Постанова № 29906615, 17.12.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2012 року 2а-5506/12/1070

м. Київ

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючий - суддя Журавель В.О., при секретарі судового засідання Маслакова І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Малинської об’єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служб до Макарівського заводу залізобетонних виробів про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Малинська об’єднана державна податкова інспекція Київської області Державної податкової інспекції (далі-позивач) з позовом до Макарівського заводу залізобетонних виробів (далі-відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 21679,13 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем подано до позивача податкові декларації із самостійно визначеним (узгодженим) податковим зобов’язанням. Однак, ним не було проведено погашення зобов’язань по вказаних деклараціях. Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами.

Про дату, час та місце судового розгляду сторони були повідомлені належним чином.

Представник позивача подав до суду письмове клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав повністю, підтвердив, що заборгованість відповідачем не сплачено.

Відповідач в судове засідання не прибув, про розгляд справи повідомлявся належним чином, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив. Ухвали про відкриття провадження у справі та призначення її до судового розгляду, надсилались відповідачу за адресою, за якою відповідач зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (стаття 93 Цивільного кодексу України, стаття 1 Закону України від 15.05.2003 №755-IV “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”).

Відповідно до статті 16 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” від 15.05.2003 № 755-IV єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. В Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зокрема про адресу місцезнаходження юридичної особи чи адресу місця проживання фізичної особи. Згідно з ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними. Відповідно до ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка вказана її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

За таких обставин суд вважає відповідача повідомленим належним чином, а його неприбуття в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, у зв’язку з чим ухвалив здійснювати розгляд справи за відсутності відповідача (частина друга статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслав. За таких обставин справа розглядалась судом за наявними в ній матеріалами і доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи та правовідносини, що склалися між сторонами.

Державне підприємство Міністерства оборони України «Макарівський завод залізобетонних виробів», є юридичною особою, зареєстрованою Макарівською районною державною адміністрацією Київської області, ідентифікаційний код 08476587. Як суб’єкт підприємницької діяльності в Радомишльському відділенні Малинської ОДПІ знаходиться за неосновним місцем обліку, як платник окремих податків, зареєстрований в ДПІ у Макарівському районі Київської області ДПС.

Відповідно до розрахунку, поданого позивачем, за відповідачем утворилась заборгованість з плати за землю в розмірі 19839,26 грн., з надходження від викидів в розмірі 687,38 грн., зі збору за використання води в розмірі 65,15 грн., зі сплати за забруднення навколишнього середовища в розмірі 903,86 грн., та нараховано пеню в розмірі 183,48 грн.

Ця заборгованість виникла за наступних підстав.

На виконання положень ПК України відповідачем 28.01.2010, 25.01.2011, 20.02.2012 подано податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік, відповідно до яких за відповідачем рахується податковий борг у сумі 19839,26 грн.; 31.01.2012 та 02.08.2012 подано податкові декларації з екологічного податку, відповідно до яких за відповідачем рахується податковий борг в розмірі 687,38 грн.; 03.05.2012 подано податкову декларацію зі збору: за спеціальне використання поверхневих та підземних вод; за спеціальне використання поверхневої води теплоелектростанціями з прямоточною системою водопостачання; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод житлово-комунальними підприємствами; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод для потреб рибництва; за спеціальне використання кар’єрної, шахтної, дренажної води, відповідно до якої за відповідачем рахується податковий борг у сумі 65,15 грн.; 26.01.2011, 22.10.2011 подано розрахунки збору за забруднення навколишнього природного середовища, відповідно до яких за відповідачем рахується податковий борг в розмірі 903,86 грн.

Малинською ОДПІ Житомирської області ДПС у зв’язку з виникненням податкового зобов’язання 02.11.2009 відповідачу направлено податкову вимогу форми «Ю1» №1/112/5996 на суму 901,78 грн., та 10.12.2010 за № 2/10 винесено другу податкову вимогу форми «Ю2» на суму 2748,44 грн., яку відповідач отримав 12.12.2010. Заборгованість по цих податкових вимогах відповідачем сплачено не було.

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідачем не сплачено.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, з 01 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Приписами пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 269 Податкового кодексу України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Згідно з пунктом 286.2 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суми податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянку податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому цим кодексом, з розбивкою річної суми рівними частинами за місяцями.

Відповідно до підпункту 250.2.1 пункту 250.2 ст. 250 Податкового кодексу України платники податку та податкові агенти складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах – за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів.

Відповідно до п. 323.1 ст. 323 ПК України платниками збору є водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

На підставі п. 326.1 ст. 326 ПК України водокористувачі самостійно обчислюють збір за спеціальне використання води та збір за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і рибництва щокварталу наростаючим підсумком з початку року, а за спеціальне використання води для потреб водного транспорту – починаючи з першого півріччя поточного року, у якому було здійснено таке використання.

Дослідивши наявні у справі докази з урахуванням вищенаведених норм податкового законодавства, суд дійшов висновку, що суми податку у вказаних деклараціях визначено відповідачем самостійно, тобто вони є узгодженими, але податковий борг добровільно не сплачено.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, у яких обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем надано суду докази наявності у позивача компетенції відносно стягнення з відповідача податкового боргу, докази наявності у відповідача податкової заборгованості та її розміру, а також правильності визначення відповідачу податкових зобов’язань.

Відповідач на пропозицію суду надати заперечення проти позову та докази, що їх підтверджують, викладену в ухвалах про відкриття провадження в адміністративній справі та про закінчення підготовчого провадження, жодних заперечень проти позову або доказів, що спростовують твердження позивача, не надав.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги податкового органу правомірними і обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства Міністерства з оборони України «Макарівський завод залізобетонних виробів (08001, Київська область, Макарівський район, смт. Макарів, вул. Поштова, буд. 269, ідентифікаційний код 08476587) до відповідного бюджету податковий борг в сумі 21679 (двадцять одна тисяча шістсот сімдесят дев’ять) грн. 13 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Журавель В.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 17 грудня 2012 р.