Рішення № 29904420, 26.02.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" лютого 2013 р. Справа № 23/135-12

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, Київська область, м. Яготин

до Селянського фермерського господарства «Мрія», Київська область, Баришівський район, с. Недра

про стягнення 49364,25 грн.

секретар судового засідання Бердило І.П.

за участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

вільний слухач: ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_2).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Селянського фермерського господарства «Мрія» (далі - відповідач) про стягнення 49364,25 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №7 від 23 жовтня 2009 року, а саме, відповідач не сплатив грошові кошти за виконані позивачем роботи, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 35700,00 грн. Додатково, за прострочення виконання зобов'язання позивач нарахував пеню в розмірі 3649,22 грн., інфляційні втрати в розмірі 6825,50 грн. та 3% річних в розмірі 3189,53 грн.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 26 грудня 2012 року та призначено справу до розгляду на 16 січня 2013 року.

Під час судового розгляду відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи неодноразово відкладався.

26 лютого 2013 року через канцелярію суду представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Зазначена заява обґрунтована тим, що 8 січня 2013 року відповідач частково погасив суму основного боргу у розмірі 34000,00 грн.

З урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача 1700,00 грн. основного боргу, 6825,50 грн. інфляційних втрат, 3189,53 грн. 3% річних, 3649,22 грн. пені. Крім того, до складу судових витрат позивачем віднесено 5000,00 грн. витрат на послуги адвоката.

На підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято до розгляду заяву про зменшення позовних вимог, подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням зазначеної заяви.

Відповідач, повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалами суду від 26 грудня 2012 року, від 16 січня 2013 року, від 30 січня 2013 року та від 12 лютого 2013 року в судові засідання не з'явився, витребуваних документів не подав, хоча був повідомлений належним чином. Суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.

26 лютого 2013 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем (за договором - виконавець) та відповідачем (за договором - замовник) 23 жовтня 2009 року укладено договір за №7.

Пунктом 1.1 договору встановлено, що виконавець виконує роботи по обробці земельних площ замовника.

Згідно пункту 1.5 договору сторони домовились, що після закінчення виконання робіт, замовник приймає площі та підписує акт виконаних робіт.

Пунктом 1.6 договору передбачено, що роботи згідно умов даного договору виконуються в період з 25 жовтня 2009 року по 3 листопада 2009 року.

Згідно пункту 2.1 договору ціни на виконувані роботи, за узгодженням сторін, встановлюються: «оранка» - 100,00 грн. за 1 га.

Відповідно до пункту 2.3 договору замовник здійснює оплату за виконані роботи на розрахунковий рахунок виконавця в строк до 20 грудня 2009 року.

У відповідності до пункту 3.2 договору в разі невиконання замовником умов по оплаті виконаних робіт, замовник зобов'язаний сплатити виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплачених виконаних робіт.

Згідно пункту 4.1 договору договір вступає в дію з моменту його підписання і діє до виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

3 листопада 2009 року між позивачем та відповідачем підписано акт виконаних робіт.

З зазначеного акту вбачається, що на виконання умов договору №7 від 23 жовтня 2009 року позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 35700,00 грн.

Відповідач в судові засідання 16 січня 2013 року, 30 січня 2013 року, 12 лютого 2013 року та 26 лютого 2013 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в установленому законом порядку ухвалами суду від 26 грудня 2012 року, від 16 січня 2013 року, від 30 січня 2013 року та від 12 лютого 2013 року. Витребувані документи відповідач суду не надав.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Станом на день прийняття рішення у справі відповідач не повністю виконав умови договору. Зазначений факт відповідачем не спростовано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи. Вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості, що виникла у відповідача через порушення умов договору в розмірі 1700,00 грн. підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

З розрахунку пені, наведеного позивачем у позовній заяві, вбачається, що позивачем нараховано пеню у розмірі 3649,22 грн.

Згідно розрахунку пені, зробленого судом, до стягнення з відповідача підлягає пеня за період з 21 грудня 2009 року по 20 червня 2010 року та становить 3630,15 грн.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір 3% річних, визначений позивачем, складає 3189,53 грн. та є обґрунтованим. Вимога щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 3189,53 грн. підлягає задоволенню.

Розмір інфляційних втрат, визначений позивачем, складає 6825,50 грн.

Проте, згідно з розрахунком, зробленим судом, з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 4855,20 грн. за період: грудень 2009 року - жовтень 2012 року.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати, а саме, судовий збір у розмірі 1544,64 грн., відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката в розмірі 5000,00 грн.

На підтвердження своїх вимог позивачем надано суду копію угоди про надання правової допомоги від 7 грудня 2012 року, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю за №4666/10 від 27 жовтня 2011 року, квитанції до прибуткового касового ордеру від 18 грудня 2012 року та від 11 січня 2013 року про перерахування позивачем винагороди за послуги адвоката на загальну суму 5000,00 грн.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

В інформаційному листі Вищого господарського суду України №01-8/155 від 13 лютого 2002 року зазначено, що вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним.

Згідно ч. 3 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Враховуючи предмет даного спору та складність справи, суд обмежує розмір відшкодування витрат на оплату послуг адвоката з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи та вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 5000,00 грн. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката, підлягає частковому задоволенню в розмірі одного мінімального розміру заробітної плати.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» мінімальний розмір заробітної плати з 1 січня 2013 року складає 1147,00 грн.

Таким чином, судові витрати з оплати послуг адвоката підлягають стягненню з відповідача у розмірі 1147,00 грн.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Мрія» (07533, Київська область, Баришівський район, с. Недра, вул. Шевченка, 83, код 20580123) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (07700, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) - 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп. заборгованості, 4855 (чотири тисячі вісімсот п'ятдесят п'ять) грн. 20 коп. інфляційних втрат, 3189 (три тисячі сто вісімдесят дев'ять) грн. 53 коп. 3% річних, 3630 (три тисячі шістсот тридцять) 15 коп. пені, 1147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката та 1544 (одна тисяча п'ятсот сорок чотири) грн. 64 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 28 лютого 2013 року

Суддя Заєць Д.Г.