Постанова № 29904054, 06.03.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2013 р. Справа № 805/2178/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі судді Аканова О.О. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з єдиного податку у розмірі 1956,20 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Красноармійська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби звернулась до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з єдиного податку у розмірі 1956,20 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що за відповідачем обліковується заборгованість з єдиного податку у розмірі 1956,20 грн.

Правовою підставою стягнення заборгованості позивач вважає норми ст.ст. 14, 16, 20, 41, 57 Податкового кодексу України. Зазначає, що борг у відповідача виник у зв'язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб за самостійно поданою декларацією. Тому просив позовні вимоги задовольнити.

Представник позивача надав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Підпунктом 191.1.1 п. 191.1 ст. 19 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., передбачено, що податкові органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом.

Згідно з п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно із вимогами п. 63.5. ст. 60 цього Кодексу всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються в органах державної податкової служби шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом. Фізичні особи - підприємці та особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи в органах державної податкової служби згідно з цим Кодексом.

При цьому відповідно до п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Фізичні особи згідно із нормами п. 15.1. ст. 15 цього Кодексу є платниками податків (резиденти і нерезиденти України), які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

З наведених норм вбачається, що їх приписи не виокремлюють поняття «фізичної особи - підприємця» і поняття «фізичної особи» з огляду на статус платника податків, тому, суд приходить до висновку, що орган державної податкової служби має право на підставі п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України звертатися до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу з фізичної особи - підприємця.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідач - ОСОБА_1 є фізичною особою - підприємцем включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за номером НОМЕР_1, перебуває на обліку в Красноармійській об'єднаній державній податковій інспекції Державної податкової служби, знаходиться на спрощеній системі оподаткування, про що свідчить свідоцтво платника єдиного податку.

Згідно підпункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку.

Пунктом 293.1 статті 293 Податкового кодексу України визначено, що ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Відповідно до пункту 294.1. статті 294 Податкового кодексу України, податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої - шостої груп є календарний квартал.

Відповідно до підпункту 294.1 статті 294 Податкового кодексу України Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої - шостої груп є календарний квартал.

Пунктом 295.3 статті 295 Податкового кодексу України встановлено, платники єдиного податку третьої - шостої груп сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Відповідачем самостійно подано до податкового органу заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності № 500 від 15.08.20011р., в якій визначено вид діяльності за КВЕД 66.03.0 - інші послуги у сфері страхування, 74.87.0 - надання інших комерційних послуг, 74.14.0 - консультування з питань комерційної діяльності та управління, відноситься до ІІІ групи платників податків.

На підставі наданої заяви відповідачу видане свідоцтво платника єдиного податку серії НОМЕР_2 від 11.05.2012 року.

Відповідно до поданої декларації платника єдиного податку - фізичної особи- підприємця № 9078 від 08.08.2012 року, позивач самостійно задекларував за ІІІ квартал податкове зобов'язання з єдиного податку розмірі 2000, 00 грн.

Згідно з п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі узгоджену суму податкового зобов'язання з єдиного податку.

Внаслідок несплати податкового зобов'язання з урахуванням переплати у сумі 43,80 грн. утворилася заборгованість з єдиного податку у сумі 1956,20 грн., яка підтверджується позивачем довідкою про заборгованість, розрахунком суми податкового боргу, довідкою про суми податкового боргу, зворотнім боком облікової картки платника податків.

Відповідно до п. 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги

Відповідачу була направлена податкова вимога від 30.08.2012р. № 156, яка направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, але повернута на адресу податкового органу.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Доказів сплати заборгованості відповідач не надав.

Наявність заборгованості на час розгляду справи підтверджена податковим органом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з єдиного податку у розмірі 1956,20 грн. - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованість з єдиному податку у розмірі 1956,20 грн., на р/р 31518970700070 - єдиний податок, код ЄДРПОУ 37791274, банк одержувача - ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її отримання.

Суддя Аканов О.О.