Рішення № 29907159, 04.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/427/13 04.03.13 р.

За позовомЗаступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Державної авіаційної служби України доПриватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України»простягнення 12 210 267,38 грн.Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

прокурор:Завадська Т.М.від позивача:Миргородська О.С.від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Державної авіаційної служби України звернувся до господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» про стягнення 6 579 164,58 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано обов'язку по сплаті державних зборів до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях за здійснення чартерних, регулярних авіаперевезень пасажирів та відправки вантажу, виконаних авіакомпанією за період з червня по серпень 2012 року, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість у розмірі 6 579 164,58 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.01.2013 р. порушено провадження у справі №910/427/13 розгляд справи призначено на 24.01.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.01.2013 р. розгляд справи було відкладено до 21.02.2013 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача, невиконанням ним вимог ухвали суду.

19.02.2013 р. до господарського суду міста Києва від прокуратури м. Києва надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій прокурор просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» суму заборгованості за період з червня по грудень 2012 р. у розмірі 12 210 267,38 грн. до Державного бюджету України на користь Державної авіаційної служби України.

20.02.2013 р. через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечує, а також повідомляє про часткову сплату суми коштів, заявленої до стягнення.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Заява заступника прокурора м. Києва про збільшення розміру позовних вимог приймається судом до розгляду.

В судовому засіданні 21.02.2013 р. оголошено перерву до 04.03.2013 р., в тому числі з метою надання відповідачу можливості підготувати свої заперечення з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

В судовому засіданні 04.03.2013 р. прокурор та представник позивача підтримали заяву про збільшення розміру позовних вимог, подану 19.02.2013 р.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Спір у справі виник у зв'язку з неналежним, на думку прокуратури та позивача, виконанням відповідачем обов'язку щодо сплати державних зборів до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності до п. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно з п. 4 ст. 12 Повітряного кодексу України для забезпечення реалізації основних напрямів державної політики у сфері авіаційної діяльності та використання повітряного простору України, утримання та забезпечення діяльності уповноваженого органу з питань цивільної авіації з метою виконання покладених на нього завдань та функцій, участі та представництва України у міжнародних авіаційних організаціях та інших заходах діє Державний спеціалізований фонд фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях.

Частиною 5 ст. 12 Повітряного кодексу України передбачено, що надходженнями Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях є державні збори із суб'єктів авіаційної діяльності: 1) за сертифікацію, реєстрацію, перереєстрацію об'єктів та суб'єктів авіаційної діяльності та супроводження їх діяльності; 2) за надання прав на експлуатацію повітряних ліній; 3) за кожного пасажира, який відлітає з аеропорту України; 4) за кожну тонну вантажу, що відправляється чи прибуває до аеропорту України; 5) за вчинення офіційних дій, пов'язаних з наглядом у сфері цивільної авіації, у тому числі під час виконання польотів в інших державах за договорами фрахту/лізингу, які розраховуються залежно від кількості та маси повітряних суден, строків тимчасового базування за кордоном та регіонів виконання польотів; 6) з авіаційної безпеки; 7) з інших передбачених законом надходжень.

Відповідно до ч. 8 ст. 12 Повітряного кодексу України платежі, що підлягають сплаті до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях, є обов'язковими для всіх суб'єктів авіаційної діяльності.

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідач, надавши в періоді з червня по грудень 2012 року послуги з перевезення пасажирів і вантажів та отримавши державний збір від пасажирів та відправників під час продажу чартерних рейсів, у порушення наведених положень законодавства зобов'язання зі сплати зборів за кожного пасажира, який відлітає з аеропорту України та за кожну тонну вантажу, що відправляється чи прибуває до аеропорту України, належним чином не виконав, у зв'язку з чим у нього перед бюджетом виникла заборгованість.

В періоді з вересня 2012 р. по січень 2013 р. Державною авіаційною службою України на підставі звітів Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» щодо діяльності згідно з ліцензією на провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів, вантажів повітряним транспортом було виставлено відповідачу рахунки-фактури на сплату передбачених п.п. 3,4 ч. 5 ст. 12 Повітряного кодексу України державних зборів (за період з червня по грудень 2012 р.) на загальну суму 12 832 591,76 грн., а саме: рахунки фактури № 93 від 17.09.2012 р. на суму 1 248 829,04 грн., № 94 від 17.09.2012 р. на суму 1 237 103,63 грн., № 109 від 31.10.2012 р. на суму 1 407 040,38 грн., № 220 к від 17.09.2012 р. на суму 823 486,82 грн., № 221 к від 17.09.2012 р. на суму 885 228,75 грн., № 260 к від 31.10.2012 р. на суму 977 475,96 грн. № 11 від 23.01.2013 р. на суму 1 324 819,23 грн., № 30 к від 23.01.2013 р. на суму 872 403,98 грн., № 123 від 28.12.2012 р. на суму 1 136 150,80 грн., № 312 к від 27.12.2012 р. на суму 351 755,94 грн., № 12 від 23.01.2013 р. на суму 1 193 620,15 грн., № 31 к від 23.01.2013 р. на суму 228 403,97 грн., № 13 від 23.01.2013 р. на суму 955 288,37 грн., № 32 к від 23.01.2013 р. на суму 190 984,74 грн.

Рахунки-фактури № 94 від 17.09.2012 р. та № 221 к від 17.09.2012 р. були частково оплачені відповідачем (на суму 237 103,63 грн. та 385 228,75 грн. відповідно), що було враховано прокуратурою при подачі заяви про збільшення розміру позовних вимог та відображено у доданому до неї розрахунку.

Решта виставлених до сплати рахунків-фактур за заявлений до стягнення період оплачена не була, факт чого відповідачем не заперечується.

Отже, станом на час розгляду справи заборгованість відповідача перед бюджетом становить 12 210 259,38 грн.

Згідно з п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За заявлений до стягнення період прокуратура просить стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 12 210 267,38 грн.

Матеріалами справи підтверджується та відповідачем не спростовано наявність в останнього заборгованості зі сплати зборів до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України в міжнародних авіаційних організаціях за період з червня по грудень 2012 р. у розмірі 12 210 259,38 грн. (згідно виставлених позивачем рахунків-фактур та з урахуванням здійснених відповідачем часткових проплат).

З огляду на викладене та враховуючи, що факт існування зазначеної заборгованості, а також доказів її погашення в добровільному порядку відповідачем не доведено, вимоги заступника прокурора м. Києва про стягнення з відповідача 12 210 259,38 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доказів на підтвердження існування у відповідача решти заявленої до стягнення суми заборгованості (у розмірі 8,00 грн.) ані прокуратурою, ані позивачем не надано, а тому в цій частині в задоволенні позовних вимог суд відмовляє.

При цьому суд звертає увагу, що в доданому до заяви про збільшення позовних вимог розрахунку заборгованості прокуратурою невірно вказано суму, виставлену до сплати згідно рахунку-фактури № 123 від 28.12.2012 р. (за жовтень 2012 р.): 1 136 158,80 грн. замість 1 136 150,80 грн., що і зумовило неточності розрахунків.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Аналогічна правова позиція щодо наявності підстав для стягнення з суб'єктів авіаційної діяльності заборгованості зі сплати передбачених п.п. 3,4 ч. 5 ст. 12 Повітряного кодексу України державних зборів до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України в міжнародних авіаційних організаціях наведена у постанові Вищого господарського суду України від 11.02.2013 р. у справі № 5011-14/10827-2012 (стягнуто заборгованість з Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» за період з вересня 2011 р. по травень 2012 р.), що спростовує викладені у відзиві на позовну заяву заперечення.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача та підлягають стягненню в доход Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Державної авіаційної служби України задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» (01034, м. Київ, вул. Лисенка, 4, ідентифікаційний код 14348681) на користь Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України в міжнародних авіаційних організаціях 12 210 259 (дванадцять мільйонів двісті десять тисяч двісті п'ятдесят дев'ять) грн. 38 коп.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» (01034, м. Київ, вул. Лисенка, 4, ідентифікаційний код 14348681) в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 68 820 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) грн. 00 коп.

4. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення - 11.03.2013 р.

Суддя Р.В. Бойко