Постанова № 29904996, 12.03.2013, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/495/13-a

"12" березня 2013 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Чепенюк О.В.,

при секретарі судового засідання Мельник Ю.С.,

за участю прокурора Іжука Р.Б..

представника позивача Брика В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом прокурора Борщівського району Тернопільської області в інтересах держави в особі Борщівської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Борщівського району Тернопільської області в інтересах держави в особі Борщівської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби (далі - Борщівська МДПІ Тернопільської області ДПС, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу у розмірі 4998 грн. 98 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зареєстрований суб'єктом господарювання, взятий на облік як платник податків у Борщівській МДПІ Тернопільської області ДПС, протягом 2012 року перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом строки. Станом на 15.02.2013 року за відповідачем рахується заборгованість по єдиному податку у розмірі 4998 грн. 98 коп. Податковим органом вживались заходи для її стягнення, проте податковий борг відповідачем не погашено. Прокурор відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України просить стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 податковий борг у розмірі 4998 грн. 98 коп.

Прокурор, представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, зазначених у адміністративному позові, позовні вимоги просять задовольнити.

Відповідач у судове засідання не прибув, при цьому копія ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі, яка надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а. с. 5), не була вручена адресату з незалежних від суду причин (а. с. 19), а тому в розумінні статей 33, 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) слід вважати, що така копія ухвали вручена належним чином, сторона повідомлена про дату час та місце судового розгляду. Відповідач причини неприбуття до суду не повідомив, заперечень проти позову не подав.

Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача за наявними в ній доказами.

Заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 16.08.2002 року зареєстрований як фізична особа - підприємець, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 08.02.2013 року (а. с. 5), взятий на облік як платник податків у Борщівській МДПІ Тернопільської області ДПС (а. с. 6).

20.01.2012 року відповідачем була подана до податкового органу заява про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності з 01.01.2012 року, відповідно до якої підприємцем обрана третя група платника єдиного податку та визначена відсоткова ставка єдиного податку у розмірі 5 відсотків доходу (а. с. 7-8). На підставі даної заяви Борщівською МДПІ Тернопільської області ДПС видано фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 свідоцтво платника єдиного податку серії НОМЕР_2 (а. с. 9), з 01.01.2012 року відповідач перебував на спрощеній системі оподаткування.

09.11.2012 року відповідачем подано до податкової інспекції податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за три квартали 2012 року, в якій визначено до сплати податкове зобов'язання по єдиному податку у розмірі 12549 грн. 70 коп. (а. с. 10-11). Сума єдиного податку погашена частково за рахунок переплати в сумі 3566 грн. 46 коп., що рахувалась по особовому рахунку по даному платежу, та шляхом перерахування коштів підприємцем у сумі 4000 грн. 00 коп.

Станом на 15.02.2013 року за фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 рахується податковий борг по єдиному податку у розмірі 4998 грн. 98 коп., у тому числі податкове зобов'язання - 4983 грн. 24 коп., пеня - 15 грн. 74 коп., та підтверджується довідкою Борщівської МДПІ Тернопільської області ДПС № 603 від 15.02.2013 року (а. с. 13), розрахунком заборгованості (а. с. 14), обліковою карткою платника по єдиному податку за 2012-2013 роки (а. с. 16-17).

З метою погашення податкового боргу Борщівською МДПІ Тернопільської області ДПС направлено фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 податкову вимогу від 20.11.2012 року № 14 (а. с. 12). Вжиті заходи не забезпечили погашення податкового боргу відповідачем.

Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI, чинного з 01.01.2011 року, з змінами і доповненнями (далі - ПК України) передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пунктів 291.3, 291.4 глави 1 розділу ХІV ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою. Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку, зокрема, до третьої групи належать фізичні особи - підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 20 осіб; обсяг доходу не перевищує 3000000 гривень.

Згідно з пунктами 293.1, 293.3 ПК України ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, та у відсотках до доходу (відсоткові ставки); відсоткова ставка єдиного податку встановлюється для третьої і четвертої груп платників єдиного податку у розмірі 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом, у розмірі 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Платники єдиного податку третьої - шостої груп сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (пункт 295.3 статті 295 ПК України). Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої - шостої груп є календарний квартал (пункт 294.1 статті 295 ПК України).

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Судом встановлено, що податковий борг відповідача виник внаслідок несплати сум податкових зобов'язань, самостійно визначених платником податків у поданій ним податковій декларації, а тому зазначені в ній суми податкових зобов'язань є узгодженими та підлягали до сплати у відповідні строки, встановлені пунктом 295.3 статті 295 ПК України.

Пункт 59.1 статті 59 ПК України передбачає, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 87.11 статті 87 ПК України передбачено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Підпунктами 14.1.39, 14.1.156, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання; грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності; податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Статтею 10 ПК України передбачено, що єдиний податок належить до місцевих податків.

Відповідно до частини другої статті 60 КАС України з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду. Право прокурора на звернення до суду з позовними заявами з метою представництва інтересів держави передбачене також статтями 20, 36-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-XII (з змінами і доповненнями).

Статтею 11 КАС України встановлено принцип змагальності сторін, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач не спростував доводи адміністративного позову, не надав доказів про сплату податкового боргу, вжиті податковим органом заходи не призвели до його погашення, при цьому, прокурор у межах повноважень, обґрунтовано звернувся до суду, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом прийняття постанови про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь місцевого бюджету Борщівської міської ради податкового боргу в розмірі 4998 грн. 98 коп.

Керуючись статтями 11, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету Борщівської міської ради податковий борг по єдиному податку у розмірі 4998 (чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто вісім) гривень 98 (дев'яносто вісім) копійок, який перерахувати на розрахунковий рахунок № 31519970700031, код платежу 18050431, одержувач Борщівська міська рада, МФО 838012, код одержувача 37971052.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (оголошення вступної та резолютивної частини постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 14 березня 2013 року.

Головуючий суддя Чепенюк О.В.

копія вірна

Суддя Чепенюк О.В.