Постанова № 29907481, 28.02.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 820/9/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2013 р. м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко О.В.,

при секретарі - Нікітенко Л.Ю.,

за участі представників позивача - Саяпіна В.М., Шляхової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління економіки Куп'янської міської ради до начальника управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області Семенченко Валентини Миколаївни про визнання незаконними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Управління економіки Куп'янської міської ради, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до начальника управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області Семенченко Валентини Миколаївни, в якому просить суд визнати незаконними та скасувати рішення №№ 1559, 1560, 1561, 1562, 1563, 1564, 1565, 1566, 1567, 1568, 1569, 1570, 1571 від 12.07.2012 року.

В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги, просили позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позові, зазначили, що оскаржувані рішення прийняті незаконно, необґрунтовано, а тому підлягають скасуванню.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, у відповідності до вимог ст. 35 КАС України. Надав до суду заперечення, позов вважає незаконним та необґрунтованим, з підстав, зазначеним у запереченнях. Просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Суд, вивчивши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, з'ясувавши фактичні обставини, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за наслідком аналізу змісту норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з таких підстав та мотивів.

В ході розгляду справи судом з'ясовано та підтверджено матеріалами справи, що Управління економіки Куп'янської міської ради зареєстровано Виконавчим комітетом Куп'янської міської ради Харківської області 12.04.2000 року, що підтверджується Свідоцтвом про Державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 710699, наявного в матеріалах справи (а.с. 120).

Начальником УПФУ в Куп'янському районі Харківської області на підставі п.2 ч.9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»прийнято рішення про застосування фінансових санкцій за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 12.07.2012 року №№ 1559 на суму 67,61 грн., 1560 на суму 91,13 грн., 1561 на суму 90,29 грн., 1562 на суму 90,29 грн., 1563 на суму 90,29 грн., 1564 на суму 90,29 грн., 1565 на суму 86,91 грн., 1566 на суму 254,14 грн., 1567 на суму 89,44 грн., 1568 на суму 80,01 грн., 1569 на суму 79,22 грн., 1570 на суму 21,87 грн., та 1571 на суму 22,71 грн. (а.с. 31 - 43). Загальна сума складає 1154,20 грн.

Не погодившись із зазначеними рішеннями, позивач їх оскаржив 08.08.2012 року в адміністративному порядку до Головного Управління пенсійного фонду України в Харківській області (54 - 55).

За результатами розгляду зазначеної скарги, Головним Управлінням пенсійного фонду України в Харківській області винесено рішення від 03.10.2012 року № 15645-07/20, яким скаргу залишено без задоволення, оскаржувані рішення - без змін. 10.10.2012 року. На зазначене рішення, 10.10.2012 року позивач подав скаргу до Правління Пенсійного фонду України (а.с. 62 - 63), яку залишено без розгляду, про що Правлінням Пенсійного фонду України винесено рішення від 12.12.2012 року № 29575/09-10 (а.с. 64 - 65).

Відповідно до п.2 ч.9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року N 1058-IV (в редакції від 01.07.2010 року), виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Дана норма втратила чинність згідно із Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»з 01 січня 2011 року, тобто, не діяла на дату прийняття спірного рішення.

Згідно п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Суд зазначає, що при застосуванні вказаного положення, слід враховувати норми ст.58 Конституції України та дію нормативних актів в часі.

Згідно з ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно, правомірність поведінки особи, зокрема, дотримання нею норм законодавства, що регулює порядок нарахування страхових внесків, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.

В свою чергу, заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.

Виходячи з викладеного, якщо певне діяння було правопорушенням на момент його вчинення і за таке діяння до особи було застосовано заходи відповідальності, передбачені чинним на той час нормативним актом, відповідні санкції підлягають стягненню з особи і після втрати чинності нормативним актом, що визначив зміст відповідальності.

В той же час, якщо діяння перестало бути порушенням в зв'язку зі втратою чинності нормативним актом, що регулював відповідальність за таке порушення, то і санкції, передбачені не чинним нормативним актом, не можуть бути застосовані.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що пункт 7 Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»в частині повноважень органів пенсійного фонду щодо нарахування та стягнення санкцій слід застосовувати таким чином:

- органи пенсійного фонду можуть стягувати ті недоїмки, штрафи та пеню, які виникли до 01.01.2011 року. Механізм стягнення цих сум відповідає змісту статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та застосовується з посиланням на пункт 7 Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»;

- органи пенсійного фонду з 01.01.2011 року не вправі за порушення, вчинені до 01.01.2011 року, нараховувати штрафи та пені, визначені статтею 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки передбачені відповідними нормами склади правопорушень та санкції втратили чинність, і їх застосування з 01.01.2011 року суперечить статті 58 Конституції України незважаючи на зміст пункту 7 Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Окрім того, при розгляді і вирішенні справи суд бере до уваги приписи ч.1 ст.244-2 КАС України, де зазначено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

При вирішенні справи судом встановлено, що в рішенні Верховного суду України від 20.11.2012 року (копія постанови приєднана до матеріалів справи) викладена правова позиція, згідно з якою винесені рішення органами пенсійного фонду України про застосування фінансових санкцій на підставі частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року N 1058-IV (зазначена норма Закону втратила чинність з 01.01.2011 року) після втрати чинності даної норми, є протиправними.

З огляду на імперативні приписи ч.2 ст. 19 Конституції України, закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст. 244-2 КАС України, Харківський окружний адміністративний суд не вбачає жодних правових підстав для неврахування згаданого рішення Верховного суду України при відправленні правосуддя.

При цьому, викладені в зазначеному судовому акті мотиви Верховного суду України повністю спростовують правомірність доводів відповідача викладених в письмових запереченнях.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що прийняті відповідачем оскаржувані рішення №№ 1559, 1560, 1561, 1562, 1563, 1564, 1565, 1566, 1567, 1568, 1569, 1570, 1571 від 12.07.2012 року не ґрунтуються на нормах матеріального права та суперечать приписам ст. 58 Конституції України, ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та пункту 7 Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», оскільки такі санкції було застосовано до позивача після 01.01.2011 року.

Таким чином, позовні вимоги щодо скасування рішення підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління економіки Куп'янської міської ради до начальника управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області Семенченко Валентини Миколаївни про визнання незаконними та скасування рішень - задовольнити.

Визнати незаконними та скасувати рішення №№ 1559, 1560, 1561, 1562, 1563, 1564, 1565, 1566, 1567, 1568, 1569, 1570, 1571 від 12.07.2012 року, прийняті начальником управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Семенченко Валентиною Миколаївною.

Стягнути на користь Управління економіки Куп'янської міської ради (код 25850923) з Державного бюджету України 114.70 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп. сплаченого судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлено 05 березня 2013 року.

Суддя Шевченко О.В.