Рішення № 29907991, 14.03.2013, Семенівський районний суд Чернігівської області

14.03.2013

Справа № 744/139/13-ц

Провадження № 2/744/48/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2013 року Семенівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Гнипа О. І.,

при секретарі Бородіній В. В.,

за участю:

відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Семенівка Чернігівської області цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», подав до Семенівського районного суду Чернігівської області позов до відповідача, ОСОБА_1, у якому просив стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (р/р № 29094001613249, МФО 380236, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34047020) заборгованість за кредитним договором на загальну суму 3794 (три тисячі сімсот дев'яносто чотири) гривні 28 копійок. В обґрунтування своїх вимог у позові позивач зазначив про те, що 26 листопада 2007 року публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 004-24026-261107. відповідно до вищевказаного договору, позивач зобов'язався надати відповідачеві кредит у сумі 3600 гривень 00 копійок на придбання майна, на умовах, визначених договором, із остаточним терміном повернення кредиту та сплати процентів і комісійних по ньому не пізніше 25 листопада 2009 року. Позивач свої зобов'язання за договором виконав, надавши відповідачеві кредит у сумі 3600 гривень 00 копійок, про що свідчить меморіальний ордер №42609243 від 26 листопада 2007 року та рахунок-фактура № 63 від 26 листопада 2007 року. Зі свого боку відповідач отримала у своє розпорядження майно, що підтверджується накладною № 63 від 26 листопада 2007 року. У відповідності до договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит та плату за його користування (відсотками) не пізніше вищезазначеного терміну. Моментом погашення кредиту вважається день зарахування коштів на розрахунковий рахунок кредитора в повному обсязі, зокрема суми кредиту, нарахованих процентів за його користування, всіх інших плат, передбачених договором. До 22 листопада 2012 року відповідач не виконувала належним чином зобов'язання за кредитним договором, в результаті чого утворилася прострочена заборгованість. ОСОБА_1 на даний час кредитну заборгованість не погасила. Таким чином, станом на 22 листопада 2012 року за відповідачем за укладеним з позивачем кредитним договором від 26 листопада 2007 року рахується заборгованість на загальну суму 3794 гривні 28 копійок, яка складається з: заборгованість за сумою кредиту - 2 471 гривня 86 копійок; заборгованість за відсотками - 404 гривні 42 копійок; заборгованість за комісіями - 918 гривень 00 копійок. Положеннями договору передбачено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Дельта» у випадку порушення позичальником строків сплати передбачених договором платежів більш ніж на 1 місяць має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту в повному обсязі та сплати процентів за його користування, а також плати за ведення кредитної справи. При несвоєчасній сплаті позичальником платежів в строки, передбачені договором, кредитор має право вимагати від позичальника оплати боргового зобов'язання у примусовому порядку згідно чинного законодавства України. У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Ст. ст. 1049, 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором. У відповідності до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно ч. 4 ст. 631 Цивільного кодексу України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Представник позивача Романченко Алла Станіславівна у судове засідання не з'явилася, була повідомлена належним чином про час і місце судового засідання, у позові зазначила дані про необхідність розгляду справи за її відсутності, а також про те, що позов вона підтримує повністю (а.с. 5).

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов не визнала повністю та пояснила про те, що вона сплатила всі кошти за кредитним договором. Крім цього, відповідач усно заявила, що позивач пропустив трирічну тривалість позовної давності, яка сплинула, і на застосуванні судом позовної давності вона наполягає. Просила суд повністю відмовити позивачеві у задоволенні його позову.

Суд, вислухавши відповідача, вивчивши матеріали цивільної справи, вважає за необхідне вирішити позов за наступних установлених судом обставин.

З матеріалів цивільної справи убачається, що з 26 листопада 2007 року між позивачем та відповідачем виникло зобов'язання щодо надання споживчого кредиту, яке підтверджується даними копії письмового кредитного договору № 004-24026-261107 (а.с. 9-13), котрий підпадає під ознаки ч. 1 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», де окреслене визначення споживчого кредиту (договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками).

Однак, як установлено у судовому засіданні, що не спростовано відповідачем, ОСОБА_1 переважно не виконувала умови вказаного кредитного договору у частині внесення щомісячних платежів, порушуючи п.3.1 вищезазначеного договору, вчасно не повертаючи у повному обсязі за договором кошти позивачеві, внаслідок чого на підставі положень ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, згідно яких позичальник зобов'язаний повертати кредит та сплачувати проценти, позовні вимоги позивача про стягнення коштів з відповідача суд вважає умотивованими, адже вони загалом доводяться наданим позивачем розрахунком (а.с. 7).

При визнанні резонності вимог позивача судом відкидаються вищезазначені доводи пояснення відповідача у частині нібито сплати нею заборгованості за кредитним договором, оскільки такі пояснення у повному обсязі не спростовують розміру наявної заборгованості відповідача перед позивачем, що доводиться вказаним розрахунком.

Втім, не зважаючи на зазначені обставини слушності позовних вимог, суд не може захистити право позивача на стягнення заборгованості за кредитним договором, тому що позивачем без поважних причин пропущена позовна давність заявлених вимог, що є очевидним, виходячи з нижчеприведених відомостей.

Пунктом 1.2 кредитного договору між сторонами (а.с. 9) передбачено, що кредит надається на строк 24 місяці з кінцевим терміном повернення та сплати всіх плат не пізніше 25 листопада 2009 року і зі спливом цієї дати позивач з урахуванням правил ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 612, ст. 256, ч. 1 ст. 261, ч. 1 ст. 260, ст.253 Цивільного кодексу України мав довідатися про порушення свого права, що у даному разі є початком перебігу позовної давності.

Ст. 257 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність стосовно розглядуваних вимог встановлюється тривалістю у три роки.

З 25 листопада 2009 року і до 31 січня 2013 року (дати пред'явлення позивачем розглядуваного позову шляхом здачі позовної заяви на пошту (конверт на а.с. 22)) пройшло більш ніж три роки.

Заява позивачем про поновлення строку позовної давності до суду не подана, у позові та у додатках до нього дані про поважні причини пропущення позовної давності, зупинення або переривання позовної давності, позивачем не наведені.

Аргументи позивача, викладені у позові, із приводу того, що за правилами ч. 4 ст. 631 Цивільного кодексу України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору, не можуть слугувати підставами для не застосування судом позовної давності, адже договір може виконуватися сторонами і поза межами позовної давності із тим застереженням, що у відповідності до ч. 1 ст. 267 Цивільного кодексу України особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Обумовленість відповідальності за порушення зобов'язання не може впливати на наслідки спливу позовної давності, визначені ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, згідно якої сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідачем ОСОБА_1 у судовому засіданні зроблена вказана вище усна заява про застосування позовної давності, а тому у задоволенні позову на підставі вищеприведених відомостей і правил ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, а також приписів п. 7 ч. 11 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно з якими у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув, суд вважає за потрібне відмовити повністю з усіх заявлених вимог через сплив позовної давності.

Керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

У позові публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області через Семенівський районний суд Чернігівської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О. І. Гнип