Постанова № 29903954, 13.03.2013, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/331/13-a

"13" березня 2013 р. Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої Дерех Н.В.

секретаря Вальчук І.М.

за участю:

представників позивача Костецький В.Я., Плотніков О.М.

представника відповідача Мартинюк Т.Б. .

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства « Оріон» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000752210 від 22.08.2012 року, № 0000222210 від 04.02.2013 року, № 0000232210 від 04.02.2013 року,

в с т а н о в и в:

Публічне акціонернео товариство « Оріон» ( надалі позивач, ПАТ « Оріон», товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби ( ТОДПІ, контролюючий орган, суб'єкт владних повноважень) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

05 березня 2013 року позивачем подано письмову заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000752210 від 22.08.2012 року, № 0000222210 від 04.02.2013 року, № 0000232210 від 04.02.2013 року.

Представники позивача ПАТ « Оріон» у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили задовольнити їх повністю, оскільки всі господарські операції з контрагентами ТзОВ « Аврора», ТзОВ « Енергокомплект», ТзОВ «Практик 2010», ТзОВ « Компанія Вайліс», ПП « Портал Ком» є реальними, направлені на виконання господарських завдань товариства, підтверджуються первинними бухгалтерськими документами, документами про транспортування товарно-матеріальних цінностей, використанням їх у виробництві, а відтак господарські операції з вказаними контрагентами не можуть бути визнані безтоварними. Вважають, що товариством не було занижено податок на прибуток за І квартал 2012 року та не було занижено податок на додану вартість в грудні 2010 року, в квітні 2011 року, у вересні 2011 року та не було зменшено відємне значення об'єкта оподаткування в березні 2012 року.

Представник відповідача Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, оскільки вважає, що господарські операції позивача з контрагентами ТзОВ « Аврора», ТзОВ « Енергокомплект», ТзОВ «Практик 2010», ТзОВ « Компанія Вайліс», ПП « Портал Ком» є безтоварними, так як немає доказів транспортування придбаних товариством товарно-матеріальних цінностей, відсутні сертифікати якості та відповідності на товар, що поставлявся. Крім цього, просить взяти до уваги Акти відповідних податкових органів, які здійснювали перевірки ТзОВ « Вейліс», ТзОВ « Портал Ком», ТзОВ «Практик 2010», ТзОВ « Аврора», ТзОВ « Компанія Енергокомплект», якими встановлено, що дані юридичні особи на могли поставляти відповідний товар, який купувався позивачем. Тому, позивачем допущено порушення, що викладені в Акті перевірки, а відтак податковим органом правомірно винесені податкові повідомлення-рішення, які позивач просить визнати протиправними та скасувати.

Суд, заслухавши у судовому засіданні представників позивача, представника відповідача, дослідивши представлені докази у їх сукупності, встановив наступні факти.

Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією Тернопільської області Державної податкової служби проведена планова виїзна перевірка ПАТ « Оріон» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2012 року, валютного та іншого законодавства за це й же період.

Результати перевірки викладені в Акті № 2601/22-10/25348483 від 24.07.2012 року( надалі Акт).

На підставі вказаного Акта податковим органом винесені податкові повідомлення -рішення № 0000732210, №0000742210, №0000752210 від 22.08.2012 року. В результаті адміністративного оскарження контролюючим органом прийняті нові податкові повідомлення-рішення № 0001312210 та № 0001322210 від 20.11.2012 року, які у свою чергу були відкликані та прийняті нові податкові повідомлення-рішення №0000222210 та № 0000232210 від 04.02.2013 року.

Таким чином, на день розгляду справи є чинними податкові повідомлення - рішення №0000752210 від 22.08.2012 року, №0000222210 від 04.02.2013 року, №0000232210 від 04.02.2013 року, які позивач просить визнати протиправними та скасувати.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки спірні правовідносини виникли в 2010 році,відтак, на думку суду, до них слід застосовувати податкове законодавство, що було чинним на момент виникнення та виконання даних правовідносин - Закон України № 168/97-ВР « Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року зі змінами та доповненнями, Закон України « Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року № 283/97-ВР зі змінами та доповненнями, Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні. До тих правовідносин, що виникли у 2012 році, слід застосовувати Податковий кодекс України.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.1997р. (із змінами і доповненнями) встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону № 283/97-ВР від 22.05.1997р. до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 283/97-ВР від 22.05.1997р. не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 138.2. ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. п. 138.8.1. п. 138.8, ст. 138 ПК України до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

Відповідно до п. п. 139.1.9, п. 139.1, ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п.1.8 ст. 1 Закону України « Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку, у випадках визначених Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997р. (із змінами та доповненнями), податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 цієї статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до п.198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при його придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрати відповідно до вимог Закону України « Про оподаткування прибутку підприємств». При цьому для вказаного віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару, до податкового кредиту платника податку, який придбав зазначений товар, Законом України « Про податок на додану вартість» не передбачено умов про сплату цих сум до бюджету продавцем товару. Статтею 7 даного Закону передбачено лише обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну. Згідно змісту п.п. 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товар ( послуги) на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп.7.2. 4 п. 7.2 ст. 7 цього Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 даного Закону.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит у відповідності до пп. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України « Про податок на додану вартість» вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів ( робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку ( товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів ( робіт, послуг).

Позивач у періоді, за який проводилась перевірка, був платником податку на додану вартість, податку на прибуток та інших платежів.

Як вбачається з матеріалів справи ПАТ « Оріон» було укладено письмові господарські Договори з ТзОВ « Аврора», ТзОВ « Енергокомплект», ТзОВ «Практик 2010», та усні господарські Договори з ТзОВ « Компанія Вайліс», ПП « Портал Ком» на поставку товарно-матеріальних цінностей, які необхідні для використання у господарській діяльності товариства , а саме, комплектуючі радіодеталі, без яких продукція товариства не може функціонувати. При цьому суд зазначає, що ПАТ « Оріон» у цих правовідносинах виступав покупцем, а господарюючі контрагенти продавцями. Судом встановлено, що з усіма контрагентами у позивача склались довготривалі виробничі зв'язки, і лише з ТзОВ « Компанія Вайліс» поставка товару та усний господарський Договір носили разовий характер.

При цьому суд приймає до уваги довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про включення всіх господарюючих контр агентів товариство до даного реєстру станом на момент укладення та виконання господарських договорів, укладених з ПАТ « Оріон». Крім того, всі вони були зареєстровані платниками ПДВ та інших платежів.

Факт виконання вищевказаних господарських договорів підтверджується видатковими та податковими накладними, які оформлені належним чином, перерахуванням коштів, що підтверджується наявними платіжними дорученнями та банківськими виписками, внутрішніми прихідними накладними, довіреностями на отримання товару, що видані на ім'я працівників позивача, лімітно- забірними картами, талонами до лімітно-забірних карт щодо відпуску товару зі складу на створення нового виду продукту, Актами звірок взаєморозрахунків з контрагентами, комплектовочними відомостями, оборотними відомостями руху товарно-матеріальних цінностей по складах товариства, прихідними накладними, внутрішніми прихідними ордерами, що підтверджують використання придбаних товарно-матеріальних цінностей в господарській діяльності ПАТ « Оріон», які відповідають Статутним завданням товариства.

Факт перевезення товарно-матеріальних цінностей підтверджено подорожніми листами, посвідченнями про відрядження працівників товариства, Актами виконаних робіт на перевезення товару перевізниками ПП « Нічний експрес», Тзов «Транспортна компанія « САТ», ТОВ « Мін-Транс України», що спростовує доводи контролюючого органу про відсутність підтвердження факту перевезення товарно-матеріальних цінностей..

При цьому суд не приймає до уваги Акти перевірок Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області, ДПІ у Приморському районі м. Одеси, Переяслав-Хмельницької ОДПІ, ДПІ у Подільському районі м. Києва, на які посилається контролюючий орган у своєму Акті перевірки, оскільки дані Акти перевірок не стосуються позивача, а лише його контрагентів по господарських договорах та контрагентів його контрагентів. Крім того, акти перевірок не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків, не є документом у розумінні ст. 17 КАС України, тобто не є нормативно - правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії.

Також суд підкреслює, що господарюючий суб'єкт не може нести відповідальність за своїх контрагентів по господарських операціях, оскільки відповідальність є строго індивідуальна і може бути застосована до того із учасників господарських правовідносин, який допустив порушення, а відповідальність сумлінного контрагента, який вчинив всі необхідні дії та виконав свої зобов'язання, підтвердив їх первинними бухгалтерськими та податковими документами є недопустима.

Крім того, суд не приймає до уваги твердження відповідача на підтвердження доводів про безтоварність господарських операцій про відсутність у ПАТ « Оріон» дозвільних документів - відповідних свідоцтв чи сертифікатів відповідності на підтвердження якості продукції, що поставлялась позивачу, оскільки до функцій податкових органів не входить перевірка якості продукції та відповідності її стандартам України, а тому у цій частині, на думку суду, контролюючий орган вийшов за межі наданих йому повноважень, що є неправомірним.

Інших доказів на підтвердження безтоварності господарських операцій контролюючим органом не надано.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до переконання, що суб'єктом владних повноважень - контролюючим органом не доведено безтоварність господарських операцій позивача та його контрагентів ТзОВ « Аврора», ТзОВ « Енергокомплект», ТзОВ «Практик 2010», ТзОВ « Компанія Вайліс», ПП « Портал Ком», вважає, що дані правочини відповідають дійсному економічному змісту, обумовлені розумними економічними причинами, а дії ПАТ « Оріон»у даних правовідносинах є добросовісні.

Виходячи з вищенаведеного, судом не встановлено порушення, що викладені в Акті перевірки Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби № 2601/22-10/25348483 від 24.07.2012 року, відтак суд приходить до переконання, що повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби № 0000752210 від 22.08.2012 року, № 0000222210 від 04.02.2013 року, № 0000232210 від 04.02.2013 року є протиправними і такими, що підлягають до скасування, а тому позовні вимоги ПАТ « Оріон» є підставними та такими, що підлягають до задоволення.

керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 72, 86,160-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити .

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби № 0000752210 від 22.08.2012 року, № 0000222210 від 04.02.2013 року, № 0000232210 від 04.02.2013 року.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня постановлення постанови апеляційної скарги у порядок і строки, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 14 березня 2013 року.

Головуючий суддя Дерех Н.В.

Копія вірна

Суддя Дерех Н.В.