Постанова № 29903949, 11.03.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/442/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2013 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Білостоцького О.В.

При секретарі: Бушанському А.В.

За участю сторін:

Представника позивача: Гриневич Т.В.

Представник відповідача: Романченко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси до Інституту післядипломної освіти спеціалістів морського і річкового транспорту про стягнення заборгованості у розмірі 3 289,26 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси (далі УПФУ в Приморському районі м. Одеси) звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Інституту післядипломної освіти спеціалістів морського і річкового транспорту (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) про стягнення заборгованості по відшкодуванню виплати різниці між сумою пенсії, призначеної згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів науковим працівникам в сумі 3 289,26 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача утворилась заборгованість по відшкодуванню суми витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначеною згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і сумою, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, визначену йому у повідомленнях про відшкодуванню сум пенсій, виплачених науковим працівникам за період жовтень-грудень 2012 року в сумі 3 289,26 грн., яка самостійно Інститутом післядипломної освіти спеціалістів морського і річкового транспорту не погашена.

Представник позивача у судовому засіданні, посилаючись на обґрунтування, викладені у позовній заяві, підтримала уточнені позовні вимоги у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов (а.с.66-68). Зазначила, що Інститут післядипломної освіти спеціалістів морського і річкового транспорту не має III - IV рівнів акредитації, а тому працівники ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в зазначений УПФУ в Приморському районі період займали посади, які законодавчими та нормативними документами не віднесені до категорії наукових, з огляду на що у відповідача відсутній обов'язок із сплати різниці пенсії для наукових працівників, передбачений ст. 24 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність».

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши наявні в справі письмові докази, суд доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог УПФУ в Приморському районі м. Одеси з наступних підстав.

Судом встановлено, згідно наказу Фонду державного майна України № 416 від 05.03.1992 року вирішено забезпечити постановку на державний облік майна Інституту підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів колишнього союзного підпорядкування Міністерства морського флоту та заснувати Інститут підвищення кваліфікації керівників та спеціалістів водного транспорту України (а.с.11).

Наказом Інституту підвищення кваліфікації керівників та спеціалістів водного транспорту України № 75 від 28.07.1993 року на виконання наказу Міністра транспорту України № 37 від 20.04.1993 року «Про зміну підпорядкування вищих навчальних закладів», та нового Статуту Інституту післядипломної освіти керівних працівників та спеціалістів водного транспорту України, затвердженого Міністром транспорту України 24.06.1993 року, з 20.08.1993 року змінено назву Інституту підвищення кваліфікації керівників та спеціалістів водного транспорту України на Інститут післядипломної освіти керівних працівників та спеціалістів водного транспорту України (а.с. 11, 12).

Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 59 від 22.01.2009 року «Про затвердження нової редакції Статуту Інституту післядипломної освіти спеціалістів морського та річкового транспорту» змінено назву Інституту післядипломної освіти керівних працівників та спеціалістів водного транспорту України на Інститут післядипломної освіти спеціалістів морського та річкового транспорту. Зазначені зміни зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради 09.02.2009 року та видано нове свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 507831 (а.с. 5, 7).

Інститут післядипломної освіти спеціалістів морського та річкового транспорту перебуває на обліку в УПФУ в Приморському районі м. Одеси як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до ст. 1 Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 400/97-ВР від 26.06.1997 року.

Згідно з п. 13 Прикінцевих положень Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV, у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначеного Закону, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів, спрямованих із джерел, визначених Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність».

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» №1977-XII від 13.12.1991 року, різниця між сумою призначення пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право дана особа, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників бюджетних установ і організацій за рахунок державного бюджету, а для наукових (науково-педагогічних) працівників інших підприємств і організацій - за рахунок коштів цих підприємств і організацій у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24.03.2004 року «Про затвердження Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної наукових (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» № 1977-XII від 13.12.1991 року та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи» (далі Порядок № 372).

Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної за цим Законом та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник регулюється Порядком фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 372.

Відповідно до п. 12 ч.1 ст.2 Бюджетного кодексу України бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.

Як вбачається з матеріалів справи, Інститут післядипломної освіти спеціалістів морського та річкового транспорту не є бюджетною установою в розумінні п. 12 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України, а тому повинен проводити відшкодування зазначеної вище різниці пенсії.

Згідно п. 3 ст. 25 Закону України «Про вищу освіту» від 17.01.2002 року № 2984-III інститут - вищий навчальний заклад третього або четвертого рівня акредитації або структурний підрозділ університету, академії, який провадить освітню діяльність, пов'язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації у певній галузі науки, виробництва, освіти, культури і мистецтва, проводить наукову, науково-методичну та науково-виробничу діяльність і має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення.

Відповідно до ст. 1 цього ж Закону рівень акредитації - рівень спроможності вищого навчального закладу певного типу провадити освітню діяльність, пов'язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації.

Судом встановлено, що працівникам Інституту післядипломної освіти спеціалістів морського та річкового транспорту: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, на підставі виданих відповідачем довідок, призначено пенсію згідно Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», що підтверджується відповідними розпорядженням УПФУ в Приморському районі м. Одеси (а.с. 27-56).

Суд не приймає до уваги посилання відповідача в обґрунтування заперечень на адміністративний позов на те, що зазначені пенсіонери не мають права на отримання наукових пенсій, у зв'язку з тим, що Інститут післядипломної освіти спеціалістів морського та річкового транспорту не мав відповідного рівня акредитації, що на думку позивача, свідчить про неправомірність віднесення до наукового та/або науково-педагогічного стажу перебування на посадах в Інституті асистента, старшого викладача, викладача, доцента, професора, з огляду на те, що з аналізу вищенаведених норм чинного законодавства вбачається, що назва «інститут» передбачає наявність у вищого навчального закладу ІІІ-ІV рівня акредитації, який дозволяє провадити освітню діяльність, пов'язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації.

Cуд також не приймає до уваги доводи представника відповідача в обґрунтування заперечень на адміністративний позов щодо незаконності призначення зазначеним пенсіонерам пенсій згідно Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», з огляду на відсутність адміністративно-правового спору щодо правомірності та обґрунтованості відповідних розпоряджень органу Пенсійного фонду.

Крім того суд враховує при прийнятті рішення інформацію Пенсійного фонду України, викладену у листі за підписом заступника Голови правління на адресу Інституту післядипломної освіти спеціалістів морського і річкового транспорту, щодо того, що обчислення стажу наукової роботи колишнім працівникам Інституту ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 було здійснено відповідно до вимог чинного законодавства (а.с. 75-76).

Пункт 5 Порядку № 372 передбачає, що розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається; у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством. Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

На адресу Інституту післядипломної освіти спеціалістів морського та річкового транспорту позивачем надсилалися повідомлення про суму витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів (а.с.15-20), які були отримані відповідачем, однак, порушуючи вищевикладені приписи законодавства України, Інститут післядипломної освіти спеціалістів морського та річкового транспорту за період жовтень-грудень 2012 року не відшкодувало Пенсійному фонду кошти в сумі 3 289,26 грн., фактично витрачені на виплату різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам. Зазначене підтверджується копією картки особового рахунку відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату пенсій науковим працівникам (а.с. 14).

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи те, що позивачем доведено, що Інститут післядипломної освіти спеціалістів морського та річкового транспорту має заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси по відшкодуванню фактично витрачених коштів в сумі 3 289,26 грн. на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначеною згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і сумою, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, суд вважає, що позовні вимоги є законними і обґрунтованими, підтверджуються доданими до позову документами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 69-71, 122, 128, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси до Інституту післядипломної освіти спеціалістів морського і річкового транспорту про стягнення заборгованості у розмірі 3 289,26 грн. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Інституту післядипломної освіти спеціалістів морського і річкового транспорту, код ЄДРПОУ 01126008, заборгованість по відшкодуванню виплати різниці між сумою пенсії, призначеної згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів науковим працівникам в сумі 3 289,26 грн. (три тисячі двісті вісімдесят дев'ять гривень двадцять шість копійок) на р/р 256013013705 у ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 328845, код ЄДРПОУ 26302649.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на постанову, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 11 березня 2013 року.

Суддядпис/ Білостоцький О.В.