Постанова № 29904000, 05.03.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 березня 2013 року 09:53 № 826/536/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.;

при секретарі Мальчик І.Ю.,

за участю:

представників позивача: Чайки К.П., Каменської Т.А., Філіпович А.Є.,

представника відповідача: Мухи С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест -СМЦ» до Окружної державної податкової служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Окружної державної податкової служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.11.2012р. №0000654010, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що відповідачем у порушення норм податкового законодавства України було прийняте протиправне податкове повідомлення-рішення, яким позивачу неправомірно збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість і застосовані штрафні (фінансові) санкції, що призвело до порушення його прав та законних інтересів.

У позовній заяві позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Окружної державної податкової служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби №0000654010 від 02.11.2012р. повністю.

У судовому засіданні представники позивача позов підтримали повністю.

Представник відповідача проти позову заперечував, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, винесеним на підставі та на виконання норм податкового законодавства за результатами перевірки позивача, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представників позивача, представника відповідача, суд дійшов наступних висновків:

Судом встановлено, що Окружною державною податковою службою Центральний офіс з обслуговування великих платників податків ДПС проведено у період з 05.10.12р. по 11.10.12р. документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Метінвест -СМЦ» (код ЄДРПОУ 32036829) з питань підтвердження правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість під час здійснення фінансово-господарських відносин з ПАТ «Єнакіївський металургійний завод» (код ЄДРПОУ 001191193), за період з 01.07.12р. по 31.07.12р., за результатами якої складено акт від 18.10.2012р. №1180/40-10/32036829.

В ході проведення перевірки встановлено порушення ТОВ «Метінвест -СМЦ» - п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12. 2010р. №2755-VI із змінами і доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 459 803грн., в тому числі за липень 2012р. в сумі 45 803грн., завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на загальну суму 8 686 636грн. в тому числі за липень 2012 року на суму 8 686 636грн., за рахунок включення підприємством до складу податкового кредиту в липні 2012 року сум ПДВ, по податковим накладним, виписаним ПАТ «Єнакіївський металургійний завод», які не зареєстровані у Єдиному державному реєстрі податкових накладних на загальну суму 9 146 439грн.

На підставі акту перевірки від 18.10.2012р. №1180/40-10/32036829 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.11.2012р. №0000654010, за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), на загальну суму 574 754 грн., з яких за основним платежем 459 803грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 114 951грн.

Позивачем було оскаржено податкове повідомлення-рішення від 02.11.2012р. №0000654010 до Державної податкової служби України, рішенням від 14.01.2013р. №472/6/10-2115, податкове повідомлення-рішення від 02.11.2012р. №0000654010 залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали висновки акту перевірки, відповідно до яких ТОВ «Метінвест -СМЦ» до податкового кредиту за липень 2012р. включено суму податку на додану вартість у сумі 9146439,0грн, по податковим накладним від 31.07.2012р. №310787 на загальну суму 852 068,81грн, в т.ч. ПДВ 137 511,47грн. та №310786 від 31.07.2012р. на загальну суму 54 053 567,34грн. в т.ч. ПДВ 9 008927,89грн., які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту.

У судовому засіданні відповідач стверджував, що згідно бази даних «Архів електронної звітності» до реєстру отриманих податкових накладних за липень 2012р. включені податкові накладні, зареєстровані ПАТ «Єнакіївський металургійний завод» на ПАТ «Донецьккокс» №310787 від 31.07.2012р. на суму ПДВ 137 511,00грн., та №310786 від 31.07.2012р.на суму ПДВ 9 008 927,89грн. Разом з тим, відповідач зазначає, що у відповідності до бази електронної звітності зазначені податкові накладні ПАТ «Донецьккокс» до податкового кредиту не включені.

Окрім того, у матеріалах справи міститься лист від 20.02.2013р. №348 від ПАТ «Донецьккокс», відповідно до якого, повідомляється, що ПАТ «Донецьккокс» у податковій звітності за липень 2012 року не відображало податкові накладні від 31.07.2012р. №310787 на загальну суму 852 068,81грн, в т.ч. ПДВ 137 511,47грн. та №310786 від 31.07.2012р. на загальну суму 54 053 567,34грн. в т.ч. ПДВ 9 008 927,89грн., оскільки фінансово-господарські операції, відображені у зазначених податкових накладних між ПАТ «Єнакіївський металургійний завод» та ПАТ «Донецьккокс» не здійснювались.

Також судом встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку ДПС 28.02.2013р. проведено зустрічну звірку ПАТ «Єнакіївський металургійний завод» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Метінвест -СМЦ» їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.07.12р. по 31.07.12р., за результатами якої складено довідку від 28.02.2013р. №5720/15-17/1. В ході звірки встановлено, що між ПАТ «Єнакіївський металургійний завод» та ТОВ «Метінвест -СМЦ» укладено угоду від 01.04.11р. №11-002599 на поставку металопродукції. Відповідно до умов угоди ПАТ «Єнакіївський металургійний завод» виписано податкові накладні на поставку товарів власного виробництва від 31.07.2012р. №310787 на загальну суму 852 068,81грн, в т.ч. ПДВ 137 511,47грн. та №310786 від 31.07.2012р. на загальну суму 54 053 567,34грн. в т.ч. ПДВ 9 008927,89грн. Вищезазначені операції з продажу товару та проведених розрахунків відображено ПАТ «Єнакіївський металургійний завод»в бухгалтерському обліку наступним чином: Дт 3611 Кт 7021; Дт 7021 Кт 641; Дт 3011 кт 3611. Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкових зобов'язань відповідного періоду, відображених у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають додатку 5 до податкової декларації податку на додану вартість, даним декларації з ПДВ за липень 2012р. та даним Єдиного реєстру податкових накладних. Відповідно до висновків довідки: звіркою документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин ПАТ «Єнакіївський металургійний завод» із ТОВ «Метінвест -СМЦ», їх вид, обсяг, якість та розрахунки; звіркою ПАТ «Єнакіївський металургійний завод» встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків із ТОВ «Метінвест -СМЦ».

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру податкових накладних №31090924 від 31.01.2013р., податкові накладні від 31.07.2012р. №310787 та №310786 виписані ПАТ «Єнакіївський металургійний завод» та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних 07.08.2012р.

На час проведення перевірки набрав чинності Податковий Кодекс України (далі ПК України), розділ V якого визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

П. 200.2 ст. 200 ПК України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст.200 ПК України).

Відповідно до п.201.1. ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2, ст. 3 цього ж Закону України, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями).

Як встановлено судом, первинні документи контрагента позивача виписані, та зареєстровані відповідно до вимог чинного законодавста, а відповідно, позивачем було належним чином визначено податкового зобов'язання по правовідносинах контрагента із позивачем для сплати до державного бюджету.

Суд також враховує положення інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11, яким визначено, що при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Чинним законодавством України, відповідач не наділений повноваженнями щодо визнання правочинів нікчемними (недійсними) із застосуванням відповідних наслідків їх нікчемності (недійсності).

Отже, за таких обставин суд вважає, що у ТОВ «Метінвест-СМЦ» були всі підстави для віднесення витрат пов'язаних із веденням господарської діяльності до складу валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Представник відповідача не надав суду належних доказів, які б підтверджували обґрунтованість висновків перевірки та правомірність винесених податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи те, що Окружна державна податкова служба - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби не надала доказів правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд вважає, що воно підлягає скасуванню як протиправне.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Окружної державної податкової служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби №0000654010 від 02.11.2012р.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 06.03.13 р.

Суддя Є.В. Аблов