Ухвала суду № 29904737, 11.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

11 березня 2013 року м. Київ В/800/1097/13

Суддя Вищого адміністративного суду України Сорока М.О., перевіривши відповідність оформлення заяви ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 24 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

Постановою Кіровського районного суду м. Донецька від 3 жовтня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2012 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано неправомірним рішення Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька від 17 січня 2012 року № 697 щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком згідно Закону України «Про державну службу». Зобов'язано відповідача призначити позивачу пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу»з моменту виникнення у неї права на отримання такої пенсії, а саме з 25 серпня 2011 року. Зобов'язано відповідача провести перерахунок пенсії позивача, починаючи з 25 серпня 2011 року та сплатити різницю між пенсією за віком згідно Закону України «Про державну службу»та отриманою нею пенсією за інвалідністю.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 24 січня 2013 року рішення судів попередніх інстанцій скасовані, ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

У березні 2013 року ОСОБА_1 подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій просила скасувати постанову Вищого адміністративного суду України від 24 січня 2013 року та залишити в силі постанову Кіровського районного суду м. Донецька від 3 жовтня 2012 року і ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2012 року.

За змістом статей 236, 237 Кодексу адміністративного судочинства України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право подати заяву про перегляд Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах після їх перегляду в касаційному порядку з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, або встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України у заяві про перегляд судових рішень зазначаються конкретні різні за змістом судові рішення, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Крім того, статтею 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до заяви мають бути додані її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копії різних за змістом судових рішень, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах. До заяви додається документ про сплату судового збору.

Наведеним вимогам заява ОСОБА_1 про перегляд судового рішення Верховним Судом України не відповідає.

Так, ОСОБА_1 звернулась до суду про перегляд Верховним Судом України судового рішення не з заявою, а з касаційною скаргою, на підставі якої не може бути вирішено питання про допуск справи до провадження про перегляд Верховним Судом України.

Заявницею не зазначено конкретні різні за змістом судові рішення, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Крім того, не додані копії заяви відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копії різних за змістом судових рішень, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

До заяви не додано документу про сплату судового збору або копії документу, що підтверджує наявність пільг щодо його сплати.

Так, судовий збір за подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України підлягає сплаті на такі реквізити: отримувач коштів УДКСУ у

Печерському районі, 22030002 р/о № 312 132 077 000 07 банк отримувача -ГУ ДКСУ у м. Києві код класифікації доходів бюджету - 22030002 код банку отримувача -820019 код отримувача (код за ЄДРПОУ) -38004897. У графі платіжного доручення «Призначення платежу»зазначається «Судовий збір (Верховний Суд України, 060)»символ звітності 207.

При надходженні заяви, оформленої без дотримання вимог, встановлених статтями 239, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України, заявник письмово повідомляється про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.

Керуючись статтями 239, 2391, 2392 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Повідомити ОСОБА_1 про те, що її заява про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 24 січня 2013 року, не відповідає вимогам статей 239, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків заяви до 29 березня 2013 року та роз'яснити, що у разі невиконання ухвали в наданий строк заява буде вважатися неподаною та повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Вищого адміністративного суду

України Сорока М.О.