Рішення № 29907250, 12.03.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2013 року Справа № 925/255/13-г

За позовом приватного підприємства "Автомагістраль"

до публічного акціонерного товариства "Уманьавтодор"

про стягнення 39094 грн. 96 коп.

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Сиволовська О.І.

Представники сторін:

від позивача: Козаченко В.М. - за довіреністю від 03.01.2013р.;

від відповідача: не з'явилися.

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 39094 грн. 96 коп., у тому числі: 39027 грн. 60 коп. основного боргу за поставлений пісок та 67 грн. 36 коп. три відсотки річних.

В обґрунтування позову позивач вказав на неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання щодо оплати переданого йому позивачем у власність за видатковою накладною від 30.12.2011р. №РН-0000044 370 тонн піску.

У засіданні суду представник позивача позов підтримав з викладених у ньому підстав.

Відзив на позов до господарського суду не надійшов.

Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце засідання суду, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення йому 22.02.2013р. поштового відправлення з ухвалою господарського суду від 20.02.2013р. про порушення провадження у даній справі і призначення її до розгляду у судовому засіданні на 10 годину 30 хвилин 12 березня 2013р. в приміщенні господарського суду Черкаської області. Проте представник відповідача у це судове засідання не з'явився і про причини нез'явлення господарський суд не повідомив.

Нез'явлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає вирішенню спору за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Автомагістраль" за видатковою накладною від 30.12.2011р. №РН-0000044 передало публічному акціонерному товариству "Уманьавтодор", а останнє прийняло через свого представника Білецького Р.В., який діяв на підставі довіреності від 27.12.2011р. №1742, 370 тонн піску загальною вартістю 39027 грн. 60 коп.

11 січня 2013р. приватне підприємство "Автомагістраль" рекомендованим листом з повідомленням про вручення надіслало поштою публічному акціонерному товариству "Уманьавтодор" претензію від 11.01.2013р. №3 про оплату заборгованості у сумі 39027 грн. 60 коп. за 370 тонн піску.

Публічне акціонерне товариство "Уманьавтодор" вказану претензію отримало 16.01.2013р. і станом на день прийняття господарським судом цього рішення борг у сумі 39027 грн. 60 коп. приватному підприємству "Автомагістраль" не сплатило.

За прострочення оплати піску приватне підприємство "Автомагістраль" нарахувало публічному акціонерному товариству "Уманьавтодор" до сплати 67 грн. 36 коп. передбачених ч. 2 ст. 625 трьох відсотків річних від суми боргу 39027 грн. 60 коп. за 21 день прострочення з 24.01.2013р. по 13.02.2013р.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно з ч. 1 ст. 206 Цивільного кодексу України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Відповідно до ст. 208 Цивільного кодексу України у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

Частина 1 ст. 218 Цивільного кодексу України передбачає, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання.

Статтею 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства, господарський суд прийшов до таких висновків.

Вказані вище дії приватного підприємства "Автомагістраль" і публічного акціонерного товариства "Уманьавтодор" означають, що ці особи вчинили в усній формі правочин з купівлі-продажу 370 тонн піску. З цього правочину у публічного акціонерного товариства "Уманьавтодор", як у покупця, виконало грошове зобов'язання перед продавцем - приватним підприємством "Автомагістраль" щодо оплати купленого піску на суму 39027 грн. 60 коп. Невиконання відповідачем цього зобов'язання порушило право позивача на отримання вказаної суми коштів. Відтак позивач в порядку захисту свого порушеного права вправі вимагати примусового виконання цього зобов'язання в натурі за рішенням суду шляхом стягнення з відповідача на свою користь вказаної суми боргу та передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України трьох процентів річних.

Заявлена до стягнення сума боргу відповідає його фактичній сумі, а стягувана сума трьох процентів річних нарахована позивачем у відповідності з фактичними обставинами виконання відповідачем грошового зобов'язання щодо оплати піску та вимогами законодавства.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню витрати на сплату судового збору в сумі 1720 грн. 50 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Уманьавтодор" (вул. Жовтневої революції, 27, м. Умань, Черкаська область, ідентифікаційний код 14196857) на користь приватного підприємства "Автомагістраль" (вул. Леніна, 68, с. Синяк, Вишгородського району, Київської області, ідентифікаційний код 31481658) - 39027 грн. 60 коп. основного боргу, 67 грн. 36 коп. три проценти річних та 1720 грн. 50 коп. витрат на сплату судового збору.

Це рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено і підписано 13.03.2013р.

СУДДЯ М.В. Дорошенко