Постанова № 29906918, 12.03.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2013 р. Справа № 5009/1176/12

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю. (доповідач),

розглянувши касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Запоріжжя,

на рішення господарського суду Запорізької області від 28.05.2012

та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31.10.2012

зі справи № 5009/1176/12

за позовом асоціації "Дім авторів музики в Україні" (далі - Асоціація) в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Українська музична видавнича група" (далі - Товариство), м. Київ,

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - Підприємець)

про стягнення компенсації,

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився,

відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_2 (особисто),

ВСТАНОВИВ:

Асоціація як організація колективного управління звернулася до господарського суду Запорізької області з позовом (з урахуванням подальших змін та уточнень позовних вимог) про стягнення з Підприємця 38 400 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав Товариства.

Позовні вимоги з посиланням, зокрема, на приписи статей 418, 424, 445, 432 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 1, 7, 8, 15, 21-25, 35, 45, 49, 50-52 Закону України від 23.12.1993 № 3792-XII "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон № 3792) мотивовано неправомірним використанням Підприємцем музичних творів (пісень) "Till the worlds ends", "Save the world", "On the floor" та "Лепестками слез", майнові авторські права на які належать Товариству, шляхом їх публічного виконання без отримання необхідного дозволу та без виплати авторської винагороди.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 28.05.2012 (суддя Попова І.А.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 31.10.2012 (колегія суддів у складі: Мартюхіна Н.О. - головуючий суддя, судді Азарова З.П., Кододова О.В.), позов задоволено. Прийняті судові рішення мотивовано порушенням Підприємцем майнових авторських прав Товариства шляхом публічного виконання без отримання необхідного дозволу та без виплати авторської винагороди названих музичних творів (пісень).

У касаційній скарзі Підприємець просить Вищий господарський суд України зазначені судові рішення зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників відповідача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

За змістом статей 435, 440, 441, 443 ЦК України, статей 7, 15, 31-33 Закону № 3792: право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку (за договором, який відповідає визначеним законом вимогам); використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).

Статтею 445 ЦК України передбачено право автора на плату за використання його твору, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншим законом.

Використання твору без дозволу суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав є порушенням авторського права і (або) суміжних прав, передбаченим пунктом "а" статті 50 Закону № 3792, за яке пунктом "г" частини другої статті 52 цього Закону передбачено можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат.

У свою чергу, згідно з частиною першою статті 8 Закону № 3792 похідні твори є самостійними об'єктами авторського права.

Відповідно до статті 9 Закону № 3792 частина твору, яка може використовуватися самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього Закону.

У даному випадку попередні судові інстанції дійшли обґрунтованих висновків щодо неправомірності використання Підприємцем будь-яких музичних творів (пісень) без дозволу відповідних правовласників та без сплати авторської винагороди, а також правомірно визнали такими, що мають доказову силу, подані Асоціацією акт від 27.05.2011 № /1/27/05/2011 та відеозапис.

Водночас висновок місцевого та апеляційного господарських судів щодо неправомірного використання Підприємцем саме названих музичних творів (пісень) є передчасним, оскільки ними:

- не було ідентифіковано кожен спірний об'єкт авторського права [чи використовувалися безпосередньо музичні твори (пісні) шляхом їх публічного виконання або музичні твори (пісні) у складі аудіовізуальних творів (відеокліпів) або похідні твори (зокрема, рингтони), про рекламу яких йдеться в розкладці відеозапису (стосовно творів "On the floor" та "Лепестками слез"; т. 1, а.с. 16-17)];

- не встановлено обсягу використання кожного з творів (його частини) та не дано оцінки наданню правової охорони авторського права на використану частину твору [з огляду на можливість (якщо це мало місце) її самостійного використання; стаття 9 Закону № 3792].

До того ж ні місцевим, ані апеляційним господарськими судами не наведено мотивів визначення ними суми компенсації до стягнення саме в розмірі 38 400 грн., що, за розрахунками позивача, в чотири рази перевищує її мінімальний розмір, встановлений законом.

Отже, попереднім судовим інстанціям для прийняття правильного судового рішення зі справи було необхідно: з'ясувати, чи використано Підприємцем саме зазначені позивачем музичні твори або мало місце використання інших творів; встановити, чи належать позивачеві та на яких підставах майнові авторські права на кожен з творів, які було використано; дослідити, чи підпадає використання Підприємцем кожного із спірних творів (його частини) під правову охорону авторського права; навести мотиви визначення розміру компенсації, що підлягає стягненню з відповідача (з урахуванням положень пункту 51 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності").

Не зробивши цього, місцевий та апеляційний господарські суди припустилися неправильного застосування приписів частини першої статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до частини першої статті 11110 ГПК України є підставою для скасування судових рішень зі справи.

Касаційна ж інстанція відповідно до частини другої статті 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Запорізької області від 28.05.2012 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31.10.2012 зі справи № 5009/1176/12 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Суддя В.Селіваненко

Суддя І.Бенедисюк

Суддя Б.Львов