Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
Справа № 2601/20825/12
Провадження № 2/752/695/13
20.02.2013 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Фролова М.О., при секретарі Чупак А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поряд.ОК. Управління та експлуатація нерухомості», про усунення перешкод в користуванні об'єктами власності та відшкодування моральної шкоди, -
встановив:
В жовтні 2012 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись в Голосіївський районний суд міста Києва з позовною заявою до ТОВ «ПОРЯД.ОК Управління та експлуатація нерухомості» про усунення перешкод в користуванні об'єктами власності та відшкодування моральної шкоди, мотивуючи свої позовні вимоги наступним.
Як стверджують позивачі, вони є власниками парко-місць НОМЕР_1 та НОМЕР_2 у підземному паркінгу будинку за адресою АДРЕСА_1. ТОВ «ПОРЯД.ОК Управління та експлуатація нерухомості» - приватний ЖЕК, що обслуговує вище зазначений будинок, та регулярно виставляв Позивачам рахунки за обслуговування парко-місць. Починаючи з 22 червня 2012 року, ТОВ «ПОРЯД.ОК Управління та експлуатація нерухомості» припинив доступ Позивачів до парко-місць НОМЕР_1 та НОМЕР_2, відключивши електронні картки доступу до паркінгу, а на вищезазначених парко-місцях були розміщені автомобілі невідомих осіб. Також Позивачі зазначають що з'явилась інформація про продаж цих парко-місць, належних Позивачам, без їх відома та згоди. Позивачі вважають дії ТОВ «ПОРЯД.ОК Управління та експлуатація нерухомості» протиправними та такими що порушують їх право власності, а тому просять суд зобов'язати ТОВ «ПОРЯД.ОК Управління та експлуатація нерухомості» усунути перешкоди в користуванні парко-місцями НОМЕР_1 та НОМЕР_2, розблокувати їх електронні картки, усунути сторонні автомобілі, що знаходяться на цих парко-місцях, а також стягнути по 10 000,00 грн. моральної шкоди на кожного з Позивачів.
В судовому засіданні представник Позивачів просив задовольнити позов, при цьому посилався на обставини викладені позовній заяві а також на додані до неї докази.
Представник ТОВ «ПОРЯД.ОК Управління та експлуатація нерухомості» заперечував проти задоволення позову, посилаючись на його необґрунтованість, та зокрема на відсутність у Позивачів права власності на вищезгадані парко-місця, та просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Вислухавши пояснення представників сторін, що з'явились в судове засідання, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов до висновків про необхідність відмовити у задоволенні позовних вимог Позивачів в повному обсязі, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 07.05.2006 року укладено Договір ДХ 56 П-04/06 між ТОВ «ПОРЯД.ОК Управління та експлуатація нерухомості» та ОСОБА_1 відносин власника приміщень житлового комплексу та управителя, а 28.09.2006 року укладено Договір ДХ 122 П-04/06 між ТОВ «ПОРЯД.ОК Управління та експлуатація нерухомості» та ОСОБА_2 відносин власника приміщень житлового комплексу та управителя.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ПОРЯД.ОК Управління та експлуатація нерухомості» виставляв Позивачам рахунки за обслуговування парко-місць НОМЕР_1 та НОМЕР_2.
Згідно зі ст. 11 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ст. 60 ч. 1 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 331 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). Тобто до моменту державної реєстрації право власності на нерухоме майно не виникає.
Відповідно до п. 7, 8 Тимчасового положення про державну реєстрацію об'єктів нерухомого майна та прав власності на них в місті Києві, від 20 червня 2002 року № 74/74 підлягає державній реєстрації право власності на об'єкти нерухомого майна, що розташовані в місті Києві, будівництво або реконструкція яких закінчені, незалежно від форм власності та які прийняті в експлуатацію в установленому порядку при наявності актів прийняття об'єктів в експлуатацію та матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна.
Державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна, які розташовані в місті Києві є обов'язковою для суб'єктів цих прав - фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, держави Україна в особі відповідних органів влади, а також територіальної громади міста Києва, територіальних громад районів у місті Києві в особі органів місцевого самоврядування з одного боку та Бюро з іншого боку.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивачі не надали доказів права власності на парко-місця НОМЕР_1 та НОМЕР_2. Посилання представника Позивачів на наявність договорів про утримання і експлуатацію у яких Позивачі, як сторони договору названі «власником» суд не бере до уваги оскільки предметом цих договорів відповідно до п. 1.1.-1.3. є управління та експлуатація, а не виникнення права власності. Крім того, суд зазначає, що вільне визначення сторонами назв учасників договорів, як «власник» не породжує правових наслідків визнання права власності.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Таким чином за захистом права власності може звертатися власник або уповноважена ним особа. В той же час Позивачі не довели наявність у них права власності за захистом якого вони звертаються у суд.
Своєчасне внесення платежів за утримання і експлуатацію таких об'єктів також не є підставою для виникнення права власності оскільки не породжує таких правовідносин.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. У зв'язку із зазначеним не підлягає відшкодуванню і моральна шкода, оскільки права не були порушені.
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивачів про усунення перешкод в користуванні об'єктами власності не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та не підлягають задоволенню, оскільки права власності Позивачів на парко місця НОМЕР_1 та НОМЕР_2 не встановлено, тому в задоволенні позову слід відмовити.
На підставі ст.ст. 1-5, 8, 10, 11, 26, 27, 30, 60, 109, 118, 119, 208-209, 212-215 ЦПК України, суд
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поряд.ОК. Управління та експлуатація нерухомості», про усунення перешкод в користуванні об'єктами власності та відшкодування моральної шкоди - відмовити у повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення, а рішення яке було ухвалено без участі особи, яка її оскаржує протягом десяти днів з дня отримання копії рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя:
Судове рішення № 29906489, Голосіївський районний суд міста Києва було прийнято 20.02.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2601/20825/12. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: