Рішення № 29903570, 06.03.2013, Апеляційний суд Сумської області

Справа №2-966/12 Головуючий у суді у 1 інстанції - БурдаНомер провадження 22-ц/788/70/13 Суддя-доповідач - Лузан Л. В. Категорія - 2

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2013 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Лузан Л. В.,

суддів - Дубровної В. В., Сибільової Л. О.,

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 22 листопада 2012 року

у справі за позовом Приватного підприємства «Водолій-Автотранс» до ОСОБА_3, треті особи: Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», Товариство з обмеженою відповідальністю «Водолій - Автотранс»

про витребування майна від добросовісного набувача,

за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Приватного підприємства "Водолій-Автотранс", треті особи: Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", Товариство з обмеженою відповідальністю «Водолій-Автотранс»,

про визнання права власності на автомобіль,

в с т а н о в и л а :

07 лютого 2012 року Ліквідатор ПП «Водолій-Автотранс» звернулась до суду з позовом, просила суд постановити рішення про витребування з володіння ОСОБА_3 на користь ПП «Водолій-Автотранс» наступних транспортних засобів загальною вартістю 466 500, 00 грн., а саме :

Автомобіль марки Renaut Magnum AE 430 ti, тип т.з. сідловий тягач - Е, Шасі № НОМЕР_1, Тип пального - Дизельне паливо, рік випуску -2000, колір чорний, об'єм двигуна 11929, повна маса 18000, маса без навантаження 7575;

Автомобіль марки Renaut Magnum AE 390, тип т.з. сідловий тягач - Е, Шасі № НОМЕР_2, рік випуску - 1998, колір білий, об'єм двигуна 11900, повна маса 19000, маса без навантаження 7908;

Автомобіль марки Renaut premium 420DCI, тип т.з. сідловий тягач - Е, Шасі № НОМЕР_3, рік випуску - 2000, колір білий, об'єм двигуна 11110, повна маса 19130, маса без навантаження 6777;

Автомобіль марки Scania г 114, тип т.з. сідловий тягач - Е, Шасі № НОМЕР_4, рік випуску - 2000, колір білий, об'єм двигуна 10600, повна маса 18000, маса без навантаження 7100;

Автомобіль марки Scania r 114, тип т.з. сідловий тягач - Е, Шасі № НОМЕР_5, рік випуску - 2000, колір білий, об'єм двигуна 10600, повна маса 18000, маса без навантаження 7100;

Автомобіль марки KOGEL SN 24, тип п/причіп - фургон - Е, Шасі № НОМЕР_6, рік випуску - 1996, повна маса: 35000, маса без навантаження: 7300;

Автомобіль марки РACTON 3139, тип п/причіп - рефрижератор - Е, Шасі № НОМЕР_7, рік випуску - 1992, повна маса: 39000, маса без навантаження: 9320;

Автомобіль марки SCHMITZ PR 18, тип: п/причіп-фургон-Е, Шасі № НОМЕР_8, рік випуску - 1995;

Автомобіль марки PROD RENT, тип: п/причіп-бортовий-Е, Шасі № НОМЕР_9, рік випуску - 1995, повна маса 31000, маса без навантаження 7700;

Автомобіль марки TRAILOR SYY3CX, тип: п/причіп-фургон-Е, Шасі № НОМЕР_10, рік випуску - 1998, повна маса 26900, маса без навантаження 7100.

При цьому посилалась на те, що рішенням Господарського суду Сумської області від 02 червня 2011 року визнані недійсними торги з продажу спірного майна ПП «Водолій-Автотранс» від 21.09.2009 p., внаслідок чого покупець - ТОВ «Водолій-Автотранс» не набув право власності на назване майно. Отже, укладаючи стосовно цього майна договір купівлі - продажу ТОВ «Водолій-Автотранс» не володіло необхідними обсягом прав щодо розпорядження цими об'єктами та фактично розпорядилося не своїм майном, а майном ПП «Водолій-Автотранс». Як на підставу для задоволення позову позивач посилався на положення ст. 330 ЦК України та п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України ( ас. 3, 170).

29 березня 2012 року ОСОБА_3 звернулась до суду із зустрічним позовом до ПП "Водолій-Автотранс" про визнання права власності на спірні автомобілі, посилаючись на те, що вона є добросовісним набувачем та набула спірне майно на законних підставах.

Рішенням суду від 22 листопада 2012 року відмовлено в задоволенні позову ПП «Водолій-Автотранс» у зв'язку з необгрунтованістю позовних вимог;

відмовлено ОСОБА_3 у зв'язку з необгрунтованістю позовних вимог.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду в частині позову ПП «Водолій-Автотранс» до ОСОБА_3 про витребування майна від добросовісного набувача і постановлення в цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог з тих підстав, що у справі не були доведені обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, що висновки суду не відповідають обставинам справи та що судом були порушені норми матеріального і процесуального права .

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав .

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

В червні 2009 року було зареєстроване як юридична особа ТОВ "Водолій-Автотранс", засновником і директором якого став директор Приватного підприємства "Водолій-Автотранс" ОСОБА_4 ( ас. 83, 84, 240).

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 07.08.2009 р. було порушене провадження у справі 6/129-09 про банкрутство Приватного підприємства "Водолій-Автотранс" (код 32462746), відповідно ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою Господарського суду від 20.08.2009 р. боржника - ПП "Водолій-Автотранс" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено голову ліквідаційної комісії Коробку П.С.

16.09.2009 р. між ліквідатором ПП «Водолій-Автотранс» Коробка П.С. та брокерською конторою ТОВ «Сант-Інформ» укладений договір доручення № 16 про надання брокерських послуг з продажу майна, відповідно до якого ПП «Водолій-Автотранс» в особі ліквідатора боржника Коробки П.С. (клієнт) доручає, а брокерська контора ТОВ «Сант-Інформ» (виконавець) бере на себе зобов'язання представляти інтереси клієнта у здійсненні всіх видів угод на Сумській товарній універсальній біржі згідно з договором.

21.09.2009 р. проведено відкриті торги, на підставі яких складені протоколи № 177/1 та 177/2 від 21.09.2009 р. про продаж майна боржника ПП «Водолій - Автотранс». В протоколах зазначено, що переможцем торгів став брокер № 2 ОСОБА_6, який діє на підставі договору-доручення № 26 від 18.09.2009 р. в особі ТОВ «Водолій - Автотранс» та брокер ОСОБА_7, який діє на підставі договору доручення № 27 від 18.09.2009 р. в особі гр. ОСОБА_8 За результатами вищевказаних відкритих торгів були укладені біржові контракти №№ 7,8,10,11,12,14,15,16,18,19 від 21.09.2009 р. з купівлі продажу спірних транспортних засобів.

З матеріалів справи також вбачається, що згідно п.3 вищеназваних біржових договорів з купівлі-продажу транспортних засобів ТОВ «Водолій - Автотранс» зобов'язане було сплатити вартість транспортних засобів протягом 3-х місяців з моменту їх підписання, тобто в строк до 21 грудня 2009 року, але до цього часу своє зобов'язання не виконало, заборгованість не погасило (ас. 194).

Ухвалою суду від 14.12.2009 р. були припинені повноваження арбітражного керуючого Коробки П.С. як ліквідатора у справі № 6/129-09 та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Воловик С.В.

24.10.2009 р. ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулось до Господарського суду Сумської області із позовом про визнання недійсним торгів з продажу спірного майна в процедурі банкрутства.

08.12.2009 р. ТОВ «Водолій - Автотранс» продало спірні транспортні засоби заступнику директора ТОВ «Водолій-Автотранс» - ОСОБА_3 за відповідними біржовими договорами (угодами) купівлі-продажу транспортного засобу (ас. 61-70).

З пояснень представника ПП «Водолій - Автотранс» також вбачається, що засновником і директором ТОВ «Водолій - Автотранс» являється ОСОБА_4, а його дружина - ОСОБА_3,- раніше працювала гол. бухгалтером Приватного підприємства «Водолій - Автотранс» .

Ухвалою суду від 09.03.2011 р. повноваження арбітражного керуючого Воловик С.В. як ліквідатора у справі № 6/129-09 були припинені та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Воловик Є.М.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 02.06.2011 р. по справі № 6/129-09, залишеною без змін Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.07.2011 p. та Постановою Вищого господарського суду України від 08.11.2011 р., - була задоволена заява ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» і торги з продажу майна банкрута - Приватного підприємства «Водолій - Автотранс», які відбулися 21.09.2009 р. на Сумській товарній універсальній біржі, - визнані недійсними ( ас. 6, 10, 14 ).

Відмовляючи у даній справі ПП «Водолій - Автотранс» у задоволенні позову про витребування майна з чужого незаконного володіння, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Водолій-Автотранс» за біржовими договорами купівлі-продажу від 05 грудня 2010 року та 16 грудня 2010 року провело відчуження спірних транспортних засобів ОСОБА_3 При цьому ОСОБА_3 у повному обсязі розрахувалася з продавцем - ТОВ «Водолій- Автотранс», сплативши останньому визначену сторонами ціну предмету договорів (а.с. 61-83).

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що ОСОБА_3 придбала спірне майно за відплатними договорами. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що суду не надані докази на підтвердження того, що на час укладення нею та ТОВ «Водолій-Автотранс» договорів купівлі-продажу останнє не мало титульного права власності на спірні транспортні засоби чи його права з приводу його відчуження були у встановлений законом спосіб обмежені.

Суд першої інстанції також виходив з того, що за змістом ст. 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача можуть мати місце лише за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав його, не з їхньої волі. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.

В той же час, як зазначив суд у рішенні, спірне майно вибуло з володіння ПП«Водолій-Автотранс» за його власною волею шляхом оголошення торгів про його продаж та укладення договорів купівлі-продажу за наслідками їх проведення. Крім того, суд першої інстанції послався на те, що правочини купівлі-продажу спірних транспортних засобів (укладений між ПП «Водолій-Автотранс» та ТОВ «Водолій-Автотранс») були визнані недійсними за позов кредитора ПП«Водолій-Автотранс», а не самого власника майна, та у зв'язку з порушенням вимог закону під час здійснення реалізації спірного майна, а не у зв'язку з тим, що ПП «Водолій-Автотранс» не мало наміру його відчужувати та що це майно вибуло з володіння власниками поза його волею.

Проте погодитися з такими висновками суду не можна, оскільки суд дійшов їх без повного і всебічного врахування всіх обставин справи, прав та обов'язків сторін у даних правовідносинах, належної правової оцінки зібраних у справі доказів.

З урахуванням положень ч.1 ст. 303 ЦПК України (щодо меж розгляду справи апеляційним судом) колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення в частині позову ПП «Водолій-Автотранс» до ОСОБА_3 про витребування майна від добросовісного набувача підлягає скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення. При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст. 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Згідно ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Стаття 388 ЦК України передбачає :

1. Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Отже з наведеної норми права, а також з роз'яснень, які надані у п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» вбачається, що захист права особи, яка вважає себе власником майна, можливий шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 388 ЦК України.

Як зазначалось вище, ухвалою Господарського суду Сумської області від 02.06.2011 р. торги з продажу майна банкрута - ПП «Водолій - Автотранс», які відбулися 21.09.2009 р. на Сумській товарній універсальній біржі, - визнані недійсними.

Відмовляючи у задоволенні заяви ліквідатора ПП "Водолій-Автотранс" - арбітражного керуючого Воловик Є.М. до відповідачів: 1) ТОВ "Водолій-Автотранс", 2) гр. ОСОБА_8, треті особи: 1) ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" 2) Сумської товарної універсальної біржі - про визнання недійсними біржових контрактів з купівлі-продажу спірних транспортних засобів в межах справи № 6/129-09 про банкрутство ПП "Водолій-Автотранс" , Господарський суд Сумської області у своїй ухвалі від 21.06.2012 р. послався на наступні обставини :

21.09.2009 р. були проведені відкриті торги, на підставі яких складені протоколи № 177/1 та 177/2 від 21.09.2009 р. про продаж майна боржника ПП «Водолій -Автотранс». За результатами торгів були укладені біржові контракти № 7, № 8, № 9, № 10, № 11, № 12, № 13, № 13, № 14, № 15, № 16, № 17, № 19 від 21.09.2009 р. з купівлі продажу транспортних засобів. У відповідності до пункту 3 даних біржових контрактів покупець повинен сплатити суму продавцю на протязі трьох місяців з моменту підписання біржових контрактів. Проте ухвалою Господарського суду Сумської області від 02.06.2011 р. по справі № 6/129-09 названі торги з продажу майна банкрута - ПП «Водолій - Автотранс» були визнані недійсними.

Оскільки біржові торги, які відбулися 21.09.2009р., визнані недійсними, то Господарський суд Сумської області прийшов до висновку про те, що, відповідно, не відбувся перший етап укладення угоди і, як наслідок, другий етап укладення угоди також не відбувся. Умови, які необхідні для біржової операції, в повному обсязі не мають місця. Таким чином Господарський суд Сумської області прийшов до висновку про те, що біржові контракти не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін.

При цьому Господарський суд Сумської області керувався положеннями ст. 2 та ст. 17 Закону України «Про товарну біржу» ;

п. 64 «Правил біржової торгівлі» Сумської товарної універсальної біржі, відповідно до якого біржова угода умовно проходить два етапи укладання. Перший - починається з оголошення біржовим маклером, що веде торги, пропозиції продавця, і закінчується в момент оголошення ним реєстраційного номера по та ціни продажу, одночасно брокери-покупці та брокери-продавці підтверджують підписами на торгівельних картках згоду на купівлю та продаж. На другому етапі угода оформляється письмово біржовим контрактом…

ч. 1 ст. 215 ЦКУкраїни, за якою підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 Цивільного кодексу України, саме на момент вчинення правочину. Отже з огляду на вказану норму Цивільного кодексу України не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

Роз'ясненнями, наданими в п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання право чинів недійсними» - не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення ( ас. 133-135).

За таких обставин колегія суддів вважає помилковими та такими, що не відповідають матеріалам справи висновки суду першої інстанції про відсутність в матеріалах справи доказів про те, що на час укладення ОСОБА_3 та ТОВ «Водолій-Автотранс» договорів купівлі-продажу спірного майна останнє було власником спірних транспортних засобів .

Навпаки : як зібраними у справі доказами, так і судовими рішеннями, зокремаё ухвалами Господарського суду Сумської області від 02.06.2011 р. та від 21.06.2012 р. по справі № 6/129-09, встановлено, що на час укладення ТОВ «Водолій-Автотранс» та ОСОБА_3 біржових договорів (угод) купівлі-продажу транспортних засобів продавець - ТОВ «Водолій-Автотранс» не було власником спірного майна, а тому не мало право його відчужувати.

Крім того, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що спірне майно вибуло з володіння ПП "Водолій-Автотранс" за його волею. Такий висновок суду суперечить зібраним у справі доказам з наступних підстав.

Зі змісту судових рішень, постановлених у справі Господарського суду Сумської області № 6/129-09, вбачається, що торги з продажу майна банкрута - ПП «Водолій-Автотранс», які відбулися 21.09.2009 р. на Сумській товарній універсальній біржі, були визнані недійсними у зв'язку з тим, що при їх проведенні ліквідатор боржника Коробка П.С. допустив цілу низку суттєвих порушень діючого законодавства, які призвели до порушення прав боржника, а саме, ПП «Водолій-Автотранс» (ас. 6). Зокрема, торги з продажу майна ПП «Водолій-Автотранс» були проведені ліквідатором Коробкою П.С. з порушенням вимог ст.ст. 25, 29, 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та ст.ст.13, 14, 15, 16 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Серед таких порушень, на які звернули увагу судові інстанції, зокрема, були наступні :

- відповідно до наведених норм права майно банкрута має реалізовуватися виключно на конкурентних засадах, а саме, на відкритих торгах або на аукціоні. Отже, ліквідатор не може встановлювати порядок проведення конкурсу (аукціону) на власний розсуд ( як це зробив Коробка П.С.), оскільки в силу імперативної норми ч. 3 ст. 30 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», це питання регламентується Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)";

- пунктом 7 статті 16 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" передбачено, що кінцевий термін прийняття заяв на участь в аукціоні - три дні до початку аукціону, для участі у конкурсі - сім днів до початку проведення конкурсу, тобто Закон "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" і Закон "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" вимагають встановлення певного строку (періоду в часі), протягом якого будуть подаватись пропозиції щодо придбання майна, та виключають можливість продажу майна банкрута без дотримання такого строку, оскільки недотримання вищезазначеного позбавляє потенційних покупців можливості дізнатись про продаж майна банкрута та прийняти участь в аукціоні.

В той же час судовими інстанціями було встановлено, що ліквідатором боржника Коробкою П.С. відкриті торги були проведені 21.09.2009 р. з порушенням вимог діючого законодавства, зокрема :

прийняття заяв з грошовими вимогами до боржника повинно було відбуватися до 30.09.2009 р., після чого ліквідатор повинен був у відповідності до Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" сформувати реєстр вимог кредиторів і тільки після цього приступати до реалізації майна боржника. В той же час реалізація майна боржника відбулася 21.09.2009 р. (в порушення ч. 1 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом");

акт №ОУ-ВОД001 здачі-прийняття робіт про проведення інвентаризації ПП "Водолій-Автотранс" був підписаний замовником та виконавцем 25.09.2009 р., тобто вже після проведення 21.09.2009 року торгів;

ліквідатором не було забезпечене дотримання вимог діючого законодавства, а саме, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", оскільки в оголошенні про проведення торгів не було вказано: початкову вартість продажу; суму грошових коштів, що має вноситися покупцями, у розмірі 10 відсотків початкової вартості продажу об'єкта; назву банку, адресу та номер рахунку, відкритого для розрахунків за придбані об'єкти; кінцевий термін прийняття заяви на участь в аукціоні, конкурсі; порушено вимоги щодо публікації оголошення не пізніш як за 30 календарних днів до дати проведення аукціону (оголошення опубліковано 17.09.2009 p., а торги відбулися 21.09.2009р.); в оголошенні не визначено день подачі заявок та встановлено, що торги проводяться кожного дня.

Таким чином вищеназвані судові інстанції прийшли до висновку про те, що допущені ліквідатором порушення призвели до того, що потенційні покупці були позбавлені можливості ознайомитись з майном, оскільки оголошення про продаж майна було опубліковане у четвер 17.09.2009 р., а в понеділок 21.09.2009 р. було реалізоване практично все майно боржника.

Вирішуючи дану справу колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» :

ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку;

арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) - фізична особа, яка має ліцензію, видану в установленому законодавством порядку, та діє на підставі ухвали господарського суду.

Таким чином вбачається, що обставини проведення торгів з продажу майна ПП «Водолій - Автотранс», які відбулися 21.09.2009 р. на Сумській товарній універсальній біржі і були проведені ліквідатором з суттєвим порушенням вимог діючого законодавства, що призвело до порушення прав ПП «Водолій-Автотранс», - дають підстави кваліфікувати названі торги як випадок вибуття майна з володіння власника (ПП «Водолій - Автотранс») не з його волі іншим шляхом. Висновки суду першої інстанції про протилежне не ґрунтується на зібраних у справі доказах та суперечать положенням п.3 ч.1 ст. 388 ЦК України.

За наведених обставин та керуючись п.3 ч.1 ст. 388 ЦК колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення позову ПП «Водолій-Автотранс», оскільки спірне майно за відплатним договором було придбане у ТОВ «Водолій - Автотранс», тобто в особи, яка не мала права його відчужувати (так як не набула на нього права власності), про що набувач (ОСОБА_3.) не знала і не могла знати (добросовісний набувач), то власник (ПП «Водолій-Автотранс») має право витребувати це майно від набувача (ОСОБА_3.), оскільки майно вибуло з володіння власника (ПП «Водолій-Автотранс») не з його волі іншим шляхом (а саме, внаслідок незаконних дій ліквідатора під час продажу спірного майна ПП «Водолій-Автотранс»).

Постановлене у справі рішення в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_3 до ПП "Водолій-Автотранс", треті особи: ПАТ"Райффайзен Банк Аваль", ТОВ «Водолій-Автотранс» про визнання права власності на автомобіль, - не оскаржується, а тому відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в цій частині апеляційним судом не перевіряється.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_3 підлягає стягненню в рахунок повернення понесених судових витрат на користь ПП "Водолій-Автотранс" - 3219 грн. та на користь ПАТ«Райффайзен Банк Аваль» - 1609 грн. 50 коп.

Керуючись ст.303, п.2 ч.1 ст.307, пп.2, 3, 4 ч.1 ст.309, ст.ст.313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» задовольнити.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 22 листопада 2012 року в частині позову Приватного підприємства «Водолій-Автотранс» до ОСОБА_3, треті особи: Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», Товариство з обмеженою відповідальністю «Водолій-Автотранс» про витребування майна від добросовісного набувача скасувати і ухвалити нове рішення.

Позов Приватного підприємства «Водолій-Автотранс» задовольнити.

Витребувати з володіння ОСОБА_3, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь Приватного підприємства «Водолій-Автотранс» наступні транспортні засоби загальною вартістю 466 500, 00 грн.:

Автомобіль марки Renaut Magnum AE 430 ti, тип т.з. сідловий тягач - Е, Шасі НОМЕР_1, Тип пального - Дизельне паливо, рік випуску -2000, колір чорний, об'єм двигуна 11929, повна маса 18000, маса без навантаження 7575;

Автомобіль марки Renaut Magnum AE 390, тип т.з. сідловий тягач - Е, Шасі НОМЕР_2, рік випуску - 1998, колір білий, об'єм двигуна 11900, повна маса 19000, маса без навантаження 7908;

Автомобіль марки Renaut premium 420DCI, тип т.з. сідловий тягач - Е, Шасі НОМЕР_3, рік випуску - 2000, колір білий, об'єм двигуна 11110, повна маса 19130, маса без навантаження 6777;

Автомобіль марки Scania г 114, тип т.з. сідловий тягач - Е, Шасі НОМЕР_4, рік випуску - 2000, колір білий, об'єм двигуна 10600, повна маса 18000, маса без навантаження 7100;

Автомобіль марки Scania r 114, тип т.з. сідловий тягач - Е, Шасі НОМЕР_5, рік випуску - 2000, колір білий, об'єм двигуна 10600, повна маса 18000, маса без навантаження 7100;

Автомобіль марки KOGEL SN 24, тип п/причіп - фургон - Е, Шасі НОМЕР_6, рік випуску - 1996, повна маса: 35000, маса без навантаження: 7300;

Автомобіль марки РACTON 3139, тип п/причіп - рефрижератор - Е, Шасі НОМЕР_7, рік випуску - 1992, повна маса: 39000, маса без навантаження: 9320;

Автомобіль марки SCHMITZ PR 18, тип: п/причіп-фургон-Е, Шасі НОМЕР_8, рік випуску - 1995;

Автомобіль марки PROD RENT, тип: п/причіп-бортовий-Е, Шасі НОМЕР_9, рік випуску - 1995, повна маса 31000, маса без навантаження 7700;

Автомобіль марки TRAILOR SYY3CX, тип: п/причіп-фургон-Е, Шасі НОМЕР_10, рік випуску - 1998, повна маса 26900, маса без навантаження 7100.

Стягнути з ОСОБА_3 в рахунок повернення судових витрат на користь Приватного підприємства "Водолій-Автотранс" - 3219 грн. та на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» - 1609 грн. 50 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Головуючий -

Судді -