Ухвала суду № 29903637, 14.03.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1013/8567/2012 Головуючий у І інстанції Мікулін А.В.Провадження № 22-ц/780/1271/13 Доповідач у 2 інстанції Приходько К.П.Категорія 19 14.03.2013

УХВАЛА

Іменем України

13 березня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді: Приходька К.П.,

суддів: Голуб С.А., Таргоній Д.О.,

при секретарі: Бутенко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 25 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу дійсним,-

встановила:

У жовтні 2012 року позивач звернувся з вище зазначеним позовом, який мотивував тим, що станом на 1996 р. він займався пошуком нерухомого майна для себе та своєї сім»ї.

Вказує, що йому трапилося оголошення розміщене на стовпі з пропозицією купити житловий будинок в м. Ірпені. В оголошенні було сказано, що ціна договірна та вказано номер телефону продавця, так він, зателефонувавши по вказаному телефону він познайомився з відповідачем - ОСОБА_3 та її чоловіком.

Стверджує, що подружжя ОСОБА_3 запропонувало йому придбати у них будинок за такими умовами: продавець - ОСОБА_3 зобов'язується продати житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а покупець зобов'язується купити будинок, та ціна за вищевказаний житловий будинок складає - 25 000 дол. США, що станом на 1996 р. становило еквівалент до національної валюти - 46 250 грн. Крім того, позивач стверджує, що вони з відповідачем домовилися, що він сплатить їй, ОСОБА_3 аванс у розмірі 3 000 дол. США, що станом на 1996 р. становило еквівалент до національної валюти - 16 650 грн., дану умову він виконав та передав ОСОБА_3 вищевказану суму.

Також вказує, що між ним та відповідачем фактично у 1996 році був укладений договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1.

Після укладення даного договору подружжя ОСОБА_3 виїхало на постійне місце проживання до іншої країни, та повинні були повернутися у 1999 році й отримати решту домовленої суми, та нотаріального оформлення договору купівлі-продажу, але як вказує позивач, з 1997 р. зв'язок між ним та подружжям ОСОБА_3 обірвався.

В серпні 2012 р. до України приїхали родичі відповідача та почали вимагати від нього кошти в сумі 120 000 дол. США на виконання договору купівлі-продажу, але оскільки дану суму вираховують виходячи з вартості нерухомого майна станом на 2012 р., а договір, за ствердженням позивача був укладений у 1996 р, і ціни відповідно на нерухомість були інші.

Враховуючи викладене позивач просив визнати договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 між продавцем ОСОБА_3 та ним, ОСОБА_2, укладений 23.11.1996 р. дійсним; визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; та зобов'язати відповідача прийняти від нього 176 000 грн.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 11 грудня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вище зазначеним рішенням ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просив рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити позов.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4, його дружина - ОСОБА_5, діти ОСОБА_6 та ОСОБА_6, зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується копіями паспортів (а.с.6-9).

Згідно технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду від 09.08.2011 р. власник будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 (а.с.12).

Відповідно до свідоцтва про право приватної власності від 15.10.1996 р. власником жилого будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, є ОСОБА_3, й дане свідоцтво видане на підставі рішення Виконавчого комітету Ірпінської міської ради народних депутатів 24.09.1996 р. за №254/3 (а.с.10).

Також відповідно до Державного акту від 16.12.1996 р. ОСОБА_3 на підставі рішення Ірпінської міської ради Народних депутатів від 19.11.1996 р. було передано у приватну власність земельну ділянку, що знаходить за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.105).

Згідно листа №17/-вх.2532 від 25.05.2011 р. відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Головного управління МВС України в Київській області гр. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у Відділі ПРФО ГУ МВС України в Київській області 12.11.1996 р. отримала дозвіл на виїзд на постійне місце проживання до Німеччини.

Відносини між сторонами, що є предметом спору, врегульовуються нормами Цивільного кодексу Української РСР (надалі - ЦК УРСР).

Відповідно до ст. 47 ЦК УРСР нотаріальне посвідчення угод обов»язкове лише у випадках, зазначених у законі.

Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу. Якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Згідно ст.153 ЦК УРСР договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.224 ЦК УРСР за договором купівлі-продажу продавець зобов»язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов»язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 227 ЦК УРСР передбачено, що договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу). Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

Отже, оскільки позивачем не надано доказів про згоду усіх істотних умов договору із відповідачем, не надано доказів ухилення відповідача від нотаріального оформлення угоди, та не надано доказів реєстрації договору купівлі-продажу жилого будинку у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів, тому позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обгрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Колегія суддів, з огляду на зазначене, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову.

Оскільки рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу і залишити рішення суду без змін.

На підставі наведеного, керуючись: ст.ст.303,307,308,313-315,317,319 ЦПК України колегія суддів,

ухвалила:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 25 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді