фонду України.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 384/2011, зі змінами та доповненнями, основними завданнями Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску; внесення пропозицій Міністру щодо формування державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску; керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; призначення (перерахунок) пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством; ефективне та цільове використання коштів, удосконалення методів фінансового планування, звітності та системи контролю за витрачанням коштів; забезпечення збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску, інших коштів відповідно до законодавства та здійснення контролю за їх сплатою; виконання інших завдань, визначених законами України та покладених на Пенсійний фонд України Президентом України.

Таким чином, відповідно до завдань, функцій, прав та обов`язків Пенсійного фонду УПФУ в м. Сумах повинно було прийняти рішення, щодо повернення таких грошових коштів позивачеві.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є об'грунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Таким чином, судовий збір, сплачений позивачем при поданні позову до суду, що підтверджується квитанцією № 8 від 30.01.2013 (а.с.2), підлягає відшкодуванню ОСОБА_1

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах, Управління державної казначейської служби України у м. Сумах Сумської області про визнання дій протиправними та стягнення коштів - задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах щодо відмови надати Управлінню Державної казначейської служби України у м. Сумах Сумської області подання про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за відчуження автомобіля в сумі 2957,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України (Управління Державної казначейської служби України в м. Сумах Сумської області - 40022, м. Суми, вул. Троїцька, 8, р/р 31217224700002 в ГУ ДКСУ у Сумській області, МФО 837013, код 37970593) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) помилково сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування за відчуження автомобіля в сумі 2957,00 грн. (дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят сім грн.).

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору в сумі 114,70 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) В.М. Соколов

З оригіналом згідно

Суддя В.М. Соколов