Рішення № 29907164, 06.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/462/13 06.03.13

За позовом Спілки дизайнерів України

до 1) Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація);

2) Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Подільського району»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Київська міська рада

про зобов'язання укласти договір позички

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Довжинець О.В. - довіреність б/н від 16.09.2011;

від відповідача-1: Семенюк Н.М. - довіреність б/н від 08.01.2013;

від відповідача-2: не з'явилися;

від третьої особи: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Спілка дизайнерів України звернулася до господарського суду м. Києва з позовом до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) та Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Подільського району» про зобов'язання укласти договір позички.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача відповідач-1 та відповідач-2 ухиляються від укладання договору позички з позивачем на виконання рішення Київської міської ради від 26.04.2012 року № 506/7843 «Про передачу у позичку (користування) творчим спілкам України нежилих приміщень комунальної власності територіальної громади м. Києва».

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, зобов'язавши відповідача-1 та відповідача-2 укласти з позивачем договір позички про надання в користування Спілці дизайнерів України приміщення за адресою: м. Київ, вул. Костянтинівська, 54, на умовах та в порядку визначених рішенням Київської міської ради від 26.04.2012 року № 506/7843.

Ухвалою від 09.01.2013 року порушено провадження по справі, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Київську міську раду та призначено розгляд справи на 13.02.2013 року.

13.02.2013 року через канцелярію суду від представника відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про заміну найменування відповідача-1 з Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке представник відповідача-1 підтримав у судовому засіданні 13.02.2013 та яке судом задоволено.

13.02.2013 року представник позивача у судовому засіданні надав документи по справі.

13.02.2013 року представники відповідача-2 та третьої особи у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представників відповідача-2 та третьої особи у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважав за доцільне відкласти розгляд справи на 06.03.2013 року.

В судове засідання 06.03.2013 року представники відповідача-2 та третьої особи не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Представник позивача в судовому засіданні 06.03.2013 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні 06.03.2013 року позовні вимоги не визнав та просив суд в їх задоволенні відмовити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 06.03.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київської міської ради від 26.04.2012 № 506/7843 «Про передачу у позичку (користування) творчим спілкам України нежилих приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва», пунктом 1 було вирішено передати у позичку (користування) творчим спілкам України нежилі приміщення, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, згідно з додатком до цього рішення.

Додатком до рішення Київської міської ради від 26.04.2012 № 506/7843 затверджено перелік творчих спілок, яким надаються в позичку (користування) нежилі приміщення в будинках, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва. У цьому переліку під № 6 міститься:

- у графі «назва організації» - Спілка дизайнерів України;

- у графі «адреса» - вул. Костянтинівська, 54;

- у графі «балансоутримувач» - КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Подільського р-ну»; у графі «площа, кв. м» - 126,1.

Пунктом 2 рішення Київської міської ради від 26.04.2012 № 506/7843 доручено Головному управлінню комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (перейменовано в Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), далі по тексту - відповідач-1) разом з балансоутримувачами здійснити передачу об'єктів, зазначених у додатку до цього рішення, творчим спілкам України.

Київська міська рада у своєму рішенні від 26.04.2012 № 506/7843 в якості істотних умов договору позички, визначила особи позичкодавців (Департамент комунальної власності м. Києва разом з балансоутримувачем - КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Подільського району», далі по тесту - відповідач-2) та користувача - (Спілка дизайнерів України, далі по тексту - позивач), а також об'єкт договору - нежиле приміщення площею 126,1 кв.м у будинку, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Костянтинівська, 54 (далі по тексту - спірне майно).

Департамент комунальної власності м. Києва за приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Листом № 04-1158-Д від 10.07.2012 року позивач звернувся до відповідача-2 з пропозицією укласти договір позички.

Департамент комунальної власності м. Києва листом від 20.07.2012 № 042/4/90-9373 зауважив, зокрема, на необхідність підготовки балансоутримувачем (КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Подільського району») трьохстороннього договору позички з урахуванням експлуатаційних витрат балансоутримувача згідно з вимогами Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 року № 34/6250.

Зауваження та пропозиції, зазначені Департаментом комунальної власності м. Києва у листі від 20.07.2012 № 042/4/90-9373 в частині умов, що не врегульовані рішенням Київської міської ради від 26.04.2012 року № 506/7843, цілком узгоджуються з нормативно-правовими актами, які регулюють укладання договорів позички як господарських договорів.

Частиною 7 ст. 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 827 ЦК України за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними. До договору позички застосовуються положення глави 58 цього Кодексу.

Норми глави 58 ЦК України визначають загальні положення про найм (оренду).

Відносини, пов'язані з передачею в оренду майна підприємств, заснованих на майні, що перебуває у комунальній власності, регулюються Законом України «Про оренду державного та комунального майна».

Згідно з ч. 2 ст. 2 Законом України «Про оренду державного та комунального майна» державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності.

Питання оренди майна територіальної громади міста Києва регулюються Положенням про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженим рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 року № 34/6250 (далі - Положення). Так, пунктом 19 Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду (додаток 3 до Положення) передбачено для орендарів, які мають пільги щодо орендної плати в розмірі 1 грн. на рік, обов'язок окремої сплати:

- податків та зборів у розмірах та порядку, визначених чинним законодавством України;

- компенсації витрат підприємства, за яким закріплене майно на праві господарського відання чи оперативного управління, за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди, та експлуатаційні витрати відповідно до договору, який укладається між орендарем та цим підприємством.

Крім того, договір позички між юридичними особами щодо будівлі, іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається письмово та у разі, якщо строк договору становить три роки і більше, підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації (ст.ст. 793, 794, 828 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 793 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ст. 794 ЦК України право користування нерухомим майном, яке виникає на підставі договору найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки, підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно з частинами 2, 3 ст. 828 ЦК України договір позички між юридичними особами, а також між юридичною та фізичною особою укладається у письмовій формі. Договір позички будівлі, іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у формі, яка визначена відповідно до статті 793 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 184 ГК України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами ст. 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Статтею 181 ГК України визначений загальний порядок укладення договорів, відповідно до якого господарський договір викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Проект договору може бути запропонований будь-якою із сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Згідно з ч. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Відповідно до ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Аналогічні вимоги щодо змісту договору, його типових умов, строку дії встановлені й приписами ст.ст. 628, 630, 631 ЦК України.

Згідно з ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 630 ЦК України договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку. Якщо у договорі не міститься посилання на типові умови, такі типові умови можуть застосовуватись як звичай ділового обороту, якщо вони відповідають вимогам статті 7 цього Кодексу.

Істотні та обов'язкові умови договору позички (користування) нерухомим майном територіальної громади міста Києва повинні відповідати Типовому договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, наведеному у додатку 11 до Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 року № 34/6250, у частині, що не суперечить інституту договору позички, встановленому у главі 60 ЦК України.

У відповідності до ст. 649 ЦК України розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов до висновку що позивачем не було дотримано вимог щодо укладання спірного договору позички, а саме вимог які передбачені статтями 179, 181, 184 ГК України.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, за результатами розгляду справи суд прийшов до висновку що позивачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 13.03.2013 року.